Шломо-Єгуда-Лейб Еліезеров
| Шломо-Єгуда-Лейб Еліезеров | |
|---|---|
Центральна постать хабадської громади в Хевроні та в Єрусалимі | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5623 |
| Дата смерті | 27 тевета 5712 (25 січня 1952) |
| Місце смерті | Єрусалим |
| Місце проживання | Хеврон, Єрусалим |
| Місце діяльності | Хеврон, Самарканд, Єрусалим |
| Рід діяльності | рабин |
| Посада | рабин ашкеназької громади Хеврона, рабин бухарської громади в Самарканді та в Єрусалимі, засновник і голова єшив «Маген авот» і «Торат емет» у Хевроні, член комітету з шхіти «Еда гаредіт» |
| Учителі | Шимон-Менаше Хайкін, Еліягу Мані, та інші |
| Сім'я | |
| Батько | Еліезер-Шимон Казарновський |
| Дружина | Хана-Браха Ашкеназі |
| Діти | Аврагам Еліезеров, та інші |
| Брати й сестри | Леві-Іцхак Казарновський |
| Родовід | |
Рав Шломо-Єгуда-Лейб Еліезеров (5623 — 27 тевета 5712 (25 січня 1952)) — центральна постать хабадської громади в Хевроні та в Єрусалимі. Заснував і очолював єшиви «Маген авот» у Хевроні та «Торат емет» у Хевроні, був рабином ашкеназької громади в Хевроні та бухарської громади в Самарканді і в Єрусалимі, домагався придбання двору Романо. Також був членом комітету з шхіти «Еда гаредіт». За своє життя двічі змінював прізвище: після одруження — на «Ашкеназі», дівоче прізвище дружини, а потім у Самарканді — на «Еліезеров», на знак єднання з бухарською громадою.
Біографія
Народився в 5623 році (1862/1863) в Якобштадті, Латвія, у родині рава Еліезера-Шимона Казарновського[1].
У десятирічному віці здійснив із родиною алію до Святої Землі і оселився в Хевроні, де жила і мати його бабусі, ребецн Менуха-Рахель Слонім, дочка Мітлер Ребе.
У 5640 році (1879/1880), 11 сівана, одружився з ребецн Ханою-Брахою Ашкеназі, дочкою рава Дов-Бера Ашкеназі, одного з керівників хевронської громади[2]. Після одруження навчався з равом Шнеуром-Залманом Слонімом, правнуком Мітлер Ребе[3]. Навчався також у рава Шимона-Менаше Хайкіна, рабина Хеврона, і в рава Еліягу Мані, і обидва дали йому сміху на рабинство. У 5652 році (1891/1892) завершив вивчення законів шхіти й перевірки і склав іспит у рава Дов-Бера Ефрата, рабина Хеврона[4].
Заснування єшиви «Маген авот»
У 5649 році (1888/1889), у віці 26 років, рав Еліезеров заснував у Хевроні єшиву «Маген авот (Хеврон)» разом зі своїм шурином равом Менахемом-Мендлом Нае і равом Шнеуром-Залманом Слонімом. Єшива, що включала також талмуд-тору для дітей, мала виховувати молодь у дусі Тори на противагу впливу шкіл організації «Коль Ісраель хаверім». Рав Еліезеров стояв на чолі засновників і діяв задля зміцнення навчальних і благодійних установ у Хевроні[5].
Рабинство в Хевроні
У 5663 році (1902/1903), після того як рав Дов-Бер Ефрат залишив Хеврон, раву Еліезерову запропонували стати рабином ашкеназької громади. Спочатку він відмовився, але після підтримки рава Хаїма-Хізкіягу Медіні, автора «Сдей хемед», і за згодою Ребе Рашаба прийняв призначення[6] рабином міста; він діяв задля зміцнення установ Тори, зокрема наново відкрив єшиву «Маген авот» і закликав до її фінансової підтримки[7]; єшиву було приєднано до єшиви «Томхей Тмімім» у Любавичах.
