Ділянка Хабаду на Оливковій горі

Ділянка Хабаду на Оливковій горі — це земельна ділянка на давньому єврейському кладовищі на Оливковій горі в Єрусалимі, яка слугує хабадській громаді вже 150 років. У центрі ділянки розташована «ділянка рабинів».
Історія кладовища на Оливковій горі
Похованню на Оливковій горі надається велике значення, оскільки це одне з місць, найближчих до місця Храму, і, згідно з мідрашем, усі душі в майбутньому прийдуть туди, перекочуючись підземними ходами, і там вийдуть зі своїх могил[1].
Єврейські поховання в цьому місці почалися ще в давнину, і, згідно з деякими переказами, на горі похований також пророк Зхар'я.
Хабадські поховання
Хабадське поселення в Землі Ізраїлю почалося переважно у святому місті Цфаті, а після землетрусу в цьому районі, що стався незадовго до свята Шавуот 5596 року (22 травня 1836), почалося поступове переселення, і багато родин переселилися до Єрусалима і стали основою для створення там хабадської громади.

На початку хабадського заселення установи, що належали громаді, перебували під управлінням «Колель хасидім» спільно з іншими хасидськими громадами.
Зі зміцненням громади та її розширенням під проводом рабі Шнеура-Залмана з Люблина, автора «Торат хесед», громада відокремилася від загального управління «Колель хасидім» і за заохоченням Ребе Рашаба заснувала «Колель Хабад»[2].
Паралельно зі зміцненням громади і «Колель Хабаду» в 5639 році (1878/1879) хасиди Хабаду перестали ховати померлих на земельній ділянці, що належала людям «Колель Волинь», і придбали для цієї мети земельну ділянку у верхній (південній) частині кладовища на Оливковій горі. Ця ділянка мала й іншу мету — створення доходів для зміцнення та існування колелю.
Ділянка залишалася у власності «Колель Хабаду» впродовж усіх років, і правління колелю постійно дбало про її утримання.
За йорданського правління в період, що передував створенню Держави Ізраїль, араби завдали великих руйнувань єврейському кладовищу і пошкодили також надгробки на ділянці Хабаду. Коли в 5727 році (1966/1967) територія знову перейшла під єврейський контроль, люди колелю взялися за відновлення місця й упізнання осквернених надгробків. Згодом усередині ділянки було зведено невелику споруду братської могили, до якої зібрали всі уламки надгробків, про які не було відомо, кому вони належать.
Ще до цього, в 5708 році (1947/1948), ділянка поховань Колель Хабаду заповнилася, і за вказівкою гаона рава Аврагама-Хаїма Нае, який на той час обіймав посаду голови колелю, було придбано нову земельну ділянку, проте фактичне використання цієї ділянки почалося лише після Шестиденної війни в 5727 році (1966/1967).
У 5772 році (2011/2012) «Колель Хабад» спільно з «Управлінням з розвитку Єрусалима» ініціював реставрацію давніх могил, під час якої було відреставровано понад 1000 надгробків.
У 5769 році (2008/2009) правління колелю придбало ще одну ділянку, що також прилягає до верхньої дороги; ділянка розташована в блоці 4 (ділянка 6). Після цього було залито бетонні стіни, щоб запобігти змиванню могил дощами вниз схилом гори, а вздовж сходів було встановлено залізні поруччя для зручності тих, хто підіймається до могил.
Маале-Зейтім
Близько 5643 року (1882/1883) правління «Колель Хабаду» спільно з людьми «Колель Волинь» придбало ще одну земельну ділянку на Оливковій горі, призначену для розширення території ділянки Хабаду на єврейському кладовищі, проте турецька влада, що правила в регіоні в той період, не дозволила поховань на цій території, і план було на час відкладено.
Згодом, унаслідок політичних змін і низки махінацій навколо землі, на цьому місці планувалося будівництво християнського університету, проте після судового розгляду в 5744 році (1983/1984) територія повернулася у власність «Колель Хабаду»[3].
