Йом-Тов бен Аврагам Ашвілі
Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті
| ||
| Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті | |
Рабі Йом-Тов бен Аврагам Ашвілі, прозваний Рітва (або Алашвілі, тобто уродженець міста Севільї; скорочено Рітва; 5010 – 90), був одним із найвеличніших мудреців Ізраїлю всіх поколінь і рабинів Іспанії доби рішонім. Був учнем Раа і Рашби.
Біографія
Рабі Йом-Тов народився 5010 року в місті Севільї в сім'ї свого батька, рабі Аврагама Ашвілі.
Його вчителі, його велич, його шлях у навчанні та його поведінка
Вивчав Тору в Барселоні у Раа (р. Агарона га-Леві), свого головного вчителя, якого часто згадував із благоговінням, а також у Рашби (р. Шломо бен Адерета), навчався також у рабейну Меїра га-Леві Абулафії з Толедо, що в Іспанії, прозваного в книгах рішонім «Яд Рама», а також у Несі несіей га-Леві[1]. Ще за життя своїх учителів прославився як видатний талмід хахам і море гораа. 1280 року служив даяном у громаді Сарагоси. Приблизно за два роки до його народження християни захопили місто Севілью в мусульман, і впродовж усього його життя це був спокійний період для євреїв. За життя його вчителів Рашби і Раа сучасники зверталися до нього зі своїми численними запитаннями, адже кілька разів він згадує Рашбу і Раа. На частину своїх респонсів він відповів після їхнього відходу з життя.
Окрім приватних осіб, до нього зверталися із запитаннями і суди різних областей і міст. Рабини його покоління називали його суд «великим і прекрасним бейт-діном»[2]. Рітва присвячував свій час вивченню філософії, особливо «Море невухім» Рамбама, і порівнював його переклади з арабським оригіналом. Окрім «Море невухім», займався також книгами думки мудреців Провансу — рабі Шмуеля ібн Тібона, рабі Гершома бен Шломо і рабі Яакова Анатолі.
Відомий і славетний як гострий рішон, чиї слова ясні й зрозумілі тому, хто вивчає; в його хідушім до Талмуду помітний вплив Рамбана і Ріфа, з одного боку, а з другого — слів тосафістів (не обов'язково тих Тосафот, що друкуються сьогодні); коли він пише просто «Тосафот», він, як правило, має на увазі Тосафот рабейну Переца. Так само він наводить чимало з постанов свого вчителя і наставника Раа та підходів рішонім — учнів Рамбана, таких як Рашба.
Рітва однаково шанував Рамбама і Рамбана, але намагався не стирати меж між «шляхом істини», яким ішов Рамбан, і шляхом «мудрості логіки» Рамбама. Він висловлює думку, що шлях Рамбама «вельми правильний за його шляхом», а шлях Рамбана «правильніший за його шляхом», причому Рамбана він часом називає «нашим великим учителем».
Неодноразово ті самі хідушім можна прочитати і в Рамбана, Рашби, в «Німукей Йосеф», у Рана і в Рітви. Його хідушім до Талмуду вважаються основоположною книгою в єшивах, а сам він вважається галахічним авторитетом у словах «Бейт Йосеф». Так само відомі його респонси, що побачили світ у виданні «Мосад га-Рав Кук» за редакцією рава Йосефа Кафіха.
Рітва користувався переважно івритом, але часом також арабською та іспанською.
Попри свою велич і шану з боку всіх, євреїв і неєвреїв, поводився з надзвичайною скромністю і в кожній відповіді тим, хто його запитував, пише з великою повагою.
Його ставлення до барайти «Перек шира»
Цікавим є нове ставлення Рітви до твору-барайти «Перек шира», в якому кожне творіння вихваляє Б-га, промовляючи вірш, що стосується його, — у його твердженні, що йдеться не про те, що вони справді співають, а про те, що міркування каже: якби вони могли говорити, вони співали б так. І як пише від його імені «Хідушей Ейн Яаков» рава Яакова ібн Хавіва до трактату «Авода зара», який наводить від імені Рітви, і ось його слова: ця пісня — логіка каже, що якби звір мав здатність мовлення, він сказав би так:[3]: «„Перек шира“, в якому птахи і звірі вихваляють, — не те щоб вони щось говорили, але це міркування, що якби вони мали уста, щоб говорити, їм слід було б сказати так-то і так-то».
Його книги
- «Хідушей га-Рітва» — Рітва склав коментар до більшості трактатів Талмуду; друком опубліковано його хідушім приблизно до 20 трактатів, більшість його творів займається законами, що стосуються практики, а не трактатами з розділів Зраїм, Кодашім і Тагорот.
- Коментар до законів обітниць Рамбана.
- Закони благословень.
- «Шеелот у-тшувот» (Єрусалим, 5719).
- «Сефер га-зікарон» — на захист «Море невухім» від заперечень Рамбана.
- Коментар до Пасхальної Агади.
- Коментар до законів Ріфа в рукописі.
- «Сефер га-драшот» — втрачена.
| Рішонім | ||
|---|---|---|
| Ашкеназ | Мешулам бен Калонімос • Рабейну Гершом Меор га-Гола • Шимон га-Гадоль • Рабі Іцхак га-Леві • Магарам з Ротенбурга • Рош • Рабейну Єрухам • Раавія • Рабі Іцхак Ор Заруа • «Мордехай» • Магаріль • Рабі Ісраель Ісерлейн | |
| Франція | Рабі Яаков бен Якар • Раші • Баалей Тосафот (серед них Рашбам, Рабейну Там і Рі га-Закен) • Рабейну Перец • Рабі Моше з Кусі • Рабі Єхіель з Парижа | |
| Прованс | Меїрі • Автор «Ешколя» • Раавад • Раза | |
| Іспанія | Четверо полонених • Рав Нісім Гаон • Рабейну Хананель • Рабі Шмуель га-Нагід • Ріф • Рі Мігаш • Рабі Єгуда га-Леві • Рабі Аврагам ібн Езра • Рамбам • Рама • Рамбан • Рабі Йона Геронді • Рабі Яаков Бааль га-Турім • Рашба • Раа • Рітва • Ран • Рібаш • Рашбац • Рабі Йосеф Хавіва • Рі ібн Гіат • Рабі Аврагам ібн Хасдай | |
| Італія | Рабі Натан з Рима («Арух») • Рабі Єшая ді Трані • Ріаз | |