Причина і наслідок (іла ве-алуль)
Причина і наслідок — спосіб виникнення, за якого між наслідком і його причиною є зв'язок і співмірність, і тому в наслідку відчувається причина, від якої він виник. Це виникнення відрізняється від «сіба у-мсовав» і тим більше від творення «єш ме-аїн» (адже зрозуміло, що в «ніщо» не існує нічого, що могло б бути джерелом для «щось», і виходить, що воно («ніщо») неосяжне і неспівмірне зі створеним).
Приклади причини і наслідку
Загалом сходження сфірот одна з одної відбувається шляхом причини і наслідку[1], але зазвичай приклад, який наводиться в хасидуті, — це передусім виникнення мідот з розуму. На відміну від тваринної душі (суть якої — мідот), мідот Б-жественної душі виникають саме шляхом розумового споглядання[2]. Наприклад, споглядання якоїсь речі, що вона «добра», а потім — що вона добра для мене, впливає на серце, щоб воно відчуло потяг до цього блага, — тобто почуття любові.
Оскільки виникнення причини з наслідку відбувається само собою, причина відчувається в наслідку[3]. І в наведеному вище прикладі (розуму і мідот) розум не лише спричиняє виникнення міди, а й відчувається в міді: у міді, що пробуджується, помітний розум, який її породив[4].
Причина і наслідок у порівнянні із «сіба у-мсовав»
Є також ще один вид виникнення, який називається «сіба у-мсовав»; різниця між ними загалом така, що в причині і наслідку зв'язок видно: наприклад, коли бачать кинутий камінь, неодмінно хтось його кинув. Але в «сіба у-мсовав» зв'язок можливий, але не обов'язковий: наприклад, коли бачать розбите вікно, можливо, що воно розбилося внаслідок кидка, каменя, але не обов'язково, що причина в цьому.
Його сенс у світах
Пояснюється, що, як правило, усе сходження відбувається шляхом причини і наслідку щодо цімцуму. І так само зокрема світи АБЕА: усе сходження світел у світи відбувається в категорії причини і наслідку щодо виникнення «єш ме-аїн» у Малхут де-Ацилут.
Його значення у сфірот
Пояснюється, що світла, які сходять від сфіри Хохма до наступних сфірот — сфіри Біна і сфіри Даат аж до сфіри Малхут, — сходять шляхом причини і наслідку. Інакше стоїть справа з виникненням сфіри Хохма зі сфіри Кетер, яке перебуває в категорії «єш ме-аїн».
Так само і вплив розуму на мідот загалом відбувається шляхом причини і наслідку, коли той самий розум сходить і вбирається в мідот, як відомо, що з аспекту мідот, які в мохін, притягуються мохін, які в мідот.
Див. також
Примітки
- ^ «Танія», «Ігерет га-кодеш», 20.
- ^ Виникнення мідот з розуму — у «Танії», розділ 3; про місце мідот Б-жественної душі і тваринної душі див. особливо розділ 9 там само.
- ^ Маамар, що починається словами «Гадоль їгьє», 5722.
- ^ На відміну від вбирання сили Діяча у створеному, де у створеному не відчувається сила, яка його спричинила. Як, наприклад, сила того, хто кидає камінь: у камені зовсім не помітна й не відчувається сила, яка його кинула (і лише ми «робимо розрахунок»: оскільки звичайний камінь лежить на землі, то з того, що цей камінь «ширяє», слід зробити висновок, що тут присутня сила, яка це спричинила, — але саму духовну силу побачити неможливо (і з двох причин: 1. Дія матеріальна, а сила духовна, і духовне не може розкритися в матеріальному. 2. Спосіб дії сили такий, що вона «відривається» від свого джерела і йде здійснювати дію в іншій речі, і щоб відчувалася «інша» річ, сила неодмінно має приховатися (інакше відчувалося б тільки джерело сили, а не дія).)