Запалювання ханукальних свічок


Запалювання ханукальних свічок — це заповідь мудреців і головна заповідь свята Ханука: запалювати свічку кожної ночі з восьми ночей Хануки, після заходу сонця[1]; місце запалювання — у домі, у місці, видному ззовні, як-от вхід до дому або вікно, видне в громадське володіння, оскільки мета заповіді — розголошення дива.
У пізніших поколіннях почали запалювати всередині дому через небезпеку, і так чинить нині більшість хасидів, серед них хасиди Хабаду.
У вченні хасидуту[2] пояснюється, що сенс запалювання — освітити темряву, і тому запалювання здійснюється на заході сонця, надворі, і встановлене в час бід і вигнання; сила для цього — тому що корінь їхнього притягнення — від внутрішньої сторони Кетера, найпіднесенішої; ця перевага натяком закладена в тому, що запалюють олією і запалюють вісім свічок.
Джерело заповіді та її сенс
Заповідь запалювання ханукальних свічок згадана в Мішні один раз мимохідь[3], а її закони докладно викладені в Гемарі в трактаті «Шабат»:
Заповідь Ханукі: свічка — людині та її домові.
Га-мегадрін: свічка для кожного.
Га-мегадрін мін га-мегадрін: Бейт Шамай кажуть: першого дня запалюють вісім, а далі поступово зменшують. А Бейт Гілель кажуть: першого дня запалюють одну, а далі поступово додають.
— Шабат, 21б.
Закони і звичаї запалювання
Зобов'язані запалювати
- Починаючи з ночі на 25 кислева на кожного і кожну з Ізраїлю покладено обов'язок запалювати ханукальні свічки. Утім, за основою закону достатньо запалювання однієї свічки щоночі для всіх членів родини. Унаслідок слів Гемари, що є «мегадрін мін га-мегадрін», розійшлися тлумачі Гемари і законовчителі в тому, як слід чинити: Рама вважає — і так чинять ашкеназі, — що кожен із членів дому, зобов'язаних у заповідях, запалює і додає свічку щоночі, включно з малолітнім, який досяг віку виховання[4]. У східних громадах чинять згідно з рішенням «Шулхан аруха», що всі члени дому виконують обов'язок запалюванням господаря дому, який додає свічки щоночі[5].
- Додають щоночі ще свічку, так що восьмого дня кожен запалює вісім свічок.
- Звичай такий, що дівчата і жінки не запалюють ханукальних свічок[6]. І дехто пояснює причину цього тим, що «дружина його — як його тіло»[7]; дехто писав, що багато жінок не вміють благословляти, і тому встановили, щоб вони виконували обов'язок запалюванням чоловіків[8]. Ребе пише, що ця причина — причина головна, а в іншому місці додав, що оскільки в законах запалювання ханукальних свічок є безліч подробиць, тому жінка виконає обов'язок запалюванням чоловіків[9]. Водночас кілька законовчителів писали, що є місце для запалювання жінкою і дівчатами дому[10]; також Ребе, хоча й вказував багато разів на звичай дому Ребе, що дівчата не запалюють[11], зазначив і дав місце для запалювання дівчатами — відповідно до місця і часу, таким чином, щоб це додало у справі виховання[12]. Слід зазначити, що й Ребе Рашаб велів ребецн Стерні-Сарі, щоб під час його відсутності вдома вона стежила за тим, щоб запалювати свічки самій, також і у випадку, коли чує від інших[13], утім, благословення хай почує від інших[14]
- Заведено виховувати в запалюванні навіть наймолодших[15].
- У місцях, де немає чоловіків, які запалили б ханукальну свічку, хай постараються, щоб принаймні жінка або дівчинка запалила ханукальну свічку[16].
Час запалювання
- Час запалювання — починаючи з початку заходу сонця і до ранкового світла, і слід робити це якомога раніше (від самого початку потрібно запалювати, коли домашні ще не сплять).
- Коли не запалюють вчасно, слід помолитися Арвіт раніше і лише після цього запалити ханукальні свічки[17].
- Тривалість часу, протягом якого свічки мають горіти, — принаймні пів години, а звичай Хабаду — щоб горіли 50 хвилин[18].
Запалювання та його місце
- Ретельні намагаються запалювати саме оливковою олією; утім, усяка річ, яка добре й гарно горить, придатна для запалювання, а дехто каже, що воскова свічка краща за оливкову олію, бо її світло сильніше і гарніше[19].
- Додають щоночі одну свічку, звану «шамаш», якою запалюють свічки. Цю свічку ставлять так, щоб вона була відокремлена і піднята вище за інші свічки. (І на відміну від інших свічок вона — з воску)[20].
- Свічки слід запалювати в рівну лінію (не по колу тощо), а також висота полум'я має бути єдиною (а не одне вище, а друге нижче).
- Місце запалювання — «біля входу до свого дому ззовні»[21], тобто в місці, оберненому до громадського володіння, а за деякими думками — саме біля входу, найближчого до громадського володіння[22], — щоб розголосити диво. І тому за основою закону слід запалювати свічки біля входу до дому або у вікні, оберненому до громадського володіння. Утім, у час небезпеки дозволено запалювати свічки всередині дому; і на підставі цього постановлено в законі, що в пізніх поколіннях, коли живуть серед неєвреїв, запалюють усередині дому. Утім, є ті, хто чинить так від самого початку, навіть коли не живуть серед неєвреїв, оскільки скасувався обов'язок запалювати надворі[23], і так чинить нині більшість хасидів, і серед них хасиди Хабаду.
