Перейти до вмісту

Бобруйськ

Матеріал з Хабадпедії

Бобруйськ — місто в Могильовській області в Білорусі, розташоване на берегах річки Березини. У минулому це було виразно хасидське місто, і воно удостоїлося того, що вже за часів Бааль-Шем-Това хасиди знайшли собі це місто як місце, гідне того, щоб у ньому жити, як розповідав Ребе Раяц: «Ще в дні вчителя нашого Бааль-Шем-Това деякі з його учнів приходили й відходили в країні Литві, і деякі з них осіли в містах Гомелі, Бобруйську і Дубровно.»

У певний період місто було центром Кописького хасидизму, і в ньому жив рав Шмар'я-Ноах Шнеєрсон — Адмор з Кописі.

Протягом років хасидська громада міста створила синагоги, навчальні заклади, організації допомоги тощо.

Рабини, «маскілім», «овдім», багатії та простий люд — усі вони та інші склали особливу мозаїку хасидської громади до її знищення в 5701 році (1940/1941).

Історія

Життя громади

У книзі пам'яті «Бобруйськ» описується життя громади між 5560 (1799/1800) і 5660 роками (1899/1900):

«У 5650 році (1889/1890) у місті були дві талмуд-тори: одна — Хабаду, а друга — міснагдім. Хабадська талмуд-тора була більшою, і в ній було шість меламедів, які вчили Тори сто тридцять учнів, розподілених на п'ять «щаблів» (класів).

Також діяла в місті організація «Ахей Тмімім».

У 5683 році (1922/1923) євреї становили близько п'ятдесяти п'яти відсотків усього населення, яке налічувало близько 37 000 душ. У роки комуністичної влади багато євреїв покинули місто — частина з них емігрувала до Польщі, а частина піднялася до Святої Землі. Попри це, в період перед початком Другої світової війни, коли населення міста налічувало близько 84 000 душ, близько 30 відсотків з них були євреями.

На початку комуністичної революції в Бобруйську було близько п'ятдесяти синагог, частина з них — з виразно любавицькими назвами, як-от «Любавічер шул», «Адмор шліта», «Любавич Мінскер план», «Р. Гілель» (на ім'я р. Гілеля з Паричів). Однак комуністична влада закрила всі синагоги й придушувала все, від чого віяло єврейством. На чолі дій заради зміцнення релігії в місті стояв рав Менахем-Мендл Шнеєрсон (правнук Цемах Цедека). Під його впливом хабадська єшива продовжила своє існування. Ця єшива залишилася єдиною в місті після того, як усі інші єшиви було закрито.

Шліхут рава Моше Аксельрода до міста

Ребе Рашаб послав трьох хасидів перевірити для нього стан громад у Білій Русі, і вони поділили між собою Білу Русь — кожен із них узяв кілька областей.

Рав Моше Аксельрод, про якого Ребе Раяц висловився «якби в мене було ще кілька[1] Мойше, я перевернув би всю Росію», був уже рабином у Жлобині та Суражі й навколишніх областях; він узяв на себе область Могильов — Магілау та область Мінськ, і так він описує у своїх спогадах:

«...Я пам'ятаю ще до 5680 року (1919/1920), коли я був тоді вже в Жлобині, прийшов до мене особливий посланець із Ростова-на-Дону — рав-хасид Ш. З. Гавлін, якого послав його святість Адмор (хай перебуває душа його в раю), і також його святість Адмор Раяц додав кілька слів, що настав уже час діяти в справі товариств у кожному великому місті — вивчати хасидут і зміцнювати анаш у кожному місці, щоб встановлювали постійні часи для Тори, а також підносити стан анаш у духовності через фарбрейнген. І я долучив також р. Яакова зі Скалиська, який був тоді рабином у Заровичі, поблизу мого міста, і ми троє — хай будуть відокремлені живі від померлих — встановили порядок, за яким кожен із нас отримав частину цієї роботи.»

