Перейти до вмісту

Біркат га-ходеш

Матеріал з Хабадпедії
Запит «Благословення місяця» перенаправляється сюди. Про статтю, присвячену освяченню місяця рабинським судом замість 30-го дня попереднього місяця, див. Освячення місяця.
Благословення місяця за нусахом Арі

У більшості громад заведено оголошувати час моладу місяця, і хазан бере сувій Тори і тримає його в руці
מִי שֶׁעָשָׂה נִסִּים לַאֲבוֹתֵינוּ וְגָאַל אוֹתָם מֵעַבְדוּת לְחֵרוּת. הוּא יִגְאַל אוֹתָנוּ בְּקָרוֹב / Мі ше-аса нісім ла-авотейну ве-гаал отам ме-авдут ле-херут. Гу їгаль отану бе-каров / Той, Хто сотворив чудеса нашим батькам і вивів їх із рабства на свободу, Він незабаром визволить нас[1] וִיקַבֵּץ נִדָּחֵינוּ מֵאַרְבַּע כַּנְפוֹת הָאָרֶץ. חֲבֵרִים כָּל יִשְׂרָאֵל וְנֹאמַר אָמֵן: / Ві-кабец нідахейну ме-арба канфот га-арец. Хаверім коль Ісраель, ве-номар амен. / і збере наших розсіяних з чотирьох кінців землі. Усі сини Ізраїлю — товариші, і скажемо: амен.
ראשׁ חֹדֶשׁ (פלוני) בַּיוֹם (הפלוני) הַבָּא עָלֵינוּ לְטוֹבָה: / Рош ходеш (пелоні) ба-йом (га-пелоні) га-ба алейну ле-това. / Рош ходеш (такий-то) буде в день (такий-то), що прийде до нас на благо.
יְחַדְּשֵׁהוּ הַקָּדוֹשׁ בָּרוּךְ הוּא עָלֵינוּ, וְעַל כָּל עַמּוֹ בֵּית יִשְׂרָאֵל, לְחַיִּים וּלְשָׁלוֹם, לְשָׂשׂוֹן וּלְשִׂמְחָה, לִישׁוּעָה וּלְנֶחָמָה, וְנֹאמַר אָמֵן. / Єхадшеєгу га-Кадош барух Гу алейну, ве-аль коль амо бейт Ісраель, ле-хаїм у-ле-шалом, ле-сасон у-ле-сімха, лі-йшуа у-ле-нехама, ве-номар амен. / Хай оновить його Святий, благословенний Він, для нас і для всього народу Свого, дому Ізраїлю, на життя і на мир, на веселощі й на радість, на спасіння і на втіху, і скажемо: амен.

Благословення місяця — молитва, яку промовляють у громаді в Шабат мевархім після читання Тори перед молитвою мусаф, у якій благословляють наступний місяць і оголошують час Рош ходешу.

Джерело звичаю

Цей звичай наводиться в носіїв келім «Шулхан аруху»[2], які роз'яснюють, що звичай не подібний до освячення місяця, яке здійснював рабинський суд, а головна мета звичаю — повідомити тих, хто молиться, коли настане Рош ходеш (очевидно, оскільки в минулому не було поширених календарів, і багато з тих, хто молився, навіть не молилися в синагозі в будні, бо були зайняті роботою, тому оголошували про наближення місяця в Шабат, у день, коли всі приходили до синагоги)[3].

Разом із тим поширився звичай стояти під час оголошення часу Рош ходешу, подібно до проголошення рабинським судом під час освячення місяця, яке відбувалося саме стоячи[4].

Дехто обґрунтовує цей звичай словами рабі Йосе: «Ніколи в житті я не молився мусаф, доки не знав, коли Рош ходеш»[5].

Подробиці звичаю

Текст молитви

Текст початку благословення місяця, «Мі ше-аса нісім», уперше наводиться в сідурі рава Амрама Гаона[6].

Текст оголошення самого місяця — «Рош ходеш (такий-то) в день (такий-то), що настає для нас на добро», і промовляють це в однині, навіть коли є два дні Рош ходешу, оскільки намір тексту — про місяць, а не про дні.

Текст «Єхі рацон», який промовляють перед ним (за нусахом ашкеназ тощо), ґрунтується на молитві Рава, що наводиться в Гемарі[7].

Звичай — благословляти місяць після читання Тори та гафтари, коли хазан[8] бере в руки сувій Тори[9] і стоїть біля біми для читання, а вся громада стоїть довкола нього[10] і промовляє текст початку «Мі ше-аса нісім», а після цього хазан оголошує, в які дні настане найближчий Рош ходеш, і просить, щоб місяць був благословенний добрими звістками, і громада відповідає «амен» на кожне з прохань.

Для тексту благословення освячення місяця є особливий наспів, прийнятий у громадах Хабаду[11].

Знання часу моладу

Перед благословенням місяця потрібно знати час моладу, і в синагогах хабадських хасидів заведено гучно оголошувати час моладу. У синагозі в «770» щомісяця вивішується велика табличка з подробицями часу моладу і днями, на які припаде Рош ходеш.

Відмінності в текстах

Заведено вшановувати благословенням місяця найпочеснішого з тих, хто молиться, і його проказують наспівно. Коли два дні Рош ходеш припадають на Шабат і неділю, заведено додавати й казати «у святий Шабат і назавтра в перший день», а коли вони припадають на середину тижня, у цьому є різниця у звичаях серед хасидів Хабаду — казати «і назавтра» чи ні[12].

