Перейти до вмісту

Дозволене

Матеріал з Хабадпедії

Гетер — це все, що не заборонено за Торою: дії, які не заборонені, мова, яка не заборонена, і навіть дозволена їжа. Також і в тих речах, які Тора дозволила людині, їй слід поводитися в них зі святістю й обмежувати себе. Джерело цього — у тижневій главі «Кдошім», де Тора каже: «І освячуйтеся, і будьте святі[1]». Коментатори пояснюють, що зміст цього повеління: «Освяти себе в дозволеному тобі[2]». Тобто також і в тих речах, які Тора дозволила людині, обов'язок людини — встановити власні огорожі й на дозволені речі.

«Гетер» у вченні хасидуту

Згідно з вченням хасидуту, причина назви «гетер» у тому, що, хоча все, що матеріальне, — і зокрема вся їжа тощо — походить від кліпат нога, а іноді життєва сила в їжі опускається навіть до трьох нечистих кліпот — що відбувається в того, хто належить до тих, що об'їдаються м'ясом і впиваються вином, щоб наситити жагу свого тіла і своєї тваринної душі, яка є аспектом стихії води з чотирьох поганих стихій у ній, від якої — якість жаги, і через це опускається життєва сила м'яса і вина, що в ньому, і включається на час у досконале зло трьох нечистих кліпот, а його тіло стає для них одягом і колісницею на час, — попри це, справа повертається до джерела святості, і це — коли людина розкаїться і повернеться до служіння Всевишньому і до Його Тори.

Причина цього — саме в назві «гетер»: бо оскільки це було дозволене м'ясо і кошерне вино, тому вони можуть повернутися і піднятися разом із ним, коли він повертається до служіння Всевишньому; і це зміст слів «гетер» і «мутар» — тобто що воно не зв'язане і не сковане руками зовнішніх сил так, щоб не змогло повернутися і піднятися до Всевишнього.

Хоча слід знати, що й після тшуви в тілі залишається решимо від забороненого, і тому тілу потрібен «хібут га-кевер»[3].

У хасидів прийнятий вислів: «Що заборонено — заборонено, а що дозволено — зайве» («вос м'мег ништ — мег ништ, ун вос м'мег йо — м'дарф ништ»)[4]

Див. також

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Ваїкра 20, 7.
  2. ^ Трактат Євамот, аркуш 20а.
  3. ^ Цей абзац за книгою «Танія», «Лікутей амарім» — глава 7.
  4. ^ Джерело вислову — з «Гайом йом», 25 адара II: хасид р. Мордехай Городокер розповів: перший вислів, який почули від Алтер Ребе, коли ми прийшли до Ліозно, був: «вос мен тор нит тор мен нит, ун вос м'мег дарф мен нит» (= що заборонено — заборонено, а що дозволено — не потрібно). Років три-чотири ми працювали над цим, доки не ввели цей спосіб у справи нашого життя, і лише тоді увійшли на єхідут запитати шлях у служінні..

Повідомити про помилку на цій сторінці