Зв'язок з автором «Сдей хемед»
Рав Еліезеров підтримував тісний зв'язок з равом Хаїмом-Хізкіягу Медіні, сефардським рабином Хеврона[8]. Їхнє знайомство почалося в 5653 році (1892/1893), коли рав Еліезеров побував як шадар у Карасубазарі в Україні, де автор «Сдей хемед» був рабином[9]. Автор «Сдей хемед» публікував слова Тори, отримані від рава Еліезерова, і вихваляв його ерудицію та благочестя[10]. Удвох вони діяли, щоб запобігти впливу організації «Коль Ісраель хаверім» у Хевроні[11]. І закликали щедрих людей за кордоном підтримати громаду[12]. Їхнє спільне служіння завершилося зі відходом з життя автора «Сдей хемед» 24 кислева 5665 року (2 грудня 1904)[13].
Ребе Рашаб просив рава Еліезерова надсилати йому частини книги «Сдей хемед» одразу після їхнього виходу у світ[14].
На сторожі єврейської освіти
Під час свого служіння рабином рав Еліезеров виступав проти відкриття в Хевроні шкіл національними рухами, такими як «Цеірей Хеврон» і «Коль Ісраель хаверім»[15]. За підтримки Ребе Рашаба йому вдалося запобігти відкриттю цих шкіл і зберегти в Хевроні виховання в дусі Тори[16].
«Торат емет» — Хеврон
Рав Еліезеров узяв участь у заснуванні єшиви «Торат емет» у Хевроні, яка продовжила діяльність заснованої ним єшиви «Маген авот». У 5670 році (1909/1910) він прибув до Любавичів, щоб допомогти в підготовці до відкриття єшиви, і пробув там близько двох років. За підтримки Ребе Рашаба і Ребе Раяца[17] єшива відкрилася в хешвані 5672 року (1911/1912) у будівлі «Маген авот», а потім переїхала до Бейт Романо[18]. У ці роки він разом із Шломо-Залманом Гавліним і своїм шурином Менахемом-Мендлом Нае займався переоформленням володінь Ребе Рашаба в Хевроні на його ім'я. З різних юридичних причин їх не було записано на ім'я Ребе, доки вони не довели справу до кінця, на задоволення Ребе Рашаба[19]. Під час Першої світової війни турки вигнали з Хеврона хабадських хасидів з іноземним громадянством, і єшива закрилася[20]. Рав Еліезеров у той час перебував на шліхуті в Самарканді. Коли рав Еліезеров повернувся зі шліхуту, він оселився в Єрусалимі, а замість нього рабином ашкеназької громади в Хевроні було призначено рава Яакова-Йосефа Слоніма.

Шліхут у Самарканді
«Торат емет» — Єрусалим
Після війни рав Еліезеров оселився в Єрусалимі, де в 5682 році (1921/1922) допоміг заснувати єшиву «Торат емет» в Єрусалимі за вказівкою Ребе Раяца[21]; разом з равом Менахемом-Мендлом Нае він займався набором учнів і збиранням фінансової підтримки, а паралельно різними способами діяв на благо хабадських хасидів у Єрусалимі.
Зв'язок із Ребе
Ребе почав писати йому у зв'язку із заснованим товариством «Мішнайот бе-аль пе», у зв'язку із закликом «Негайно — до тшуви, негайно — до Визволення», а також із з'ясуванням щодо відходу з життя свого батька, гаона і каббаліста рава Леві-Іцхака Шнеєрсона[потрібне уточнення]. Також просив його здобути візи для своєї матері ребецн Хани. Час від часу наші Ребе, провідники поколінь, просили його молитися за них у Печері Махпела, а в Єрусалимі — біля Західної стіни і біля гробниці царя Давида.
Відхід з життя
Рав Шломо-Єгуда-Лейб помер в Єрусалимі 27 тевета 5712 року (25 січня 1952).
У 5747 році (1986/1987) муніципалітет Єрусалима вирішив назвати на його честь вулицю в місті.