- Ставлячи свічки біля входу, слід ставити їх з лівого боку, у товщі дверного прорізу[24], а висота полум'я — нижче десяти тефахів[25].
- Ребе заохочував, щоб діти запалювали біля входу до своєї особистої кімнати (звісно, з дотриманням безпеки)[26][12].
- Висота полум'я менори має бути вищою за три тефахи і нижчою за двадцять ліктів, але найретельніше — менше десяти тефахів, щоб показати, що він робить це не для своєї потреби, як звичай інших свічок — запалювати на висоті понад 10 тефахів, а лише для потреби заповіді[27].
У синагозі
- Запалюють ханукальні свічки з благословенням у синагозі. І звичай (Хабаду) — запалювати їх після молитви Мінха, перед «Алейну лешабеах» (а на виході Шабату — після молитви Маарів, перед Авдалою).
- Той, хто запалює в синагозі, не виконав обов'язку, і він має запалити знову у своєму домі[потрібне джерело].
- Щоб додати в пробудженні від ханукальних свічок, Ребе сказав, що варто, щоб менора горіла в синагозі протягом усіх годин доби, якщо немає зовсім побоювання, що діти гратимуться[28].
Благословення запалювання

Перед запалюванням свічок промовляють два благословення. Перше благословення: "ברוך אתה ה' אלקינו מלך העולם, אשר קדשנו במצוותיו וצוונו להדליק נר חנוכה" / «Барух ата Гашем Елокейну Мелех га-олам, ашер кідшану бе-міцвотав ве-цівану легадлік нер Ханука» / «Благословенний Ти, Г-споди, Б-же наш, Царю всесвіту, Який освятив нас Своїми заповідями і повелів нам запалювати ханукальну свічку». Друге благословення: "ברוך אתה ה' אלקינו מלך העולם, שעשה ניסים לאבותינו בימים ההם בזמן הזה" / «Барух ата Гашем Елокейну Мелех га-олам, ше-аса нісім ле-авотейну ба-ямім га-гем ба-зман га-зе» / «Благословенний Ти, Г-споди, Б-же наш, Царю всесвіту, Який створив чудеса для батьків наших у ті дні, у цей час».
Під час першого запалювання додають третє благословення: "ברוך אתה ה' אלקינו מלך העולם, שהחיינו וקיימנו והגיענו לזמן הזה" / «Барух ата Гашем Елокейну Мелех га-олам, шегехеяну ве-кіймену ве-гігіану ла-зман га-зе» / «Благословенний Ти, Г-споди, Б-же наш, Царю всесвіту, Який дарував нам життя, і підтримував нас, і дав нам дожити до цього часу».
Благословення у вченні хасидуту
У благословеннях запалювання свічок виражається особлива перевага заповіді ханукальної свічки і Б-жественного притягнення, що притягується через неї (як нижче[29]):
- Легадлік нер Ханука: слово «легадлік» (з «колелем») — це гематрія трьох Імен (наповнень) АБ, САГ, МА. Цим натяком сказано, що притягнення Імені Гаває під час запалювання свічок — це притягнення від Імені Гаває, яким воно є в наповненні літерою йуд (Ім'я АБ), що є Ім'ям, яке зодягається у сфіру Хохма. І тому каже Арізаль[30], що під час благословення «Легадлік нер Ханука» слід мати на увазі притягнення Імен АБ, САГ, МА — які всі притягуються в Ім'я БАН, тобто сфіру Малхут, що отримує від усіх.
- Ця справа показує високу перевагу притягнення, що через ханукальні свічки: адже в три свята притягнення світить лише від сфіри Хесед і нижче, тоді як через ханукальні свічки притягнення світить від сфіри Хохма і вище за неї[31].
- Ше-аса нісім ла-авотейну: притягнення від джерела Хохми до Малхут проходить через якості — Зеїр Анпін де-Ацилут, принаймні в порядку передавання, оскільки всяке притягнення має бути через якості. Утім, щоб якості могли передати такий вищий відсвіт, вони мають піднестися зі свого місця до Кетеру, і там вони отримують вплив від якостей, що в Кетері, і через нього в їхніх силах світити.
- І такий сенс благословення: «Ше-аса нісім» — «нес», сенс його — піднесення, тобто що Він підніс «ла-авотейну» — якості, які називаються нашими батьками[32]; «ба-ямім га-гем» — до якостей, що в Кетері, які називаються «ямім га-гем» і «ємей кедем»[33], «ба-зман га-зе» — і від якостей, що в Кетері, притягується відсвіт до сфіри Малхут, яка є коренем і джерелом часу[31].
Ханукія

Основна стаття – Ханукія
- Відповідно до слів Ребе заведено користуватися ханукією, гілки якої похилі, на зразок гілок Менори. «І на підставі цього є місце сказати, що й ханукії (на дні Хануки) варто робити з похилими гілками... і навіщо змінювати саму форму Менори, гілки якої були прямими, а не півколом».
