Рош га-Шана хасидуту

Рош га-Шана хасидуту (вчення хасидуту) — назва, яку розкрив Ребе Рашаб, для дня свята визволення 19 кислева, що щороку відзначається на згадку про визволення засновника хасидизму Хабад, рабі Шнеура-Залмана з Ляд (якого називають «Алтер Ребе»), з російської в'язниці цього дня 5559 року (29 листопада 1798).
Джерело вислову
Джерело вислову — святий лист Ребе Рашаба 5662 року (1901/1902), у якому Ребе роз'яснює перевагу свята визволення 19 кислева і його суть як Рош га-Шана хасидуту. Ребе Раяц назвав цей святий лист «Маамар про Рош га-Шана хасидуту»[1].
Лист зачитав Ребе Раяц на центральному урочистому зібранні 19 кислева в єшиві «Томхей Тмімім» у Любавичах, і він справив величезне враження. Потім його переписали в тисячах копій і розіслали в усі місця проживання хасидів. Згодом його надрукував Ребе як передмову до календаря «Гайом йом».
Текст святого листа
Благословенний Всевишній. Середа, 16 кислева 5662 року (27 листопада 1901) за малим літочисленням, Москва.
Сини мої, хай живуть вони, зберіться 19 кислева, що наближається до нас на добро, — учні, їхні голови, вчителі та машгіахи, — і зрадійте радістю свята, в яке Він визволив у мирі душу нашу, і світло та життєвість душі нашої були дані нам; і близько до істини, що цей день — Рош га-Шана хасидуту, який залишили нам у спадок наші святі батьки, хай буде пам'ять праведника і святого благословенна для життя у світі прийдешньому, (хай перебуває душа їхня в раю), хай захистить нас їхня заслуга, — і це і є вчення Бааль-Шем-Това, благословенної пам'яті.
«Цей день — початок діянь Твоїх»: довершеність істинного задуму створення людини на землі — притягнути розкриття світла внутрішньої частини нашої святої Тори, яке притягується цього дня у вигляді загального притягнення на весь рік; і ми повинні пробудити наші серця цього дня внутрішнім і сутнісним бажанням і волею, в істині точки нашого серця, щоб Він осяяв душу нашу світлом внутрішньої частини Своєї Тори, благословенний Він.
«З глибин закликав я до Тебе, Гаває» — притягнути глибину і внутрішню суть Тори Гаває і заповідей Гаває з внутрішньої суті й сутності світла Ейн Соф, благословенний Він, щоб воно світило у внутрішній частині душі нашої, щоб усі кістки наші (тобто вся наша істота, сутність і поширення тощо) були звернені тільки до Нього, благословенний Він; вигнати з нас усяку погану й порочну рису з природних рис, але щоб усі діла наші й заняття наші (як у служінні, тобто в молитві, Торі та заповідях, так і в мирських справах, необхідних для існування тіла) були зі щирим наміром, заради Небес, як бажає Б-г тощо. І Всевишній, благословенний Він, Батько милосердя, помилує нас і поведе нас шляхом добрим і прямим — «прямі побачать лице Його» тощо.
— Надруковано в «Кунтрес у-маайан», с. 17. «Гайом йом», на початку. «Ігрот кодеш» Ребе Рашаба, т. 1, с. 259
Передісторія та огляд
У місяці кислев 5662 року (листопад–грудень 1901) Ребе Рашаб поїхав до Москви в межах своєї громадської діяльності, і існувало серйозне побоювання, що він затримається там до закінчення 19 кислева. Ця звістка завдала хасидам великого смутку, адже й роком раніше Ребе Рашаба не було вдома, в Любавичах, і всі сподівалися, що фарбрейнген цього року відшкодує і минулий рік.
Але Ребе Рашаб не забув свою паству, і коли стало зрозуміло, що 19 кислева він не буде з громадою хасидів у Любавичах, він надіслав особливий святий лист зібранню хасидів, у якому роз'яснює суть святого свята.
Звістка про лист вдихнула життя в учнів-тмімім і почесних гостей, і ось як описує це Ребе Раяц у своїх записах (у вступі до «Кунтрес у-маайан»): «Звістка про отримання святого листа, в якому йдеться про події свята та його суть, підняла дух усіх .. і з великим нетерпінням чекали години, коли прочитають лист, бо я не показав його навіть машгіахові з хасидуту..»
І справді, на центральному урочистому зібранні 19 кислева, що відбувалося у великому залі «Томхей Тмімім» у Любавичах, Ребе Раяц, який тоді був виконавчим директором єшиви, піднявся на підвищення машгіахів, а з ним два машгіахи — з нігле і з хасидуту; усі присутні в залі встали, і Ребе почав зачитувати лист слово в слово.