Його книжка
- Респонси «Шеелат Шломо», Єрусалим, 5762
Родина
- Його син, р. Аврагам Еліезеров
- Його онук, рав Дов-Бер Еліезеров, член Рабинського суду Хабаду у Святій Землі
Див. також
Додаткова література
Шнеур-Залман Бергер, біографія рава Еліезерова в тижневику «Бейт Мошіах». Розділ перший: «Ад кі яво Шіло», випуск 686, с. 38 і далі. Розділ другий: «Ашкеназький рабин, що вільно говорить по-бухарськи», випуск 687, с. 32 і далі. Розділ третій: «Справляє чудове враження», випуск 689, с. 48 і далі.
Зовнішні посилання
- Шнеур-Залман Бергер, «Ад кі яво Шіло», перша частина серії біографічних статей, тижневик «Бейт Мошіах», випуск 686, на сайті «Хабад Інфо», 8 адара 5769 (04.03.2009)
- Сімдесятий йорцайт рава Еліезерова (мир праху його): захопливі відкриття з його життя

Примітки
- ^ Син рава Шалома Казарновського і Стерни-Райзи, дочки рава Яакова-Кулі Слоніма (зятя Мітлер Ребе) та його дружини Менухи-Рахелі Слонім (дочки Мітлер Ребе)
- ^ Рав Дов-Бер Ашкеназі, відомий як «Берл Каліскер», був хозером Ребе Цемах Цедека і Ребе Магараша та своєю людиною в їхньому домі. У 5633 році (1872/1873) він здійснив алію до Країни за вказівкою Ребе Магараша й оселився в Хевроні, де був одним із керівників хевронської громади.
- ^ Двоє юнаків, які були гаонами в нігле та в хасидуті, старанно навчалися вдень і вночі. Через кілька років рав Слонім удостоївся навчатися разом із Ребе Рашабом, а потім 37 років був рабином громади Хабаду в Тель-Авіві-Яффо.
- ^ Рав Ефрат незадовго до цього здійснив алію до Країни і був призначений рабином Хеврона, і першою його дією було проекзаменувати рава Еліезерова.
- ^ У ці роки він продовжував діяти разом зі своїм шурином (а згодом і сватом) равом Мендлом Нае на благо мешканців Хеврона. Двоє молодих хабадських аврехів багато зробили для навчальних і благодійних установ, допомагаючи кожному, хоч би ким він був. І попри молодий вік, вони вважалися частиною керівництва єврейських громад міста.
- ^ Автор «Сдей хемед», який знав рава Еліезерова як гаона в навчанні, прагнув того, щоб він прийняв призначення. Ребе Рашаб надіслав телеграму і лист підтримки, в яких написав: «Я згоден, щоб моя плоть і кров, друг моєї душі, рав гаон Рашаль, хай світить його свіча, став рабином у святому місті Хевроні, хай буде він відбудований і утверджений... І я знайшов, що личить вищезгаданому святому місту, щоб його рабином був мій родич, рав Рашаль» («Ігрот кодеш» Ребе Рашаба, т. 1, лист 124). В іншому листі він написав: «Я згоден на це всім серцем і з бажанням душі... І я сподіваюся, що завдяки йому звеличиться і піднесеться, якщо захоче Б-г, святе місто Хеврон, хай буде він відбудований і утверджений» (там само, лист 125). Автор «Сдей хемед» додав похвали в грамоті про піднесення на посаду, і також Рішон ле-Ціон рав Яаков-Шауль Еліашар надіслав вітального листа.
- ^ Ребе Рашаб висловив задоволення призначенням і зазначив у 5667 році (1906/1907), що рав Еліезеров прийняв рабинство із самопожертвою, попри добрий заробіток раніше, щоб виправити становище міста («Ігрот кодеш» Ребе Рашаба, т. 4, лист 174).
- ^ Вони часто зустрічалися, радилися з питань галахи і громади та разом діяли, щоб запобігти впливу світських організацій.