- Повеління «Це Б-г мій, і прикрашу Його — прикрашайся перед Ним заповідями» включає і щодо Хануки — гарну ханукальну менору.
- «Каф га-хаїм» («Закони Хануки», розділ 673, сеіф катан, пункт 60) навів від імені «Хесед ле-Аврагам», діда Хіди, що є 15 видів ханукій за металами, і навів, що є ретельність — користуватися ханукією, зробленою саме зі срібного металу.
Слухати, що розповідають свічки
Ребе Раяц сказав вислів і вказівку, яку згадував Ребе багато разів: «Потрібно вдивлятися і вслухатися в розповідь ханукальних свічок»[34]. Коли хлопчик або дівчинка прийде додому, хай попросить у батьків, а малі діти хай попросять у своїх старших братів і сестер, щоб ті додавали й розповідали їм щоночі, а ще краще — і вдень, що розповідають свічки. І хай додають і розповідають вам ще більше про справи Хануки загалом — розповіді з історії народу Ізраїлю, зміст яких у тому, що хоча «ви найменші з усіх народів», при всьому цьому «Ти обрав нас з-поміж усіх народів», і Святий, благословенний Він, дав синам Ізраїлю Тору та її заповіді[35].
Мівцо «Ханука» і публічні запалювання
Основна стаття – Мівцо «Ханука»
Мівцо «Ханука» — це мівцо, встановлене Ребе для того, щоб оголошувати чудо Ханукі й подбати про те, щоб у кожному домі та в кожному громадському місці було запалено ханукію. У межах мівцо хасиди Хабаду та шлухім почали запалювати центральні ханукальні світильники в кожному місці, де перебувають євреї. Також Ребе посилав хасидів до солдатів ЦАХАЛу, до тих, хто лежить у лікарнях, до ув'язнених та до інших, щоб пересвідчитися, що всі виконають заповідь запалювання.

Їхній сенс у вченні хасидуту
Освітити темряву
Сенс ханукальних свічок — притягнення від «світел вищих єднань»[30], головне і кінцеве в якому — «освітити темряву», яку створили греки. Особливість притягнення Б-жественного світла на Хануку походить від його мети — освітити темряву греків; темрява, яку поширювали греки, досягла глибоких ступенів, що вимагало через це найпіднесеніших Б-жественних розкриттів, щоб скасувати їх.
Головна війна греків була війною духовною (на відміну від інших царств, які переслідували тіло народу Ізраїлю); своїми діями вони хотіли зашкодити святості Тори, і тому царство Греції вважається кліпою, сенс якої — темрява, що протидіє розкриттю Б-жественного світла[36]. Посилення темряви було такою мірою, що вони не тільки осквернили Гейхал, а й осквернили також усі олії, що були в Гейхалі. Осквернення Гейхалу вказує на ваду в одному з найпіднесеніших ступенів святості[37]. Крім цього, вони пошкодили й осквернили також святу олію («олію святого помазання»[38]), яка символізує Б-жественний ступінь, відокремлений і святий від усіх ступенів (на зразок олії, яка спливає поверх усіх рідин і не змішується з ними), і на цьому ступені вони теж завдали вади.
Перемога над греками здійснилася силою самопожертви синів Хашмоная, яка притягнула найпіднесеніше світло — світло Ейн Соф, яке вище за сходження, і через піднесеність цього світла навіть темрява не затемнює щодо нього, і тому в його силах здолати греків. І як продовження цього встановили заповідь ханукальних свічок, сенс якої — притягнення піднесеного світла, через яке світитимуть і здолають темряву греків; у цьому притягнення світла на Хануку піднесеніше, ніж в інші свята, в які відбувалися переважно чудеса в матеріальності світу, тоді як головне диво на Хануку — у духовній перемозі за святість Тори, джерело розкриття якої піднесеніше.
По правді кажучи, новизна ханукальних свічок глибша і вища. Оскільки й свічки Менори освітлювали темряву, що була поза Храмом, і тому вікна Гейхалу були шкуфім атумім, а також самі свічки горіли вночі, хоча запалювання на ділі здійснювалося перед ніччю.
Однак спосіб освітлення темряви свічками Менори здійснювався з боку розкриття сфіри Аріх — зовнішньої сторони Кетера, і з боку цього ступеня, хоча темрява і не приховує його, і тому він освітлює її, зрештою він сам стоїть вище за темряву, але через свою піднесеність у його силах світити і в світах, і «здолати» та освітити темряву; головна новизна світла, що притягується через ханукальні свічки, у тому, що притягується внутрішня сторона Кетера — Атік, і з боку цього ступеня темрява не затемнює — не тому, що він долає темряву, а тому, що він перебуває в кожному місці і він — сутність усієї реальності, і з його розкриттям розкривається, що від початку немає жодної темряви взагалі. І тому запалювання ханукальних свічок — саме надворі й уночі, чим підкреслюється не те, що він світить поза своїм місцем, у місці темряви, а те, що від початку там його місце, і він освітлює темряву з боку самої сутності темряви[39].
