Перейти до вмісту

Ребе в Парижі

Матеріал з Хабадпедії
Серія статей на тему
життєпис Ребе
Діяльність Ребе з 5711 року (1950/1951)
Ребе в Парижі, приблизно 5693-5695

Ребе жив у Парижі зі своєю дружиною ребецн Хаєю-Мушкою протягом семи років, з 5693 по 5700 рік. Про цей період у житті Ребе відомо небагато. Ребе займався тоді вивченням Тори, а також вивчав академічні дисципліни в місцевому університеті за вказівкою свого тестя Ребе Раяца. Крім того, він брав участь у громадській діяльності свого тестя і служив його секретарем.

Переїзд до Парижа

В адарі 5693 року (1932/1933) через тяжке становище й антисемітизм у Німеччині тих років Ребе і ребецн покинули Берлін у Німеччині, де жили раніше, і переселилися до Парижа. Це було через кілька місяців після приходу до влади Гітлера, хай зітреться ім'я його.

Ребе короткий час жив на вулиці Rue Bloment у Латинському кварталі. Потім він переїхав до «Готелю Макс» у 14-му окрузі, у маленьку й тісну квартиру, де жив до 5698 року (1937/1938). Після цього він переїхав до іншої квартири, де пробув до свого від'їзду з Парижа.

Його заняття

У Парижі Ребе з величезною старанністю наполегливо займався вивченням Тори, так що про це не знали. Водночас за вказівкою свого тестя Ребе Раяца[1] він навчався в Сорбоннському університеті[2]. Крім того, Ребе з великою самовіддачею займався і громадськими справами за вказівками Ребе Раяца, який перебував на той час у Польщі.

У ті роки Ребе редагував брошури «Га-Тамім», сіхот і листи Ребе Раяца, а також укладав покажчики до книги «Танія», «Тора ор», «Лікутей Тора» і до маамарів Ребе Рашаба та інших[3]. Для редагування листів Ребе Раяца один із секретарів Ребе Раяца надсилав копії всіх листів, зміст яких становив суспільний інтерес. Ребе впорядковував листи, додавав до них покажчик і відбирав листи для друку, додаючи свої правки, примітки й посилання.

У період перед Голокостом більша частина надходжень на громадську діяльність Ребе Раяца, а також «дмей маамад», надходила від «Агудат Хабад» у Сполучених Штатах. Перекази грошей зі Сполучених Штатів Ребе Раяцу здійснювалися за його вказівкою через його зятя, Ребе, який перебував у Парижі.

Його поїздки до Ребе Раяца

Зазвичай Ребе їздив відвідати свого тестя в місяцях тішрей і нісан, а також в інших випадках. Ребе Раяц також кілька разів відвідував Париж у цей період, а також курорти в Австрії та в інших місцях. Під час цих візитів Ребе був невідлучно при своєму тестеві. Ребе також служив секретарем свого тестя і підписував від його імені деякі його листи, зустрічався разом з ним з видатними рабинами і виконував важливі доручення.

У місяці тішрей 5695 року (вересень–жовтень 1934) він поїхав до свого тестя, який перебував у Варшаві, і був призначений там «виконавчим директором» єшиви «Томхей Тмімім» у Варшаві і відразу ж почав екзаменувати учнів, які бажали вступити до єшиви. Але оскільки Ребе був громадянином Росії, він не мав відповідних віз для перебування в Польщі, і був змушений покинути країну і, відповідно, перестав керувати єшивою у Варшаві.

Наприкінці місяця хешван він за дорученням свого тестя поїхав утішити гурського адмора рава Аврагама-Мордехая Альтера — автора «Імрей емет».

У 5696 році (1935/1936) його було призначено почесним головою «Купат бахурім» єшив «Томхей Тмімім». Цього року він зустрівся з равом Шабтаєм га-Когеном Рапопортом (автором «Сіфтей коген») і відвідав святого адмора р. Агарона Рокеаха з Белза.

Втеча з Франції

У місяці кислев 5700 року (листопад–грудень 1939) «Агудат хасидей Хабад» у Сполучених Штатах за вказівкою Ребе Раяца почала діяти у високих колах, щоб отримати в'їзну візу до Сполучених Штатів для Ребе і ребецн. Єврей на ім'я Меїр Б. Хартон, який походив з хабадської родини, узяв Ребе і ребецн під свою опіку і підтвердив гарантію фінансової підтримки після їхнього прибуття до Сполучених Штатів («афідевіт»). До підтвердження підтримки було додано згадку про те, що Ребе є фахівцем у галузі електротехніки, що полегшить йому влаштування в Сполучених Штатах. Заяву було подано до консульства США в Парижі. Водночас громадські діячі намагалися по можливості пришвидшити отримання віз, однак через війну зв'язок був поганий, і в Сполучених Штатах неможливо було дізнатися, чи справді американський консул у Парижі дав дозвіл. Фактично дозволу ще не було отримано.

Навесні 5700 року (1939/1940), напередодні вступу нацистів до Парижа, Ребе з'явився на реєстрацію до влади французької армії, але насправді призваний не був. Ця реєстрація дуже полегшувала йому пересування вулицею. Не раз його зупиняли поліцейські з вимогою пред'явити документи, і посвідчення, яке він мав, позбавляло його зайвих допитів або арешту як ухильника від призову.

У 5700 році (1939/1940), за кілька днів до свята Шавуот (після того як німці вже ввійшли до Франції, а Ребе ще не отримав в'їзної візи до Сполучених Штатів), вони покинули місто і вирушили на залізничний вокзал у Парижі, де юрмилися маси людей, і тільки завдяки тому, що Ребе був зареєстрований в армії, і завдяки зв'язкам із людиною, обізнаною в цій галузі, Ребе і ребецн вдалося сісти на потяг, що прямував на південь Франції, у район, ще не захоплений німцями. Надвечір, у ніч свята Шавуот, Ребе і ребецн прибули до міста Віші. Ребе залишив валізу у візника, який привіз їх до міста, і наказав йому доставити її до певного готелю, а самі вони довгі години йшли пішки вже після настання свята, доки не дісталися до готелю.

Додаткова література

Книга «Га-Ребе бе-Паріз», що розповідає про періоди, коли Ребе перебував у цьому місті

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ За свідченням д-ра Шохтмана, «Ємей мелех», с. 380.
  2. ^ «Ємей мелех», ч. 1, с. 372–380.
  3. ^ Ребе зазначає, що «покажчики укладалися в різний час і в різних умовах життя — у стані достатку й простору і в стані облоги й скрути і т. д.».
  4. ^ Уперше: солідна відеокампанія для хабадської книги ● дивіться
  5. ^ Див. також: Я гостював у суці Ребе в Парижі: ми знайшли оригінальну статтю

Повідомити про помилку на цій сторінці