Перейти до вмісту

Ріф

Матеріал з Хабадпедії
Рабі Іцхак Альфасі (Ріф)
Основна інформація
Відомий якАльфасі, Ріф
Дата народження4773
Місце народженняу місті Калаат-Хаммад в Алжирі
Дата смерті10 іяра 4863
НалежністьРабини Північної Африки, рабини Алжиру, рабини Тунісу, рабини Іспанії, рішонім
Рід діяльностіТалмуд, галаха
УчителіРабі Давид ібн га-Джар
УчніЙого син рабі Яаков, рав Йосеф ібн Мігаш, рабі Єгуда га-Леві, рабі Ефраїм із Калаат-Хаммада, рабі Барух Албалія
Праці«Галахот рабаті» («Галахот рав Алфас» і «Шас катан»)

Ріф — рабі Іцхак бен Яаков Альфасі (4773, 1013 — 10 сівана 4863, 1103) — один із рішонім, був одним із найвизначніших законовчителів галахи.

Біографія

Рабейну Іцхак, син рабі Яакова га-Когена Альфасі, народився в місті Хаммад в Алжирі в 4773 році (1013); замолоду навчався в єшиві в Кайруані в Тунісі у своїх учителів рабейну Хананеля і рава Ніссіма Гаона. Час життя Ріфа поєднав два покоління — гаоним і рішонім, і навіть на ділі іноді він сперечається з гаоним, і тому іноді його зараховують до гаоним. І його бейт дін мав великий торанічний авторитет, так що його було заведено прирівнювати до Великого бейт діну в Єрусалимі або до бейт діну в Явне.

Пізніше він оселився в місті Фес у Марокко, і звідси також його прізвисько аль-Фасі — за назвою міста Фес. Під час його перебування в місті воно стало великим торанічним центром, і учні стікалися звідусіль, щоб насолодитися його вченням.

Унаслідок чвар між християнами й мусульманами на Ріфа донесли владі[потрібне уточнення], і він змушений був тікати звідти в 4848 році, маючи сімдесят п'ять років від роду. Спочатку він оселився в Кордові в Іспанії приблизно на пів року. Потім перебрався до Лусени, де існувала давня і значна громада євреїв. У цьому місті Ріфа пізніше було прийнято як рабина і голову єшиви.

Помер у Лусені 11 іяра (за іншою думкою — нісана) 4863 року (1103) у віці дев'яноста років[1]

З його єшиви вийшла низка знаменитих рабинів, які стояли на чолі поширення вивчення Тори, серед них батько Рамбама рабі Маймон.

Його праці

Ріф написав знаменитий твір за порядком трактатів Вавилонського Талмуду, що називається «Сефер галахот рабаті» або «Галахот рав Алфас», і він охоплює близько двадцяти чотирьох трактатів. Твір вибирає з усіх сугійот Талмуду ті, що стосуються галахи, часом коротко розбирає їх і наводить на завершення галахічну постанову. Його твір — перший у низці галахічних книжок, укладених великими Ізраїлю.

У творі він наводить також слова гаоним і нововведення, що з'явилися після завершення Талмуду. Часом він збирає докупи висловлювання, які містяться в Шасі в різних місцях, і зводить їх разом.

Спочатку його було надруковано як окрему книжку під назвою «Галахот рав Алфас» з коментарями до неї; нині друкується наприкінці томів Гемари.

Рабі Йосеф Каро вважає його (поряд із Рамбамом і Рошем) одним зі «стовпів галахічного рішення», на яких він заснував свою книжку «Шулхан арух»[2], і тому його твір — центральна основа в галасі. Великі мудреці називали його «Малий Талмуд»[потрібне джерело].

Також він написав безліч респонсів з галахи.

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

Великі Ізраїлю про Ріфа

Великі Ізраїлю із захопленням висловлювалися про Ріфа і його твори. Рамбам писав: «...галахот, які уклав великий рав рабейну Іцхак, праведної пам'яті, замінили собою всі вони [усі писання гаоним], бо вони охоплюють усю користь постанов і законів, потрібних у наш час, тобто в час вигнання, і він уже прояснив у них усі помилки, що закралися в постанови його попередників, і складними для нас виявилися в них лише небагато галахот, яких ніяк не набереться й до десяти...»[3].

Рі га-Закен, автор «Тосафот», писав: «Знесилиться людина скласти твір, подібний до його, крім нього самого, бо Шхіна перебувала на ньому»[4]

Навіть автор «Га-Маор», який написав твір заперечень на Ріфа, пише: «...мені немає потреби багато говорити про його велич і його мудрість, бо вона явна всім зрячим, як сонце посеред неба, і крила його праведності в укладенні його галахот простерті над усіма його поколіннями і над усіма поколіннями, що приходять після нього, бо не було створено книжки прекраснішої, ніж його, з Талмуду після його завершення...»[5].

