Перейти до вмісту

Тижнева глава «Ваїкра»

Матеріал з Хабадпедії
Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті
Ви можете допомогти, додавши відповідні енциклопедичні відомості. Будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Якщо ви вважаєте, що зі сторінкою все гаразд, можна зазначити це на сторінці обговорення.
Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті
Ви можете допомогти, додавши відповідні енциклопедичні відомості. Будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Якщо ви вважаєте, що зі сторінкою все гаразд, можна зазначити це на сторінці обговорення.

Тижнева глава «Ваїкра» — перша тижнева глава в книзі Ваїкра (від розділу 1, вірша 1 до розділу 5, вірша 26).

Книгу Ваїкра називають також «Торат коганім», оскільки вона містить усі закони когенів під час їхнього служіння в Мішкані та в Храмі.

Глава коротко

Вступ: ця глава відкриває третю книгу П'ятикнижжя Тори. У главі «Пкудей», останній главі книги Шмот, розповідається про спуск і вихід народу Ізраїлю з Єгипту і, нарешті, про будівництво Мішкану в пустелі. Глава починається словом «Ваїкра», причому літера алеф — маленька, і багато коментаторів пояснюють причину цього по-різному.

  • Шені — подробиці жертв із наголосом на жертвах із птахів або хліба. Раші зазначає, що слова «вогняна жертва, пахощі приємні Всевишньому» стосуються всіх видів жертв, а не обов'язково жертви з худоби, щоб навчити нас, що важливий не розмір жертви, а головним чином внутрішній намір людини під час її наближення до Всевишнього.
  • Шліші — докладний опис ще одного виду жертв, що приносяться з олією, а також заборони приносити на жертовнику жертву з квасного та плодів, на противагу обов'язку використовувати сіль у кожній жертві. Цей обов'язок — причина, з якої ми вмочуємо хліб у сіль, коли сидимо за трапезою. Також Тора заповідає принесення жертви з нового врожаю після свята Песах.
  • Реві — докладний опис частин худоби, що приносяться на жертовнику, при принесенні кіз, овець та іншої кошерної худоби. На завершення дано «хок» (закон, який не має пояснення, що людина могла б збагнути своїм розумом), згідно з яким суворо заборонено їсти лій (хелев) або кров у будь-якому місці і в будь-який час.
  • Хаміші — можливість принести жертву на спокуту за гріх, скоєний ненавмисно. Крім того, є особлива жертва на випадок, якщо Вищий суд — Синедріон — постановив комусь учинити провину ненавмисно, і для цього вони мають спокутувати себе жертвою.
  • Шіші — особлива жертва, яку приносить ціла громада, що згрішила ненавмисно, а також жертва для людини, яка могла дати свідчення в суді, але ухилилася від цього. Також написано про людину, яка була нечистою — або від дотику до нечистої тварини, або від дотику до мертвого, — і потім увійшла до Мішкану чи їла жертву: вона має спокутувати себе принесенням іншої жертви. Мудреці навчають нас, що ці закони діють і сьогодні, і оскільки всі ми нечисті, нам заборонено входити на Храмову гору, доки Храм не буде незабаром відбудовано і ми всі не очистимося від нечистоти.
  • Швії — людина, яка ненавмисно вкрала жертву чи іншу річ, що належить Храму. Вона, звісно, має повернути вкрадене, принести жертву, а також доплатити ще п'яту частину вартості вкраденого. Жертва, яку людина приносить у сумніві, оскільки не знає, згрішила вона чи ні. Крім того, людина, яка обікрала ближнього в будь-який спосіб або завдала шкоди брехнею тощо, має повернути вкрадене, принести жертву, а також відшкодувати ближньому, сплативши п'яту частину вартості вкраденого.

Див. також

Додаткова література

  • Хасидські вислови до тижневої глави «Ваїкра», тижневик «Бейт Мошіах», 2 нісана 5780 (27 березня 2020), с. 10

Зовнішні посилання

Примітки

Повідомити про помилку на цій сторінці