Ребе в дитинстві та юності
| Серія статей на тему життєпис Ребе |
Діяльність Ребе з 5711 року (1950/1951)
|
Ребе народився 11 нісана 5662 (18 квітня 1902) у свого батька, рава Леві-Іцхака, і матері, ребецн Хани Шнеєрсон. У роки дитинства та юності жив у містах Миколаїв і Дніпропетровськ і займався вивченням Тори, переважно самостійно. У 5683 році (1922/1923) уперше зустрівся з Ребе Раяцем і відтоді часто перебував поруч із ним і займався разом із ним громадськими справами; після їхнього виїзду з Росії Ребе став його зятем, коли одружився з його дочкою, ребецн Хаєю-Мушкою.
Народження
Ребе народився в п'ятницю, 11 нісана 5662 (18 квітня 1902)[1], у російсько-українському містечку Миколаїв у рава Леві-Іцхака[2] і Хани Шнеєрсон, дочки рава Меїра-Шломо Яновського, рабина Миколаєва.
Обрізання


Обрізання Ребе відбулося в п'ятницю, переддень святого Шабату холь га-моед Песаху, 18 нісана 5662 (25 квітня 1902), у його рідному місті Миколаєві.
Урочистість
Обрізання і трапеза відбулися в домі діда Ребе й рабина міста, рава Меїра-Шломо Яновського, і в урочистості взяли участь багато євреїв Миколаєва. Імовірно, там був присутній і рабі Барух-Шнеур Шнеєрсон, другий дід Ребе. Під час трапези з нагоди обрізання промовляли діди й батько Ребе, рабі Леві-Іцхак Шнеєрсон, причому батько Ребе пов'язав урочистість обрізання зі своїм днем народження, що припав на той самий день. Хлопчикові дали ім'я «Менахем-Мендл» на честь його прапрадіда, Ребе Цемах Цедека.
Хасиди розповідали, що на урочистості був присутній і шойхет рав Ашер Гроссман, який через суворості, прийняті в хасидизмі Хабад на свято Песах, нічого не скуштував на трапезі. Дід Ребе, рав Меїр-Шломо Яновський, у домі якого відбувалася трапеза, звернувся до нього з удаваним обуренням і сказав: «Тобі належить догана за те, що ти не їси в домі мара де-атра! Але я не можу зробити тобі догану, адже ти врятував мені життя»[3].
Відзначення дати
У 5751 році (1990/1991) Ребе відзначив початок дев'яностого року від обрізання редагуванням маамару, що починається словами «Ашрей тівхар у-текарев» 5716, який роз'яснює вірші, що їх промовляють на початку обрізання, і їхній зв'язок зі змістом союзу[4].
Дитинство
У перші роки життя Ребе жив із батьками в Миколаєві і навчався в місцевому «хедері». У пізніші роки Ребе розповідав кілька епізодів, що запам'яталися йому з життя того «хедера».

Уже в юному віці Ребе прославився старанністю і феноменальною пам'яттю. Свій час він присвячував переважно всеосяжному вивченню всіх частин Тори — відкритої і таємної, причому настанови в навчанні отримував переважно від батька. Роки свого дитинства Ребе описував як час, коли в нього склався світогляд, який він утілював упродовж життя, і передусім будучи Ребе. У рідкісному листі до пана Іцхака Бен-Цві він описує хід своїх думок у дитинстві:
Від того дня, як я пішов до «хедера», і ще до того,
- у моїй уяві почала складатися картина майбутньої Геули —
- визволення народу Ізраїлю з його останнього вигнання —
- такого визволення і в такий спосіб, завдяки якому стануть зрозумілими страждання вигнання, укази і знищення.
— Лист 5716 року (1955/1956) панові Іцхаку Бен-Цві
У 5669 році (1908/1909) р. Леві-Іцхака було призначено головним рабином Дніпропетровська (раніше — Катеринослав), і родина Ребе переїхала туди. Там Ребе навчався в місцевому «хедері» у рава Шнеур-Залмана Віленкіна[5], а потім у рава Іссера-Нісана Дрибіна[6].
У період Першої світової війни (5674-5678) Ребе допомагав батькові в керівництві громадою та в організації допомоги біженцям із Польщі, які масово прибували під час війни до Дніпропетровська.
Бар-міцва
Ребе почав накладати тфілін як підготовку до бар-міцви приблизно за місяць до свого 13-річчя, у четвер, 11 адара 5675 (25 лютого 1915)[7].
Оскільки того року 11 нісана припало на п'ятницю, бар-міцву святкували в Дніпропетровську у святий Шабат після молитви; фарбрейнген почався близько 12:00 і тривав довгий час після виходу Шабату.
