Порятунок життя
Пікуах нефеш — галахічне визначення, що описує становище, за якого єврей перебуває в небезпеці смерті[1].
Відсуває всю Тору
| " | З висловів Алтер Ребе: немає в нас жодного осягнення того, наскільки дороге в очах Всевишнього, благословенний Він, тіло єврея. | " |
— Перекладено з «Гайом йом», 29 елула. | ||
У Гемарі наводиться, що немає нічого, що встояло б перед пікуах нефеш, окрім ідолопоклонства, заборонених зв'язків і кровопролиття[2], але решта заповідей Тори відсуваються, коли їх виконання призводить до небезпеки.
Джерело цього закону загалом — з вірша[3] «І зберігайте устави Мої й закони Мої, які виконає людина і буде жива ними», і витлумачили наші мудреці, благословенна їхня пам'ять: «„І буде жива ними“ — а не помре через них», тобто життя людини важливіше за виконання заповідей.
І так постановив Ріф у своїй книзі[4] відомим висловом: «Пікуах нефеш відсуває всю Тору цілком, окрім ідолопоклонства, заборонених зв'язків і кровопролиття».
Шабат
Основна стаття – Пікуах нефеш у Шабат
Що стосується законів Шабату, є особливе ставлення до того, що вони відсуваються в разі пікуах нефеш, і таке правило, яке наводиться в Гемарі[5]: «Поруш заради нього одну суботу, щоб він дотримав багатьох субот». Джерело цього правила виводиться з вірша «І будуть зберігати сини Ізраїлю суботу»[6]. Вислів, що наводиться в Гемарі з цього приводу[7]: «Заради одноденного живого немовляти порушують суботу; заради Давида, царя Ізраїлю, мертвого, суботу не порушують».
Ребе зазначає[8], що своєрідність відсування Шабату в разі пікуах нефеш видно й у Рамбама, який наводить закон про відсування Шабату в «Законах Шабату», а не наводить його в тому місці, де говорить про решту того, що відсувається в разі пікуах нефеш[9].
Ребе роз'яснює, що є сутнісна відмінність між відсуванням Шабату й відсуванням решти заповідей — з галахічного боку: у решті заповідей пікуах нефеш відсуває заповідь, тому що він більший і важливіший за неї, тоді як у Шабат вона стає дозволеною від самого початку і стає як будній день. Тому є особливе джерело для відсування Шабату, яке вчить нас, що порушення Шабату заради порятунку єврея — зовсім не порушення Шабату, а навпаки: це порушення є частиною дотримання Шабату, оскільки суть Шабату — виразити «бо знак це між Мною і вами»[10], і коли Тора наказує врятувати життя єврея, це показує зв'язок Святого, благословенний Він, з євреями і Його обрання їх.
Ще роз'яснює Алтер Ребе в «Танії»[11], що причина того, що пікуах нефеш не відсуває заповідей ідолопоклонства, заборонених зв'язків і кровопролиття, а також відсуває решту заповідей Тори, — не в тому, що інші заповіді легкі порівняно з цими трьома заповідями, а в тому, що це постанова Писання. І доводить це з Шабату: хоча його суворість дорівнює суворості цих трьох заповідей[12], проте він відсувається в разі пікуах нефеш.
Причина, з якої не вимагається самопожертва
Основна стаття – Самопожертва
У хасидуті роз'яснюється, що причина того, що в Писемній Торі не написано повеління віддати душу, — у тому, що корінь Писемної Тори в сфірі Хохма, і як сказано в Зогарі[13]: «Орайта ме-хохма нафкат», а оскільки самопожертва не є поведінкою за смаком і розумінням, вона не заповідана в Торі. Однак Ребе пояснює[14], що це лише пояснення того, чому немає заповіді самопожертви як окремої заповіді, але те, що немає обов'язку самопожертви через суворість кожної заповіді самої по собі, — для цього потрібне вчення «і буде жива ними»[15]. Однак корінь душ Ізраїлю вищий за корінь Тори, і як каже мідраш[16]: «Дві речі передували світові — Тора та Ізраїль, і я не знаю, яка з них передувала; кажу я: Ізраїль передував». І тому є в душ Ізраїлю сила віддати душу, хоча їм це й не заповідано.
«Пікуах нефеш відсуває всю Тору» — право чи обов'язок
Розійшлися поским у думках, чи дозволено галахічно людині «бути суворішою» і виконати заповідь, яка не з трьох суворих заповідей, навіть якщо справа пов'язана з пікуах нефеш, чи ж їй галахічно заборонено виконувати ці заповіді в становищі пікуах нефеш.
Навіть заради однієї миті
Розповідають[17], що одного разу одна з родичок Мітлер Ребе, стара жінка понад дев'яносто років, захворіла, і всі бачили, що настав її час повернути душу Тому, від Кого вона її отримала, і було це в святу суботу, і привели лікаря, і, оскільки в Любавичах не було аптеки, Мітлер Ребе звелів негайно послати підводу до Дубровна і привезти звідти ліки, які виписав лікар. Натякнув йому один із присутніх, що всі ж бачать, що настав її час, і навіщо ж стільки цим займатися, та ще й у святу суботу? Відповів йому Мітлер Ребе: не знають вони насолоди нагорі, коли душа перебуває в тілі хоча б одну зайву мить, і зобов'язані робити все, що можуть.
