Перейти до вмісту

Освячення місяця

Матеріал з Хабадпедії
Освячення місяця
(основні джерела)
Легенда Шмот 12, 2
Мішна Трактат Рош га-Шана, розділ 1
«Мішне Тора» Рамбама Книга «Зманім», Закони освячення місяця, розділ 1
Книги підрахунку заповідей «Сефер га-міцвот», припис 153
«Сефер га-хінух», заповідь 4
Анімація фаз місяця впродовж місяця. Коли місяць бачать після його зникнення, оголошують про освячення місяця.

Освячення місяця — заповідь Тори, покладена на рабинський суд у Землі Ізраїлю: кожного місяця встановлювати день, на який припаде Рош ходеш, на підставі свідчення про те, що бачили молодий місяць.

У Писанні

Перша заповідь, сказана Святим, благословенним Він, народові Ізраїлю, — заповідь освячення місяця[1]:

І сказав Б-г Моше в землі Єгипетській так: «Цей місяць для вас — початок місяців, перший він у вас з місяців року»[2]

Коментатори пояснюють, що в цьому повелінні Святий, благословенний Він, сказав: досі Я робив розрахунки і Сам установлював новомісяччя, відтепер Я повеліваю вам освячувати й установлювати новомісяччя; а щодо слова «цей» наводиться, що Б-г показав Моше місяць і сказав йому: «Такий побач і освяти».

За часів мудреців

Секта садукеїв заперечувала Усну Тору й пояснювала вірш «Наступного дня після суботи відлічіть» буквально, що починати відлік Омеру треба саме в перший день тижня; вони намагалися влаштувати так, щоб перший святковий день Песаху припав на Шабат, і тоді, на їхню думку, вони виконають заповідь; для цього вони часто посилали лжесвідків, щоб ті свідчили, що бачили місяць, для встановлення Рош ходеш за розрахунком, що узгоджується з їхньою думкою.

Від мудреців вимагалися обережність і велика мудрість, щоб допитувати свідків і перевіряти свідчення, аби переконатися, що воно не неправдиве; із цієї причини мудреці вже тоді мали точні розрахунки обертання місяця й зірок, за якими вони могли знати, коли має з'явитися місяць; і хоча за Торою це має здійснюватися на підставі свідчення, а не розрахунку, вони вдавалися до розрахунків через брехунів.

Після прийняття свідчення й установлення місяця рабинський суд посилав посланців до всіх міст Ізраїлю, щоб повідомити дату, аби знали дати свят у найближчому місяці, і тому Рош га-Шана святкують два дні[3], оскільки неможливо було повідомити всім дату Рош ходеш.

Після закінчення епохи рабинів, які отримали посвячення в безперервному ланцюгу від того, хто отримав посвячення, до того, хто отримав посвячення, аж до Моше Рабейну, перестали освячувати місяць на підставі свідчення про те, що бачили місяць[4], і почали освячувати за розрахунком, складеним ще в епоху амораїв (у п'ятому поколінні) Гілелем га-Насі; за цим розрахунком донині встановлюються дати початку місяців, а отже, і дати свят і пам'ятних днів Ізраїлю.

Правила розрахунку

Освячення місяця — складна й важлива тема в ученні Ізраїлю, і багато подробиць у ній — як допитувати свідків, як робити розрахунки в разі потреби, і особливо з огляду на спроби садукеїв увести суд в оману, а також сама церемонія освячення місяця — не були в давні часи чимось незначним.

Є багато правил, за якими роблять розрахунки, і вони докладно наводяться в Законах освячення місяця в книзі «Яд га-хазака» Рамбама; ці правила виникли або з віршів і певних заповідей, або з астрономічних розрахунків.

«Ло АДУ рош ве-ло БАДУ Песах»

Одне з відомих і основних правил — «Ло АДУ рош ве-ло БАДУ Песах», тобто перший день Песаху не може припасти на 2-й, 4-й і 6-й дні, а перший день Рош га-Шана не може припасти на 1-й, 4-й і 6-й дні.

Причина цього правила в тому, що якщо перший день Рош га-Шана припаде на неділю, то Гошана раба припаде на Шабат і неможливо буде виконати постанову книжників про биття вербовими гілками; а якщо перший день Рош га-Шана припаде на середу чи на п'ятницю, то Йом Кіпур припаде на п'ятницю чи на неділю, і тоді будуть два дні, в які заборонена робота, зі святістю Шабату, і якщо єврей помре, хай врятує нас Милосердний, неможливо буде його поховати. (Причина «ло БАДУ Песах» у тому, що якщо перший день Песаху припаде на понеділок, то перший день Рош га-Шана припаде на середу, якщо перший день Песаху припаде на середу, то перший день Рош га-Шана припаде на п'ятницю, а якщо перший день Песаху припаде на п'ятницю, то перший день Рош га-Шана припаде на неділю)

У хасидуті це правило пояснюється згідно з внутрішньою стороною речей: оскільки перший день Рош га-Шана — час «діна кашья» (суворих судів), а 1-й день відповідає сфірі Хесед, 4-й день відповідає сфірі Нецах, яка також перебуває на правій лінії Хеседу, а 6-й день — час підсолодження судів[5].

У вченні хасидизму

Перевага й суть освячення місяця у світлі вчення хасидуту[6] — у поєднанні аспекту «Вищої святості», сфіри Хохма, у якій явно світить світло Ейн Соф, з аспектом «місяця», сфірою Малхут, джерелом життєвості створінь. Сила для поєднання виникає завдяки промовлянню «освячений» вустами рабинського суду тих, хто отримав посвячення, які черпають свою силу від першого, хто отримав посвячення, — Моше Рабейну, у якому світить осяяння «Єсод Аба».

У прийдешньому майбутньому

У книзі Єшаягу[7] описується Геула: «І буде світло місяця, як світло сонця». Сенс цього в тому, що в прийдешньому місяць матиме власне світло й не потребуватиме світла сонця, і тому він завжди світитиме, і поняття молодого місяця скасується.

Виходячи з цього, Ребе ставить запитання: як у прийдешньому виконуватимуть заповідь освячення місяця, яка, як і всі заповіді, що входять до 613 заповідей, має бути вічною[8].

І Ребе пояснює, що те, що світло місяця буде як світло сонця, здійсниться в пізнішу епоху Днів Мошіаха, коли скасуються всі заповіді, і правило про те, що заповіді, які входять до 613 заповідей, вічні, не поширюється на цю епоху. Однак Ребе зазначає, що з хасидуту зрозуміло, що час здійснення цього передбачення — на початку Днів Мошіаха, а не в пізнішу епоху[9].

Див. також

Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Раші до першого вірша Тори: «Не треба було починати Тору інакше як із „Цей місяць для вас“, бо це перша заповідь, яку отримали Ізраїль.
  2. ^ Шмот 12, 1.
  3. ^ Під час освячення місяця через свідків; у наші дні святкують два дні, попри те, що знають заздалегідь, коли буде Рош ходеш, через постанову раббана Йоханана бен Закая на пам'ять про Храм
  4. ^ І немає жодного зв'язку зі скасуванням Синедріону, Рамбан, «Сефер га-міцвот», припис 153.
  5. ^ «Ігрот кодеш» Ребе, том 2, с. 385
  6. ^ «Дерех міцвотеха»' у маамарі про заповідь освячення місяця
  7. ^ 30, 26.
  8. ^ Див. «Сефер га-міцвот» Рамбама, третій корінь.
  9. ^ Сіха останнього дня Песаху 5744 («Гітваадуйот», т. 3, с. 1528).

Повідомити про помилку на цій сторінці