Ступінь притягнення
У притягненні світла, яким воно є в сфірот, — кілька справ:
- Головне притягнення — це притягнення внутрішнього світла сфіри Хохма, щоб воно розкрилося в Хохмі, а від неї, через сфіру Год, — у сфірі Малхут, яка є джерелом життєвості світу і кліпот, і самі собою скасуються кліпот, що затемнюють зовнішню сторону Хохми. На вищих ступенях сенс притягнення внутрішньої сторони Хохми в тому, що притягується джерело Хохми, яке є хохма стімаа, що в Кетері.
- Однак хохма стімаа сама по собі — у прихованості, яка не може прийти до розкриття, а щоб вона могла бути притягнута і розкритися — це через відсвіт із вищого місця, який змусить і спричинить у хохма стімаа справу розкриття[40]. І ця справа здійснюється через розкриття від Атік Йоміна, що розкривається в хохма стімаа, через світіння лику від ступеня «ве-емет», що в Аріх Анпіні.
- Однак притягнення від джерела Хохми до Малхут проходить через якості — Зеїр Анпін де-Ацилут, принаймні в порядку передавання, і тому для цього притягнення якості підносяться, щоб отримати розкриття вище за свій ступінь і вище навіть, ніж ХаБаД, до ступеня Кетера, і отримують звідти вплив Хохми, і знову притягують її в Малхут (як вище[41]).
Ці притягнення виражаються в заповіді: сенс олії — джерело Хохми (вода — це Хохма (на відміну від вина, яке — Біна), а олія, що спливає поверх води, — це джерело Хохми), однак олія сама по собі темна і не світить; сенс заповіді запалювання свічки — вплив на хохма стімаа, щоб вона світила, і це через притягнення Атіка в джерело Хохми.
Спосіб розкриття світла — способом макіфа, оскільки притягнення — з найпіднесенішого місця. Тому це світло притягується лише через сфіру Год — тобто що створені, які його отримують, не мають його осягнення (і воно не забороняє роботи в цей день, крім години, коли свічки горять), а лише способом визнання і скасування[31]. Також, оскільки мета притягнення — скасування зовнішніх сил, це здійснюється найбільшою мірою саме через макіфи[42].
Закони запалювання у вченні хасидуту
Завдання свічок «освітити темряву» виражається в подробицях законів і правил заповіді запалювання:
- «Біля входу до свого дому ззовні» — на відміну від свічок Менори, які запалювали всередині Гейхалу, ханукальні свічки запалюють саме біля входу до дому ззовні[43], і це з метою освітити й розголосити свічки. Внутрішній сенс цього в тому, що громадське володіння натякає на кліпот, відокремлені від Б-жественності, на противагу приватному володінню — володінню Єдиного у світі; а ханукальні свічки — з боку свого завдання освітлювати цю темряву «громадського володіння»[44] (і див. нижче з більшою глибиною).
- «Ліворуч від входу» — запалювання здійснюється саме з лівого боку, на відміну від більшості заповідей (і навіть дозволених справ), які мають здійснюватися з правого боку і правою рукою. І це з кількох причин:
- а) Сенс ханукальної свічки — притягнення світла. І це на зразок справи Тори, яка є притягненням світла згори вниз. Також головна мета запалювання ханукальної свічки — притягнути святість у Тору, притягнути в неї світло Б-жественної Хохми проти мудрості греків, які відокремили від неї святість. А Тора — у лівій лінії, і тому запалювання теж ліворуч. Однак сила здійснити це притягнення походить від заповідей, сенс яких — піднесення знизу вгору, які — у правій лінії, і тому завдяки тому, що мезуза праворуч, ханукальна свічка може бути ліворуч[45]. А коли немає мезузи праворуч, запалюють свічки праворуч, щоб заповнити дарування сили, яке через заповіді, а притягнення в лівій лінії здійснюється через запалювання ззовні дому, у громадському володінні[46].
- б) Живлення і життєвість кліпот — від лівої лінії, тому запалювання — ліворуч, оскільки завдання світла Хануки — скасувати це живлення, тому запалюють її саме ліворуч[44][45]. А також: загальний відбір, що через Тору і заповіді, — у правій лінії, однак через Хануку відбирають найвіддаленіші іскри, тобто відбір найлівішої лінії[47].
- «Час її запалювання — від заходу сонця» — оскільки її сенс і її сила саме освітлювати темряву, тому запалювання — саме вночі, після заходу сонця. У поясненні зв'язку заходу сонця зі світінням ханукальних свічок — кілька справ[48]:
- а) Сонце — це світло Ацилуту — Зеїр Анпін де-Ацилут, а його захід — це справа його розкриття в сфірі Малхут, від якої і через яку притягується розкриття в темряву БЕА. І згідно з цим головне розкриття у світах — після заходу, і тому тоді час запалювання ханукальних свічок, сенс яких — освітлювати світи.
- б) Сенс сонця — сфіра Малхут. Сенс заходу сонця в тому, що Малхут не така, якою вона є на своєму місці, поєднана зі світлом Ацилуту, а така, якою вона є, коли сходить у БЕА і стає «головою в лисиць». І саме в цьому місці та на цьому ступені слід запалювати ханукальні свічки, щоб обернути справи світу на святість. (На відміну від свічок Менори, які запалювали ще вдень, сенс яких — єднання зі світлом Б-жественності, яким воно є в Ацилуті. А в служінні людини різниця двох ступенів — як людина перебуває в стані любові і потягу до Б-жественності, чи як вона без любові, коли служіння полягає в тому, щоб притягнути Б-жественність на своєму місці через прийняття ярма)[49].