Під час фарбрейнгену винуватець урочистості виголосив промову з відкритої і таємної частини Тори, а також в урочистості взяв участь дід, рабі Барух-Шнеур Шнеєрсон, який прибув на урочистість із двору Ребе Рашаба в Любавичах і передав його благословення: «Щоб його розум і серце підкорилися Всевишньому, благословенний Він, через накладання ним тфілін», «Всевишній, благословенний Він, хай допоможе йому стати бездоганним євреєм, і щоб йому [= його батькові р. Леві-Іцхаку] була від нього радість».
Докладний опис урочистості міститься в щоденниках ребецн Хани, матері Ребе, і там вона пише, що це було «щось інше, незвичайне. Подія великого піднесення».
Ця урочистість була першою сімейною урочистістю Ребе після того, як його батька було призначено рабином міста, і хоча спочатку довкола його призначення були розбіжності, після семи років твердого керування рабинатом довкола нього об'єдналася більшість мешканців міста, і це стало для них нагодою висловити повагу до рабина міста.
Урочистість відбувалася в приватному будинку р. Леві-Іцхака, причому чоловіки святкували у великій залі, а жінки — в їдальні. Будинок був повен чоловіків і жінок, які прийшли привітати винуватця урочистості і взяти участь у святі, і весь день Шабату люди входили й виходили, і була велика тіснява.
У полуденні години батько Ребе попросив його про щось так, щоб не чули всі присутні, і Ребе спочатку відмовився пообіцяти. Це викликало великий сум, і сам Ребе, і його батько заплакали, а за ними й інші учасники трапези. Лише з настанням сутінків Ребе погодився пообіцяти батькові те, про що той просив, і всі пустилися в хасидський танець у великій радості[8].
Того ж Шабату, коли святкували бар-міцву, Ребе Рашаб виголосив глибокий хасидський маамар як частину «Гемшеху 5672», у якому почав із великою глибиною роз'яснювати теми і поняття, пов'язані з розкриттям Б-жественного світла, яке буде за прийдешньої Геули, що становить віху в роз'ясненнях гемшеху. Після прийняття Ребе проводу хасиди побачили в цьому натяк, що пов'язує маамар із тим фактом, що того ж Шабату святкувалася бар-міцва Ребе. Крім того, в тому ж маамарі Ребе Рашаб згадав і роз'яснив вислів мудреців «Ана насів малка», який сам Ребе докладно роз'яснив у маамарі «Ба-йом аштей асар», виголошеному в свій день народження, 11 нісана 5731 (6 квітня 1971).
Його юність
Основна стаття – Поїздка до Кисловодська (5683)
У 5680 році (1919/1920), коли йому було лише 18 років, його було призначено рабином однієї із синагог міста[9].
Улітку 5682 року (1921/1922) Ребе побував у Харкові, щоб поговорити з лікарями про стан здоров'я свого брата Дов-Бера Шнеєрсона, і заразом відвідав також «Томхей Тмімім» у Харкові[10]. У місяці хешван 5683 року (жовтень–листопад 1922) поїхав із братом до Ростова-на-Дону до Ребе Раяца[11].
У 5683 році (1922/1923) прибув до курортного міста Кисловодськ, де деякий час перебував із Ребе Раяцем, після чого поїхав із Ребе Раяцем до Ростова-на-Дону, де пробув із ним тиждень.
Починаючи з 5684 року (1923/1924) був присвячений у справи та громадську діяльність Ребе Раяца, виконував особливі доручення в різних галузях і допомагав йому в його знаменитій боротьбі за збереження святинь віри та заповідей Ізраїлю в радянській Росії. У той період Ребе Раяц називав його своїм «міністром освіти»[12]. У місяці тішрей 5685 року (вересень–жовтень 1924) знову поїхав до Ленінграда (де в ті роки, до свого виїзду з Росії, жив Ребе Раяц), де кілька разів заходив до гаона рава Йосефа Розіна (Рогачовського гаона) і отримав від нього сміху на рабинство. Відтоді Ребе надсилав йому листи й отримував відповіді. У 5686 році (1925/1926) за дорученням Ребе Раяца поїхав із візитом до єшиви «Томхей Тмімім» у Кременчуці. У місяці хешван 5687 року (жовтень–листопад 1926) брав участь у Коростенській конференції. Потім перебував у Ленінграді.
У той період Ребе підписувався ім'ям свого друга Мордехая Гурарі[13] або ім'ям Мендл Вольфсон, щоб відвести очі російській цензурі.
У місяці сіван 5687 року (червень 1927) Ребе Раяца було заарештовано. Ребе був одним із головних учасників зусиль заради його порятунку. Після звільнення Ребе Раяц перебував у Малахівці, і лише небагатьом хасидам було дозволено відвідувати його там; серед них був Ребе, запрошений до Ребе Раяца, і протягом багатьох днів розмовляв із ним щодня по багато годин.