«Я взяв на себе дві губернії: губернію Мінськ з її околицями та губернію Могильов — Магілау з її околицями. Спочатку я зробив спробу в Бобруйську (що в губернії Могильов), і вдалося мені тоді здійснити великі справи в Бобруйську — такі як групи для вивчення мішнайот і Шасу, і кілька синагог, а крім цього — у головних синагогах для вивчення хасидуту в будні та у святий Шабат.»

«І я призначив тоді також машпіа — батька р. рава Біньяміна Городецького[2], і він був на красу і славу, і був зв'язок між усіма анаш і тмімім, і кожен своє; і час від часу я приїздив відвідати їх там (у Бобруйську), і був фарбрейнген з усіма групами (мішнайот і Шасу), і так само я зробив у Мінську, Рогачові та інших місцях, хоча я був тоді рабином у місті й зайнятий в єшиві, яку заснував у Жлобині, а також у талмуд-торі...»[3]

Останні дні

Улітку 5701 року (1940/1941), з відступом Червоної армії, фронт наблизився до області Бобруйська; у тамузі німці стояли на березі річки Березини, і опівдні 3 тамуза 5701 року (28 червня 1941) німці відкрили вогонь по нечисленних російських солдатах, які були на другому боці річки, і невдовзі німці здолали росіян і з гучним тріумфом увійшли до міста Бобруйська.

Уже в перші дні окупації вийшов наказ, що всі євреї мають носити на лацкані верхнього одягу жовту латку. 12 менахем-ава 5701 року (5 серпня 1941) німці зібрали близько восьмисот чоловіків і вивели їх у невідоме місце, а через кілька днів євреїв було зосереджено в гето, влаштованому в кварталах, що прилягали до аеродрому на південному сході міста. Нацисти користалися допомогою білоруських колаборантів, які носили на рукавах білі розпізнавальні пов'язки.

Майже два місяці Бобруйськ був близько до фронту. І місто перетворилося на щось на кшталт великої військової бази, а міський сад перетворився на військове кладовище. Лише після того, як фронт просунувся, німецькі солдати покинули місто, і владу було передано до рук «гестапо». По всій області, захопленій нацистами, почалися приготування до знищення єврейської громади; днем, призначеним для цього, було 7 листопада (17 хешвана 5702 року (7 листопада 1941)) — річниця комуністичної революції. До цього дня в лісах на схід-південь від Бобруйська було викопано довгі рови.

Місцеве комуністичне підпілля попередило євреїв про наближення лиха і радило їм швидко покинути місто й приєднатися до партизанських загонів, однак мало хто пішов цим шляхом. І 17 хешвана 5702 року (7 листопада 1941) німці відвели євреїв Бобруйська до лісу, в якому були викопані ями, підготовлені заздалегідь, і там їх розстріляли загони «айнзацгруп». Точних даних немає, але припускають, що таким чином було знищено близько двадцяти тисяч євреїв Бобруйська. Серед убитих був і останній рабин міста, рав Шмуель Базеплов.

Рабини Бобруйська

Протягом років у місті служили відомі, уславлені рабини, виразні хасиди наших Ребе, провідників поколінь, які надали єврейській громаді міста хасидського вигляду.

Першим був гаон рав Барух-Мордехай Етінгер. Після того як він піднявся до Святої Землі (у 5611 році (1850/1851)), його місце посів рабі Нехемья з Дубровно. А після його раптової смерті (15 швата 5612 року (5 лютого 1852)) його місце посів гаон-хасид рабі Гілель з Паричів. За його часів було призначено ще одного рабина для громади міснагдім у місті, і відтоді в місті було два рабини — хабадський і «міснагед».

