Залізнична станція Кфар-Хабад



Залізнична станція Кфар-Хабад — залізнична станція, розташована в промисловій зоні на околиці Кфар-Хабада, побудована в 5712 році (1951/1952). Станція розташована поруч із мошавом Цафрія, базою Цріфін та іншими населеними пунктами.
Будівля станції
На станції є дві довгі платформи з лавами для сидіння, а також підземний перехід. Упродовж десятиліть залізнична станція в Кфар-Хабаді була найдовшою станцією в Ізраїлі.
Навпроти станції розташований Бейт Хабад (див. у розділі Бейт Хабад Кфар-Хабад).
Крім того, навпроти станції розташована крамниця одягу «Га-Маком га-нахон».
Станцію побудовано з червоної цегли, щоб надати їй вигляду, схожого на будівлю 770.[потрібне джерело][потрібне уточнення]
Більшу частину дня на станції зупиняються близько 5 потягів на годину, напрямки потягів — Тель-Авів і Лод, а звідти вони продовжують шлях до інших міст по всій країні, серед них Нетанія, Бейт-Шемеш та інші.
Будівництво станції


Ще до будівництва платформи на цьому місці станція була «пунктом зупинки» (англійською: Halt, узгоджене місце зупинки потяга для посадки й висадки пасажирів, без платформи чи будівлі станції), який називався «Сафарія» (Safariyya) за назвою села, що було на цьому місці, на лінії залізниці до Єрусалима.
У перші роки після заснування Кфар-Хабада на цьому місці не було платформи, і навіть пункт зупинки, що був там у минулому, не діяв. Р. Шломо Майданчик, який був машиністом локомотива, мав звичку зупиняти потяг щоразу, коли проїжджав повз Кфар-Хабад, попри те що там не було платформи, і садив і висаджував пасажирів; коли це побачили його начальники, вони поспішили побудувати на цьому місці офіційну платформу, а потім відкрили станцію.
Крім того, подбав і р. Піня Альтгойз — через пана Залмана Шазара та інших — про будівництво залізничної станції в Кфар-Хабаді[1].
Упродовж десятиліть залізнична станція в Кфар-Хабаді вважалася найдовшою залізничною станцією в Ізраїлі.
Бейт Хабад Кфар-Хабад

Залізничною станцією в Кфарі користуються не лише мешканці Кфара, а й солдати із сусідньої бази Цріфін і мешканці селищ, сусідніх із Кфаром. Унаслідок цього в 5780 році (2019/2020) р. Менді Альперович створив Бейт Хабад, що розташований навпроти залізничної станції і обслуговує численних пасажирів, які проходять через станцію; Бейт Хабад надає різні послуги у сфері юдаїзму, як-от накладання тфілін, перевірка тфілін і мезуз, молитви Мінха і Маарів, кава в дорогу та інше. [2] [3]
Назва станції
У перші роки заснування Кфар-Хабада хасиди оселилися в одній частині покинутого арабського поселення «Сафрія», тоді як на іншому боці поселення жили поселенці з кіл «Мізрахі». Так постановив уряд того часу. Час від часу виникали тертя між двома групами поселенців. Одна із суперечок виникла навколо назви поселення. Хасиди Хабаду прагнули поширити назву «Кфар-Хабад» на все поселення, яке раніше називалося за арабським поселенням «Сафрія» (а на певному етапі його назву було змінено на «Шафрір»).
Залізнична станція: Сафрія Алеф
Невдовзі після будівництва залізничної станції люди «Мізрахі», які жили на території, прилеглій до Кфар-Хабада, позаздрили селищу, що процвітало в матеріальному і в духовному, і, щоб «дошкулити», попросили змінити назву залізничної станції за своїм ім'ям — «Сафрія Алеф».
У відповідь секретар ради Кфар-Хабада того часу р. Давид Хен надіслав різкого листа до урядової комісії з назв з копією панові Залману Шазару, який був тоді одним з керівників Єврейської агенції, і у своєму листі дивувався, як можна називати залізничну станцію за назвою арабського поселення, тим паче що йшлося про час невдовзі після жахливого вбивства в сільськогосподарській школі, під час якого були вбиті вихователь і п'ятеро учнів: «..чи є моральне виправдання тому, щоб замінити назву «Кфар-Хабад» (раніше «Шафрір»), коли шість дорогих жертв з вихованців його установ загинули від рук убивць, якими, можливо, були діти кровожерливої «Сафрії»».
Довід справді було прийнято, і прохання мешканців Сафрії Алеф відхилили.
Залізнична станція: Кфар-Хабад — Хазон Іш
Мешканці Цафрії не сиділи склавши руки і знову подали прохання назвати станцію ім'ям Хазон Іша, який помер за три роки до цього, у 5714 році (1953/1954). Прохання навіть затвердив тодішній міністр транспорту Моше Кармель.
У той період Хазон Іш боровся проти будівництва мікв «бор аль габей бор», як установив його святість Ребе Рашаб.[4]
Знадобилося багато терпіння і роз'яснень, щоб переконати уповноважені органи, що в поселенців з числа людей «Га-поель га-мізрахі» немає жодного стосунку до литовської течії, яку представляв «Хазон Іш», і навіть члени його родини різко заперечували проти того, щоб хасидське селище називалося його ім'ям.
І справді, через кілька місяців громадські діячі Кфар-Хабада, серед них р. Давид Хен, р. Зуша Вілімовський і р. Шломо Майданчик, діяли і домоглися того, щоб увесь Кфар-Хабад називався «Кфар-Хабад», тоді як назву «Сафрія» влада офіційно цілком зняла[1].