Перейти до вмісту

Диво глечика з олією

Матеріал з Хабадпедії
Модель храмової Менори

Диво глечика з олією сталося після завоювання Єрусалима та освячення Другого Храму Хасмонеями після їхньої перемоги над греками. Під час очищення Храму з'ясувалося, що греки осквернили всі олії, тож не залишилося чистої олії для запалювання Менори, і дивом знайшовся один чистий глечик. Друге й більше диво сталося, коли олія, що була в глечику, горіла вісім днів, хоча кількості, яка була в ньому спочатку, вистачало тільки на один день.

На пам'ять про це диво було встановлено свято Ханука на вісім днів, і особливо заповідь запалювання свічок у ньому.

Передісторія

Після того як греки завоювали Землю Ізраїлю і їхня культура почала просочуватися всередину, побільшало еллінізованих (євреїв, які поводилися за культурою греків), і вони почали боротьбу за владу над Храмом. За допомогою грецького війська вони ввійшли до Єрусалима й осквернили Храм, установивши різні статуї та приносячи нечисті жертви на жертовнику.

Оскільки їхня війна була не тільки фізичною, а й ідейною, вони не були готові прийняти закони нечистоти й чистоти, і тому вони «оскверняли» всі олії, які були в Азарі та по всій Храмовій горі.

Через деякий час Хасмонеї на чолі з їхнім батьком Матітьягу почали повстання, під час якого вони відвоювали Землю Ізраїлю назад у греків, а також завоювали великі території довкола неї.

24 кислева Хасмонеї відвоювали Єрусалим і Храм і почали очищення Храму від різних ідолів, установлених у ньому, і від інших решток нечистоти.

Диво

Після того як вони очистили Гейхал і Азару, вони побажали запалити Менору, але не знайшли чистої олії, якою могли б запалити. Вони послали привезти нову олію, але строк її доставки становив вісім днів (щоб очищатися протягом семи, або щоб іти чотири дні в кожен бік, щоб принести чисту олію[1], і вони шукали в кожному можливому місці глечик олії.

Дивовижним чином вони знайшли «маленький глечик, запечатаний печаткою первосвященника», який був захований у землі, і тому греки не осквернили його[2], і якого вистачило, щоб наповнити по половині лога олії в кожну із семи свічок. Коли вони запалили Менору, вона продовжувала горіти протягом восьми днів[3].

Місце дива

«Хатам софер» пише[4] про те, що кажуть у «Ве-аль га-нісім» — «і запалили свічки в дворах святості Твоєї», — що йдеться про свічки Менори, які запалили на подвір'ї Азари[5], оскільки не було місця всередині Святилища (бо воно було ще повне ідолів), і так увесь Ізраїль бачив диво, що сталося.

Ребе відкидає його слова, оскільки за простим змістом виразу «Ве-аль га-нісім» (а також за написаним наприкінці «Сувою Антіоха») — «прийшли .. і очистили .. і освятили .. і запалили» — запалювання було лише після того, як очистили весь Храм. А також тому, що нерозумно казати, що ідоли були тільки в Гейхалі, а не в Азарі. І в усякому разі, навіть якщо можна розв'язати ці два питання, все одно незрозумілий вираз «у дворах» у множині, а таж, здавалося б, це лише одне подвір'я.

І тому змушені сказати, що зміст слів «у дворах святості Твоєї» — не свічки Менори, а свічки радості й подяки Всевишньому[6], які запалювали по всіх Азарот і Храмовій горі, і аж до всього міста[7]; але саму Менору запалювали на її місці всередині Гейхалу[8].

Храмова Менора горіла вісім днів, доки не приготували чисту олію з нових маслин

Є відоме питання, що обговорювалося серед рішонім, яке називають «питанням „Бейт Йосеф“»[9], а саме: чому святкують диво вісім днів, якщо диво того, що знайшлася ця кількість олії, було лише в сім наступних днів?

І загалом є 2 способи пояснити диво:

1. Диво було у вигляді додавання в кількості олії. Тобто після того, як наповнили свічки, глечик наповнювався знову; або що вранці знаходили свічки повними олії[10].

