Перейти до вмісту

Обітниця

Матеріал з Хабадпедії

Обітниця — це коли людина забороняє собі річ і пов'язує її з іншою річчю, забороненою Торою, кажучи, що ця річ буде заборонена їй, як жертвоприношення.

Хоча спосіб набуття чинності заборони — через пов'язування з жертвоприношенням, Ребе Цемах Цедек[1] пояснює, що є відмінність між набуттям чинності святості жертвоприношення і набуттям чинності заборони обітниці. Тоді як святість жертвоприношення сходить з Небес, коли людина зі свого боку присвячує тварину в жертву, інакше стоїть справа із забороною обітниці, яка сходить унаслідок букв її мовлення, у яких є сила заборонити їй дозволену річ[2].

Коли людина стверджує, що певна річ заборонена їй з певної причини, яка забороняє її їй, наприклад чоловік, що стверджує, що його дружина зрадила йому з іншим, хоча йому не вірять настільки, щоб вона втратила свою ктубу[3], йому вірять, щоб заборонити її йому[4]. Є думки, які вважають, що це за законом обітниці[5].

У хасидуті

У хасидуті запитують[6]: якщо те, що людина забороняє собі, дозволено за Торою, як через її мовлення це стає забороненим? А також в Єрусалимському Талмуді[7] написано: «Досить тобі того, що заборонила Тора»? 2. Якщо все ж вона може заборонити собі, як мудрець може скасувати заборону?

І пояснюють: є 3 аспекти: 1. Мохін, що вбираються у світ, — це управління згідно з Торою, і з її погляду «досить тобі того, що заборонила Тора».

2. Сфіра Біна, яка вища за світи, і щодо неї «усе перед Ним вважається нічим», і треба бути у віддаленості від світу, і з цього погляду — аспект обітниць, але цей аспект — лише скасування „я“.

3. Сфіра Хохма, яка силою вбраного в неї світла Ейн Софа, благословенний Він, також дає місце світові, і проте вона в скасуванні буття, бо світло Ейн Софа, благословенний Він, — носій протилежностей, оскільки воно сутнісне, і з цього погляду — сила скасування обітниці мудрецем.

Скасування обітниць

Основна стаття – Скасування обітниць

Мудрець скасовує обітницю саме тоді, коли людина шкодує про свою обітницю і каже, що, якби вона знала таку-то річ, то зовсім не дала б обітниці. Але якщо людина каже, що вона не шкодує про свою обітницю, а лише що надалі вона більше не бажає обітниці, скасувати обітницю неможливо. Коментатори вагаються, чи йдеться тут про своєрідне розкриття думки заднім числом, що обітниці ніколи не було, і це через постанову мудреця або трьох простих людей, що обітниці ніколи не було[8], чи ж ідеться про дію, яка виникає в момент скасування обітниці, лише що обітниця розривається тепер також і щодо минулого, і деякі навіть визначили це визначенням «надалі — заднім числом», тобто: скасування лише надалі, а не розкриття думки заднім числом, лише що надалі поведінка щодо обітниці така, ніби тут зовсім не було обітниці[9], і такий самий метод Ребе Цемах Цедека.

Зі слів Ребе Цемах Цедека випливає, що він вважає, що така думка всіх рішонім, і Раші серед них. Але Ребе в «Лікутей сіхот»[10] вважає, що, хоча така справді думка решти рішонім, думка Раші не така.

Примітки

  1. ^ «Дерех міцвотеха», заповідь обітниць.
  2. ^ Кінець слів Адмора.
  3. ^ Раші на Ктубот, 9а, на відміну від Тосафот там, 9б.
  4. ^ Ктубот, 9а.
  5. ^ Магарік. «Шита мекубецет», там само.
  6. ^ Маамар Шабату глави «Матот-Масей» 5715.
  7. ^ Недарім, розділ 9, галаха 1
  8. ^ Така сама думка «Кесеф мішне» на початку розділу 13 «Законів про обітниці»: «Суть дозволу мудреця — лише вказівка, яка встановлює, що це дозволено, і вислів „анулювання“ тут недоречний; однак анулювання чоловіка не таке: обітниці набули чинності, і чоловік своїм анулюванням викорінює їх». І так роз'яснив Ребе в «Лікутей сіхот», частина 13, думку Раші.
  9. ^ Така думка гаона рабі Шимона-Єгуди Шкопа.
  10. ^ Частина 13

Повідомити про помилку на цій сторінці