Перейти до вмісту

20 адара

Матеріал з Хабадпедії
Уточнення: ця стаття стосується і 20 адара I, і 20 адара II.

<< >> Місяць адар

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27 28 29 30

Тішрей · Хешван · Кислев · Тевет · Шват · Адар
Нісан · Іяр · Сіван · Тамуз · Менахем-Ав · Елул

20 адара — двадцятий день шостого місяця[1] в єврейському календарі. Ця дата припадає на текуфу тевета.

Події в єврейській історії

  • За часів Другого Храму Хоні га-Меагель окреслив коло і благав Святого, благословенний Він, і звів дощі, і цим було спасіння для народу Ізраїлю після тяжкої посухи, що тривала три роки поспіль[2].
  • 5393 — помер рабі Меїр Шиф (Магарам Шиф), автор великого коментаря до Шасу.
  • 5401 — помер рабі Йоель Сіркіс (Бах), автор коментаря «Баїт хадаш» до «Туру», а також приміток до Шасу та інших творів.
  • 5755 (адар I) — помер рабі Шломо-Залман Ойербах, один із голів єшиви «Коль Тора» в Єрусалимі та один із найвизначніших законовчителів останніх поколінь.
  • 5772 — помер рабі Моше-Єгошуа Гагер, Адмор із Вижниці.

Дні Хабаду


Вислів дня — 20 адара — з календаря «Гайом йом»

20 адара I

Не в тому служіння, щоб служіння було в істині, а сама істина — це служіння: щоб нігті були істиною. Чому ти дивуєшся? «Міру істини побачив (Сангедрін 111, 1) і впав ниць». (їдиш)


Переклад з їдишу: служіння Всевишньому — суть його не лише в тому, щоб служіння було в істині, але сама істина — це служіння Всевишньому: щоб навіть нігті (найдругорядніша частина людини) були істиною. Чому ти дивуєшся? «Міру істини побачив (Сангедрін, аркуш 111, сторона 1) і впав ниць».

20 адара II

Гафтара: «Ва-єгі двар Гашем» тощо — «дібарті ве-асіті». Кажуть «Ав га-рахамім».

Алтер Ребе розповів: з повчань, які мій учитель (Магід) виголосив переді мною на єхідуті, було повчання на вірш «Вогонь постійний хай горить на жертовнику, не згасне»: хоча вогонь сходить згори, пробудженням згори, заповідь — принести і від звичайного, бо пробудженням знизу — пробудження згори, бо дух приводить дух і притягує дух: дух знизу приводить дух згори і притягує дух із найвищих висот. І заповідь-повеління — запалювати вогонь на жертовнику: жертовник — це «людина, коли принесе з-поміж вас», і самого жертвоприношення недостатньо, і треба запалити вогонь на жертві, яка «з-поміж вас», і цей вогонь «не згасне» — бо він гасить «не».

Це повчання мій учитель виголосив переді мною десять разів — щоб закарбувати його в десяти силах моєї душі, — і сказав мені: ти, мій учню, потребуєш постійного вогню, бо на тебе покладено погасити велике «не» (противників). Ти погасиш «не», а Всевишній перетворить «не» на «так».

Примітки

  1. ^ за лічбою місяців від місяця тішрей і дванадцятий місяць за лічбою місяців від місяця нісан.
  2. ^ Цей день зазначено в «Мегілат таанит» як один із добрих днів. І роз'яснено в «Гітваадуйот» 5744, т. 3, с. 1307 і далі.


Вислів дня — 20 адара — з календаря «Гайом йом»

20 адара I

Не в тому служіння, щоб служіння було в істині, а сама істина — це служіння: щоб нігті були істиною. Чому ти дивуєшся? «Міру істини побачив (Сангедрін 111, 1) і впав ниць». (їдиш)


Переклад з їдишу: служіння Всевишньому — суть його не лише в тому, щоб служіння було в істині, але сама істина — це служіння Всевишньому: щоб навіть нігті (найдругорядніша частина людини) були істиною. Чому ти дивуєшся? «Міру істини побачив (Сангедрін, аркуш 111, сторона 1) і впав ниць».

20 адара II

Гафтара: «Ва-єгі двар Гашем» тощо — «дібарті ве-асіті». Кажуть «Ав га-рахамім».

Алтер Ребе розповів: з повчань, які мій учитель (Магід) виголосив переді мною на єхідуті, було повчання на вірш «Вогонь постійний хай горить на жертовнику, не згасне»: хоча вогонь сходить згори, пробудженням згори, заповідь — принести і від звичайного, бо пробудженням знизу — пробудження згори, бо дух приводить дух і притягує дух: дух знизу приводить дух згори і притягує дух із найвищих висот. І заповідь-повеління — запалювати вогонь на жертовнику: жертовник — це «людина, коли принесе з-поміж вас», і самого жертвоприношення недостатньо, і треба запалити вогонь на жертві, яка «з-поміж вас», і цей вогонь «не згасне» — бо він гасить «не».

Це повчання мій учитель виголосив переді мною десять разів — щоб закарбувати його в десяти силах моєї душі, — і сказав мені: ти, мій учню, потребуєш постійного вогню, бо на тебе покладено погасити велике «не» (противників). Ти погасиш «не», а Всевишній перетворить «не» на «так».

Примітки

Повідомити про помилку на цій сторінці