Рамбан постійно називає його прізвиськом «наш великий рабейну» і схильний приймати його думку майже без заперечень. Раавад писав: «Ось я покладаюся на рава, навіть якщо він каже про праве, що воно ліве». Меїрі завжди називає його «великі із законовчителів».

Р. Давид бен Зімра (Радбаз) писав, що «галаха — як Алфас, навіть проти гаоним. І його опоненти підносили його і звеличували і казали, що не було створено твору такого прекрасного, як його, від часу завершення Талмуду».

Р. Яаков із Марвежа, один з авторів Тосафот, поставив запитання уві сні щодо одного закону — чи галаха як гаоним, чи як Ріф, що сперечається з ними, — і йому відповіли з Небес: «І завіт Мій установлю з Іцхаком».

За часів рішонім мудреці ставилися до Ріфа з пошаною і повагою, що виходили за звичайні межі. Його називали «гаон рабейну Іцхак» або скорочено «гаон», і тоді це розумілося так, що вони надають йому титул гаона, який був у вавилонських гаоним свого часу.

Як і в «Шулхан арусі» Бейт Йосефа, так і в «Шулхан арусі Алтер Ребе» Алтер Ребе спирається на підхід Ріфа, а в «Кунтрес ахарон» багато обговорює його слова і ретельно їх розбирає.

Мітлер Ребе вказує в посланні[6] порядок навчання. Як частину цього порядку він вказує: «І нехай також буде встановленим правилом вивчати книжки Алфасі, як вони є, лише в самому тексті, бо це закони, виведені з Талмуду, і повторювати їх два і три рази за текстом і напам'ять ашкеназькою мовою, і так само у вивченні „Шулхан аруха“, і не менше двох-трьох аркушів на день, і повний обов'язок повторити один раз усе, що вже вивчив, як сказано вище» — щоб за лічені роки можна було набути ґрунтовного знання «Шулхан аруха» і твору Ріфа, «і цим раб, без сумніву, догодить своєму панові, піднісши свою душу до її джерела і кореня, і як проголошують у Ган Едені: щасливий той, хто прийшов сюди зі своїм ученням у руках».

В іншому місці Мітлер Ребе вказує включати до постійних годин для Тори вивчення Мішнайот, Ріфа і «Шулхан аруха»[7].

7 тішрея 5752 року (15 вересня 1991) повз Ребе під час роздавання доларів пройшов мер міста Йокнеам пан Іцхак Альфасі, з нащадків Ріфа. Ребе благословив його і сказав: «Алфасі був тим, хто зібрав усі закони з Талмуду і з Мішни. Тож хай буде воля, щоб і ти збирав і поширював усі закони в спосіб невпинного примноження і світла»[8].

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

Учні

Його коментатори, опоненти і захисники

Безліч коментарів було написано на «Сефер га-галахот», і Хіда (рабі Хаїм-Йосеф-Давид Азулай) відзначив тринадцять коментарів на Ріфа, і всі вони написані світовими гаоним, які вважаються великими серед «рішонім».

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ «Сіхот ла-ноар», місяць адар 5729 року (лютий–березень 1969).
  2. ^ Див. у словах Алтер Ребе в «Шулхан арусі Алтер Ребе», закони шхіти, розділ 23 на сайті Бібліотеки Хабад-Любавич קישור לאתר ספריית חב"ד ליבאוויטש.
  3. ^ У його передмові до Мішнайот
  4. ^ Рабі Менахем Зерах у передмові до своєї книжки «Цейда ла-дерех».
  5. ^ У передмові до його книжки «Га-Маор».
  6. ^ «Ігрот кодеш» (5740), лист 19 на сайті Бібліотеки Хабад-Любавич קישור לאתר ספריית חב"ד ליבאוויטש.
  7. ^ «Ігрот кодеш» (5740), лист 23 на сайті Бібліотеки Хабад-Любавич קישור לאתר ספריית חב"ד ליבאוויטש.
  8. ^ Коли мер Йокнеама пройшов повз Ребе קישור לאתר חב"ד אינפו קובץ וידאו.
  9. ^ Див. «Кунтрес ахарон» у «Шулхан арусі Алтер Ребе», розділ 266, 11: «І, вочевидь, Рамбам тримається підходу Ріфа, свого вчителя».

Повідомити про помилку на цій сторінці