- ^ Автор «Сдей хемед» згадав цей візит у своїй книзі «Пеат саде» («Клалім», розділ 1, п. 16) і описав рава Еліезерова як «гострого розумом і ерудита, шановного і благочестивого». Той передав авторові «Сдей хемед» лист від одного з рабинів Святої Землі, який заперечував назву книги «Сдей хемед», і вони обговорювали це питання.
- ^ У книзі «Сдей хемед» («Клалім», розділ 8, правило 92) він написав: «Я отримав листа від улюбленого мною рабі, великого рава, гострого розумом і ерудита, сина святих, нашого вчителя рава рабі Шломо-Лейба, сина рава Еліезера-Шимона, онука автора «Танії», шадара зі святого міста Хеврона... І слова його добрі й вірні». В іншому місці він назвав його «гаоном, хасидом, скромним, як Гілель».
- ^ Коли люди організації запропонували відкрити школу, автор «Сдей хемед» виступив проти, почувши про заперечення рава Еліезерова, і сказав: «Моя думка скасовується перед порохом шани його Тори».
- ^ Їхній заклик підтримали адмор з Лелова і рабини рабинського суду хасидів Єрусалима.
- ^ Після відходу з життя автора «Сдей хемед» було призначено хахама Сулеймана-Менахема Мані, який у юності навчався в рава Еліезерова.
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Рашаба, т. 6 («Кегот», 5785), лист 1299 (с. 239). Див. також тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1296, с. 47.
- ^ Товариство «Цеірей Хеврон» намагалося привернути молодь до своїх поглядів, а сіоністські рухи нападали на рава Еліезерова в газеті «Га-Шкафа» за редакцією Еліезера Бен-Єгуди, принижуючи благодійну діяльність громади щодо сиріт і вдів
- ^ Його стійкість разом із сефардськими рабинами відбила ці спроби, і протягом усього його служіння у вихованні в дусі Тори не було пролому
- ^ Рав Еліезер Красік (згодом голова «Агудат хасидей Хабад») у записі, зробленому ним тоді, коли він був учнем «Томхей Тмімім» у Любавичах, описав підготовку, яка включала збори в Москві для збирання коштів від хасидських родин, таких як родина Берлін з Риги, родина Гурарі з Кременчука та деякі інші. Багач Шмуель Гурарі пожертвував 25 тисяч рублів на купівлю будівлі єшиви.
- ^ Ребе Рашаб і його син збирали кошти по всій Росії, і гроші передавалися через рава Еліезерова і рава Менахема-Мендла Нае.
- ^ Також Ребе Рашаб звелів йому відновити міньян у синагозі «Аврагам Авіну», володінні Мітлер Ребе, і рав Еліезеров постійно молився там.
- ^ Дружину і членів родини рава Еліезерова було вислано до Єгипту, де вони жили у важких умовах.
- ^ Рав Моше-Єгуда-Лейб Шапіро і рав Хаїм Нае планували заходи зі збирання коштів на відкриття єшиви, але плани було скасовано після повідомлення про очікуваний приїзд рава Шломо-Залмана Гавліна, який відкриє єшиву. У п'ятницю 6 тевета 5682 року (6 січня 1922) рав Гавлін прибув до Країни. Спочатку він зустрівся з равом Еліезеровим, щоб вивчити можливість відновлення єшиви в Хевроні. Ця можливість відпала, коли з'ясувалося, що в Хевроні залишилося лише дев'ять хабадських родин, а будівлю єшиви влада поділила для потреб суду, поліції та в'язниці.
Код особи: № 8432162700
- Хабадпедія: статті, що потребують доповнення
- Хабадпедія: статті, що потребують пояснення
- Хасиди часів Ребе Магараша
- Хасиди часів Ребе Рашаба
- Хасиди часів Ребе Раяца
- Хабадські рабини доби Ребе Рашаба
- Хабадські рабини в Узбекистані
- Персоналії Єрусалима
- Особистості в Хевроні
- Члени «Колель Хабад»
- Родина Казарновських
- Автори книг респонсів
- Особистості, що народилися в 5623 році (1862/1863)
- Особистості в Грузії
- Особистості, що померли в 5712 році (1951/1952)