Перейти до вмісту

Талмудична енциклопедія

Матеріал з Хабадпедії
Обкладинка однієї з книг

Талмудична енциклопедія — серія книг, що ясно і фахово викладає в стислому вигляді поняття Галахи в ясній і всеохопній формі. Головним редактором і тим, хто визначив напрям, був рав Шломо-Йосеф Зевін.

Перший том було видано в 5707 році (1947), і на 5787 рік серія налічує 54 томи, до статті «Месіах лефі тумо».

Мета проєкту — викласти в стислому вигляді всі галахічні обговорення з просторів Усної Тори в енциклопедичних статтях в алфавітному порядку. Проєкт удостоївся багатьох благословень і заохочень від Ребе.

Енциклопедія

Серію задумав рав Меїр Бар-Ілан (який навіть устиг взяти участь у редагуванні першого тому[1]), і більшість років нею керував рав Єгошуа Гутнер (до свого відходу з життя в 5769 році (2008/2009)).

Перше видання першого тому вийшло в 5707 році (1946/1947). Цей том містив 219 статей у стислій і зосередженій формі. У двох перших томах редактори, за порадою рава Бар-Ілана, дотримувалися гранично стислого методу, однак у наступних томах, що вийшли після відходу з життя рава Бар-Ілана, статті більш всеохопні та узагальнювальні й містять не лише основу обговорюваної статті, а й багато її подробиць і відгалужень. Так вийшло, що в перших томах є багато статей, тоді як у пізніших томах мало статей значно більшого обсягу.

Рав Зевін установив список статей і підстатей та галахічний метод розбору енциклопедії. Він редагував томи, що вийшли друком за його життя, і підготував список і стислий виклад решти запланованих статей. Статті містять визначення, відсилання і посилання поряд із кожною фразою, обґрунтування, пояснення, а також різні думки з цього питання.

Після відходу з життя рава Зевіна його місце посів рав Рафаель Шмуелевич, після нього — рав Залман-Нехемья Гольдберг, а нині редактор — рав Меїр Шмуелевич.

Перші дванадцять томів написано його рукою і в його стилі письма, які слугують редакторам і авторам, що прийшли після нього. Перша стаття — літера «אל"ף», а остання на сьогодні — «Мінхат коганім».

Енциклопедію видає «інститут Рава Герцога» в Єрусалимі, очолюваний равом Ісраелем-Меїром Лау, і нині вона діє під опікою родини Рор.

Енциклопедія здобула велику популярність і визнання в усіх колах в Ізраїлі; у 5707 році (1946/1947) Талмудична енциклопедія удостоїлася премії рава Кука за рабинську літературу від муніципалітету Тель-Авіва з нагоди виходу першого тому[2]. Рав Зевін удостоївся Державної премії Ізраїлю за рабинську літературу в 5719 році (1958/1959) за свою творчість, вінцем якої є енциклопедія. У 5748 році (1987/1988) проєкт знову удостоївся премії рава Кука.

На доповнення до серії вийшли друком окремі томи в стандартному форматі книги, засновані на статтях енциклопедії, за темами: Пасхальна Агада, махзор на Грізні дні, Ханука, тижнева глава в Галахі, молитва, Єрусалим і Храм, Ерец-Ісраель, закони про електрику і трактат «Ктубот» у Шасі. Вийшли ще два томи покажчиків: предметний покажчик і покажчик джерел до Вавилонського Талмуду. Енциклопедія вийшла також у комп'ютерній версії на компакт-диску, а також у складі проєкту респонсів Бар-Ілана.

У 5773 році (2012/2013) почала виходити дочірня серія енциклопедії під назвою «Талмудична мікропедія», яка дає коротке і стисле пояснення понять.

З цієї серії вийшло досі вісім томів.

Заохочення від Ребе

Ребе багато заохочував видання енциклопедії; кілька разів редактори енциклопедії висловлювалися, що якби Ребе не спонукав їх продовжувати і видавати, проєкт зупинився б[3]. Так само Ребе діяв задля пошуку джерел фінансування для друку томів[4]; Ребе дотримувався методу, що в цьому разі кількість бере гору над якістю, і тому, навіть коли є бажання затримати друк книг, щоб поліпшити їх, краще видати їх і поквапитися видати додаткові томи[5]. Так само Ребе кілька разів просив у редакторів друкувати покажчики в кінці книги і примножувати джерела і посилання на джерела[6].

