Єгонатан Ейбешюц
| Йонатан Ейбешюц | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5450 |
| Дата смерті | 5524 |
| Країна | Німеччина, Польща[В] |
| Місце діяльності | Бумсла, Прага, Мец, три громади «АГВ» |
| Рід діяльності | рабин[В] |
| Посада | голова єшиви в Бумслі, проповідник і голова єшиви Праги, заступник голови рабинського суду Праги, голова рабинського суду Меца, голова рабинського суду трьох громад «АГВ» |
| Учителі | автор «Панім меїрот», р. Еліезер Сегаль Еттінга |
| Учні | Зерах Ейдліц та інші |
| Сім'я | |
| Батько | рабі Натан-Нета, голова рабинського суду Ейбешюца |
| Мати | дочка рабі Моше-Іцхака-Єгуди-Лейба Цинца |
| Дружина | дочка рабі Моше-Іцхака Шапіро |
| Нагороди | |
| титул «барон» від короля Данії | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Рабі Йонатан Ейбешюц (5454 — 21 елула 5524 (18 вересня 1764)) — рабин, каббаліст і один із найвидатніших поскім свого покоління.
Біографія
Народився в 5450 році (1689/1690) у свого батька рабі Натана-Нети, голови рабинського суду Ейбешюца[1], і матері — доньки гаона рабі Моше-Іцхака-Єгуди-Лейба Цинца, голови рабинського суду Голешова і Пінчува.
Його учень рабі Зерах Ейдліц із Праги свідчив про нього, що він був великий у нігле, як Рамбам, і в ністарі, як Арізаль.
У юності навчався в гаона, автора «Паним меїрот», а потім у Голешові в гаона р. Еліезера Сегаля Еттінги, де навчався разом із сином свого вчителя, гаоном рабі Йосефом, автором «Едут бе-Йосеф» на Тору.
Завдяки своїй славі гаона і надзвичайно гострого розуму рабі Моше-Іцхак Шапіро, голова рабинського суду Бумсли (а згодом голова рабинського суду Праги), обрав його в зяті для своєї доньки.
Коли йому було п'ятнадцять років, він служив головою єшиви гдоли, що існувала в Бумслі під керівництвом його тестя.
Коли йому було двадцять чотири роки, його було обрано проповідником і головою єшиви Праги (під керівництвом гаона рабі Давида Оппенгейма, голови рабинського суду Праги) як наступника гаона, автора «Солет ле-мінха»[2], який тоді помер (у 5474 році (1713/1714)) у Празі. Слава про нього розійшлася по всьому світу, і до нього зібралися гідні учні з усієї країни та з-за її меж. Його вважали «єдиним у поколінні» за гостротою його розуму, за його пілпулем і за його приємними проповідями, які входили в серця слухачів, і багатьох він відвернув від гріха.
Коли йому було тридцять чотири роки, у 5484 році (1723/1724), він уже вважався одним із великих мужів країни і першим підписав херем проти секти Шабтая Цві, хай зогниє ім'я нечестивця. Також в очах влади й вельмож він був шанованим і вважався в них знавцем усіх наук. Багато суперечок було в нього з головами священників у питаннях віри. Уряд у винятковому порядку дав йому дозвіл надрукувати Шас у країні Піем (Богемія), що було заборонено державною забороною[3].
Коли йому було сорок сім років, у 5487 році (1726/1727), коли його тестя було прийнято головою рабинського суду Праги, р. Йонатана було призначено його заступником, і він отримав титул «голова рабинських судів».
Коли йому був п'ятдесят один рік, у 5501 році (1740/1741), його було прийнято головою рабинського суду міста Мец[4], де його єшива виросла завдяки численним учням, які до неї приєдналися, і він прославився як гаон із гаонів, великий і грізний каббаліст, свята Б-жа людина, знавець усіх наук, що творить порятунки своїми молитвами й амулетами, і вважався «учителем усіх синів вигнання». Коли в 5505 році (1744/1745) було видано указ про вигнання євреїв Австрії, він не знав спокою, доки йому не вдалося скасувати указ з Б-жою допомогою. Так само в багатьох місцях у різних країнах він зробив великі благодіяння для народу Ізраїлю, будучи шанованим в очах царів і вельмож, які також удостоїли його знаків пошани, як-от король Данії, що надав йому титул «барон», про що не знали навіть його наближені аж до самого його відходу з життя.
