Інститут Храму

Інститут вивчення, дослідження та будівництва Храму, що називається Інститутом Храму, — дослідницький інститут, центр документації, книжкове видавництво, а також музей, що займається темами Храму та його начиння.
Його офіційна мета — будівництво Третього Храму, а на практиці він займається головним чином поверненням теми «Храму» до суспільної свідомості та заохоченням до повсякденного заняття цією темою.
Інститут було засновано в 5744 році (1983/1984), і очолює його рав Ісраель Аріель.
Діяльність
Від моменту заснування інституту під його егідою було виготовлено безліч предметів, призначених ним для використання як храмове начиння, наприклад Менора і жертовник куріння, стіл для хлібів показних і кійор, а також були пошиті шати, ідентичні вбранню когенів у Храмі. Інститут наймає художників, які пишуть картини, що наочно зображують храмове служіння та його порядок, а впродовж років навіть випустив махзори, сідури й книги, присвячені цій темі, з ілюстраціями. Спочатку книги виходили спільно з видавництвом «Карта», проте сьогодні інститут випускає свої книги самостійно або спільно з видавництвом «Корен» (нова книга «Бейт га-мікдаш бі-Єрушалаїм»). Інститут організовує лекції та семінари.
У 5766 році (2005/2006) інститут почав випускати листок про тижневу главу з метою підвищити обізнаність про тему Храму. Випуск листка припинився приблизно через рік.
Починаючи з 5774 року (2013/2014) інститут спільно з рухом «Жінки заради Храму» та іншими організаціями проводить цикл заходів упродовж року, що відтворюють служіння, які здійснювалися в Храмі в кожне свято: збір півшекеля в місяці адар, на пам'ять про пасхальну жертву і піднесення омеру в нісані, відтворення «двох хлібів» у Шавуот, на пам'ять про возливання води в Сукот та ін. Ці заходи інститут проводить із прагненням до повної точності в процесі відтворення, як підготовку до Третього Храму, за участю когенів, убраних у шати священнослужителів.
Виставка храмового начиння

Інститут представляє постійну виставку, на якій є картини олією, що зображують історії Танаху починаючи від створення світу, а також життя і служіння в Храмі. Крім того, виставлено частину храмового начиння, відтвореного за дослідженнями інституту.
У 5773 році (2012/2013) виставка переїхала до нового приміщення на вул. Місгав-Ладах, 40 у Єврейському кварталі (наприкінці сходів, що піднімаються від Стіни). У 5776 році (2015/2016) було запущено екскурсійну систему за допомогою мультимедіа зі світлом і звуком, а також підсумковий фільм, як заміну екскурсоводові, який був до того. Екскурсію перекладено багатьма мовами, і її можна прослухати, серед іншого, англійською, італійською, російською, іспанською, китайською (мандаринською), французькою, португальською, амхарською, німецькою, корейською та іншими.
Менора із заокругленими гілками
Поруч із входом на виставку, на майданчику, зверненому до Храмової гори, посеред сходів, що ведуть до Стіни, встановлено позолочену Менору, виготовлену Інститутом Храму[1]. Майданчик називається «площа Менори».
Колель «Бейт га-бхіра»
Окрім Інституту Храму, інститут створив колель торанських досліджень під назвою «Бейт га-бхіра», який очолюють рав Ісраель Аріель і його син рав Азарья Аріель. Дослідники займаються поглибленим вивченням різних тем, пов'язаних із Храмом, таких як: шати когенів, храмове начиння, визначення місця Храму, червона корова, закони жертвоприношень і розв'язання різних проблем, пов'язаних із відновленням жертовного служіння в наш час. Крім того, інститут випустив версії Талмуду до трактатів «Йома», «Звахім» і «Песахім», що називаються «Шаарей гейхаль», у яких сотні статей, присвячених Храму та жертовному служінню.
Дослідницький інститут має намір у віддаленому майбутньому випустити подібні книги до всіх трактатів розділу Кодашім, а також до трактатів з решти розділів, що стосуються тем Храму.
Робота інституту
Засновник інституту і його голова — рав Ісраель Аріель, і він також багато займається дослідженнями на тему Храму та лекціями по всій країні для підвищення обізнаності й прагнення до будівництва Храму.
Міжнародним відділом інституту англійською мовою керує рав Хаїм Річман.
Інститут отримує пожертви від приватних осіб[2]; так, наприклад, український магнат Вадим Рабинович пожертвував гроші на виготовлення золотої Менори.
Дослідження інституту, визнані такими, що становлять суспільний інтерес, отримують фінансування Міністерства культури і спорту, а також за рахунок пожертв. Оборот діяльності інституту за 5768 рік становив 3,9 мільйона шекелів.
