Моше-Цві Сегаль
| Моше-Цві Сегаль | |
|---|---|
Хасид Хабаду | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 6 швата 5664 (23 січня 1904) |
| Місце народження | Полтава |
| Дата смерті | 10 тішрея 5746 (25 вересня 1985) |
| Місце поховання | Ділянка Хабаду на Оливковій горі |
| Країна | Ізраїль[В] |
| Місце проживання | Єрусалим, Кфар-Хабад, Старе місто Єрусалима |
| Рід діяльності | рабин[В] |
| Освіта | єшива «Мір», «Томхей Тмімім» (у Полтаві) |
| Посада | командир «Гагани» в Єрусалимі, верховний командувач «Брит га-Хашмонаїм», голова ради Кфар-Хабада (5712—5715), перший директор «Бейт Рівка» |
| Сім'я | |
| Батько | Аврагам-Мордехай, шохет-бодек |
| Мати | Генія-Лея, дочка р. Нахума Манкіна |
| Дружина | Хая-Рахель Боровська |
| Діти | Ішваам Сегаль, Амішар Сегаль, Ядон Сегаль, та інші |
| Родовід | |
| Нагороди | |
| Якір Єрушалаїм[В] | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Рав Моше-Цві Сегаль (6 швата 5664 (23 січня 1904) — 10 тішрея 5746 (25 вересня 1985)) був хасидом Хабаду, бійцем підпілля, лідером і громадським діячем, заснував організацію «Брит га-Хашмонаїм» і брав участь у створенні різних рухів та організацій, серед них: «Брит га-Бір'йонім», ЕЦЕЛЬ, ЛЕХІ, поселення Кфар-Хабад та інші,
Біографія
Рав Моше-Цві народився 6 швата 5664 (23 січня 1904) у Полтаві в Україні в сім'ї шойхета-бодека р. Аврагама-Мордехая[1] і Гені-Леї, доньки р. Нахума Манкіна. З боку батька він — вісімнадцяте покоління від святого Шли. З боку матері він двоюрідний брат рава Моше-Цві Нерії.
Навчався в єшивах Миру і в «Томхей Тмімім» Любавич, коли вона була в Полтаві в підвалі синагоги дому зцілення. Удостоївся знати р. Яакова-Мордехая з Полтави, автора знаменитого нігуну. І був дуже пов'язаний з відомим машпіа р. Пінхасом Шрайбером.
Був членом рухів «Цеірей Ціон» і «Га-Халуц». У 5684 році (1923/1924) піднявся разом із батьками до Землі Ізраїлю. Працював на будівництві, на мармуровому заводі, сільськогосподарським робітником і сторожем на півдні, в Йорданській долині та в Єрусалимі.
28 адара 5691 (17 березня 1931) одружився з Хаєю-Рахель Боровською[2].
Його громадська діяльність
Як боєць підпілля
У 5686 році (1925/1926) приєднався до організації «Хагана» в Тель-Авіві; у той самий період приєднався також до БЕЙТАРу; під час заворушень 5689 року (1928/1929) був частиною оборони кварталів на півдні Тель-Авіва, а потім був сторожем у поселенні Менахемія.
У той період влада британського мандата не погоджувалася сурмити в шофар біля Західної стіни в Йом Кіпур і поставила там десятки поліцейських, щоб вони стежили за дотриманням цієї заборони; на молитву Неїла він прийшов до Стіни, і, коли настав час сурмити, Сегаль узяв таліт в одного з тих, хто молився (щоб поліцейські не помітили, перш ніж він почне сурмити), і засурмив у шофар; ще до того, як він закінчив сурмити, поліцейські схопили його й повели до в'язниці; коли про це почув головний рабин рав Кук, він повідомив, що не перерве посту, доки Сегаля не звільнять; слідом за Сегалем щороку знаходилася інша людина, яка сурмила в шофар біля Стіни і була заарештована, але він був першим.
Кілька місяців потому він очолив демонстрацію проти заступника міністра колоній Шилса разом з Абою Ахімеїром і ще кількома.
У 5691 році (1930/1931) був призначений командиром «Хагани» в Єрусалимі.
У 5697 році (1936/1937) заснував релігійне підпілля «Брит га-Хашмонаїм» і став його верховним командувачем[3]; «Брит га-Хашмонаїм» була переважно виховним рухом із тисячами вихованців у дусі Жаботинського та принципів релігійного сіонізму, а діяла також як військовий рух із сотнями бійців; більшу частину часу вона співпрацювала з ЕЦЕЛем, а в 5706 році (1945/1946) приєдналася до ЛЕХІ, і завдяки їй ЛЕХІ повернувся до дії, бо відтоді, як було вбито Аврагама Штерна і заарештовано його командирів, організація була паралізована.
У громадській діяльності
Удостоївся отримати кілька листів від Ребе Раяца. Перший — від 5708 року (1947/1948), у зв'язку з організацією «Бней Хабад», яку він заснував разом із р. Давидом Гольдбергом і р. Агароном-Мордехаєм Зільберштромом.
Після одруження оселився з дружиною Рахель в Єрусалимі. Після того як вони захотіли перейти до піонерського поселення і жити в Кфар-Хабаді, вони запитали Ребе й отримали лист із благословенням від Ребе щодо поселення в селищі.
