Перейти до вмісту

Шалом Брухштат

Матеріал з Хабадпедії
Шалом Брухштат
Хасидський знавець нігунів, який щороку складає хасидський нігун на капітл Тегілім Ребе
Основна інформація
Дата народження5709 (1949)
Місце проживанняКраун-Гайтс
Рід діяльностізнавець нігунів, автор нігунів
Освіта«Томхей Тмімім» Лод, «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад
Посадакоординатор діяльності Цеірей Агудат Хабад у Святій Землі
Сім'я
БатькоЄгошуа
Матидочка хасида р. Шалома Лішнера
Дружинадочка рава Шолома-Мендла Калменсона
ДітиШнеур-Залман (Жамке) Брухштат, Ісраель-Дов-Бер Брухштат, Менахем-Мендл Брухштат, та інші

Р. Шалом га-Леві Брухштат (народився в 5709 році, 1949) — хасидський знавець нігунів, який щороку складає хасидський нігун на капітл Тегілім Ребе; багато з них були обрані хасидами, а в пізніші роки — Любавицьким комітетом з нігунів. Деякі з його нігунів Ребе почав сам співати під час фарбрейнгенів у святий Шабат.

Біографія

Рав Брухштат у 770
Під час копання окопу для потреб безпеки в Шестиденну війну на подвір'ї єшиви в Кфар-Хабаді (другий праворуч)

Народився 3 сівана 5709 року (31 травня 1949) у батька, р. Єгошуа, і матері, дочки хасида р. Шалома Лішнера, з родини боянських хасидів у Святій Землі. У юності навчався в малій єшиві в «Томхей Тмімім» Лод і в єшиві гдола в «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад.

Уперше поїхав до Ребе на свій рік «Квуци», який почався у свято Песах 5728 року (13 квітня 1968). Коли прибули до 770, члени нової Квуци стали в «холі» біля Нижнього Ган Едена, і коли Ребе проходив повз них, він побажав: «Кошерної і радісної підготовки до Песаху».

Після закінчення року «Квуци», після свята Песах 5729 року (3 квітня 1969), був змушений повернутися до Країни через угоду, досягнуту з ЦАХАЛом у зв'язку з їхньою поїздкою на «Квуцу», що вони повернуться одразу після закінчення року.

У Святій Землі служив координатором діяльності Цеїрей Агудат Хабад під керівництвом р. Меїра Фреймана.

У 5734 році (1973/1974) був засватаний із дочкою своєї тітки, пані Нехамою Розенберг, дочкою рава Беріша Розенберга, а в період між шідухом і весіллям, в Ісру хаг свята Шавуот, вона загинула в трагічній автомобільній аварії разом із равом Шнеуром-Залманом Гареліком.

У 5735 році (1974/1975) поїхав до Ребе і там одружився з дочкою рава Шолома-Мендла Калменсона, шаліаха Ребе у Франції. Після шідуху увійшов із нареченою на «єхідут» до Ребе і запитав, чи навчатися після весілля в «колелі», і Ребе відповів, що це дуже правильно. Після весілля запитав Ребе, чи їхати до Франції в шліхут під керівництвом тестя; Ребе відповів заперечно і звелів йому залишитися жити в Краун-Гайтс.

У кислеві 5745 року (1984/1985) отримав відповідь від Ребе щодо того, про що написав: що його машину кілька разів зламували останнім часом, попри те що в машині лежали «Хітас» і скринька для цдаки: Залишив її відчиненою? Без сигналізації? Згадаю на могилі.[1]

Знавець нігунів

Дитиною багато брав участь у дитячих хорах і виступав, серед іншого, на «Ерев Хабад» у Палаці культури в Тель-Авіві і в Біньяней га-Ума в Єрусалимі.

Ще до одруження багато нігунів у «Сефер га-нігуним» було записано з його голосу, серед них нігун 273, 274, 279 і 319 у книзі.

У 5730 році (1969/1970) знавці нігунів почали підбирати хасидський нігун до слів щорічної глави Ребе в Тегілім. У 5742 році (1981/1982), вісімдесятому році від дня народження Ребе, р. Файтл Левін уперше склав новий нігун, з яким співали главу Ребе.