- І на цьому самому ступені є захід сонця в нижчому образі, а саме — як сфіра Малхут сходить настільки, що від неї виникають кліпот, що є найбільшим сходженням; і при цьому задум у тому, щоб притягнути й освітити і в цьому місці, і навпаки — саме цим здійснюється вищий задум[50].
- в) Сенс царства Греції — сонце, бо вони ведуть лік за сонцем, і згідно з цим духовний сенс сонця тут — це сонце кліпот, жар тваринної душі. І оскільки ханукальні свічки запалюють надворі, у місці, де панує сонце кліпи, тому запалювання — саме після того, як це сонце зайде, на відміну від свічок Менори, які запалювали всередині Гейхалу, де світило й панувало сонце святості — «сонце Гаває»[51], тому, навпаки, запалювали ще вдень — у годину, коли це сонце світило[52].[потрібне уточнення]
- д) Сенс заходу сонця — час вигнання, який називається ніччю і темрявою (бо головне сходження і втрата — це втрата у світінні світла сонця Ацилуту в сфірі Малхут, а через неї — нестача розкриття в БЕА, і вона почалася після зруйнування Храму)[53], а причина вигнання — духовна темрява, «через гріхи наші вигнані ми з країни нашої»[54], протилежність справі «заповідь — свічка, а Тора — світло»; а ханукальні свічки в силах освітити темряву вигнання, адже саме диво сталося у вигнанні Греції[50][55].
- Є додаткові пояснення, що пов'язують час запалювання зі ступенем розкриття, що притягується через свічки: що джерело притягнення — від внутрішньої сторони Атіка, яка розкриється з приходом Мошіаха, і тому число свічок — вісім (як нижче).
- е) Після заходу світить місяць, і є в цей час щось на зразок розкриття, яке буде в прийдешньому майбутньому, за словом обітниці: «І буде світло місяця як світло сонця»[56].
- ж) Під час світіння зірок уночі, які вищі за сонце і місяць, і місце їхнє — на восьмому небозводі, як розкриття Хануки, сенс якої — вісім (і як розкриття, що світить у свято Сукот, коли потрібно, щоб зірки було видно крізь покриття суки).
- «Ад де-кальйа ригла де-тармодаї»[57] — пояснює Раші: «назва народу, збирачів тонких дров, які затримуються на ринку, доки не розійдуться люди ринку..»; а внутрішнє тлумачення в цьому — що збирачі дров означають «дерево пізнання добра і зла»[58]. А тармодаї — це ті, що бунтують проти царства Небес («тармод» — ті самі літери, що «моредет»[59]), і тому вони затримуються на ринку, який є громадським володінням — горами розділення[60], і там же вони такі, що ходять по ньому і виходять із нього[50].
- А вплив на них, «щоб зникла нога з ринку», — двома способами: або винищення і скасування[61], або винищення і потяг, бо така велика сила свічок спричинити в них скасування, і відбір, і піднесення[49][50].
- «Звичай заборони роботи» — у годину, коли свічки горять, жінки дотримуються заборони роботи.
- «Додає і йде» — оскільки завдання свічок — освітити темряву, не можна вдовольнитися запалюванням попереднього дня, слід знову і знову посилювати світло і додавати; лише цим забезпечена перемога над темрявою[62].
- «Вісім свічок» — тоді як у свічках Менори було лише сім свічок; і це для того, щоб освітити темряву, оскільки для цього потрібне найпіднесеніше розкриття, що притягується від внутрішньої сторони Атіка, і тому воно натяком виражене в числі вісім, що натякає на Б-жественне притягнення, яке вище за Б-жественні ступені, що стосуються світу, натяком виражені в числі сім; і саме цією силою є можливість освітити темряву.
- Кожен зобов'язаний запалювати — хоча ханукальні свічки — пам'ять про Менору в Храмі, яку запалював лише коген за весь Ізраїль, звичай такий, що не вдовольняються однією центральною ханукією, а кожен і кожен запалює для себе, оскільки олія натякає на внутрішню сторону Тори, а в цьому неможливо вдовольнитися одним, який вчиться і виконує обов'язок за всіх, а потрібно, щоб кожен вчився для себе і освітлював свою душу[63].
Їхній зв'язок з
Тора
Ханукальні свічки мають особливий зв'язок із Торою, як натяком сказано у вірші[64]: «Бо заповідь — свічка, а Тора — світло, і шлях життя — докори настанови». Бо Тору уподібнено до вогню і світла, що і є сенсом ханукальної свічки. І кілька справ у цьому[31][46]:
- Тора — у лівій лінії, Гвура; так само і ханукальна свічка — ліворуч від входу.
- Сенс Тори — притягнення згори вниз, і так само сенс ханукальної свічки — розкриття і притягнення світла згори вниз.