Лист справив на цьому зібранні величезне враження. Потім його переписали в тисячах копій[2] і розіслали в усі місця проживання хасидів[3].
Після святого листа
Від часу великого розкриття в місяці кислев 5662 року (листопад–грудень 1901) хасиди почали називати 19 кислева «Рош га-Шана хасидуту». У пізніші роки усталилася традиційна формула привітання на 19 кислева: «Гут йом-тов! Хай будете ви записані й скріплені печаткою на добрий рік у вивченні хасидуту і в шляхах хасидуту». І хасидський календар «Гайом йом» починається і закінчується 19 кислева. Причину цього Ребе Раяц пояснив так: «на підставі святого листа його величності, мого пана, батька, вчителя і наставника, про свято свят, яке є Рош га-Шана вчення хасидуту Хабад». (А на фотокопії святого рукопису «Гайом йом» можна помітити, що Ребе Мелех га-Мошіах завершив брошуру благословенням «Гут йом-тов», а Ребе Раяц додав своєю святою рукою «на добрий рік у вивченні хасидуту і в шляхах хасидуту».)
У тексті листа, як його надрукував Ребе в передмові до «Гайом йом», а також у копіях Ребе Раяца, пропущено слова «і близько до істини», які Ребе Рашаб написав у листі: «і близько до істини, що цей день — Рош га-Шана хасидуту».
Того самого року — 5662-го, після 19 кислева, коли хасиди в місцях їхнього проживання дізналися з листа Ребе Рашаба, що він робить 19 кислева хасидським Рош га-Шана, багато хасидів відчули потребу відсвяткувати 19 кислева заново.
Коли хасиди, що жили в Бриську, отримали лист Ребе Рашаба, вони мали намір призначити день радості — на відшкодування 19 кислева, яке вже минуло, — на Пурим катан. Коли р. Хаїм із Бриська почув про це, він сказав: «Не змішують одну радість з іншою, і свято 19 кислева гідне того, щоб установити для нього окреме благословення».
А хасиди в Кременчуці встановили три дні радості (16, 17 і 18 швата), і навіть рабини, що належали до польських хасидів, як-от рабі Ісраель-Яаков і рав Трещанський, танцювали без верхнього одягу. І говорили: Хабад, слава Б-гу, живий. Дай Б-же, щоб і ХаГаТ — тобто польські хасиди — були живі»...
Хасиди у Вільні влаштували велику трапезу одразу, щойно до них потрапив лист Ребе. Один із рабинів Вільни, почувши про трапезу, яку влаштовують хасиди, і про те, що вони ставляться до 19 кислева як до Рош га-Шана, поспішив розповісти про це гаонові раву Хаїму-Озеру Гродзенському і глузливо сказав, що в Мішні згадано лише чотири новоліття, а в хасидів їх п'ять. Гаон відповів цьому базікалові, — який, хоча й був членом рабинського суду і вважався одним із великих рабинів, запровадив низку послаблень у порядку постів БаГаБ і Йом Кіпур катан та в інших питаннях поведінки, про що гаон р. Хаїм-Озер шкодував, — і коли той розповів йому про лист про Рош га-Шана хасидуту, гаон р. Хаїм-Озер відповів: «Ба зей кумт цу, ун ба унз верт вейнікер» (= у них додається, а в нас меншає)[4].
У бесіді ночі 20 кислева 5692 року (30 листопада 1931), з нагоди тридцятиліття написання святого листа Ребе Рашаба, Ребе Раяц говорив про суть цього листа, який є одним із «розкриттів внутрішньої любові його величності, мого святого пана, батька, вчителя і наставника.. до учнів єшиви „Томхей Тмімім“ і до анаш», і сказав, що, як роз'яснюється у вченні хасидуту, в Рош га-Шана кожна мить дорогоцінна, бо це «голова» року: цього дня вершиться суд над усім роком і над загальним впливом на весь рік. Так і цей день — 19 кислева — Рош га-Шана хасидуту і хасидів.. вічне свято».
Ребе Мелех га-Мошіах роз'яснював у своїх сіхот багато тем із цього святого листа. Він роз'яснив також значення дати, яку має лист, — 16 кислева, початок другої половини місяця, коли світло місяця меншає, оскільки він наближається до світила — сонця, щоб стати подібним до нього; поєднання вищих і нижчих — у цьому і полягає суть вчення хасидуту[5].
Підготовка до Рош га-Шана хасидуту
Ребе Раяц говорив[6] про те, що оскільки 19 кислева — Рош га-Шана хасидуту, то не може бути Рош га-Шана без того, щоб перед ним був переддень Рош га-Шана, а перед ним дні сліхот, а перед ними місяць елул — «Я — коханому моєму, а коханий мій — мені», і особливо 12 днів перед Рош га-Шана, що відповідають 12 місяцям минулого року, коли в кожен із цих 12 днів треба підбивати підсумок відповідному цьому дню місяцю року.