Нині на цій території збудовано квартал «Маале-Зейтім», і в ньому мешкають численні єврейські родини. Шаліах Ребе в цьому місці — рав Ноам-Ісраель Гарпаз.
Люди, поховані на ділянці Хабаду
На ділянці поховані видатні хасиди впродовж поколінь, і навіть ті, хто не був частиною хабадської громади в Єрусалимі, просили у своєму заповіті поховати їх на Оливковій горі. Нижче наводиться частковий список:
- Шнеур-Залман з Люблина, автор «Торат хесед».
- Залман-Товія Абельський — шаліах Ребе Раяца в Румунії, шаліах Ребе в Кір'ят-Гаті, шаліах і головний рабин Кишинева і Молдови.
- Барух-Мордехай з Бобруйська.
- Давид-Цві-Гірш Хен — рабин міста Чернігова.
- Хаїм-Еліезер Биховський.
- Зеев-Дов Слонім.
- Менахем-Мендл Нае.
- Шалом-Шломо Шнеєрсон (дядько Адмора шліта) — рабин у місті Ширка.
- Менахем-Мендл Куперштох — рабин містечок Постави і Глибоке.
- Ісраель-Ноах Духман.
- Еліезер Мішуловін — з хабадської громади в Самарканді.
- Хаїм-Еліягу Мішуловін.
- Хаїм-Шалом Сегаль.
- Шаліах рав Шмуель (Муля) Азімов
- Єгошуа-Зеліг Фельдман — рош-єшива «Ахей Тмімім» Рішон-ле-Ціон.
- Саадья Ліберов — шаліах Ребе в Марокко, а потім в Антверпені, Бельгія.
- Яаков Ланда — шамаш і рав, море гораа при дворі Ребе Рашаба.
- Нісан Неменов — духовний керівник і машпіа в єшиві «Томхей Тмімім» Брюнуа.
- Ісраель-Ноах Белиницький — директор єшиви «Томхей Тмімім» Брюнуа.
- Шнеур-Залман Гарелік — рабин Кфар-Хабада.
- Нахум Требник — рам у хабадській єшиві в Брюнуа, потім рам і рош-єшива у центральній єшиві в Кфар-Хабаді, а в 5734 році (1973/1974) — рабин Кфар-Хабада.
- Аврагам Годін.
- Цві Габер — шаліах Ребе в Румунії, потім машпіа в хабадських громадах Тель-Авіва і Кфар-Хабада.
- Дов-Бер Хен.
- Моше Ніселевич.
- Іцхак-Перец Ліпшиц.
- Бенціон Ліпскер — рабин хабадської громади Арада.
- Ісраель Ліпскер
- Шалом-Дов-Бер Ліпшиц — рабин хабадської громади Рамат-Гана і голова організації «Яд ле-ахім».
- Іцхак-Давид Гронер — шаліах Ребе в Австралії.
- Гавріель-Ноах і Рівка Гольцберг — шлухім Ребе в Мумбаї, Індія. Убиті на освячення Імені Всевишнього 1 кислева 5769 (28 листопада 2008).
- Цві Коган — шаліах Ребе в Абу-Дабі, Об'єднані Арабські Емірати. Убитий на освячення Імені Всевишнього 20 хешвана 5785 (21 листопада 2024)[4].
- Хаїм-Моше Альперович.
- Бенціон Шемтов.
- Нахум Гольдшмід.
- Моше-Ліпа Рабінович.
- Ісраель-Барух Бутман — шаліах Ребе в Нагарії і генеральний директор мережі «Огалей Йосеф-Іцхак».
- Моті Гал — шаліах Ребе в Рамат-Гані.
- Єшая Вайс.
- Дов-Бер-Моше Шмоткін — засновник єшиви «Томхей Тмімім» Варшава.
- Рав Залман Нотік — машпіа в єшивах «Томхей Тмімім» «Торат емет» Єрусалим і в єшиві «Томхей Тмімім» Рішон-ле-Ціон
- Рав Еліезер Нанес.