Хоча Алтер Ребе не включив до сідуру текст «Єхі рацон», що наводиться в сідурах нусаху сфарад, відомо з усного переказу, що Ребе зазвичай промовляє цей текст пошепки, і так само ребецн Хана попросила, щоб для неї сфотографували текст «Єхі рацон», і прикріпила його до свого особистого сідуру[13].

Благословення Рош ходеш тішрея

Звичай — не благословляти місяць тішрей, і наведено кілька причин цього:

  • За простим змістом, оскільки причина встановлення — знати, коли настане Рош ходеш, а коли настане Рош га-Шана, усі знають[14].
  • Ґрунтується на натяку в словах вірша: «Ба-кесе ле-йом хагейну», від слова «покриття»[15].
  • Святий, благословенний Він, Сам благословляє його, і цією силою Ізраїль благословляє решту місяців[16]
  • Щоб «заплутати сатану», щоб він не знав, коли Рош га-Шана[17]
  • З метою віддалитися від називання Рош га-Шана «Рош ходешем», щоб не подумали, що йдеться про два дні Рош ходешу, і не почали лічити дні місяця з другого дня (як у будь-який Рош ходеш, де другий день Рош ходешу — перший день нового місяця).

Читання «Ав га-рахамім»

Оскільки в Шабат мевархім уже починається радість і вплив нового місяця, у країнах ашкеназів заведено не читати в Шабати мевархім молитву «Ав га-рахамім»[18].

Разом із тим, за звичаєм Хабаду в Шабат мевархім місяця сіван читають «Ав га-рахамім» навіть у Рош ходеш, через лиха, що сталися в ці дні[19].

Читання Тегілім

Основна стаття – Тегілім у Шабат мевархім

Оскільки притягування благословення на наступний місяць залежить від створення посудини внизу, і читання всього Тегілім у цей Шабат — посудина, що готує і дає силу благословенню, щоб воно діяло й успішно впливало на всі дні місяця. Тегілім — посудина для притягування благословення Всевишнього на всі дні місяця.

Це причина, з якої суворо дотримуються читання Тегілім саме перед ранковою молитвою (на відміну від щоденного читання Тегілім, яке заведено читати саме після молитви), оскільки мета — додати сили благословенню місяця, яке промовляють під час молитви.

Див. також

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ У «Беер гейтев», сімань 417, наведено від імені «Мінгагім», що не промовляють слово «бе-каров», щоб було 21 слово, за числом Імені Еке, і в гематрії «ах тов», але Алтер Ребе встановив у нусаху Арі, що це слово промовляти.
  2. ^ «Орах хаїм», сімань 417, «Маген Аврагам».
  3. ^ ШАА, ворота 10, сімань 34.
  4. ^ А в книзі «Зів га-мінгагім», с. 5, написано, що в цьому також причина того, що заведено тримати в руці сувій Тори під час благословення, щоб натякнути на те, що оголошення — з дозволу Тори, подібно до оголошення при освяченні місяця, яке здійснювали саме мудреці Синедріону.
  5. ^ Єрусалимський Талмуд, Сангедрін, гл. 5, галаха 3.
  6. ^ Очевидно, причина і зв'язок тексту початку благословення місяця в тому, що через чудеса ми удостоїмося Геули і удостоїмося освячувати місяць за свідченням спостереження в Храмі («Мінгагей Єшурун», сімань 70).
  7. ^ Брахот, 16б. Рав мав звичай промовляти цю молитву щодня, а за звичаєм ашкеназ, де кажуть це лише в Шабат мевархім, додають до тексту початку «щоб Ти оновив нам цей місяць», щоб пристосувати текст до благословення місяця.
  8. ^ А дехто дотримується звичаю, що хазаном має бути саме найкращий у громаді, подібно до освячення місяця, коли саме голова рабинського суду казав «мекудаш», і весь народ повторював за ним («Мішмерет шалом», сімань 30, сеіф 1. Згідно з Рамбамом, «Закони освячення місяця», гл. 2, галаха 8.
  9. ^ Тримання сувою Тори при благословенні місяця, рав Шалом-Дов-Бер Хайкін, «Гіткашрут», випуск 486.
  10. ^ Галахічне обговорення причин звичаю стояти, див. статтю р. Цві Райзмана [olamot.net/shiurim/%D7%91%D7%A8%D7%9B%D7%AA-%D7%94%D7%97%D7%95%D7%93%D7%A9-2/ на сайті «Оламот»].
  11. ^ Текст молитви у виконанні р. Залмана Абельського.
  12. ^ Докладніше див. примітку рава Леві-Іцхака Раскіна, випуск «Гаарот у-біурім» 1118, сторінка 44.
  13. ^ «Пардес Хабад» 19, с. 53.
  14. ^ «Мішна брура» 17, 2. «Шаар га-ціюн» 417, сеіф катан 2.
  15. ^ «Маген Аврагам» і «Левуш», сімань 417, на підставі слів мудреців у Рош га-Шана, 8а.
  16. ^ Календар «Гайом йом», 25 елула.
  17. ^ «Мінгагей Магарак», Раа Тирнау. «Левуш», початок сіманя 581. Див. на сайті «Бейт Хабад» і «Лікутей сіхот», т. 24, с. 222 і далі.
  18. ^ Рама, «Орах хаїм» 284, 7. «Пніней галаха», «Зманім» 1, 8.
  19. ^ Рама там написав «крім днів відліку», тобто і в Шабат мевархім іяра, і в Шабат мевархім сівана, але за звичаєм Хабаду лише в Шабат мевархім сівана, пов'язаний з погромами 5408 (1647/1648) і 5409 років (1648/1649).

Повідомити про помилку на цій сторінці