Так і перед 19 кислева, Рош га-Шана хасидуту, є свій переддень Рош га-Шана тощо, а також 12 днів, у які вивчають щоденні уроки книги «Танія», і серед них — «Ігерет га-кодеш», що починається словами «Гохеах тохіах».
Інші вислови
Сімхат Тора внутрішньої частини Тори
У бесіді 19 кислева 5704 року (16 грудня 1943)[6] Ребе Раяц висловився від імені Ребе Цемах Цедека, що 19 кислева — це «Сімхат Тора внутрішньої частини Тори», оскільки 19 кислева завершують цикл вивчення Писаної Тори хасидизму Хабад — книги «Танія» — і починають вивчати її заново, як у Сімхат Тора.
Дарування Тори внутрішньої частини Тори
Ребе у своїх сіхот висловився, що 19 кислева — це «Дарування Тори внутрішньої частини Тори».
Ребе пояснив[7], що розкриття вчення хасидуту, і особливо в тому вигляді, в якому його розкрив Алтер Ребе після 19 кислева, — це розкриття нового світла в Торі, на рівні єхіди в Торі, аж до самої сутності Тори, яка вища за всі чотири частини ПаРДеС у Торі (вища навіть за вивчення таємного, прихованої частини Тори).
І ця новизна вчення хасидуту почалася головним чином із визволення Алтер Ребе 19 кислева — як відомо, тоді почалася головна суть «Поширяться джерела твої назовні», і роз'яснення вчення хасидуту, в якому роз'яснюються глибини таємниць внутрішньої частини Тори, в облаченні в розуміння і осягнення хохми, біни і даату, так, щоб «живилися від нього», аж до того, що й людський розум здатен зрозуміти й осягнути їх, аж до єднання з ними.
І до такої міри, що 19 кислева — це «Дарування Тори внутрішньої частини Тори»[8]: подібно до того як під час Дарування Тори (відкритої частини Тори) відбулася головна новизна в Торі — хоча й до Дарування Тори існувала Тора (у праотців), під час Дарування Тори було привнесено нове: тоді сама сутність Тори була дана внизу у вигляді облачення в нижчі предмети (і виконання заповідей матеріальними предметами).
Так само і щодо Дарування Тори внутрішньої частини Тори (19 кислева): хоча й до цього було розкриття внутрішньої частини Тори (через Рашбі та Арізаля, а потім через Бешта і Магіда з Межиріча, а також через Алтер Ребе до арешту і визволення), з визволенням 19 кислева було привнесено нове: розкрилася сама сутність внутрішньої частини Тори — завдяки тому, що вона прийшла в облаченні в осягнення людським розумом унизу, у великій кількості й у достатку.
Ребе зазначив щодо зв'язку Дарування Тори з Рош га-Шана, що в молитві мусаф Рош га-Шана (у віршах «Шофарот») згадують шофар Дарування Тори[9].
Цей вислів — на додаток до того, що Ребе Рашаб пише в одному зі своїх маамарів, що «в Шавуот було Дарування відкритої Тори, а Лаг ба-Омер — це Дарування прихованої Тори»[10].
Як Йом Кіпур
На фарбрейнгені 19 кислева 5689 року (2 грудня 1928), під час шева брахот Ребе, один із хасидів переказав від імені літнього хасида р. Нахума з Радомишля, який чув від свого тестя р. Залмана, сина р. Меїра Рафаельса, що Алтер Ребе сказав: «Я освятив день 19 кислева як Йом Кіпур, щоб про що б єврей не попросив, його прохання було прийняте». Ребе Раяц погодився з цим висловом і кілька разів повторював його під час фарбрейнгену[11].
Свято свят
19 кислева називається в устах наших Ребе, провідників поколінь, «святом свят»[12]. Кільком людям, які запитали про цей вислів, Ребе докладно пояснив, що суть свят загалом — радість зв'язку єврея з Б-гом, а це одна з основ вчення хасидуту, і тому 19 кислева розкриває центральну точку всіх свят[13].