У 5506 році (1745/1746) його було обрано головою рабинського суду міста Фюрт[5], але жителі міста Мец не відпустили його. У 5509 році (1748/1749) його було обрано[6] головою рабинського суду трьох великих громад «АГВ». Там «навчався з великими учнями вдень і вночі у святості й чистоті».
У цей період Яавец запідозрив його в саббатіанстві, головним чином через амулети, які він написав і в яких, як стверджував Яавец, є саббатіанство. У єдиній книжці, яку він написав про полеміку, — «Лухот едут» — рабі Йонатан стверджував на свій захист, що не слід шукати в його амулетах буквального сенсу (пшат) і не слід розглядати їх як словесну послідовність, а йдеться про вищі таємниці, сполучення букв і сполучення святих Імен. «Толдот Яаков Йосеф» намагався примирити Яавеца і рабі Йонатана, але безуспішно, а сам Бааль-Шем-Тов вказав своїм учням не втручатися в цю суперечку, оскільки Яавец і рабі Йонатан не пов'язані з поширенням його вчення, бо вони з іншого покоління[7].
Помер у 5524 році (1763/1764), у день 21 елула.
Ребе про р. Йонатана
Про рабі Йонатана Ейбешюца Ребе висловлюється[8]: «Питання, про які говориться в книжках з нігле і драшу великих мужів Ізраїлю, аж до і в „Яарот дваш“ р. Йонатана Ейбешюца, який, як відомо й загальновідомо, був великий як у відкритій частині Тори, так і у внутрішній частині Тори».
На фарбрейнгені святого Шабату тижневої глави «Шлах» 5735 року (1974/1975) Ребе висловився про місячне затемнення, яке спостерігалося в місяці сівані того року, і про урок, який треба винести з нього в служінні Всевишньому.
Після фарбрейнгену маніхім написали Ребе, що з його слів випливає, що він не бачить речей так, як пояснив їх рабі Йонатан Ейбешюц у книжці «Яарот дваш».
Згодом сіху було відредаговано (у «лікуті», що вийшов до Шабату Берешит 5739 року (1978/1979), а звідти — у «Лікутей сіхот», том 15, с. 7 і далі), і Ребе, після цитати з «Яарот дваш», відреагував: «Але я не удостоївся зрозуміти його слова» [9].
У згаданій сіхі[10] Ребе, поставивши запитання щодо слів рабі Йонатана, каже: «І слід зазначити, що відомо, що автор-упорядник цієї книжки [=„Яарот дваш“] був (змушений) вести численні суперечки з мудрецями народів світу в свої дні (включно з – відомими змістами)...». І так справді пише сам рабі Йонатан Ейбешюц у своїй передмові до книжки «Крейті у-Плейті» на «Шулхан арух», частина «Йоре деа»: «І я входив і виходив у двори вельмож і вчених християнських священників, ЯРА [=хай змилується Всевишній], щоб сперечатися з ними про нашу Тору, з якої сміялися вельможі через низку речей, яким вони у нас дивувалися, а я був як тлумач, що виводить на світло приховане, роз'яснює слова давніх, благословенна їхня пам'ять, як зоря, чия поява безсумнівна, доки, ТАЛ [=дяка Б-гові], моя мудрість не встояла за мене, і я знайшов милість, так що мені дозволили надрукувати книжки Талмуду...».
У низці сіхот [11] Ребе згадував слова рабі Йонатана Ейбешюца у зв'язку з авторами книжок із числа великих мужів Ізраїлю: «Дух Всевишнього віяв у них, так що їхня мова була спрямована до галахи без наміру того, хто пише, і бажання Всевишнього в їхніх руках здійснювалося» [12].
Його книги
Написав багато книжок в усіх галузях Тори.
З його книжок, які було надруковано:
- «Урім ве-Тумім» — на «Шулхан арух» «Хошен мішпат».
- «Крейті у-Плейті» — на «Шулхан арух» «Йоре деа».
- «Біна ле-ітім» — на трактат «Бейца» і закони Йом тову.
- «Яарот дваш» — проповіді. 2 частини.
- «Агават Єгонатан» — на гафтарот.
- «Тіферет Єгонатан» — проповіді.
- «Кешет Єгонатан» — на Тору, і надгробні промови.
- «Хіцей Єгонатан» — хідушім.