У Кфар-Хабаді заснував сільськогосподарське господарство, паралельно служив секретарем селища і багато зробив для його будівництва та розширення. Служив головою ради між 5712 (1951/1952) і 5715 роками (1954/1955). Разом зі своїм колегою по раді Кфар-Хабада р. Іцхаком-Мендлом Лісом був активним також в організації «Цеірей Агудат Хабад» і підтримував зв'язок із Ребе.
У 5717 році (1956/1957) заснував установу для дівчат «Бейт Рівка» і став першим її директором, а його дружина служила «ем баїт». У 5720 році (1959/1960) передав керівництво раву Шмуелю Хеферу.
У 5727 році (1966/1967), після Шестиденної війни, був першим євреєм, що оселився в Старому місті. У той самий час він зібрав великі грошові суми на ремонт і відновлення руїн синагоги «Цемах Цедек»[4] і отримав для цього від президента держави Залмана Шазара суму в сорок тисяч лір.
Багато листувався з різних питань із Ребе[5]
Ремонт синагоги «Цемах Цедек» в Єрусалимі
У 5727 році (1966/1967), одразу після того, як ЦАХАЛ звільнив Старе місто у Шестиденній війні, він переїхав туди жити, всупереч страшній небезпеці та застереженням ЦАХАЛу. Після входу до Старого міста він пройшов до Стіни і засурмив у шофар зі сльозами радості, а потім звернувся до огляду синагоги Цемах Цедека в Старому місті. Синагога слугувала в ті роки частково козячим хлівом, а частково швацькою майстернею і перебувала в безперервному занедбанні. Рав Сегаль негайно розпочав її ремонт.
Коли він вирішив перейти жити до Старого міста, заради єврейської присутності, його дружина залишилася в єврейському районі через травму від погромів 5689 року (1928/1929). Лише через рік, коли в Старому місті додалися інші євреї, його дружина переїхала жити до нього.
Рав Сегаль, який за фахом був також архітектором, швидко відремонтував синагогу, щоб до Рош га-Шана синагога могла слугувати місцем молитви. Серед тих, хто молився, був президент держави, пан Залман Шазар. Раву Сегалю допомагали письменник і журналіст рав Агарон Бір, знавець Ізраїлю та Єрусалима, і рав Шимон Хаїмсон, який народився в Старому місті й був із нащадків ребецн Менухи-Рахель, доньки Мітлер Ребе.
Рав Сегаль говорив про ремонт синагоги з паном Шазаром, який вирішив долучитися до цього, а той говорив з Яаковом Герцогом, генеральним директором канцелярії прем'єр-міністра, і з мером міста паном Тедді Коллеком. Після того як він влаштував зустріч між цими людьми, йому вдалося домогтися бюджету в 30 000 доларів на ремонт.
Організація «Ель гар Гашем» та її діяльність довкола Храмової гори
У 5729 році (1968/1969) заснував разом із кількома тодішніми діячами Храму організацію «Ель гар Гашем», яка займалася заохоченням сходження на Храмову гору в чистоті та донесенням до суспільної свідомості становища на Храмовій горі й закликала до облаштування синагоги на Храмовій горі. Також він і на ділі сходив на Храмову гору[6].
У той самий час рав Сегаль підтримував безперервне листування з Ребе. Одного разу сказав йому пан Шазар, що недостатньо лише писати Ребе, а треба поїхати до нього самому. Пан Шазар оплатив усі витрати на поїздку.
Рав Сегаль попросив у листі дозволу в Ребе приїхати до нього, але Ребе дав йому зрозуміти[7], що не бачить цієї поїздки в позитивному світлі, — щоб не відмовлятися від свого постійного звичаю сурмити в шофар у Грізні дні навпроти Стіни.
Рав Сегаль прожив в Єрусалимі 16 років, помер у Йом Кіпур 5746 року (25 вересня 1985) і був похований на кладовищі на Оливковій горі.
Родина
Його дружина Хая-Рахель Сегаль — померла 4 нісана 5740 (21 березня 1980).
- Його сини
- Р. Ішваам Сегаль — машпіа в Кфар-Хабаді.
- Р. Амішар Сегаль.
- Р. Ядон Сегаль.
- Його зяті
Зовнішні посилання
- Командир підпілля, хасид на славу
у тижневику «Бейт Мошіах», переддень Рош га-Шана 5777 (2 жовтня 2016)
Примітки
- ^ Автор книги «Сафра де-тавха»
- ^ Та, що вціліла під час погромів 5689 року (1928/1929), і сестра рава Меїра Боровського
- ^ З військового погляду на початку вона підпорядковувалася ЕЦЕЛю, а з 5704 року (1943/1944) приєдналася до ЛЕХІ
- ^ Під час правління йорданців у Старому місті частину синагоги зробили хлівом для кіз, а частину — швацькою майстернею
- ^ Два з листів Ребе до нього було опубліковано в «Ігрот кодеш». Перший, щодо семи заповідей синів Ноаха, надруковано в томі 13 (с. 354—355), а другий — у томі 26 (с. 13 і с. 15), щодо синагоги в Старому місті.
- ^ Його листи на цю тему наведено в біографії, яку він написав про своє життя, у книзі «Ель гар га-Мор», с. 198—208.
- ^ Лист було надруковано в «Ігрот кодеш», том 25, с. 225.
| Попередник: Шнеур-Залман Фельдман |
Голова ради Кфар-Хабада 5712 — 5715 |
Наступник: Давид Бравман |
Код особи: № 6160667100