Ребе пояснив також причину того, що його називають «святом свят», — оскільки воно незрівнянне з усіма святами, пов'язаними з Даруванням Тори. Особлива перевага 19 кислева в тому, що цього дня починається розкриття Тори Мошіаха, смислів Тори — «Нова Тора від Мене вийде», — незрівнянне з розкриттям, яке було під час Дарування Тори, як сказали мудреці: «Тора, яку людина вивчає в цьому світі, — марнота перед Торою Мошіаха»[14].
| 19 кислева | ||
|---|---|---|
| Свято Геули | Арешт і звільнення Алтер Ребе · 19 кислева — свято Геули · Рош га-Шана хасидуту | |
| Звичаї свята Геули | Хасидський фарбрейнген · «Шварце каше» · Розподіл Шасу | |
| Різне | «Двар малхут» 19 кислева · Сувій 19 кислева | |
Зовнішні посилання
- Менахем Зігельбойм, Рош га-Шана хасидуту — хвилюючий опис фарбрейнгену 19 кислева 5662 року (30 листопада 1901), на якому вперше було розкрито, що 19 кислева — «Рош га-Шана хасидуту»
(посилання не працює) - Збірник «Рош га-Шана хасидуту», видання «Ваад хаялей Бейт Давид», 5772
Примітки
- ^ Виклад про лист у передмові до «Кунтрес у-маайан», с. 24.
- ^ Зусиллями р. Шмуеля Софера та інших переписувачів у Любавичах.
- ^ «Кунтрес у-маайан», у передмові, с. 14 і далі, а виклад про святий лист — на с. 24 і далі.
- ^ «Кунтрес у-маайан», у передмові, с. 25.
- ^ Сіха Шабату тижневої глави «Ваїшлах» 5752 року (1991/1992). А в примітці 106 до сіхи Ребе згадав, що «цього року виповнилося дев'яносто років від проголошення того, що 19 кислева — Рош га-Шана вчення хасидуту, відтоді додався особливий „Штурем“ у поширенні джерел назовні зусиллями „Хаялей Бейт Давид“, які ведуть „війну дому Давида“ і перемагають тих, „якими ганили сліди помазанця Твого“ (за словами святого Ребе Рашаба у Відомій сіхі), — як це вже звершилося в повноті по завершенні 89-го року, коли завершують 89-й псалом (у гематрії — „пада“) в Тегілім словами „Благословенний Б-г навіки, амінь і амінь“, а тепер перебувають у році „цадик“, пов'язаному з приходом нашого праведного Мошіаха і побудовою Третього Храму..»
- ^ 1 2 «Сефер га-сіхот» 5704, с. 50.
- ^ Кунтрес про Розподіл Шасу 19 кислева — добірка із сіхот Ребе шліта (Адмора шліта). Пункт 7.
- ^ Див. сіху 19 кислева 5673 року (29 листопада 1912) («Сефер га-сіхот — Торат Шалом», кінець с. 171). А там — що це подібно до Дарування Тори других скрижалей (у Йом Кіпур), після обвинувачення проти Дарування внутрішньої частини Тори в Лаг ба-Омер (подібно до других скрижалей, даних після розбиття перших скрижалей, після Дарування Тори перших скрижалей у свято Шавуот). Див. також «Лікутей Леві-Іцхак», там само, с. 205, що є перевага в розкритті внутрішньої частини Тори в місяці кислев порівняно з Даруванням Тори в місяці сиван, оскільки кислев — третій місяць від тішрея, суть якого — служіння тшуви, подібно до переваги других скрижалей над першими скрижалями, які не встояли. І можна сказати, що це відповідає роз'ясненому в сіхі 19 кислева 5704 року (16 грудня 1943) (с. 50), що 19 кислева — це Сімхат Тора внутрішньої частини Тори, бо Сімхат Тора — це радість Дарування Тори других скрижалей у Йом Кіпур («Ор га-Тора», Шміні Ацерет, с. 1779 і далі. Гемшех «Ве-каха» 5637, розд. 84. «Сефер га-маамарім» 5659, с. 43. «Гемшех 5666», с. 370. Та ін. «Сефер га-маамарім — Мелукат», т. 1, с. 363–364. І вказане там).
- ^ Сіха Шабату тижневої глави «Ваїшлах» 5752 року (1991/1992), примітка 34.
- ^ «Гемшех 5666», с. 289. І як роз'яснює це Ребе, 19 кислева подібне до Дарування Тори других скрижалей (у Йом Кіпур), після обвинувачення проти Дарування внутрішньої частини Тори в Лаг ба-Омер.
- ^ Сіха 19 кислева 5689 року (2 грудня 1928).
- ^ Лист Ребе Раяца від 5 тевета 5698 року (9 грудня 1937) («Ігрот кодеш» Ребе Раяца, т. 4, лист 967): «свято свят 19 кислева». І в листі від 20 кислева 5703 року (29 листопада 1942) (т. 7, лист 1890): «свято свят 19 кислева, яке є Рош га-Шана вчення хасидуту Хабад». І в інших місцях.
- ^ «Ігрот кодеш», т. 19, лист 7191, і «Ігрот кодеш», т. 10, лист 3202, надруковано в «Доповненнях до Лікутей сіхот», т. 5, с. 436 і далі.
- ^ Сіха Шабату тижневої глави «Ваїшлах» 5752 року (1991/1992), і там примітка 53.