Біркат га-ходеш
Благословення місяця за нусахом Арі
|
|---|
|
У більшості громад заведено оголошувати час моладу місяця, і хазан бере сувій Тори і тримає його в руці |
Благословення місяця — молитва, яку промовляють у громаді в Шабат мевархім після читання Тори перед молитвою мусаф, у якій благословляють наступний місяць і оголошують час Рош ходешу.
Джерело звичаю
Цей звичай наводиться в носіїв келім «Шулхан аруху»[2], які роз'яснюють, що звичай не подібний до освячення місяця, яке здійснював рабинський суд, а головна мета звичаю — повідомити тих, хто молиться, коли настане Рош ходеш (очевидно, оскільки в минулому не було поширених календарів, і багато з тих, хто молився, навіть не молилися в синагозі в будні, бо були зайняті роботою, тому оголошували про наближення місяця в Шабат, у день, коли всі приходили до синагоги)[3].
Разом із тим поширився звичай стояти під час оголошення часу Рош ходешу, подібно до проголошення рабинським судом під час освячення місяця, яке відбувалося саме стоячи[4].
Дехто обґрунтовує цей звичай словами рабі Йосе: «Ніколи в житті я не молився мусаф, доки не знав, коли Рош ходеш»[5].
Подробиці звичаю
Текст молитви
Текст початку благословення місяця, «Мі ше-аса нісім», уперше наводиться в сідурі рава Амрама Гаона[6].
Текст оголошення самого місяця — «Рош ходеш (такий-то) в день (такий-то), що настає для нас на добро», і промовляють це в однині, навіть коли є два дні Рош ходешу, оскільки намір тексту — про місяць, а не про дні.
Текст «Єхі рацон», який промовляють перед ним (за нусахом ашкеназ тощо), ґрунтується на молитві Рава, що наводиться в Гемарі[7].
Звичай — благословляти місяць після читання Тори та гафтари, коли хазан[8] бере в руки сувій Тори[9] і стоїть біля біми для читання, а вся громада стоїть довкола нього[10] і промовляє текст початку «Мі ше-аса нісім», а після цього хазан оголошує, в які дні настане найближчий Рош ходеш, і просить, щоб місяць був благословенний добрими звістками, і громада відповідає «амен» на кожне з прохань.
Для тексту благословення освячення місяця є особливий наспів, прийнятий у громадах Хабаду[11].
Знання часу моладу
Перед благословенням місяця потрібно знати час моладу, і в синагогах хабадських хасидів заведено гучно оголошувати час моладу. У синагозі в «770» щомісяця вивішується велика табличка з подробицями часу моладу і днями, на які припаде Рош ходеш.
Відмінності в текстах
Заведено вшановувати благословенням місяця найпочеснішого з тих, хто молиться, і його проказують наспівно. Коли два дні Рош ходеш припадають на Шабат і неділю, заведено додавати й казати «у святий Шабат і назавтра в перший день», а коли вони припадають на середину тижня, у цьому є різниця у звичаях серед хасидів Хабаду — казати «і назавтра» чи ні[12].
Хоча Алтер Ребе не включив до сідуру текст «Єхі рацон», що наводиться в сідурах нусаху сфарад, відомо з усного переказу, що Ребе зазвичай промовляє цей текст пошепки, і так само ребецн Хана попросила, щоб для неї сфотографували текст «Єхі рацон», і прикріпила його до свого особистого сідуру[13].
Благословення Рош ходеш тішрея
Звичай — не благословляти місяць тішрей, і наведено кілька причин цього:
- За простим змістом, оскільки причина встановлення — знати, коли настане Рош ходеш, а коли настане Рош га-Шана, усі знають[14].
- Ґрунтується на натяку в словах вірша: «Ба-кесе ле-йом хагейну», від слова «покриття»[15].
- Святий, благословенний Він, Сам благословляє його, і цією силою Ізраїль благословляє решту місяців[16]
- Щоб «заплутати сатану», щоб він не знав, коли Рош га-Шана[17]
- З метою віддалитися від називання Рош га-Шана «Рош ходешем», щоб не подумали, що йдеться про два дні Рош ходешу, і не почали лічити дні місяця з другого дня (як у будь-який Рош ходеш, де другий день Рош ходешу — перший день нового місяця).
Читання «Ав га-рахамім»
Оскільки в Шабат мевархім уже починається радість і вплив нового місяця, у країнах ашкеназів заведено не читати в Шабати мевархім молитву «Ав га-рахамім»[18].
