Целем
Целем, або целем Елокім, — назва, що трапляється в Торі для зразка і форми, у яких було створено Адама га-Рішона: «І створив Б-г людину за образом Своїм, за образом Б-жим створив її»[1]. Створення людини «бе-целем», або «бе-целем Елокім», згадується в Торі та в словах мудреців ще в кількох місцях[2].
Було дано багато тлумачень значенню «целем» і подібності, яка є між людиною та її Творцем. У вченні Каббали і хасидуту «целем» стосується розумної душі, завдяки якій людина може обирати між добром і злом, і вона — з'єднувальний посередник між Б-жественною душею і тваринною душею. У Б-жественній душі є кілька щаблів, і на них натякає слово «целем» — з'єднувальний посередник між нею і тілом: або в трьох літерах слова «целем» - צ', ל' і ם', або у двох виразах «бе-цальмену» і «кі-дмутену», або «бе-цальмо» і «бе-целем Елокім».
Джерело поняття
Поняття «целем», «целем Елокім» — трапляється в описі створення Адама га-Рішона в оповіді про створення світу:
Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою
— Берешит 1, 26
І створив Б-г людину за образом Своїм, за образом Б-жим створив її
— Там само, 27
І в пізніших віршах також згадується подібне:
У день створення Б-гом людини за подобою Б-жою створив Він її
— Берешит 5, 1
Хто проллє кров людини, того кров буде пролита людиною, бо за образом Б-жим створив Він людину
— Ноах 9, 6
Значення поняття
Багато коментаторів зверталися до цих віршів і обговорювали їхнє значення. Деякі з них не прийняли тлумачення, згідно з яким ці вірші вказують на подібність між людиною і Всевишнім, через побоювання уречевлення, і запропонували інші тлумачення:
- Є такі, що тлумачили, що людину було створено за образом і подобою ангелів (відповідно до контексту слів, що Святий, благословенний Він, сказав вищому почту «Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою»), і слово «бе-целем Елокім» теж стосується ангелів, яких називають «елокім»[3].
- Є такі, що тлумачили, що мається на увазі подібність людини до форми, у якій Всевишній розкривається пророкам, — «лик людини» у колісниці[4].
- Є такі, що тлумачили вирази «цальмену», «целем Елокім» — як «целем», що належить Б-гові, тобто форма, яка стосується Б-га, яку Він обрав (як «гора Б-жа» тощо)[5].
«Целем Елокім» — подібність людини до її Творця
Однак багато хто тлумачив, що мається на увазі подібність між людиною та її Творцем (як викладено нижче); і проте тут немає уречевлення, бо йдеться про подібність у духовному відношенні, а не в матеріальній формі[6].
- Є такі, що тлумачили, що людина подібна до Всевишнього тим, що їй дано розум[7].
- Є такі, що тлумачили, що людина подібна до Всевишнього тим, що вона єдина, хто має свободу вибору[8].
- Є такі, що тлумачили, що людина подібна до Всевишнього владою, яку вона має над створіннями[9].
- Є такі, що тлумачили, що подібна до Всевишнього душа, яка вічна і не зникає, як і Він[10].
«Целем» — форма тіла
Сказано у вірші[11] «Лише в образі ходить людина», і з цього вірша вивели в Єрусалимському Талмуді[12]: «Кожен, хто переказує сказане від імені того, хто сказав, хай бачить автора сказаного, ніби той стоїть перед ним, і яка причина: Лише в образі ходить людина»[13]. Тобто: людина, яка навчається, має ставити перед своїми очима «целем», обрис, образ автора сказаного, і це допомагає розумінню того, що вивчається.
У хасидуті пояснюється, що хоча простий зміст «целем» — це форма його матеріального тіла, яку слід уявляти, це тому, що матеріальна форма людини пов'язана з духовною формою людини, тобто з десятьма силами її душі, що відповідають десяти сфірот. І більше того — у цьому «целем» перебуває сутність автора сказаного, більше, ніж у самому сказаному (яке лише його мудрість, а не він сам)[14].
«Целем» — розумна душа
У хасидуті пояснюється, що «целем» — це розумна душа, яка є посередником між Б-жественною душею і тваринною душею[15].
Відмінність у розумній душі між євреєм і неєвреєм
«Целем» — частини Б-жественної душі
У багатьох місцях у хасидуті пояснюється, що в «целем» включено кілька різних щаблів, які відповідають щаблям Б-жественної душі (і мається на увазі, що, оскільки «целем» — посередник між світлами й посудинами, між Б-жественною душею і тілом, як сказано вище, — тому в ньому включено всі щаблі Б-жественної душі[16]).
Два щаблі «бе-цальмо» і «бе-целем Елокім»
У книзі «Зогар»[17] пояснюється, що подвійність виразу «бе-цальмо» і «бе-целем Елокім» натякає на два різні поняття — різні щаблі. У хасидуті пояснюється суть цих двох щаблів: «бе-цальмо» — це щабель душі нагорі, який не сходить і не вбирається в тіло, а залишається в аспекті макіфа; а «бе-целем Елокім» — це щабель душі, що сходить у тіло[18]. У щаблі душі нагорі, створеному «бе-цальмо», світить самоскасування на рівні їхуда ілаа, а в щаблі душі внизу, створеному «бе-целем Елокім», світить самоскасування на рівні їхуда таата[19]
Два щаблі «бе-цальмену» і «кі-дмутену»
У деяких місцях у хасидуті пояснюється, що на дві частини душі натякають слова «бе-цальмену» і «кі-дмутену» — «бе-цальмену» — це подібність до Його Сутності, хай буде Він благословенний, так би мовити, а «кі-дмутену» (і в літері каф подібності) — це подібність до аспекту Мемале коль алмін[20].