Після того як і в 5743 році (1982/1983) було прийнято новий нігун, складений того ж року, а не старовинний нігун, він вирішив теж скласти нігун, і в 5744 році (1983/1984) склав перший нігун на главу 83 Тегілім, на слова «І пізнають, що Ти, чиє ім'я — Г-сподь, єдиний, Всевишній над усією землею». Коли почався фарбрейнген, на якому вперше заспівали цей нігун, Ребе підтримав спів одразу з його початку, що стало знаком того, що нігун прийнято. На одному з фарбрейнгенів в інший Шабат Ребе сам почав співати цей нігун, що було рідкістю для нігуну, складеного на глави Тегілім.

До 11 нісана 5745 року (2 квітня 1985) склав нігун на вірш 8 глави 84 «Єлху мі-хаїль ель хаїль» і навчив юнаків новому нігуну. Водночас прийшли й інші хасиди, які склали нігун на честь дня народження Ребе, і теж навчали їх у Малому залі, і до початку молитви з Ребе панували безлад і великий шум.

Коли Ребе увійшов на молитву, його маленький син Залман почав співати нігун свого батька, а коли Ребе почав підтримувати, приєдналася вся публіка, що поставило печатку на обранні нового нігуну, і це був перший раз, коли його нігун було обрано замість інших нігунів. І наступного року, 5746, він склав нігун, який було прийнято.

У 5747 році (1986/1987) уперше було створено Любавицький комітет з нігунів, завданням якого було обирати нігун з-поміж безлічі нігунів, що складалися щороку, але того року складений ним нігун обрано не було, і тим не менш його нігун кілька разів співали перед Ребе. Того року він склав нігун «Марш „Дідан націах“» — ще одну, нову мелодію на слова «Дідан націах», і цей нігун співали під час «Кос шель браха» біля Ребе.

У 5748 році (1987/1988) комітет обрав нігун р. Агарона Балсофського на слова «Огев Гашем шаарей Ціон». У сіхі, виголошеній Ребе на фарбрейнгені 11 нісана, він пояснив слова «Синів Кораха псалом-пісня; основа його — на горах святих» з глави 87, і він зрозумів, що наступного року йому слід скласти нігун на слова, подібні до цих. У 5749 році (1988/1989) він склав нігун на слова «Шир мізмор лі-вней Корах», і знову комітет обрав інший нігун. Однак на фарбрейнгені Ребе, після того як заспівали новий нігун, обраний комітетом, Ребе почав сіху, в якій пояснив слова «Пісня-псалом синів Кораха» з нової глави Тегілім, і одразу після закінчення сіхи «хозер» р. Йоель Каган почав його нігун, про слова якого Ребе говорив у сіхі. Ребе енергійно підтримав спів, і нігун було прийнято.

У 5750 році (1989/1990) склав нігун на вірш «Карати бріт лі-вхірі», причому нігун завершується словами кінця глави «Благословенний Г-сподь повіки, амінь і амінь». На фарбрейнгені 11 нісана Ребе пояснив зв'язок між першим і останнім віршем, які є аспектом «останнє в дії — перше в задумі», і внаслідок цього він додав у кінець нігуну також перший вірш глави «Маскіль ле-Ейтан га-езрахі».

Того ж року склав також пісню на честь сорокового року проводу Ребе на слова «І вклав в уста мої пісню нову — дав Г-сподь вам серце, щоб пізнати тощо» з додаванням віршів, пов'язаних із сороковим роком. Пісню співали біля Ребе.

У 5752 році (1991/1992) склав нігун «Орех ямім», який уперше співали біля Ребе у свято Шавуот 5752 року (7 червня 1992), коли повернулися з ходи, і знову 6 тішрея 5753 року (3 жовтня 1992), коли Ребе підтримав пісню перед усіма хасидами.

У 5753 році (1992/1993) склав нігун «Мізмор шир ле-йом га-Шабат», який співали біля Ребе на фарбрейнгені виходу Сімхат Тора 5754 року (1993/1994); у нігун він додав — крім віршів глави Тегілім — зміст, пов'язаний із вісткою про Геулу: «אָט אָט קומט משיח, מ'דארף נאָר עפענען די אויגן, איז ער דאָ, משיח שייט שוין אויף און שוועל» / «Ат ат комт Мошіах, мен дарф нор ефенен ді ойгн, із ер до, Мошіах шейт шойн ойф ун швел» [ось-ось приходить Мошіах, треба тільки відкрити очі, він уже тут, Мошіах уже в дорозі].

