Зрубавель
Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті
| ||
| Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті | |
| Зрубавель | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Відомий як | Голова вигнання, один із провідників народу Ізраїлю після зруйнування Першого Храму |
| Рід діяльності | керівник народу Ізраїлю |
| Посада | голова вигнання |
| Сім'я | |
| Батько | Шеалтіель |
| Діти | Мешулам, Хананья, Шеломіт, Хашува, Огель, Берехья, Хасадья, Юшав-Хесед |
Зерубавель бен Шеалтіель — глава вигнання, один із провідників народу Ізраїлю після зруйнування Першого Храму, що збудував Другий Храм у 3412 році.
Інші імена
Можливо, він згадується в Писанні також під своїм перським ім'ям Шешбацар[1]; різні думки стверджують, що Шешбацар — це якраз Шенацар, син Єгояхіна, царя Єгуди, та інші. Є тлумачення мудреців, що Нехемья бен Хахалья — це Зерубавель бен Шеалтіель.
Родовід
Зерубавель був нащадком Єгояхіна з царів Юдейського царства; дехто вважає, що він був його онуком, а дехто — що правнуком.
Вісім синів Зерубавеля: Мешулам і Хананья, і Шеломіт, їхня сестра. І Хашува, і Огель, і Берехья, і Хасадья, Юшав-Хесед.
Значення його імені
Значення імені «Зерубавель» — «насіння з Вавилону», тобто людина, що народилася у Вавилоні. Ізраїль названо Зерубавелем за віршем «І засію її Собі на землі», бо як людина засіває зерно, наприклад, заради врожаю, що виросте, так з волі Вс-вишнього, щоб примножилося і зросло розкриття Його Б-жественності, благословенний Він, у світі, Він засіває Ізраїль, який і є Його врожаєм, і завдяки цьому розкриється Його слава в примноженні й додаванні.
І як у згаданій притчі про сівбу й садіння, коли насіння покривають прахом землі і звідти воно проростає, після того як зерно згнило, зруйнувалося і розчинилося перед рослинною силою, що в землі, і ця рослинна сила — вона й ростить і зрощує в примноженні й додаванні, так і засів Ізраїлю у Вавилоні — для їхнього кореня зі світу Тогу, який вищий за рівень світу прийдешнього; і вони були тоді у вавилонському вигнанні, яке вказує на рівень засіву в землю, як видно з низького становища, в якому перебував народ Ізраїлю тієї години.
З тієї самої причини і насі названо Зерубавелем із цього приводу, і це — слово Г-сподне до Зерубавеля[2], [3].
Згадки в Танаху
Зерубавель згадується в книзі Езри, у Хагая і Зхар'ї та в книзі Діврей га-ямім у Танаху.
Сказано в книзі Езри, що Кореш, цар Персії, звелів Шешбацару (який, можливо, і є Зерубавелем) у перший рік свого царювання, у декларації Кореша, очолити перших репатріантів з Вавилону до Юдеї після повернення з вавилонського вигнання. Зерубавель повів тоді групу з десятків тисяч тих, хто повертався до Юдеї.
Зерубавель виступає як вождь народу в перших розділах Езри, проте потім більше не згадується, і причина його відсутності не описана. Можливо, через цю неясність, а також через те, що Зерубавель — останній нащадок дому Давида, описаний у Танаху, Зерубавель кілька разів з'являється в мідрашах мудреців, що стосуються кінця днів.
Зовнішні посилання
- Зерубавель бен Шеалтіель на сайті «Даат»
Примітки
- ^ Езра 1 8, 1, 11
- ^ «Ор га-Тора», Бегаалотха, маамар, що починається словами «Бегаалотха ет га-нерот»
- ^ І див. «Ігрот кодеш», том 6, лист раву Ефраїму-Еліезеру га-Когену Ялесу (праведної пам'яті) про насі покоління — Зерубавеля в його поколінні
Код особи: № 4142100000