Амрам Блой
| Амрам Блой | |
|---|---|
![]() | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 30 менахем-ава 5697 (7 серпня 1937) |
| Дата смерті | 7 адара II 5779 (14 березня 2019) |
| Місце поховання | Оливкова гора, Єрусалим |
| Місце проживання | Єрусалим |
| Рід діяльності | педагог, лектор, дослідник хасидизму |
| Освіта | «Ец хаїм», «Торат емет» |
| Посада | заступник директора хабадської школи в Кір'ят-га-Йовелі, директор середньої школи «Кір'ят-Ноар» в Єрусалимі, директор фонду «Хесед Менахем-Мендл» при Колель Хабаді |
| Учителі | Нахум-Шмар'я Сасонкін |
| Сім'я | |
| Батько | Барух-Єгуда Блой |
| Дружина | Єгудіт (уроджена Борнштейн) |
| Діти | Яаков, Іцхак, Моше-Єгуда Блой, Сара Кубічек, Шошана Кот |
| Родовід | |
Рав Амрам Блой (30 менахем-ава 5697 (7 серпня 1937) – 7 адара II 5779 (14 березня 2019))[1] був педагогом, ведучим і лектором, дослідником хасидизму та директором фонду «Хесед Менахем-Мендл» при Колель Хабаді. Протягом довгих років керував середньою школою «Кір'ят-Ноар» в Єрусалимі.
Біографія

Народився в кварталі Бейт-Ісраель в Єрусалимі в р. Баруха-Єгуди Блоя, який був одним із керівників руху ПАГІ і членом ради муніципалітету Єрусалима, сина р. Моше-Урі Блоя, лідера руху «Агудат Ісраель» у Святій Землі (сина Іцхака-Шломо Блоя).
Дитиною заснував товариство «Тегілім», навчався в «Ец хаїм»; у 14 років, слідом за наближенням його старшого брата рава Товії Блоя, він теж став хасидом Хабаду, і паралельно з навчанням в єшиві «Ец хаїм» вивчав хасидут в єшиві «Торат емет», а також слухав урок з «Атерет рош» Мітлер Ребе щоночі проти п'ятниці від рава Нахума-Шмар'ї Сасонкіна.
Окрім особистих занять хасидутом, р. Амрам давав уроки хасидуту в єшиві «Мерказ га-Рав» в Єрусалимі протягом близько пів року. Голова єшиви, рав Цві-Єгуда Кук, затвердив проведення уроку за двох умов: по-перше, щоб почали вчити з 32-го розділу «Танії» (який говорить про тему агават Ісраель), сказавши, що «це — серце „Танії“»; а друга умова — щоб той, хто веде урок, рав Амрам, вивчав учення його батька, рава Аврагама-Іцхака Кука. У ці роки він також досяг успіху в навчанні в єшиві «Ец хаїм» і склав іспит із 600 аркушів Гемари напам'ять за один раз.
Слідом за вказівкою Ребе р. Амрам почав вислуховувати пропозиції шідухів, і 26 менахем-ава одружився з пані Єгудит (уродженою Борнштейн).
Після одруження почав працювати педагогом і протягом кількох років служив педагогом і заступником директора хабадської школи в кварталі Кір'ят-га-Йовель. Згодом вступив на роботу до середньої школи в Кір'ят-Ноарі — спочатку педагогом, а надалі (починаючи з 5742 року (1981/1982)) директором середньої школи.
Поширення джерел
Уже з юного віку р. Амрам займався енергійною хабадською діяльністю, і це — поряд зі своїм братом равом Товією, який був одним із керівників «Цеірей Агудат Хабад» в Єрусалимі.
Основним його заняттям було ведення різних з'їздів і читання лекцій на заходах, що проводилися від імені Хабаду; крім того, у деякі роки він вів центральний фарбрейнген 19 кислева в Кфар-Хабаді та в Біньяней га-Ума, а також інші заходи, що проводилися по всій країні. У 5740 році (1979/1980) відбулася перша у Святій Землі хода Лаг ба-Омеру, на якій р. Амрам був ведучим.
Коли почалася ініціатива «Ерев Хабад» у кібуцах, він брав участь у цих «Ерев Хабад» і супроводжував хор як ведучий, даючи пояснення про суть кожного нігуну і про цінності хасидизму Хабад. Сьогодні можна почути його конферанс у серії платівок «Ніхоах» (платівки номер 9 і 10), де чути голос р. Амрама, що дає пояснення перед кожним нігуном.
Колель Хабад

У 5762 році (2001/2002) р. Амрам залишив посаду директора середньої школи в Кір'ят-Ноарі й вийшов на пенсію. У ті дні, дні заворушень періоду другої інтифади, у Колель Хабаді захотіли відкрити відділ, який зосередив би опіку над сиротами і вдовами, кількість яких зросла внаслідок кривавих днів. Ім'я р. Амрама як людини, відомої як педагог, наділеної також здібностями, необхідними для управління подібною справою, було назване серед кандидатів. Коли йому запропонували цю посаду, він погодився, щоб його на неї призначили, і виконував її цілком добровільно, без жодної винагороди чи платні — про що громадськість дізналася лише після його відходу з життя.
Зі вступом на посаду р. Амрам почав розробляти впорядкований план роботи з опіки над сиротами та їхніми родинами; на додаток до поточної діяльності з надання родинам повсякденної допомоги й підтримки р. Амрам відкрив особливі проєкти та мівцоїм, як-от програму роздавання стипендій, у межах якої сироти отримували стипендії за відзнаки в навчанні. Так само й на щорічній церемонії бар-міцви для сиріт, яка проводилася біля Стіни, він був особисто залучений до всіх подробиць і впевненою рукою керував справою. Відпочинок у готелях і на курортах по всій країні в літні дні та на свято Ханука. Крім того, він особисто стежив за поступом тисяч сиріт в їхньому особистому житті та в навчанні, глибоко знаючи кожного з них.
