Меїр Фрейман
| Меїр Фрейман | |
|---|---|
Генеральний директор мережі «Огалей Йосеф-Іцхак» | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 21 тевета 5705 (6 січня 1945) |
| Дата смерті | 12 тішрея 5756 (6 жовтня 1995) |
| Місце поховання | Ділянка Хабаду на Оливковій горі |
| Країна | Ізраїль |
| Рід діяльності | громадський діяч |
| Освіта | хабадські вечірні єшиви рава Шмуеля-Ельазара Гальперіна |
| Посада | генеральний директор мережі «Огалей Йосеф-Іцхак», секретар ради Кфар-Хабаду, керівник семінарії «Бейт Рівка» у Кфар-Хабаді Бет |
| Учителі | Шмуель-Елазар Гальперін, Нафталі Рот |
| Сім'я | |
| Батько | р. Агарон Фрейман |
| Дружина | Злата, дочка Барух Паріз |
| Діти | Шейна-Хана, Бейла, Нехама, Йосеф-Іцхак Фрейман, Шалом-Дов-Бер Фрейман, Стерна-Сара, Рівка, Двора-Лея та інші |
| Родовід | |
Рав Меїр Фрейман (21 тевета 5705 (6 січня 1945) – 12 тішрея 5756 (6 жовтня 1995)) — генеральний директор мережі «Огалей Йосеф-Іцхак», секретар ради Кфар-Хабада і багатогранний громадський діяч.
Біографія

Народився 21 тевета 5705 року (6 січня 1945) в єрусалимській родині, у батька, р. Агарона Фреймана, що походив з роду хасидів Хабаду, нащадка рава Ісраеля Шамаша, хасида Ребе Цемах Цедека.
Ще в юності прославився як ілуй, і вже в 12 років, у межах хабадських вечірніх єшив, заснованих і керованих равом Шмуелем-Ельазаром Гальперіним, головою єшиви «Торат Емет» Хабаду в Єрусалимі, і під керівництвом педагога рава Нафталі Рота, склав публічний іспит з 300 аркушів Гемари в рава Шломо-Йосефа Зевіна, рава Яакова Ланди, рабина Бней-Брака, і рава Нахума-Шмар'ї Сасонкіна. У той самий період він зблизився з хасидизмом Хабад і почав іти його шляхами.
У двадцять років, у 5725 році (1964/1965), уперше поїхав до Ребе.
Одружився з пані Златою, донькою р. Баруха Паріза.
Під час Війни Судного дня був призваний водієм танка Аріка Шарона[1].
Громадська діяльність

За згодою Ребе був призначений секретарем ради Кфар-Хабада і багато зробив для розвитку Кфар-Хабада.
Обіймав посаду секретаря майже двадцять років і вважався правою рукою голови ради Кфар-Хабада рава Шломо Майданчика; після закінчення каденції рава Майданчика завершив свою роботу і рав Фрейман.
Був призначений керувати семінарією «Бейт Рівка» в Кфар-Хабаді Бет.
У той самий період був серед відомих активістів запису дітей до «Сувою Тори для єврейських дітей» і будівництва синагоги «Бейт Нахум-Іцхак» у нових кварталах Кфар-Хабада.
Після відходу директора мережі «Огалей Йосеф-Іцхак» рава Моше Слоніма був призначений у 5746 році (1985/1986) Рабинським судом Хабаду у Святій Землі директором мережі і обіймав цю посаду до останнього дня життя.
У період його керівництва йому вдалося стабілізувати фінансове становище мережі й запобігти закриттю закладів, причому заради цього він навіть заліз у дуже великі борги.
Члени родини розповідають, що він любив нігун «Мейрке майн зун»[2].
Брав участь у з'їздах «Геула і Мошіах», які проводив у 5755 році (1994/1995) рав Зімроні Цик[3], і заохочував проголошення «Єхі адонейну» і після 3 тамуза.
12 тішрея 5756 року (6 жовтня 1995) помер від раптової зупинки серця у віці лише 50 років і був похований на хабадській ділянці кладовища на Оливковій горі.
Залишив після себе розгалужену родину; його діти й зяті багато діють, за вказівкою Ребе, заради поширення юдаїзму всюди. Його дружина Злата другим шлюбом вийшла заміж за рабина Ноф-га-Галіля рава Єшаягу Герцля. Його наступником у керівництві «мережею» став рав Ісраель-Барух Бутман.
У 5774 році (2013/2014) члени родини випустили книжку під назвою «Р. Меїр — хасид, який сказав: „Ось я“», в якій описано його життя і діяльність у хабадській громадській роботі; її написав хасидський письменник р. Менахем Зігельбойм.
Його ім'ям названо хабадську школу в Явнеелі.
Родина
- Вдова: пані Злата (уроджена Паріз) Фрейман-Герцль, дружина рава-гаона рава Єшаягу Герцля, рабина міста Ноф-га-Галіль.
- Його діти
- Пані Шейна-Хана, дружина рава Нафталі Шпрінгера, з шлухім Ребе в Нагарії
- Пані Бейла, дружина рава Ашера Айзенбаха, рабина синагоги «Райчик шул» у Кфар-Хабаді
- Пані Нехама, дружина рава Залмана Нотіка[4], Єрусалим — машпіа анаш в Єрусалимі та в єшиві «Томхей Тмімім» Рішон-ле-Ціон
- Рав Йосеф-Іцхак Фрейман — шаліах Ребе у Зіхрон-Яакові
- Рав Шалом-Дов-Бер Фрейман і його дружина пані Діна, уроджена Нахшон, — шаліах Ребе в Кфар-Таворі
- Пані Стерна-Сара, дружина рава Гершона Шнура — шаліах Ребе в Ганей-Тікві
- Пані Рівка, дружина рава Йоеля Мана — з шлухім Ребе в Ор-Аківі
- Пані Двойра-Лея, дружина рава Йосефа-Іцхака Розенберга — з шлухім Ребе в Хайфі
- Пані Рейзл-Рахель, дружина рава Моше Кота, Бейтар-Іліт
- Рав Агарон Фрейман і його дружина пані Хана, уроджена Левін, — педагог у хабадській талмуд-торі в Лоді
Додаткова література
- Менахем Зігельбойм, «Р. Меїр — хасид, який сказав: „Ось я“», 5774
Зовнішні посилання
- Штрихи до портрета р. Меїра Фреймана, листок «Гіткашрут» 531, на сайті Цеірей Агудат Хабад.
- Коли вчительці не було чим платити за дитячий садок доньок і вона подумувала залишити викладання

- «Село Ребе» — переддень Рош га-Шана 5774 (4 вересня 2013), 2 розділи з книжки «Хасид, який сказав: „Ось я“»
| Попередник: Моше Слонім |
Генеральний директор мережі «Огалей Йосеф-Іцхак» 5746 — 5756 |
Наступний: Ісраель-Барух Бутман |
Примітки
Код особи: № 6140735200