Рабі Гілель помер у 5624 році (1863/1864), і протягом восьми років місто залишалося без того, хто посів би його місце. Лише в 5632 році (1871/1872) Ребе Магараш призначив рава Шмар'я-Ноаха Шнеєрсона (онука Цемах Цедека) (якого називали Адмором з Бобруйська) рабином громади хасидів у Бобруйську, а йому було всього тридцять років. У 5661 році (1900/1901) він заснував у місті єшиву, в якій навчалися десятки видатних бахурім; з цієї єшиви вийшли великі рабини, що служили у великих містах Росії. Унаслідок подій Першої світової війни він тяжко захворів і 16 тевета 5684 року (24 грудня 1923) відійшов у інший світ. Він не залишив по собі синів, але залишив заповіт, у якому просить, щоб один з його онуків отримав посаду рабина міста.

Насправді ці два його онуки не були призначені на посаду мара де-атра, і мешканці міста запропонували, щоб його місце посів чоловік його онуки, гаон рав Шмуель Базеплов. Цю пропозицію члени громади надіслали Ребе Раяцу, який відповів на це[4]: «Безсумнівно, справа сама по собі дуже слушна. І особливо тим, що цим виконається також пересторога і заповіт від БаДаЗ [сина мого двоюрідного діда], святого рава, праведної і святої пам'яті, для життя у світі прийдешньому; і Всевишній, благословенний Він, хай дасть їм успіх, і хай дасть їм Всевишній, благословенний Він, серед усіх наших братів, синів Ізраїлю, рік добрий і солодкий, рік світла в матеріальному і духовному».

Того ж дня Ребе відправив ще один лист раву Базеплову[5]: «Я отримав листа від наших друзів анаш, хай живуть вони, з Бобруйська, що додається тут, і крім того, що я виконую їхнє згадане прохання, я підтримую його в цій справі загалом.. а справа така — хіба не добра вона, і з допомогою Всевишнього, благословенний Він, знайде прихильність і виконає заповіт свого шанованого діда; і з глибини серця благословляю його добрим і солодким роком, від душі до плоті».

Рав Базеплов відгукнувся на вказівку Ребе і служив рабином громади хасидів у місті, однак у 5689 році (1928/1929) був змушений комуністичною владою офіційно залишити свою посаду. Проте він продовжував виконувати свої обов'язки таємно й з великою відданістю до знищення громади нацистами.

Нині

З 5774 року (2013/2014) там офіційно діють шлухім Ребе — рав Шауль і його дружина ребецн Мінді Хабабо (яка є нащадком хабадської родини з міста Бобруйська), які повернули в місті «вінець колишніх днів» і вдихнули в місто справжній хасидський дух; нині там діє хабадська громада в усіх відношеннях. Крім того, вони заснували установи, такі як синагоги, дитячі садки, діяльність заради єврейських цінностей, міква за методом Хабаду, готова кошерна їжа тощо.

Хасиди — мешканці та уродженці міста

Додаткова література

Примітки

  1. ^ Є версія: «якби в мене було ще десять».
  2. ^ Що він уродженець Бобруйська.
  3. ^ Від його сина, рава Гдальї Аксельрода, у брошурі, що вийшла з нагоди 60-річчя від дня його смерті, 5780. Див. статтю Моше Аксельрод.
  4. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 1, сторінка 438
  5. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, с. 438-439
Містечка в Білорусі

Брестська область — Брест · Пінськ · Городище • Гомельська область — Мозир · Жлобин · Паричі · Рогачов · Річиця • Гродненська область — Гродно · Ліда · Слонім · Сморгонь • Вітебська область — Улла · Орша · Бешенковичі · Глибоке · Дубровно · Добромисль · Дісна · Дішке · Друя · Городок · Толочин · Яновичі · Лепель · Сенно · Сураж · Смольяни · Полоцьк · Чашники · Колишки · Кублічі · Копись • Могильовська область — Бобруйськ · Бихов · Дрибин · Ляди · Ліозно · Климовичі · Шклов • Мінська область — Борисов · Докшиці · Воложин · Мінськ · Слуцьк · Плещениці · Клецьк · Куренець · Щедрин

Містечка в Росії • Містечка в Україні • Містечка в Литві • Містечка в Латвії • Міста в Польщі • Містечка у Франції

‏

Бобруйськ згадується ще в 120 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Повідомити про помилку на цій сторінці