На цій посаді він служив до свого останнього дня в цьому світі, 7 адара II 5779 року (14 березня 2019), коли його життя трагічно обірвалося: він намагався увійти до автобуса в кварталі Армон-га-Наців в Єрусалимі, але оступився і впав, а водій автобуса, який не помітив його падіння, рушив з місця, і рава Блоя було розчавлено під колесами автобуса.
Його похорон відбувся того ж вечора; процесія вийшла з похоронного дому «Шамгар» до кладовища на Оливковій горі в Єрусалимі, де його було поховано.
У світі досліджень
Поряд із діяльністю на ниві освіти та в Колель Хабаді він протягом років займався дослідженням історії хасидизму.
Із заснуванням збірників «Гейхал га-Бааль-Шем-Тов» і «Пардес Хабад» він брав у них участь як постійний автор і публікував різні дослідницькі статті з історії хасидизму, з великим наголосом на історії Хабаду у Святій Землі.
У 5781 році (2020/2021) з його численних рукописів вийшла у світ книга «Бней га-Цемах Цедек» за редакцією його онука, рава-таміма Менахема-Мендла Блоя, у якій розповідається про історію синів і онуків Цемах Цедека, що обіймали посаду адморів паралельно з династією Любавич.
У багатьох своїх дослідженнях він користувався архівом Колель Хабаду у Святій Землі.
Його праці
- Його книга «Бней га-Цемах Цедек» — історія синів і онуків його святості Ребе Цемах Цедека з Любавичів, за редакцією його онука, рава-таміма Менахема-Мендла Блоя, видавництво «Маянотеха»[2]
- «Великі хасидизму та указ про одяг» — «Гейхал га-Бааль-Шем-Тов»: рік 3 (12), випуск 4.
- «Заснування й розвиток каси рабі Меїра Бааль га-Неса» — «Гейхал га-Бааль-Шем-Тов»: випуск 3, рік 3 (11).
- «Вигнання із сіл у Росії та дії великих хасидизму» — «Гейхал га-Бааль-Шем-Тов»: рік 4 (13), випуск 1.
- «Розв'язання неясних епізодів у життєписі Алтер Ребе» — «Гейхал га-Бааль-Шем-Тов»: рік 4 (14), випуск 2.
- «Дні життя рабі Агарона зі Старосілля» — «Гейхал га-Бааль-Шем-Тов»: рік 6 (24), випуск 4.
- «Взаємини між хасидами і прушім, учнями Віленського Гаона: в Єрусалимі та у Святій Землі» — «Гейхал га-Бааль-Шем-Тов», рік 7 (25), випуск 1.
- «Посланницька діяльність р. Урі Орнштейна» — «Пардес Хабад», випуск № 17
- «Нешіат капаїм у Землі Ізраїлю» — «Пардес Хабад», випуск № 18
- У 5770 році (2009/2010) в Єрусалимі вийшов у світ збірник «Кітвей Амрам Блой» за редакцією р. Моше-Айзика Блоя.
Родина
- Його син, р. Яаков Блой — Бней-Брак
- Його син, р. Іцхак Блой — Кфар-Хабад
- Його син, рав Моше-Єгуда Блой — шаліах Ребе і рабин регіональної ради Центральна Арава
- Його донька, пані Сара Кубічек — Кір'ят-Гат
- Його донька, пані Шошана Кот — Єрусалим
Зовнішні посилання
- Дослідницькі статті з-під його пера, опубліковані на сайті «Штурем»: «Велике світило — рабі Шмар'ягу-Ноах з Бобруйська» • «Ребе Магараш жертвує Одесі» • «Перше відділення „Агудат хасидей Хабад“ у Святій Землі» • «7 розділів про „Дні Хабаду“»
- «Його записи про першу поїздку до Ребе в 5738 році (1977/1978)»
у щоденному випуску Комітету учнів-тмімім, тішрей 5782 (вересень–жовтень 2021)
Примітки
- ^ В Єрусалимі протягом поколінь діяли кілька членів родини, які носили це ім'я, і їх називали різними прізвиськами, щоб розрізняти між ними: 1. р. Амрам Блой «перший», учень «Ктав софера» з Пресбурга, який піднявся до Єрусалима близько 180 років тому з самопожертвою і заснував династію Блоїв у Святій Землі; через його онука — 2. р. Амрам Блой «дер канай» (ревнитель), що прославився як голова крайніх хареді в роки заснування держави від імені «Нетурей карта»; 3. р. Амрам Блой «дер вайсер» (білий), син брата «ревнителя», який був видатним знавцем Тори і визначним громадським діячем, одним із керівників «Агудат Ісраель», і отримав таке прізвисько через свою білу бороду, щоб відрізняти його від дядька, у якого борода була руда; 4. р. Амрам Блой «фун ваад га-кашрут», син брата «білого», тямущий і привітний чоловік, який пропрацював близько 60 років у правлінні комісії з кашруту «Еда гаредіт»; і аж до 5. р. Амрам Блой, одного з шанованих хасидів Хабаду в Єрусалимі, який був одним із керівників організації «Колель Хабад» і загинув у тяжкій аварії в кварталі Армон-га-Наців у 5779 році (2018/2019) (герой цієї статті).
- ^ Огляд книги на сайті «Анаш» (англійською).
Код особи: № 1657202000