Коли том енциклопедії дійшов до Ребе, він написав, що «наповнився дім світлом»[7]. У книгах учення Ребе багато разів наводяться цитати з книг енциклопедії і відсилання до певних статей[8], а на початку 16-го тому енциклопедії редактор присвятив особливу статтю на честь Ребе.

Багато разів Ребе писав редакторам енциклопедії, щоб вони поквапилися з виданням томів; так само Ребе спонукав їх видати скорочену картотеку наступних томів на користь загалу тих, хто навчається[9], а також видати «талмудичний лексикон» на користь учнів єшив[10]. Ребе також не утримувався від зауважень щодо змісту[11], як, наприклад, його зауваження про те, що в статті «Гагбаа» бракує звичаю Хабаду під час гагбаа.

Так само Ребе не був задоволений тим, що серію названо «енциклопедія», оскільки ця назва в неєвреїв:

Назва «енциклопедія» — це назва неєвреїв, і дивно, що вибрали таку назву, але, як видно, це пропаща справа...

— Сіха Шабату тижневої глави «Ваїкра» 5745, «Гітваадуйот 5745», т. 3, 1609

.

На початку місяця ав 5738 року (серпень–вересень 1978) Ребе попросив у рава Гутнера особливого дозволу надрукувати в брошурі статтю «Бейт га-Мікдаш» з енциклопедії у виданні «Кегот», щоб її вивчали в Дев'ять днів; рав Гутнер дозволив друк, і на знак вдячності Ребе звелів надрукувати на титульному аркуші, що друк здійснено з його люб'язної згоди[12].

Окрім рава Зевіна, серед редакторів серії були й інші хасиди Хабаду, як, наприклад, рав Шмуель-Ельазар Гальперін, рав Хананья-Йосеф Айзенбах, рав Альтер Гільбіц та інші.

До свого відходу з життя наприкінці 5780 року (2019/2020) головним редактором серії був рав Залман-Нехемья Гольдберг, який був явним другом Хабаду і великим шанувальником Ребе та його вчення.

У 5720-ті роки, коли Ребе доручив раву Йоелю Кагану підготовку «Сефер га-ерхім — Хабад» за тією ж моделлю, що й Талмудична енциклопедія, про поняття хасидуту, Ребе ретельно стежив за тим, щоб надсилати раву Зевіну кожен новий том книги, що виходив; після виходу третього тому рав Шломо-Йосеф Зевін зауважив, що в «Сефер га-ерхім» є велика розлогість і безліч подробиць, тоді як в енциклопедії слід писати стисло; Ребе відповів йому на це, що він має рацію і що він навіть зробив зауваження про це редакторам, але важко зупинити запал у хасидуті й «витікання мохін» редакторів[13].

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Єгошуа Гутнер, «Рав Меїр Берлін і Талмудична енциклопедія», у: «Га-Даром» (рабинський збірник) 49, тішрей 5740 (вересень–жовтень 1979), с. 165–173, на сайті HebrewBooks.
  2. ^ «Га-Пардес», с. 9, тішрей 5708 (вересень–жовтень 1947), на сайті HebrewBooks.
  3. ^ Йосі Ашкеназі, «Переворот нашого покоління» (див. у зовнішніх посиланнях), с. 3.
  4. ^ Там само, с. 15.
  5. ^ Там само, с. 21.
  6. ^ Там само, с. 19.
  7. ^ Лист раву Єгошуа Гутнеру, 11 тамуза 5740 (25 червня 1980), з нагоди виходу 16-го тому — надруковано в книзі «Мікдаш мелех», том 4, с. 346.
  8. ^ Є ті, хто стверджує, що Ребе за певної нагоди висловився, що він відсилає до енциклопедії для того, щоб хасиди відкрили її.
  9. ^ «Переворот нашого покоління», с. 23.
  10. ^ Там само, с. 24.
  11. ^ Там само, с. 28.
  12. ^ Зуша Вольф, видавництво «Кегот» (5773), с. 548.
  13. ^ Там само, с. 569.

Повідомити про помилку на цій сторінці