Слово «целем» описує сутнісну форму — тобто зображення речі, яке не відокремлене від неї, а є частиною матеріалу речі, як форма літер у печатці, яка є частиною тіла печатки, — і тому стосується світел світу Ацилут, які не відокремлені від Сутності Мааціля; а слово «дмут» описує форму від форми — тобто зображення речі, подібне до первісного зображення, — і тому стосується світла світу Ацилут, як воно вбирається в посудини світів БЕА[21].
Три щаблі צ', ל' і ם' слова «целем»
У деяких місцях у хасидуті пояснюється, що частини душі — та, що вбирається в тіло, і та, що перебуває в аспекті макіфа, — поділяються на три частини, на які натякають літери самого слова «целем»[22]:
- צ - натякає на частину душі, що вбирається в тіло, — внутрішні сили, НАРАН, що містять дев'ять сил (Хохма, Біна, Даат, Хесед, Гвура, Тіферет, Нецах, Год і Єсод), і кожна з них містить десять, а всього дев'яносто - צ'.
- ל - натякає на макіф душі, який не вбирається в тіло, ближній макіф — хая душі, у якій включено три сили Хохма, Біна і Даат, що містять по десять, а всього тридцять - ל'.
- ם - натякає на макіф душі, який не вбирається в тіло, дальній макіф — єхіда душі, у якій включено (крім Хохми, Біни і Даат) також і Кетер, і коли всі чотири містять по десять, всього сорок - מ'.
Вірш[11] «Лише в образі ходить людина» тлумачиться в хасидуті в його внутрішньому змісті: «людина» — це мідот, і за допомогою образу відбувається «ходить людина» — зростання мідот. У цьому зростанні є три етапи — вроджене, відчутне й осмислене, що відповідають трьом частинам — צ' ל' ם' — слова צלם:
Спочатку, коли людина народжується, її мідот малі, і в ній починає світити розум, щоб звеличити її мідот і щоб вона вміла розрізняти між добром і злом, — до віку 13 років, коли в ній у повноті світить розум для управління мідот, — צ' у צלם. Потім, з 13 до 20 років, розум світить у ній сильніше, так щоб вона була людиною розуму, чиї мідот керуються розумом, який панує над ними, — ל' у צלם. А з 20 до 70 років у ній зростають також воля і насолода, які вищі за розум, а також досконалість розуму (мохін бе-ецем), так що вона здатна заглиблюватися в осягнення самі по собі, без зв'язку з мідот, — ם' у צלם[23].
Шкода від провин у «целем Елокім»
Примітки
- ^ Берешит 1, 27.
- ^ Берешит 1, 26. Ноах 9, 6. Авот, розд. 3, мішна 14.
- ^ Рашбам, Хізкуні, Берешит 1, 26. Книга «Кузарі» 4, 3.
- ^ Рамбан від імені Рокеаха («Кітвей Рамбан», ч. 1, с. 346). «Клі якар», Берешит, там само. І див. «Ор га-Тора», Рош га-Шана, т. 6, с. 2438.
- ^ Расаг, Берешит, там само, і в «Емунот ве-деот» 2, 9.
- ^ Як вірш «Уподібнився я до пелікана пустелі» — де уподібнення не до його форми, а до його страждання («Море невухім», ч. 1, розд. 1).
- ^ «Море невухім», там само, і в «Законах про основи Тори», розд. 4, галаха 8. Це тлумачення наводиться в хасидуті («Ягель ор», зазначений нижче) у зв'язку з поясненням, що целем — це розумна душа.
- ^ «Дерех хаїм» Магараля, Авот, розд. 3, мішна 15.
- ^ Расаг і Рі Бехор Шор, Берешит, там само.
- ^ Ібн Езра, Берешит, там само.
- ^ 1 2 Тегілім 9, 7.
- ^ Шабат, розд. 1, галаха 2.
- ^ Слід зазначити, що деякі з коментаторів Тегілім там тлумачили слово «целем» у значенні, не пов'язаному з нашою темою, — від слова «цальмавет» (Раші, «Мецудот», Радак).
- ^ «Ягель ор» на Тегілім, там само. «Сефер га-маамарім» 5670, кінець с. 149 і далі.
- ^ «Лікутей Тора», Бехукотай, 47в.
- ^ [«Ор га-Тора», Бо, ч. 7, с. 2646].
- ^ Ч. 3, 117а.
- ^ «Лікутей Тора», Теце, 36, кінець сторони а. «Ор га-Тора», Ваетханан, с. 100. Та ін.
- ^ «Ор га-Тора», Матот, с. 1262.
- ^ «Лікутей Тора», Матот, 82а. Докладно див. «Ор га-Тора», Матот, там само, кінець с. 1259 і далі, і там він пов'язує обидва пояснення («бе-цальмо» «бе-целем Елокім», і «бе-цальмену» «кі-дмутену»).
- ^ «Сефер га-маамарім» 5663, с. 14 і далі.
- ^ Див. про все це «Шаарей тшува» 6, 4 і далі. «Сефер га-маамарім» 5663, с. 13 і далі. І див. [«Ор га-Тора», Ваїшлах, 241а], де він пов'язує обидва пояснення («бе-цальмо» і «бе-целем Елокім», і צ' ל' ם' слова «целем»).
- ^ «Шаарей тшува» і «Сефер га-маамарім» 5663, там само.