Хукім
| Хукім | Едут | Мішпатім |
|---|
Хукім — один із трьох видів заповідей[1], що включає заповіді, які незбагненні людським розумом.
Три тлумачення слова «хок»
У святій мові корінь «хок» вживається в чотирьох різних значеннях:
- Щось постійне і встановлене — як «встановлена частка жерцям від фараона, і їли вони хліб своєї частки»[2], тобто фараон призначив їм постійне утримання.
- Від значення висікання на камені, коли річ стає його частиною і не може відокремитися.
- Справа, яка вища за сенс і розуміння.
- (Значення межі — як «Я поклав пісок межею морю, вічним уставом»).
У книзі «Га-Міхлол» Радак проводить паралель між тлумаченнями і роз'яснює, що хукім Тори, які вищі за розуміння, є основами постійного порядку неба і землі, і вони немовби «висічені» у світі без можливості змінитися.
Суть заповідей категорії хукім
Заповіді, яких людський розум не вимагає і не знаходить причини їхньої обов'язковості. Ці заповіді належать до виду хукім.[3] Приклади цих заповідей: руда корова, орла, нечистота і чистота, шаатнез[4]. Ці заповіді й після їх дарування в Торі незбагненні людським розумом.
Мідраш докладно пояснює щодо частини заповідей, чому вони не узгоджуються з розумом, оскільки вони включають буквально протилежні речі, наприклад, ту саму річ, яку Тора найсуворіше заборонила в одному випадку, вона дозволяє в іншому випадку, і не лише ця річ дозволена, але вона стає заповіддю:
- Кілаїм — у цицит шаатнез дозволений.
- Заборона дружини брата — якщо брат помер без синів, існує заповідь узяти її в левіратний шлюб.
- Козел відпущення — той, хто відсилає козла, сам стає нечистим, хоча козел є спокутою й очищенням для всього Ізраїлю.
- Руда корова — усі, хто займається коровою, роблять нечистим одяг, а вона сама очищає від нечистоти.
Також додаткові заповіді, які зазвичай вважаються едот, називаються в Торі «хука», наприклад свято Песах, про яке сказано «Ось устав Песаху»[5].
У кожній заповіді
Усі заповіді називаються хукім, як написано на початку тижневої глави «Бехукотай»: «Якщо за уставами Моїми ходитимете», і мається на увазі в простому значенні вся сукупність Тори й заповідей.
У хасидуті роз'яснюється про це, що насправді і в заповідей, у яких є сенс, який ми можемо зрозуміти, це не справжня причина виконання заповіді, і не під силу обмеженому людському створінню зрозуміти глибину сенсу заповіді, який є нескінченною і необмеженою волею Святого, благословенний Він, а це лише «сенс», який дає нам радість і зв'язок під час виконання заповіді, тоді як сама заповідь (навіть заповіді з «мішпатім») незрівнянно піднесеніша за всі сенси й пояснення[6].
Виконання заповідей у вигляді «хукім» є частиною виконання заповідей із прийняття ярма, і кожну заповідь можна виконувати не через «сенс» у ній, а через прийняття ярма. Ребе каже [7], що коли людина виконує заповідь лише через логіку в ній, вона втрачає всі внутрішні глибини в ній, і тому ми мусимо пам'ятати, що основа всіх заповідей — це віра у Всевишнього. Ми виконуємо ці заповіді передусім тому, що це повеління Святого, благословенний Він, адже якщо ми виконуватимемо їх лише через логіку, людина може дійти до стану, коли через логіку вона також скоїть провини.
Вірш пов'язує хукім із поняттям трепету[8], оскільки хок виражає Б-жественну межу, яку встановив Святий, благословенний Він, і обмежив Себе тим, що Його воля буде саме в такий спосіб, і оскільки головне в хукім — воля Всевишнього (а не наближення, яким людина хоче наблизитися), хукім викликають у людині трепет і бітуль[9].
Їхня діяльність
Виконання заповідей саме у вигляді хукім викликає в людині міру за міру, так що зв'язок із Тим, Хто заповідає заповідь, здійснюється в неї у вигляді висікання у внутрішній суті серця[10], а також притягують сутнісне притягнення від букв висічення[11].
Крім того, Ребе роз'яснює[12], що окрім того, що хукім є повелінням Святого, благословенний Він, яке вище за людину, у них є також зміст сам по собі, щоб людина усвідомила, що вона низька щодо Святого, благословенний Він, і вони викличуть у ній бітуль. Виконання заповідей у такий спосіб належить до щабля «Совев коль алмін», який вищий за зв'язок зі створіннями, але все ж світи займають місце щодо нього[13].
Див. також
Зовнішні посилання
- «Сефер га-лікутім — ДАХ» Цемах Цедека, стаття «Хок, хукім», сторінка 893
- Істинний закон — оброблена сіха Ребе, з книги «Шулхан Шабат»
Примітки
- ^ Як відомо, заповіді Тори поділяють кількома способами (наказові й заборонні, між людиною і Всевишнім і між людиною та її ближнім та ін.), і один зі способів полягає в тому, щоб поділяти їх на три види: едот, хукім і мішпатім.
- ^ Берешит 47, 22.
- ^ «Сказав Святий, благословенний Він: закон Я встановив, указ Я постановив — ти не маєш права порушити Мій указ». «Бемідбар раба» 19, 1.
- ^ Мідраш раба, тижнева глава Хукат, розділ 19 (аркуш 274): рабі Єгошуа із Сахніна від імені рабі Леві сказав чотири речі, проти яких заперечує зле начало, про які написано «хука»: дружина брата, і кілаїм, і козел відпущення, і руда корова.
- ^ Див. «Ор га-Тора», «Біурей га-Зогар» 967.
- ^ «Сефер га-лікутім — ДАХ» Цемах Цедека, стаття «Хок», сторінка 894.
- ^ «Лікутей сіхот», том 16, стор. 242; том 3, стор. 895.
- ^ Дварім 6, 24: «І звелів нам Г-сподь виконувати всі ці устави, щоб боятися Г-спода, Б-га нашого, на благо нам по всі дні, щоб зберегти нам життя, як цього дня».
- ^ І подібно до цього сказано про шофар «бо закон це для Ізраїлю», оскільки шофар навіює трепет і страх на людину. Див. «Ор га-Тора», Ваетханан 402. «Драшім ле-Песах» 762.
- ^ «Сефер га-лікутім», стаття «Хакіка», пункт 5, стаття «Міцвот», сторінка 1087. Стаття «Хок», пункт 3 наприкінці.
- ^ «Сефер га-лікутім — ДАХ» Цемах Цедека, стаття «Хок», сторінка 896.
- ^ У маамарі «Кі ішальха вінха» 5738.
- ^ І згідно з цим роз'ясненням, виконання заповідей у вигляді хукім не є найпіднесенішим способом, оскільки воно пов'язане з бітулем існування людини, і саме способом виконання едот, які є лише повелінням Святого, благословенний Він, і не обмежені жодними обмеженнями, навіть обмеженнями — бітулю людини, людина з'єднується з Ацмут Ейн Соф.