- Рав Моше Шейкевич — шаліах Ребе в Мілані, Італія
- Рав Дов-Бер Шейкевич — один зі старожилів-поселенців Кфар-Хабада
- Рав Александр-Давид-Зуша Кеніг. Був одним із найстаріших хасидів Хабаду в Єрусалимі
Хасиди Хабаду, поховані на інших ділянках гори
- Нахман-Шалом-Шахна Гартман
- Шалом-Дов-Бер Раскін
- Хаїм-Еліезер Гуревич
- Амрам Блой
- Яаков Альшевиц
- Аврагам Зальцман — випускник «Томхей Тмімім» Любавичі і голова колелю в Нахалат-Гар-Хабаді.
- Цві-Гірш Ліфш
- Моше Міхлашвілі — рабин євреїв Грузії
- Реувен-Дов-Бер Непрастек
- Рефаель-Цемах Худайдатов
- Шолом-Бер Айхгорн
- Хаїм-Менахем-Шломо Друк
- Мордехай-Цві Ельфенбейн
- Шмуель Бразін
- Єгуда-Ар'є-Лейб Бразін
- Шмуель-Гронем Грінберг
- Іцхак-Меїр Грінберг
- Менахем-Мендл Ліцман
- Інші особистості
Додаткова література
- Пінхас Бен-Цві Граєвський, «Авней зікарон», том 12, опис близько 700 надгробків з ділянки «громади хасидів — людей Колель Хабаду, 5638 — 5689».
Зовнішні посилання
| Жалоба і дні пам'яті | ||||
|---|---|---|---|---|
| Жалоба і поховання | Анінут · Тагара · Тахріхім · Похорон · Поховання · Шива | |||
| Спадщина і вшанування пам'яті | Заповіт · Д'ятіке · Спадщина · Вшанування пам'яті · Піднесення душі | |||
| Перший рік і дні пам'яті | Пізня звістка · Встановлення надгробка · Шлошім · 12 місяців · Завершення читання Кадішу · Закінчення року · Йорцайт (день пам'яті) | |||
| Близькі поняття | Поминальна свічка · Ізкор · Відвідування кладовища · Молитва на могилах праведників · Хевра кадіша · Воскресіння мертвих · «Хай помститься Всевишній за його кров» | |||
| Кладовища | Кладовище Цфата · Гар-га-Менухот · Хабадська ділянка на Оливковій горі · Кладовище Монтефіоре · Ділянка Анш Любавич (Нью-Йорк) | |||
| Книги та видання на тему | «Маане лашон» · Трактат «Смахот» · «Мадрих — Кіцур діней смахот» · «Асіф мінгагім ве-ангагот ле-хасидей Хабад» · «Шмірат га-смахот» | |||
Примітки
- ^ «Ялкут Шимоні», Єшаягу, ремез 469: «Святий, благословенний Він, робить їм підземні ходи знизу, і вони йдуть ними, доки не приходять під Оливкову гору, що в Єрусалимі, і Святий, благословенний Він, стає на неї, і вона розколюється, і вони виходять з неї, як сказано в Зхар'ї: „І стануть ноги Його того дня на Оливковій горі, що перед Єрусалимом зі сходу, і розколеться Оливкова гора“».
- ^ Головна причина цього поділу полягала в несправедливому розподілі коштів, коли хасиди Хабаду не отримували належної їм частини зібраних пожертв. Докладніше див. у книзі «Толдот Хабад бе-Ерец га-Кодеш» рава Шалома-Дов-Бера Левіна.
- ^ Адвокат Нафталі Міхаелі, який займався цією справою, розповідає, що Ребе був залучений до подробиць судових розглядів і навіть запропонував власноруч низку зауважень щодо перебігу розглядів і аргументів.
- ^ [Могила Цві Когана, хай помститься Всевишній за його кров, на Оливковій горі]