Разом із тим, за звичаєм Хабаду в Шабат мевархім місяця сіван читають «Ав га-рахамім» навіть у Рош ходеш, через лиха, що сталися в ці дні[19].
Читання Тегілім
Основна стаття – Тегілім у Шабат мевархім
Оскільки притягування благословення на наступний місяць залежить від створення посудини внизу, і читання всього Тегілім у цей Шабат — посудина, що готує і дає силу благословенню, щоб воно діяло й успішно впливало на всі дні місяця. Тегілім — посудина для притягування благословення Всевишнього на всі дні місяця.
Це причина, з якої суворо дотримуються читання Тегілім саме перед ранковою молитвою (на відміну від щоденного читання Тегілім, яке заведено читати саме після молитви), оскільки мета — додати сили благословенню місяця, яке промовляють під час молитви.
Див. також
- «Ахейну коль бейт Ісраель» (молитва)
- Нігун р. Аврагама Харитонова (нігун 69 у «Сефер га-нігуним» на слова «Єхадшеєгу»)
- Нігун «Мі ше-аса нісім» (Брухштат)
Зовнішні посилання
Примітки
- ^ У «Беер гейтев», сімань 417, наведено від імені «Мінгагім», що не промовляють слово «бе-каров», щоб було 21 слово, за числом Імені Еке, і в гематрії «ах тов», але Алтер Ребе встановив у нусаху Арі, що це слово промовляти.
- ^ «Орах хаїм», сімань 417, «Маген Аврагам».
- ^ ШАА, ворота 10, сімань 34.
- ^ А в книзі «Зів га-мінгагім», с. 5, написано, що в цьому також причина того, що заведено тримати в руці сувій Тори під час благословення, щоб натякнути на те, що оголошення — з дозволу Тори, подібно до оголошення при освяченні місяця, яке здійснювали саме мудреці Синедріону.
- ^ Єрусалимський Талмуд, Сангедрін, гл. 5, галаха 3.
- ^ Очевидно, причина і зв'язок тексту початку благословення місяця в тому, що через чудеса ми удостоїмося Геули і удостоїмося освячувати місяць за свідченням спостереження в Храмі («Мінгагей Єшурун», сімань 70).
- ^ Брахот, 16б. Рав мав звичай промовляти цю молитву щодня, а за звичаєм ашкеназ, де кажуть це лише в Шабат мевархім, додають до тексту початку «щоб Ти оновив нам цей місяць», щоб пристосувати текст до благословення місяця.
- ^ А дехто дотримується звичаю, що хазаном має бути саме найкращий у громаді, подібно до освячення місяця, коли саме голова рабинського суду казав «мекудаш», і весь народ повторював за ним («Мішмерет шалом», сімань 30, сеіф 1. Згідно з Рамбамом, «Закони освячення місяця», гл. 2, галаха 8.
- ^ Тримання сувою Тори при благословенні місяця, рав Шалом-Дов-Бер Хайкін, «Гіткашрут», випуск 486.
- ^ Галахічне обговорення причин звичаю стояти, див. статтю р. Цві Райзмана [olamot.net/shiurim/%D7%91%D7%A8%D7%9B%D7%AA-%D7%94%D7%97%D7%95%D7%93%D7%A9-2/ на сайті «Оламот»].
- ^ Текст молитви у виконанні р. Залмана Абельського.
- ^ Докладніше див. примітку рава Леві-Іцхака Раскіна, випуск «Гаарот у-біурім» 1118, сторінка 44.
- ^ «Пардес Хабад» 19, с. 53.
- ^ «Мішна брура» 17, 2. «Шаар га-ціюн» 417, сеіф катан 2.
- ^ «Маген Аврагам» і «Левуш», сімань 417, на підставі слів мудреців у Рош га-Шана, 8а.
- ^ Календар «Гайом йом», 25 елула.
- ^ «Мінгагей Магарак», Раа Тирнау. «Левуш», початок сіманя 581. Див. на сайті «Бейт Хабад» і «Лікутей сіхот», т. 24, с. 222 і далі.
- ^ Рама, «Орах хаїм» 284, 7. «Пніней галаха», «Зманім» 1, 8.
- ^ Рама там написав «крім днів відліку», тобто і в Шабат мевархім іяра, і в Шабат мевархім сівана, але за звичаєм Хабаду лише в Шабат мевархім сівана, пов'язаний з погромами 5408 (1647/1648) і 5409 років (1648/1649).