Виїзд з Росії
У місяці тішрей 5688 року (вересень–жовтень 1927) перебував у Дніпропетровську, а в Ісру хаг Сукот поїхав із матір'ю до Курська, а звідти до Ленінграда. У неділю тижневої глави «Берешит» вирушив до Риги, де служив особистим секретарем свого тестя. У місяці хешван брав участь у зібранні «Ваад ле-хізук га-Тора ве-га-дат» (заснованого його тестем у Росії і перенесеного до Риги). У Рош ходеш тевета поїхав до Берліна до свята Песах. А в літні місяці кілька разів їздив до Булдурі відвідати тестя. У 5689 році (1929) поїхав до Риги на місяць тішрей.
Зовнішні посилання
- Запис про народження Ребе в метричній книзі єврейської громади Миколаєва
- Рав Еліягу Швейка, «Ємей берешит», збірка інтерв'ю та спогадів про період дитинства і юності Ребе, у тшурі з весілля родини Накі — адар 5780 (лютий–березень 2020)
- «Ребе в „хедері“», з книги «Шаним рішонот».
Додаткова література
- Шнеур Герцль, «Бар-міцва Ребе — 100 років»
- «Лідер під вогнем», щомісячник «Нешама», тижневик «Бейт Мошіах» № 30, с. 14–19.
- «Шаним рішонот» (книга), видавництво JEM.
- Рав Шнеур-Залман Гурарі, «11 нісана — світлий день», тижневик «Бейт Мошіах», випуск 362, с. 60-63 (5762)

- Рав Нафталі Астулін, «100-річчя всіх хабадських хасидів», тижневик «Бейт Мошіах», випуск 362, с. 68-69 (5762)

Примітки
- ^ Дата народження Ребе вперше стала відома хасидам під час візиту Ребе до Парижа, коли 11 нісана його мати, ребецн Хана, звернулася до групи хасидів, серед них рав Бенціон Шемтов, і запропонувала їм попросити Ребе провести фарбрейнген з нагоди його дня народження, — так і сталося: Ребе погодився і провів фарбрейнген («Ємей мелех», том 3, с. 997).
- ^ По батькові Ребе є шостим поколінням від Ребе Цемах Цедека: його батько рабі Леві-Іцхак є сином рабі Баруха-Шнеур-Залмана Шнеєрсона, сина рабі Леві-Іцхака Шнеєрсона, сина рабі Баруха-Шалома Шнеєрсона, первістка Ребе Цемах Цедека, — який був також прадідом його дружини, ребецн Хаї-Мушки.
- ^ Він мав на увазі подію, що сталася за кілька років до того, коли рав Яновський захворів на невиліковну хворобу і був госпіталізований в ізоляції, і шансів на одужання не було видно, — а його друг рав Ашер щодня приходив під вікно його ізольованої палати і читав уголос уривки з «Ігерет га-кодеш» — розділ 11 Алтер Ребе, що говорять про осуд смутку й відчаю. Пізніше він дивом одужав і пояснював, що сила для одужання прийшла лише завдяки уривкам із «Танії», які він чув від друга у важкі хвилини (зі слів рава Менахем-Мендла Футерфаса, наводиться на сайті «Цеірей Хабад»).
- ^ Маамар у текстовій версії.
- ^ До кінця своїх днів Ребе виявляв велику пошану до рава Віленкіна, попри те що той був його хасидом, бо він був його «меламедом».
- ^ «Шаним рішонот», с. 103.
- ^ Щоденник діда, рабі Баруха-Шалома Шнеєрсона, «Решимат іньяним ве-сіпурим», сторінка 110. І це попри те, що вже в 5663 році (1902/1903) Ребе Рашаб звелів своєму синові Ребе Раяцу, який був виконавчим директором «Томхей Тмімім», настановляти учнів починати накладати тфілін за два місяці до бар-міцви — «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, том 7, сторінка 24.
- ^ Свідчення ребецн р. Нісанові Гордону, «Ді ідіше гейм», кислев 5724 (листопад–грудень 1963), сторінка 5. Спогади ребецн Хани, випуск 33, сторінка 14.
- ^ «Оцрот Любавич», випуск 29 за «Шаним рішонот», частина 1, сторінка 131.
- ^ «Гайом йом», видання 5769.
- ^ Під час тієї самої поїздки брав участь в обрізанні рава Аврагама Скобло.
- ^ «Шалшелет га-яхас», видання 5753.
- ^ «Аводат кодеш ецель га-Ребі мі-Любавич», с. 165.