У 5755 році (1994/1995) додав слова «Єхі адонейну морейну ве-рабейну Мелех га-Мошіах ле-олам ваед», а як вираз очікування розкриття Ребе і віри хасидів після 3 тамуза додав «Він — наш батько, Він — наш цар, Він — наш спаситель», «бо не покине Г-сподь народу Свого і спадку Свого не залишить». Цей нігун він заспівав перед публікою в 770 на центральному фарбрейнгені 11 нісана.

Нігун «Мі ше-аса»

У 5772 році (2011/2012) р. Шоломом Брухштатом було складено нігун «Мі ше-аса нісім» на текст Біркат га-ходеш, який прийнято промовляти в Шабат мевархім перед молитвою мусаф[2].

מִי שֶׁעָשָׂה נִסִּים לַאֲבותֵינוּ / Мі ше-аса нісім ла-авотейну / Той, Хто сотворив чудеса нашим батькам
וְגָאַל אותָם, וְגָאַל אותָם, וְגָאַל אותָם מֵעַבְדוּת לְחֵרוּת (X2) / ве-гааль отам, ве-гааль отам, ве-гааль отам ме-авдут ле-херут / і вивів їх, і вивів їх, і вивів їх із рабства на свободу
הוּא יִגְאַל אותָנוּ, הוּא יִגְאַל אותָנוּ, / Гу їгаль отану, гу їгаль отану, / Він визволить нас, Він визволить нас,
הוּא יִגְאַל אותָנוּ, הוּא יִגְאַל אותָנוּ בְּ-קָרוב! (X2) / гу їгаль отану, гу їгаль отану бе-каров! / Він визволить нас, Він визволить нас незабаром!
(X2)

וִיקַבֵּץ נִדָּחֵינוּ, וִיקַבֵּץ נִדָּחֵינוּ, מֵאַרְבַּע כַּנְפות הָאָרֶץ, (X2) / Ві-кабец ніддахейну, ві-кабец ніддахейну, ме-арба канфот га-арец, / І збере наших розсіяних, і збере наших розсіяних з чотирьох кінців землі,
חֲבֵרִים כָּל יִשְׂרָאֵל, כָּל יִשְׂרָאֵל, וְנאמַר אָמֵ-ן / Хаверім коль Ісраель, коль Ісраель, ве-номар амен / Усі сини Ізраїлю — товариші, усі сини Ізраїлю, і скажемо: амінь

Список його нігунів, обраних і виконаних перед Ребе

Родина

  • Його син, р. Шнеур-Залман (Жамке) Брухштат, Краун-Гайтс.
  • Його син, р. Ісраель-Дов-Бер Брухштат, Краун-Гайтс.
  • Його син, тамім Менахем-Мендл Брухштат, помер у Рош ходеш сіван 5777 року (травень–червень 2017) (у віці дев'ятнадцяти років)
  • Його зять, р. Йосі Кузін, педагог в «Огалей Тора».
  • Його зять, Моше-Менахем-Мендл Айберс, шаліах в Амстердамі.
  • Його зять, р. Шалом-Дов-Бер Волосов, Краун-Гайтс.
  • Його зять, меценат р. Менахем-Товія Грейзман, Краун-Гайтс.
  • Його зять, р Мордехай Річлер, Краун-Гайтс.
  • Його зять, р. Йосеф-Іцхак Герліцький, Бока-Ратон, Флорида.

Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ «Лікут маанот кодеш» 5745, відповідь 52.
  2. ^ *Рав Брухштат виконує нігун на седер нігуним у 770 (5781)
  3. ^ Хоча Любавицький комітет з нігунів обрав нігун рава Давида Каганова («Агавті кі їшма»: обрано нігун на капітл 116), нігун рава Брухштата — саме той, який насправді здобув ширше поширення, і його співали впродовж року на фарбрейнгенах Ребе.
Шалом Брухштат згадується ще в 58 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 8432214800

Повідомити про помилку на цій сторінці