Бійня Кфар-Хабада

Бійня Кфар-Хабада — бійня, розташована в промисловій зоні на околиці Кфар-Хабада (поруч із залізничною станцією). Бійня поділена на два крила: крило птиці, що належить р. Шломо-Залману Ліпшицу та його синам р. Біньяміну Ліпшицу і р. Цвіці Ліпшицу, і крило худоби та птиці, що належить р. Шимону Шейкевичу. Крило, що належить родині Ліпшиц, здане в оренду і управляється паном Чіко[потрібне уточнення]. Бійня містить також м'ясну крамницю під назвою «Оф Хабад».
Історія
У 5710-ті та 5720-ті роки Ребе заперечував проти існування бійні в Кфар-Хабаді. Своє заперечення Ребе обґрунтовував як духовним боком — рівень кашруту знизиться через випробування, обговорення і тиск людей, — так і боком здоров'я: забруднення повітря, яке може зашкодити (не доведи Б-г) жителям селища, — і з погляду заробітку: навіть якщо бійня отримає бюджети, вони напевно будуть спрямовані за рахунок інших справ. Ребе також сказав, що навіть якщо цих побоювань не існує, слід переконатися, що власники бійні — з анаш, щоб зберегти самостійність селища й уникнути «каналу для впливів» (вислів Ребе)[1].
У 5737 році (1976/1977) рав Мордехай-Шмуель Ашкеназі увійшов на єхідут до Ребе, і в записці, яку він подав Ребе, значилося (пункт 2 у записці) запитання услід за зверненням р. Дова Шейкевича про отримання місця в селищі під м'ясну крамницю; люди комітету скерували його до рабинів услід за вказівкою Ребе не відкривати м'ясних справ, і рав Ашкеназі запитав у Ребе, чи дозволити відкриття м'ясної крамниці в селищі. Відповідь Ребе раву Ашкеназі не була опублікована, але р. Йосеф Ашкеназі, редактор книги «Рав Ашкеназі», стверджує у своїй книзі[2] (від імені р. Дова Шейкевича), що заперечення Ребе проти створення бійні стосується лише гуртового підприємства, а не невеликої справи, призначеної лише для анаш[3].
У 5740-ті роки р. Шломо Ліпшиц тричі писав Ребе про своє бажання створити бійню в селищі; Ребе скерував його до комітету селища і до рабинів селища[4]; він отримав згоду рава Давида Ханзіна, рава Іцхака-Єгуди Ярославського і рава Мордехая-Шмуеля Ашкеназі, і зрештою бійня була створена за підтримки рава Ашкеназі.

Критика
У листі від 19 іяра 5777 (15 травня 2017) рав Меїр Ашкеназі, рабин селища, піддав критиці керівників бійні за низку хибних дій у веденні ними справ:
- Їхнє нехтування словами Ребе{{הערה|[[#היסטוריה|הובאו בפסקה היסטוריה בתחילת הערך]}},
- Здача бійні в оренду стороннім особам, які поки що не дотримуються Тори і заповідей,
- Захоплення великої території (у тисячі метрів), що належить членам об'єднання Кфар-Хабад і вважається громадським майном,
- Порушення зобов'язання, укладеного між родиною Ліпшиц і равом, — не розширювати бійню і залишити кількість птиці, що забивається за день, на максимумі 10 000 птахів на день, згідно з установою батька рава Ашкеназі, рава Мордехая-Шмуеля, мир праху його,
- Сприяння голови комітету р. Шимона Рабиновича (від імені інших членів комітету без їхнього відома) у контактах з адвокатами і в клопотаннях перед урядовими органами, щоб уможливити діяльність родини Ліпшиц.
З написанням листа рав Ашкеназі зняв із бійні кашрут.
У 5779 році (2018/2019) рав Ашкеназі і родина Ліпшиц дійшли певного компромісу, і рав Ашкеназі повернув бійні свій кашрут.
Нині бійня перебуває під наглядом і керівництвом рава Ашкеназі.
У передвиборчих маніфестах партії, очолюваної р. Біньяміном Ліпшицем, яка брала участь у виборах до «Ваад га-Агуда» Кфар-Хабада, що відбулися в сівані 5784, було опубліковане письмове зобов'язання керівників бійні платити комітету орендну плату за бійню і за їхній вихід на територію, що перебуває в її юрисдикції; лист підкріплений підписом адвоката (цим знімається частина претензій рава Ашкеназі).
Зовнішні посилання
- Рабин Кфар-Хабада загострює боротьбу з бійнею родини Ліпшиц: вимагає підписаних декларацій від членів комітету — стаття в «Кікар га-Шабат»
- Рабин Кфар-Хабада зняв кашрут із бійні, що належить одному з його противників — стаття в «Кікар га-Шабат».
- Листок Хабадського центру кашруту

Примітки
- ^ Із листів до комітету Кфар-Хабада, 3 адара 5718 (23 лютого 1958), «Ігрот кодеш», частина 16, с. 311, 14 швата 5721 (31 січня 1961), 27 кислева 5722 (5 грудня 1961), «Ігрот кодеш», частина 22, с. 70. Надруковані в книзі «Кфар-Хабад», с. 371–372 (видання 5783)
- ^ На сторінці 408
- ^ Це твердження допускає різні тлумачення, оскільки в першому листі Ребе справді згадується це твердження, але після нього і в наступних листах Ребе наводить додаткові доводи (наведені на початку цього уривка); крім того, він наводить той факт, що в селищі споконвіку проводився забій птиці для жителів; джерело цього твердження — за свідченнями жителів.
- ^ Коли втретє, після того як комітет селища зволікав із видачею дозволів, Ребе написав: «Відомо, що це стосується рабинів і комітету, і немає жодного місця тому, щоб комітет запитував...» (виділені слова — це слова, які виділив Ребе в маане), («Лікут маанот кодеш» 5746, маане 38, книга «Рав Ашкеназі», с. 410)