Вихід іскри з рук кліпот
Речі, заборонені Торою, називаються «асурім», що від слова «зв'язані», оскільки іскра, яка в цій речі, зв'язана в руках трьох нечистих кліпот[18] і не може піднятися і включитися у святість; однак у той час, коли річ відсувається через пікуах нефеш, — пише Алтер Ребе[19], що річ стає цілком дозволеною[20]
І пояснює Ребе[21], що справа не в тому, що під час небезпеки виходить іскра з трьох нечистих кліпот і замість неї замінюється іншою іскрою з кліпат нога — бо як може обмежена дія людини змінити джерело життєвості речі, — а зміна, яка відбувається, полягає в тому, що та сама Б-жественна іскра, яка називається трьома нечистими кліпот, тому що не відчувала своєї Б-жественності внаслідок того, що була зв'язана в руках зовнішніх, — у місці пікуах нефеш звільняється від своєї зв'язаності й відчуває, що вона Б-жественна іскра, і її він піднімає і очищає.
Заповідь — через великого
Що стосується відсування Шабату заради пікуах нефеш, у Гемарі наводиться[22]: «І не роблять ці речі ні через неєвреїв, ні через кутім, а лише через великих Ізраїлю». А щодо значення слів «великі Ізраїлю» розійшлися поским: чи мається на увазі виключити дітей, які малі[23], чи ж маються на увазі люди, великі мудрістю, на відміну від решти простолюдинів, і як написав Рамбам[24]: «великі Ізраїлю та мудреці їхні», і так само написав Алтер Ребе[25]: «через євреїв, великих мудрістю, а не через простолюдинів і жінок». І одна з причин цього, як він написав, — щоб вказати галаху до дії при багатьох.
Ребе розповідав у кількох випадках[26], що одного разу Алтер Ребе, будучи посеред молитви Йом Кіпуру[27], зняв свій таліт і пішов до дому породіллі, яка була на краю міста і залишилася сама у своєму домі після того, як усі домашні пішли до синагоги, і він відчув, що вона потребує допомоги, і пішов, і нарубав дров, і зварив суп, і сам нагодував породіллю.
Ребе додав одного разу[28], що цю розповідь він чув від свого тестя, Адмора Раяца, додавши при цьому, що «свого часу хасиди не мали звичаю розповідати цю розповідь», але Ребе висловився з цього приводу (переклад з їдиш), що «він напевно знав, що я не зможу втриматися і рано чи пізно здійму з цього великий галас; мені здається, що я вже розповідав це одного разу, але якщо галасу з цього досі не було, я розповідаю це тепер — з галасом».
Іншого разу роз'яснив Ребе[29], що порятунок душі з Ізраїлю подібний до закону «зайнятий заповіддю звільнений від заповіді», причина якого в тому, що в кожній заповіді є частина, спільна для всіх заповідей, і в силу цієї частковості він звільняється від усіх інших заповідей. І так само з душами Ізраїлю: оскільки в кожному єврейові є одна частина і сутність, спільна для кожного єврея (тому й сказано, що «той, хто підтримує одну душу з Ізраїлю, — ніби підтримав цілий світ»[30]), — тому немає різниці, якого роду єврей той, кого рятують, і якого роду єврей той, хто рятує, бо весь порятунок ґрунтується на частині, спільній для всіх євреїв.
Див. також
Примітки
- ^ І не лише страждання — «Лікутей сіхот», частина 12, с. 192
- ^ Йома 82а.
- ^ Ахарей 18, 5.
- ^ «Альфасі», Сангедрін, розд. 8, аркуш 287б
- ^ Йома 85б.
- ^ Шмот 31, 16.
- ^ Шабат, 151б.
- ^ «Лікутей сіхот», частина 27, с. 133.
- ^ Який у «Законах основ Тори», початок розд. 5.
- ^ Шмот 31, 13.
- ^ Розділ 24.
- ^ Щодо шхіти відступника — «Шулхан арух», «Йоре деа», розділ 2.
- ^ Частина 2, 62а. 85а. 121а. Частина 3, 81а. 182а. 261а.
- ^ У його примітках на полях маамарів Адмора Раяца — «Сефер га-маамарім» 5684, кінець с. 293 і далі. 5709, с. 121.
- ^ Див. подальші роз'яснення в примітках там.
- ^ «Тана де-вей Еліягу раба», розділ 14.
- ^ «Лікутей сіпурім», с. 88.
- ^ Див. «Танія» — розділ 8.
- ^ «Ігерет га-кодеш», розділ 26.
- ^ З вислову Алтер Ребе «повний дозвіл» видно, що: а. у місці пікуах нефеш кажуть, що заповідь «дозволена», а не лише що вона «відсунута» заради речі більшої й важливішої. б. що немає в цієї речі жодного поганого впливу на людину — що її натура стане як натура тієї речі, яку вона з'їла, і тому подібне. І див. у «Лікутей сіхот», ч. 3, с. 984.
- ^ «Ігрот кодеш», частина 3, с. 167.
- ^ Йома 84б.
- ^ Такий підхід «Ташбеца», ч. 1, розділ 54. І так само зрозумів «Кесеф мішне» у Рамбама там (але Алтер Ребе вказує на Рамбама як на джерело свого підходу, і, якщо так, видно, що так він зрозумів у Рамбама.), і так постановив у «Шулхан арух», розділ 328, п. 12.
- ^ Закони Шабату, розд. 2, галаха 3.
- ^ «Шулхан арух», розділ 328, п. 13.
- ^ Наприклад, у першому маамарі, маамарі, що починається словами «Баті ле-гані», 5711 — «Сефер га-маамарім — Мелукат», частина 1, с. 7.
- ^ А в сіхі там: є версії, що це було в Шабат.
- ^ Сіха 19 кислева 5744 (25 листопада 1983) — дивіться у відео — «Хабад Інфо».
- ^ Сіха Шабату глави Берешит 5724 — «Сіхот кодеш» 5724, ч. 1, с. 62.
- ^ Сангедрін, розд. 4, мішна 5.