- Тора притягується до самого місця темряви, і тому, на відміну від заповідей, які лише в дозволених речах, Тора займається брехнею і забороненими речами насправді й відбирає їх, бо, будучи притягненням світла згори вниз з найвищого джерела, вона сходить і нижче, щоб відбирати. Так само і ханукальна свічка сходить, щоб світити в місці темряви, у громадському володінні, щоб відбирати ззовні в трьох нечистих кліпот.
- Через ретельність у заповіді ханукальної свічки удостоюються Тори[65], а сенс цього[66] в тому, що в ханукальній свічці є додаткова перевага порівняно з притягненням Тори: адже притягнення Тори — не саме в місці темряви, а «також» у місці темряви, тоді як ханукальна свічка — саме в місці темряви, і це вказує на піднесеніше притягнення[67].
Внутрішня частина Тори
Заповіді-заборони
Заповіді-заборони притягують вельми піднесене світло, щоб відібрати три кліпот кліпот нечистих[68]. І в цьому ханукальна свічка подібна до цих заповідей більше, ніж інші заповіді-повеління, оскільки її сенс — світити ззовні. (І ця перевага — навіть щодо інших заповідей мудреців, сенс усіх яких — відштовхування зла, бо вони — огорожі й паркани, тоді як у ханукальній свічці це входить у саму заповідь.) Однак, з іншого боку, спосіб відбору заповідей-заборон — через відштовхування, тоді як спосіб відбору, що через Хануку, — на зразок заповідей-повелінь, а саме через світіння, і в цій подробиці вона подібна до Тори[69].
Світильники Храму
На відміну від світильників Храму, які притягували внутрішнє світло, притягнення, що через ханукальні свічки, притягує навколишнє світло; і з цієї причини світильників Храму — сім, відповідно до семи пастирів, бо сенс пастиря — притягнення внутрішнє, а ханукальних свічок — вісім, відповідно до «Шмона несіхей адам», бо притягнення, що через них, — притягнення макіфа, як цар, чиє ставлення до народу — способом макіфа.
І з цієї причини світильники Менори не світять у вигнанні, оскільки сходження вигнання не є посудиною для того, щоб прийняти світло внутрішнім способом; утім, світло Хануки, будучи навколишнім світлом, яке не світить у посудині, не скасовується і світить також під час вигнання.
І з цього боку є також різниця в перевазі притягнення: притягнення, що через ханукальну свічку, хоча воно й від піднесенішого ступеня, — воно від зовнішньої сторони ступеня. Тоді як притягнення, що у світильниках Менори, будучи притягненням внутрішнім, хоча воно й притягнення від нижчого ступеня, — воно від внутрішньої сторони ступеня[70].
Суботні свічки
Свято Сукот
Заповідь мезузи
- Як заповідь Хануки — біля входу і ззовні дому, так само і ханукальна свічка — біля входу і ззовні дому. (Тільки що сенс мезузи — охорона внутрішньої частини дому, а сенс ханукальної свічки — світити ззовні)
- Заповідь мезузи — корінь притягнення, через яке здійснюється притягнення ханукальної свічки.
Заповідь тфілін
Серед заповідей з Тори головна заповідь, сенс якої — відбір, це заповідь тфілін, накладання яких — на ліву руку, чиє завдання — відібрати ліву лінію; а про вірш[71] «І побачать усі народи землі, що Ім'я Г-спода наречене на тобі, і убояться тебе» сказали наші мудреці[72]: «це головний тфілін», сенс якого — навести страх і жах на три нечисті кліпот; і вони — корінь у заповідях Тори для цієї заповіді з постанов мудреців — відібрати темряву трьох нечистих кліпот. І тому свято Ханука — час, що підходить для мівцо «Тфілін»[69].
Див. також
Додаткова література
- Меїр Арад, Таємниця ханукальної свічки, «Пнімійут», випуск 91, кислев 5778 (листопад–грудень 2017)
Зовнішні посилання
- Маамари Ребе: маамар, що починається словами «Тану рабанан міцват нер Ханука», 5738 ● маамар, що починається словами «Міцвата мі-ше-тішка», 5738 ● маамар, що починається словами «Легавін іньян нерот Ханука», 5726
- Порядок запалювання ханукальних свічок і благословень
(посилання не працює) - Рав Шалом-Бер Вольпо, Пояснення нашого звичаю щодо місця запалювання ханукальних свічок

- Рав Йосеф-Сімха Гінзбург, Запалювання ханукальної свічки в громадських місцях із благословенням
- Рав Меїр Ашкеназі, Пояснення звичаю Хабаду в запалюванні ханукальних свічок • слухати

- Відео
- Запалювання першої свічки Хануки в Ребе — 5752

- Рав Залман Нотік, Про відмінності між Менорою Храму і ханукією ● відео

- Галаха
- Обов'язок запалювання ханукальних свічок у свій час, збірник «Пілпула де-орайта», «Томхей Тмімім» Кір'ят-Гат, 11 нісана 5784 (19 квітня 2024) (випуск 4), сторінка 378
| Ханука | ||
|---|---|---|
| Чудо Ханукі | Греція • Укази Антіоха • Повстання Хасмонеїв • Чудо глечика з олією | |
| Свято Ханука | Мегілат Антіохос • Читання Галеля • «Ве-аль га-нісім» • Севівон • Ханука-гелт • Вечір латкес • П'ята свічка • «Зот Ханука» • «Га-нейрот галалу» • Споживання молочних страв і олії | |
| Ханукальні свічки | Запалювання ханукальних свічок • Ханукія • Центральне запалювання • Мівцо «Ханука» | |
| Нігуни | «Га-нейрот галалу» • «Га-нейрот галалу» (2) • «Єваним нікбецу алай» | |
Роз'яснення: інформація в Хабадпедії призначена лише для ознайомлення, і її не слід розглядати як галахічну постанову.