Твори в каталозі HebrewBooks
Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 85. Каталог HebrewBooks.
Показати всі книжки (85)
- «Агават Йонатан» («Любов Йонатана») אהבת יהונתן
- «Агават Йонатан» («Любов Йонатана») אהבת יהונתן
- «Амудей Йонатан» — «Амудей Шмуель» עמודי יהונתן-עמודי שמואל
- «Бней агува» («Сини улюбленої»), частини 1 і 2 בני אהובה ח"א וב'
- «Бней ахува» («Сини улюбленої»), частина 3 בני אהובה ח"ג
- «Браха мешулешет» («Потрійне благословення») ברכה משולשת
- «Біна ле-ітім» («Розуміння часів») בינה לעתים
- «Біна ле-ітім» («Розуміння часів») בינה לעתים
- «Біна ле-ітім» («Розуміння часів») בינה לעתים
- «Бірхат Аріель» — «Урім ве-Тумім», закони газами (викриття неправдивих свідків) ברכת אריאל - אורים ותומים הל' הזמה
- «Гвурат Йонатан» («Могутність Йонатана») גבורת יהונתן
- «Гвурат Йонатан» («Міць Йонатана») גבורת יהונתן
- «Даат Йонатан» («Знання Йонатана») דעת יהונתן
- «Діврей Йонатан» («Слова Йонатана») דברי יהונתן
- «Каванат шмуа» з книги «Яарот дваш», частина 1, драша 1 כוונת שמוע מתוך ספר יערות דבש חלק א דרוש א
- «Кешет Йонатан» («Лук Йонатана») קשת יהונתן
- «Кешет Йонатан» («Лук Йонатана») קשת יהונתן
- «Кешет Йонатан» з «Хіцей Йонатан» קשת יהונתן עם חצי יהונתן
- «Крейті у-плейті га-мевоар» (з роз'ясненнями) — закони ніди כרתי ופלתי המבואר - הל' נדה
- «Крейті у-плейті га-мевоар» (з роз'ясненнями) — закони ніди כרתי ופלתי המבואר - הל' נדה
- «Крейті у-плейті га-мевоар» (з роз'ясненнями) — закони сумішей כרתי ופלתי המבואר - הל' תערובות
- «Крейті у-плейті га-мевоар» (з роз'ясненнями) — закони сумішей כרתי ופלתי המבואר - הל' תערובות
- «Крейті у-Плейті» כרתי ופלתי
- «Крейті у-Плейті» כרתי ופלתי
- «Крейті у-Плейті» כרתי ופלתי
- «Крейті у-плейті» — закони ніди כרתי ופלתי - הלכות נדה
- «Крейті у-плейті» — Йоре деа כרתי ופלתי - יורה דעה
- «Крейті у-плейті» — Йоре деа כרתי ופלתי - יורה דעה
- «Крейті у-Плейті», закони ніди כרתי ופלתי הל' נדה
- «Крейті у-Плейті», частина 1 до «Шулхан арух», Йоре деа כרתי ופלתי - ח"א על ש"ע יו"ד
- «Лухот едут» («Скрижалі свідчення») לוחות עדות
- «Лухот едут» («Скрижалі свідчення») לוחות עדות
- «Лухот едут» («Скрижалі свідчення») לוחות עדות
- «Лухот едут» («Скрижалі свідчення») לוחות עדות
- «Маамар Йонатан» («Слово Йонатана») מאמר יהונתן
- «Мате Йонатан» («Посох Йонатана») מטה יונתן
- «Маток мі-дваш» («Солодше від меду») מתוק מדבש
- «Мідраш Йонатан» מדרש יהונתן
- «Нефеш Йонатан» («Душа Йонатана») נפש יהונתן
- «Сар га-елеф» («Тисяцький») שר האלף
- «Сар га-елеф» («Тисяцький») שר האלף
- «Сар га-елеф» з коментарем «Маген га-елеф», частина 1 שר האלף - ע"פ מגן האלף - חלק א
- «Сар га-елеф» з коментарем «Маген га-елеф», частина 2 שר האלף - ע"פ מגן האלף - חלק ב
- «Сефер га-мада» ספר המדע
- «Сефер га-мада» ספר המדע
- «Сефер га-мада» ספר המדע
- «Сефер га-мада» — «Крейті у-Плейті» ספר המדע - כרתי ופלתי