Зв'язок інституту з Ребе
Інститут Храму отримував вказівки й підтримку від Ребе.
- Коли представник інституту проходив перед Ребе під час роздавання доларів, Ребе дав йому додатковий долар і сказав: «Продовжувати виготовлення начиння»[3].
- Коли рав Менахем Маковер проходив перед Ребе в 5748 році (1987/1988), Ребе підбадьорив його продовжувати написання коментаря до законів про Храм, над яким він тоді працював.
Дослідницькі праці та книги інституту
- «Енциклопедія Бейт га-мікдаш бі-Єрушалаїм»: всеосяжний візуальний огляд на тему Храму, його начиння і святого служіння, що здійснювалося в ньому. Оновлене видання (5776) у видавництві «Корен», усі зображення Інституту Храму з поясненнями в розкішному альбомі.
- «Га-Гар га-тов га-зе ве-га-Леванон» — про кордони Землі Ізраїлю за Галахою, на півночі Країни.
«Атлас Ерец Ісраель лі-гвулотега аль пі га-мекорот». 2 томи у видавництві «Карта». «Оцар Ерец Ісраель», про кордони Землі Ізраїлю за Галахою, у шести томах (два вийшли друком у 5770 році (2009/2010), а решта — у 5773). «Шаарей гейхаль» до трактатів: «Йома», «Звахім» (2 томи) і «Песахім» (2 томи): узагальнення тем трактату за рішонім і ахронім, із Тосефтою в наочному й прокоментованому виданні.
- «Ціпія»: серія журналів, присвячених очікуванню Храму, Визволення і влади Тори в Землі Ізраїлю.
- Серія книг «Оцар га-мікдаш» — серія книг, серед них сідури й махзори у видавництві «Карта», засновані на зв'язку з Храмом.
- Махзори на Рош га-Шана, Йом Кіпур, Сукот, Песах і Шавуот у трьох нусахах: сфарад, ашкеназ і східних громад. У серії махзорів, окрім молитви та її тлумачень, є статті рава Аріеля про служіння, особливі для цього свята в Храмі.
- «Агадат га-мікдаш» трьома мовами: івритом, англійською та французькою.
- «Сідур га-мікдаш» у двох томах — для буднів і для Шабату.
- «Сідур га-мікдаш ле-ем у-ле-бат Ісраель»: «Сідур показує глибокий і сутнісний зв'язок між Храмом і жінкою в Ізраїлі, адже в жінки в Ізраїлі важлива роль у формуванні обличчя єврейського народу в усіх поколіннях. Вона стоїть праворуч від чоловіка, вона також мати й виховательниця, і не менше того — приклад і взірець у своїй вірності Торі, у своїй відданості заповідям Всевишнього, у самопожертві й у передаванні традиції Тори і заповідей з покоління в покоління».
- «Сефер га-мікдаш»
- «Арці у-моладті» — виселення поселень у Землі Ізраїлю, 5765. «Вивчення десятків заповідей і заборон, що стосуються проблеми виселення поселень» (з передмови до книги).
- «Менорат загав тагор» у виданні Інституту Храму; книга присвячена практичним і галахічним аспектам виготовлення храмової Менори в наші дні [4].
- «Сангедрін га-гдола» — описує історію Синедріону, його існування та спроби його відновлення в усіх поколіннях. Головне твердження книги — що сміха для Синедріону не обов'язково залежить від «висвяченого з уст висвяченого». Книга вийшла друком до конференції, присвяченої десятиліттю відновлення Синедріону в Єрусалимі, 5775.
- «Мора га-мікдаш» — закони сходження на Храмову гору.
- «Шмірат га-мікдаш» — подробиці заповіді охороняти Храм довкола та її виконання сьогодні.
- «Шаарей тагора» — основні поняття законів нечистоти й чистоти.
- «Мізбах Е-локім» — закони спорудження жертовника і практичні аспекти в наші дні.
Додаткова література
- Р. Менді Дікштейн, Щодня наново тужити за Храмом, інтерв'ю з равом Ісраелем Аріелем, директором Інституту Храму, тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1421, с. 21–26
Зовнішні посилання
Офіційний сайт Інституту Храму
Примітки
- ^ Менора заокруглена, а не діагональна, всупереч позиції Ребе. Зображення Менори.
- ^ Від євреїв і неєвреїв, але не від християнських організацій, а лише від громад «Бней Ноах», пожертви яких дозволені за Галахою, як публікує сайт інституту.
- ^ «Мікдашха аль мехоно» тижневик «Кфар-Хабад», випуск № ?
- ^ Книга відкидає думку Ребе і пояснює Рамбама навпаки — що гілки Менори були заокругленими.