Примітки
- ^ У переддень Шабату запалюють до заходу сонця.
- ^ «Двар малхут» Шабату глави Мікец
- ^ «Бава кама», розділ 6, мішна 6.
- ^ Рама, розділ 675, пункт 3. «Мішна брура», розділ 677, сеіф катан 13.
- ^ У рідкісному випадку в цьому законі Рама постановив згідно з думкою Рамбама — сефарда, а «Шулхан арух» постановив згідно з думкою баалей Тосафот — французів. Див. «Двар малхут», сіха Шабату глави «Ваїшлах» 5752, на берегах до примітки 113.
- ^ Шут «Бейт Ефраїм», розділ 42.
- ^ Див. «Елія раба», розділ 671, сеіф катан 3 (зазначає, що так мається на увазі в [ Раавні]) і навів це «Махацит га-шекель» у розділі 675, сеіф катан 4.
- ^ «Мішмерет шалом», розділ 48, сеіф катан 2.
- ^ «Лікутей сіхот», частина 30, сторінка 312.
- ^ Шут «Бейт Ефраїм», там само, «Мішмерет шалом», там само, і вони навели слова «Шилтей гіборім» від імені Ріяза (у главі «Ба-ме мадлікін» трактату «Шабат»): «а мегадрін — свічка для кожного, як для чоловіків, так і для жінок».
- ^ Наприклад: у «Сефер га-сіхот» 5750, частина 1, сторінка 194, примітка 84. А також у «Сефер га-сіхот» 5751, частина 1, сторінка 165, примітка 110.
- ^ 1 2 Загальний єхідут 24 кислева 5748 (15 грудня 1987) («Гітваадуйот» 5748, частина 2, сторінка 91, відеофрагмент із сіхи).
- ^ «Сефер га-сіхот» 5706, сторінка 21.
- ^ Див. примітку Ребе (14) там само, де він сумнівається в цьому; утім, у «Лікутей сіхот», частина 30, там само, ясно сказано, що вона чула від інших.
- ^ Див. у «Гіткашрут» (наводиться в зовнішніх посиланнях)
- ^ У випадку, коли голови дому немає, або про гостя, що гостює, або про бахурім — див. у книзі «Нітей Гавріель»
- ^ [file:///C:/Users/%D7%9E%D7%95%D7%A8%D7%99%D7%9D/Downloads/%D7%9E%D7%A2%D7%A0%D7%95%D7%AA%20%D7%A7%D7%95%D7%93%D7%A9%20%D7%AA%D7%A9%D7%A0.pdf «Маанот кодеш» 5750, маане 96].
- ^ Див. «Гайом йом», 25 кислева.
- ^ Думка рава Аврагама-Іцхака Кука, але це поодинока думка в цьому; див. Що краще — оливкова олія чи віск
- ^ Ребе пояснив, що місце шамаша, піднятого вище за інші свічки, вказує на те, що в служінні Всевишньому єврей, який діє, щоб освітлювати інших, сам стає більш освітленим і піднесеним, лист Ребе до ребецн Гінди-Малки, сторінка 138.
- ^ «Шабат», 21б; «Тур» і «Шулхан арух», розділ 671, пункт 5.
- ^ Див. «Тосафот», «Шабат», 21, сторінка б, що починається словами «міцва».
- ^ Див. докладно в статті рава Шалома-Бера Вольпо, Пояснення нашого звичаю щодо місця запалювання ханукальних свічок
- ^ «Закони Хануки» рабинського суду рабинів Хабаду у Святій Землі, сторінка 8, пункт 9
- ^ Див. джерело до примітки 24, сторінка 8, пункт 12
- ^ «Сефер га-сіхот» 5748, частина 1, сторінка 162.
- ^ «Мішна брура» на «Шулхан арух», розділ 671, сеіф катан 27.
- ^ Сіха Шабату Хануки 5750 (23 грудня 1989). «Сефер га-сіхот», частина 1, сторінка 193, примітка 81.
- ^ В абзаці #Ступінь притягнення.
- ^ 1 2 «Прі ец хаїм», «Шаар га-Ханука»
- ^ 1 2 3 4 «Дерех міцвотеха», заповідь ханукальної свічки.
- ^ Оскільки три праотці, Аврагам Іцхак і Яаков, відповідають трьом основним якостям: Хесед Гвура Тіферет.
- ^ «Ямім» — оскільки шість якостей відповідають шести дням, у які Святий, благословенний Він, створив світ; а дні «кедем» — через те, що вони піднесеніші й вищі за якості, що в Ацилуті.
