Перейти до вмісту

Зрубавель

Матеріал з Хабадпедії
Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті
Ви можете допомогти, додавши відповідні енциклопедичні відомості. Будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Якщо ви вважаєте, що зі сторінкою все гаразд, можна зазначити це на сторінці обговорення.
Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті
Ви можете допомогти, додавши відповідні енциклопедичні відомості. Будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Якщо ви вважаєте, що зі сторінкою все гаразд, можна зазначити це на сторінці обговорення.
Зрубавель
Основна інформація
Відомий якГолова вигнання, один із провідників народу Ізраїлю після зруйнування Першого Храму
Рід діяльностікерівник народу Ізраїлю
Посадаголова вигнання
Сім'я
БатькоШеалтіель
ДітиМешулам, Хананья, Шеломіт, Хашува, Огель, Берехья, Хасадья, Юшав-Хесед

Зерубавель бен Шеалтіель — глава вигнання, один із провідників народу Ізраїлю після зруйнування Першого Храму, що збудував Другий Храм у 3412 році.

Інші імена

Можливо, він згадується в Писанні також під своїм перським ім'ям Шешбацар[1]; різні думки стверджують, що Шешбацар — це якраз Шенацар, син Єгояхіна, царя Єгуди, та інші. Є тлумачення мудреців, що Нехемья бен Хахалья — це Зерубавель бен Шеалтіель.

Родовід

Зерубавель був нащадком Єгояхіна з царів Юдейського царства; дехто вважає, що він був його онуком, а дехто — що правнуком.

Вісім синів Зерубавеля: Мешулам і Хананья, і Шеломіт, їхня сестра. І Хашува, і Огель, і Берехья, і Хасадья, Юшав-Хесед.

Значення його імені

Значення імені «Зерубавель» — «насіння з Вавилону», тобто людина, що народилася у Вавилоні. Ізраїль названо Зерубавелем за віршем «І засію її Собі на землі», бо як людина засіває зерно, наприклад, заради врожаю, що виросте, так з волі Вс-вишнього, щоб примножилося і зросло розкриття Його Б-жественності, благословенний Він, у світі, Він засіває Ізраїль, який і є Його врожаєм, і завдяки цьому розкриється Його слава в примноженні й додаванні.

І як у згаданій притчі про сівбу й садіння, коли насіння покривають прахом землі і звідти воно проростає, після того як зерно згнило, зруйнувалося і розчинилося перед рослинною силою, що в землі, і ця рослинна сила — вона й ростить і зрощує в примноженні й додаванні, так і засів Ізраїлю у Вавилоні — для їхнього кореня зі світу Тогу, який вищий за рівень світу прийдешнього; і вони були тоді у вавилонському вигнанні, яке вказує на рівень засіву в землю, як видно з низького становища, в якому перебував народ Ізраїлю тієї години.

З тієї самої причини і насі названо Зерубавелем із цього приводу, і це — слово Г-сподне до Зерубавеля[2], [3].

Згадки в Танаху

Зерубавель згадується в книзі Езри, у Хагая і Зхар'ї та в книзі Діврей га-ямім у Танаху.

Сказано в книзі Езри, що Кореш, цар Персії, звелів Шешбацару (який, можливо, і є Зерубавелем) у перший рік свого царювання, у декларації Кореша, очолити перших репатріантів з Вавилону до Юдеї після повернення з вавилонського вигнання. Зерубавель повів тоді групу з десятків тисяч тих, хто повертався до Юдеї.

Зерубавель виступає як вождь народу в перших розділах Езри, проте потім більше не згадується, і причина його відсутності не описана. Можливо, через цю неясність, а також через те, що Зерубавель — останній нащадок дому Давида, описаний у Танаху, Зерубавель кілька разів з'являється в мідрашах мудреців, що стосуються кінця днів.

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Езра 1 8, 1, 11
  2. ^ «Ор га-Тора», Бегаалотха, маамар, що починається словами «Бегаалотха ет га-нерот»
  3. ^ І див. «Ігрот кодеш», том 6, лист раву Ефраїму-Еліезеру га-Когену Ялесу (праведної пам'яті) про насі покоління — Зерубавеля в його поколінні
Зерубавель згадується ще в 9 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 4142100000

Повідомити про помилку на цій сторінці