- «Тар'яг міцвот» («613 заповідей») תריג מצות
- «Тар'яг міцвот» («613 заповідей») תריג מצות
- «Тар'яг міцвот» («613 заповідей») תריג מצות
- «Тар'яг міцвот» («613 заповідей») תרי"ג מצות
- «Тар'яг міцвот» («613 заповідей») תרי״ג מצות
- «Тіферет Йонатан» («Пишнота Йонатана») תפארת יהונתן
- «Тіферет Йонатан» («Пишнота Йонатана») תפארת יהונתן
- «Тіферет Йонатан» («Пишнота Йонатана») תפארת יהונתן
- «Тіферет Ісраель» תפארת ישראל
- «Урім ве-Тумім», частина 1 אורים ותומים - חלק א
- «Урім ве-Тумім», частина 1 אורים ותומים - חלק א
- «Урім ве-Тумім», частина 1 אורים ותומים - חלק א
- «Урім ве-Тумім», частина 1 אורים ותומים - חלק א
- «Урім ве-Тумім», частина 1 אורים ותומים - חלק א
- «Урім ве-Тумім», частина 2 אורים ותומים - חלק ב
- «Урім ве-Тумім», частина 2 אורים ותומים - חלק ב
- «Урім ве-Тумім», частина 2 אורים ותומים - חלק ב
- «Урім ве-Тумім», частина 2 אורים ותומים - חלק ב
- «Урім ве-Тумім», частина 2 אורים ותומים - חלק ב
- «Хасдей Йонатан» («Милості Йонатана») חסדי יהונתן
- «Хіцей Йонатан» («Стріли Йонатана») חצי יהונתן
- «Цапіхат га-дваш» («Медовий корж») צפיחת הדבש
- «Шем олам» («Вічне ім'я») שם עולם
- «Ширей міцвот» («Пісні заповідей») שירי מצות
- «Ширей міцвот» («Пісні заповідей») שירי מצות
- «Ширей міцвот» («Пісні заповідей») שירי מצות
- «Яарот дваш» יערות דבש
- «Яарот дваш», частина 1 יערות דבש - חלק א
- «Яарот дваш», частина 1 יערות דבש - חלק א
- «Яарот дваш», частина 2 יערות דבש - חלק ב
- «Яарот дваш», частина 2 יערות דבש - חלק ב
- «Єшуа гдола» («Велике спасіння») до Мегілат Естер ישועה גדולה על מגלת אסתר
- Мегілат Ейха з коментарем «Алон бахут» מגלת איכה - עם פירוש אלון בכות
- Мегілат Естер з коментарем «Єшуа гдола» מגילת אסתר - ע"פ ישועה גדולה
- Нові тлумачення до законів Йом-тову Рамбама חדושים על הלכות י"ט להרמב"ם
- Нові тлумачення до законів Йом-тову Рамбама חדושים על הלכות י"ט להרמב"ם
- Нові тлумачення до законів Йом-тову Рамбама חדושים על הלכות י"ט להרמב"ם
- Нові тлумачення до законів ніди חידושי הלכות נדה
Примітки
- ^ З роду гаонів, автора «Кікайон де-Йона» і автора «Мегале амукот».
- ^ Син гаона, автора «Швут Яаков».
- ^ У передмові до «Плейті» він пише: і я знайшов милість, так що мені дозволили надрукувати книжки Талмуду, чого не було з давніх часів.
- ^ Коли гаон, автор «Пней Єгошуа», залишив цю посаду і був прийнятий головою рабинського суду міста Франкфурт.
- ^ Щоб зайняти місце гаона рава Баруха Каца Рапопорта.
- ^ Щоб зайняти місце гаона рава Єхезкеля Каценеленбогена, автора «Кнесет Єхезкель».
- ^ «Решимот дварім», 5769, с. 42.
- ^ «Сіхот кодеш» 5727, том 1, с. 357
- ^ «Іткашрут», випуск 1241. «Ніцоцей Ребе». Доказ дарування Тори.
- ^ «Лікутей сіхот», том 15, с. 7, на полях до примітки 6
- ^ Наприклад, «Лікутей сіхот», частина 21, с. 291.
- ^ «Урім ве-Тумім», у його примітках до «Токфо Коген», сеїф катан 23-4 (48, 4).
Код особи: № 5113145800