- ^ В оригіналі мовою їдиш: ="М'дарф цукукн ун цугерн зіх цу дем вос ді літелах дерцейлн". Сіха 27 кислева 5706 (2 грудня 1945), («Сефер га-сіхот» 5706, сторінка 22
- ^ Сіха 26 кислева 5749 (5 грудня 1988), на сайті otzar770
- ^ Слід зазначити тлумачення мудреців: «„І темрява“ — це вигнання Греції, яке затьмарило очі Ізраїлю своїми указами» — Берешит раба, розділ 2, 4. І ще
- ^ Див. трактат Келім, розділ 1, мішна 9.
- ^ Книга Шмот 30, 25.
- ^ Ребе, маамар «Легавін іньян нерот Ханука» 5726, «Сефер га-маамарім — Мелукат», частина 2, сторінка 131 (у старому виданні — «Мелукат» 6).
- ^ «Дерех міцвотеха» там само: «Бо й для того, щоб світло хохма стімаа притягувалося вниз, для цього потрібне притягнення сили від Ейн Соф, благословенний Він, оскільки вона за суттю перебуває в аспекті прихованості, так що називається: розум, прихований від усякої думки».
- ^ В абзаці #Благословення у вченні хасидуту.
- ^ «Тора ор» 34а і далі.
- ^ А різниця — біля входу у двір чи в самому громадському володінні — це різниця, чи доходить притягнення до світу Єціра чи до самої Асії («Міцвата мі-ше-тішка га-хама» 5685).
- ^ 1 2 Маамар, що починається словами «Нер Ханука», 5679 («Сефер га-маамарім» 5679, с. 148). Маамар, що починається словами «Ве-Ата бе-рахамеха га-рабім», 5698 («Сефер га-маамарім» 5698, с. 171). І див. у маамарі, що починається словами «Легавін іньян нерот Ханука», у зовнішніх посиланнях.
- ^ 1 2 «Дерех міцвотеха», заповідь ханукальної свічки, 76а.
- ^ 1 2 «Сефер га-маамарім» 5685 сторінка 100 і далі.
- ^ Ребе, маамар «Ва-єшев Яаков» 5712 («Торат Менахем», частина 4, сторінка 209).
- ^ До загальних цих пояснень див. «Ор га-Тора», Берешит, частина 5, аркуш 940б і далі.
- ^ 1 2 Див. також маамар «Міцвата мі-ше-тішка га-хама» 5630. («Сефер га-маамарім» 5630, сторінка 43).
- ^ 1 2 3 4 Див. маамар «Міцвата (шель нер Ханука) мі-ше-тішка га-хама» 5738.
- ^ На підставі Тегілім 84, 12; і див. «Танія», «Шаар га-їхуд ве-га-емуна», розділ 4.
- ^ Див. маамар: «Ве-Ата бе-рахамеха га-рабім» 5686, що захід сонця кліпи — через сонце святості, і лише після цього запалюють, щоб освітити темряву (видається поєднанням двох пояснень).
- ^ Кінець Гемшеху «Маца зо 5640» («Сефер га-маамарім» 5640, сторінка 262).
- ^ Текст молитви Мусаф Йом-тову.
- ^ Подібним чином пояснюється, що «сонце» стосується сходження сонця Гаває, що в Хохмі, яке сходило і було осквернене (осквернили всі олії), і займалися переважно зовнішніми науками, і знадобилося освітити цю темряву (Гемшех «Маца зо» 5640, розділ 59).
- ^ Єшаягу 30, 26.
- ^ Трактат «Шабат», 21б. Тлумачення Раби бар бар Хани щодо кінця часу запалювання.
- ^ «Ор га-Тора», Берешит, частина 5, аркуш 941б.
- ^ «Емек га-мелех», «Шаар Кір'ят-Арба», початок розділу 111 (108а). Книга «Кегілот Яаков», стаття «тармод». Книга «Тур барекет»; див. написане про це в збірнику «Гаарот у-віурім» у вченні Ребе шліта (Адмора шліта), примітка тамім Дов-Бера Немировського, випуск 273, с. 21, примітка рава Ісраеля Гранобтера, випуск 274, с. 22.
- ^ «Ор га-Тора», там само, «Сефер га-маамарім» 5630, там само, і ще.
- ^ «Ор га-Тора», там само, кінець пункту 5 і початок пункту 8 (942а). «Біурей га-Зогар» Цемах Цедека, сторінка 99, і ще; і див. маамар «Міцвата» 5738.
- ^ «Лікутей сіхот», частина 1, сторінка 89 і далі, «Торат Менахем», частина 7, сторінка 227.
- ^ Маане Ребе, надрукований у додатку «Неші» до тижневика «Кфар-Хабад», випуск 1887, сторінка 6.
- ^ Мішлей 6, 23.
- ^ «Той, хто звиклий до свічки, — будуть у нього сини, знавці Тори» («Шабат», 23б, і в Раші там само).
- ^ «Лікутей сіхот», частина 5, сторінка 225, примітка 23.
- ^ Гемшех «Маца зо» 5640, кінець розділу 60.
- ^ «Тора ор» 52г. «Лікутей Тора», Пкудей 6г. І ще
- ^ 1 2 «Лікутей сіхот», частина 5, сторінка 224 і далі.
- ^ «Тора ор» 33в і далі.
- ^ Таво 28, 10.
- ^ Брахот, 6а