Перейти до вмісту

Знання заперечення

Матеріал з Хабадпедії

Знання заперечення — це найвищий спосіб осягнення, що існує в Б-жественності, на піднесених щаблях, яких людині не охопити, на яких людина не може зрозуміти ствердним чином, що вони таке, а може лише зрозуміти, що вони піднесеніші за найпіднесеніші її поняття, тобто вона заперечує у своєму розумі, що вони не є певним поняттям, а вищі від нього.

Докладніше

Джерело поняття — у «Море невухім»: «Знай, що опис Б-жества, хай буде Він звеличений, через заперечення є істинним описом, якого не торкається жодне послаблення і в якому немає жодної вади щодо Б-жества взагалі й ні в якому відношенні»[1].

А в «Сефер га-ікарим»[2] докладніше пояснюється, що в описі Б-жественної хвали з боку дій Святого, благословенний Він, можна поширюватися через знання ствердження, чого немає в описі чеснот самого Святого, благословенний Він, де не можна поширюватися, оскільки все, чим ми описуємо Святого, благословенний Він, є обмеженням щодо Нього, адже навіть найпіднесеніший і найдосконаліший наш опис є обмеженням і ганьбою щодо Нього, подібно до царя, в якого мільйони золотих динарів, а його вихваляють тисячами срібних динарів, і тому щодо самого Святого, благословенний Він, можна говорити й вихваляти лише через знання заперечення.

У хасидуті пояснюється різниця між знанням ствердження і знанням заперечення: за знання ствердження розумове осягнення створюється шляхом споглядання існування речі, а за знання заперечення людина заперечує все, що суперечить речі й не стосується її, і завдяки цьому осягає сутність самої речі (а не лише її існування, як за знання ствердження)[3].

Загалом пояснюється в хасидуті[4], що осягнення ствердження стосується світла Мемале коль алмін, а осягнення заперечення стосується світла Совев коль алмін, а вище від цього — немає розуміння й осягнення взагалі. Разом із тим і на щаблях, вищих від цього, є осягнення окремих подробиць[5], але щодо Його Сутності й Суті, хай буде Він благословенний, незастосовне навіть знання заперечення жодним чином, оскільки й коли заперечують певну річ, це означає, що в неї є певне відношення до речі, яку заперечують, а до Його Сутності, хай буде Він благословенний, немає жодного відношення й подібності, навіть у вигляді заперечення[6].

Алтер Ребе уточнює, що на відміну від виразу «осягнення ствердження», де за позитивного розуміння доречне слово «осягнення», коли людина схоплює й осягає розумом річ, щодо заперечення доречне лише знання, а не осягнення, «знання заперечення»[7], і в цьому самому — знання існування, а не знання сутності[8][9].

Ствердження і заперечення у відносному сенсі

Насправді не лише щодо Святого, благословенний Він, а й будь-яку річ, яка є сутнісною, неможливо схопити розумом безпосередньо, а лише через осягнення заперечення, оскільки розум схоплює розумові предмети через їхнє визначення в межах і рамках, неможливо з його допомогою схопити предмети, які не мають визначеного існування. І оскільки «сутнісна» річ є річчю, яка не визначена, єдиний шлях схопити її полягає в осягненні заперечення[10].

Разом із тим у самому знанні заперечення є 2 способи: є спосіб знання заперечення з боку глибини поняття, тобто річ не виключена зі знання сама по собі, але оскільки вона глибока й піднесена, її важко осягнути через знання ствердження, і тому можливо, що ту саму річ, яку один мудрець розуміє лише через знання заперечення, інший, мудріший за нього, зрозуміє через знання ствердження.

І подібно до цього є речі, які та сама людина розуміє спершу через знання заперечення, а потім, коли вона зростає у своїй мудрості, осягає це питання також через знання ствердження.

Натомість є речі, які виключені зі знання цілковито, самі по собі, і в них можна осягнути лише через знання заперечення[11].

У заповідях-заборонах і в законах Тори

Б-жественне виливання через заповіді-заборони піднесеніше за виливання через заповіді-повеління, подібно до осягнення знання заперечення, яке піднесеніше за осягнення знання ствердження, і оскільки йдеться про такий щабель, якого не торкається позитивна дія, посудина для виливання цього розкриття полягає саме у відсутності дії[12].

Подібно до цього пояснюється щодо суперечки Бейт Гілеля і Бейт Шамая, що Бейт Шамай є аспектом святих гвурот, які вищі від дії, і тому вони схиляються забороняти й посилювати суворість, а за часів вигнання людина не може досягти цього щабля, і тому галаха — за Бейт Гілелем, але в прийдешньому майбутньому, коли піднесеться стан людини й світу і можна буде притягувати також з аспекту заперечення, галаха буде саме за Бейт Шамаєм[13].

У звичаях Хабаду

У Швії шель Песах не промовляють благословення «Шегехеяну», а у звичаях наших Ребе, провідників поколінь, заведено згадувати благословення «Шегехеяну» у вигляді заперечення, згадуючи той факт, що «Шегехеяну» не кажуть, оскільки й заперечення певної речі показує певний зв'язок із нею[14].

У служінні людини

Значення знання заперечення в служінні людини — це служіння у вигляді прийняття ярма, що походить із сутності душі[15].

Див. також

Примітки

  1. ^ Частина 1, розділ 58.
  2. ^ Трактат 2, розділи 23-24.
  3. ^ Сіха 12 тамуза 5726 (30 червня 1966), Гемшех 5672, недільна глава «Балак» 5675, та інші.
  4. ^ Маамар «Лех леха» 5666 та інші.
  5. ^ Див., наприклад, у «Кунтрес га-тфіла»: «Любі мої брати й друзі, ось ви знаєте всі види споглядання, як у питанні Мемале коль алмін, що кожен мислячий може зрозуміти річ досконало в ХаБаД тваринної душі, так і в питанні Совев коль алмін і того, що вище від Совев коль алмін, що й ці питання можуть прийти до осягнення й доброго засвоєння в ХаБаД Б-жественної душі».
  6. ^ Подібно до розуму, про який недоречно казати щодо розумового доводу, що «його неможливо помацати руками», і тим паче щодо Святого, благословенний Він. «Кі їшальха» 5738, «Сефер га-маамарім — Мелукат», частина 3.
  7. ^ «Лікутей Тора», недільна глава «Пкудей» 3, г. Разом із тим наші Ребе, провідники поколінь, використовують також вираз «осягнення заперечення».
  8. ^ «Торат хаїм», Берешит, частина 1, недільна глава «Ноах» 48, б.
  9. ^ І див. пояснене про це в маамарі «Баті ле-гані» 10 швата 5715 (2 лютого 1955). І в маамарі Шабату недільної глави «Ваєшев» 5727, що осягнення ствердження перебуває в Біні, а знання заперечення перебуває в Хохмі.
  10. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 15, лист 5612
  11. ^ Сіха і маамар недільної глави «Бешалах» 13 швата 5715 (5 лютого 1955).
  12. ^ Сіха Шабату недільної глави «Їтро» 5751.
  13. ^ Див. докладно в кунтресі свята Шавуот «Тора хадаша меіті теце» 5751.
  14. ^ «Гітваадуйот» 5743, сторінка 1308.
  15. ^ «Шува Ісраель» 5737.

Повідомити про помилку на цій сторінці