2. Диво було в додаванні до якості олії. Тобто що поділили олію на вісім частин, і щодня наповнювали трохи, і Менора горіла цілу добу[11]; або що наповнили в перший день, і якість олії було помножено у вісім разів (тож кожна восьма частина горіла добу)[12].

У цих 2 способів є труднощі: 1. Згідно з цим способом, що було додавання в кількості, виходить, що запалювали «дивовижною олією», а не «оливковою олією» (хіба що стануть натягнуто казати, що мається на увазі олія, яка має властивості оливкової олії). 2. А згідно зі способом, що було додавання в якості[13], таж відомо, що службові посудини освячують лише тоді, коли вони повні[14], і оскільки міра Менори — половина лога на кожну свічку, то від другого дня і далі Менора знову не була повна, і не виконали повеління «дай їй її міру»[15], бо не було у свічках «повної міри, потрібної для цього». А якщо наповнювали її всю, то було в ній (у перший день) у вісім разів більше від її міри (адже олії вистачить на вісім днів, а не тільки на один день, що і є її мірою).

Ребе пояснює диво, що сталося, згідно з точністю виразу «Бейт Йосеф»[16]: «Першої ночі влили всю олію у свічки, і вони горіли всю ніч, а вранці знайшли свічки повними олії, і так щоночі». Тобто не те, що свічки горіли, убували і знову наповнювалися дивовижним чином, а те, що олія горіла, і при цьому від неї нічого не убувало. І як мудреці кажуть про «вогонь згори», що він «палить, але не знищує»[17]. А саме, що були в цьому річ і її протилежність: з одного боку, це був природний вогонь, з боку якого олія мала виснажуватися, а з іншого боку, олія не виснажувалася. І ця справа виснаження й невиснаження водночас приходить із боку «неможливого з неможливих»[18]. І це диво сталося саме тому, що свічки були повні за їхньою мірою[19].

Відмінність між третім способом і попередніми способами така: у двох перших диво сталося одноразово — що наповнилася олія (щодня) або що змінилася якість олії в перший день; але за третім способом це було диво, яке оновлювалося наново кожної миті[20].

Причина дива

«Пней Єгошуа» поставив питання[21]: слід здивуватися, навіщо весь цей тягар дива, адже «нечистота дозволена в громадському служінні», і вони могли запалювати нечистою олією[22], і як каже Гемара[23], що не шукають чистої? І так само, адже приносили тоді й хлібні приношення, і, вочевидь, їх приносили з нечистою олією, оскільки нечистота дозволена, — то чому ж про Менору цього не сказали? І тому треба сказати, що хлібних приношень не приносили з нечистою олією, оскільки олія для хлібних приношень не мусить бути «товченою», і тому її діставали легко. Але для Менори була потрібна особлива олія, і тому саме з Менорою були труднощі в здобуванні олії.

І пояснює «Пней Єгошуа», що основне диво було вчинено, щоб звістити про любов до Ізраїлю. Адже після того як у них було стільки бід, коли їх було визволено і вони перемогли у війнах дивовижним чином, диво було вчинено й у свічках. А саме, оскільки свічки — це «свідчення Ізраїлю, що Шхіна перебуває серед них», тому їм і було вчинено диво саме в цій справі в ті дні, які були часом благовоління, щоб звістити, що вони повернулися до своєї первісної любові.

Ребе роз'яснює його слова, і перед тим: адже було безліч речей у Храмі — то чому ж диво було саме в Менорі? Але коли говорять про духовний предмет і хочуть дати йому притчу, зазвичай користуються поняттям «світло», оскільки воно — найабстрагованіше від матеріальності світу[24]. І з цього зрозуміло, що матеріальне світло — посудина для світла духовного. І тому, коли розкривається світло Шхіни (яке вище за світ), воно вбирається в (матеріальне) світло, і через нього здійснюється дія осяяння світу світлом Шхіни значущішим чином. І тому диво було у світлі Менори, оскільки саме воно — посудина, щоб розкрити, що Шхіна перебуває в Ізраїлі[25].

Відповідь на війну греків

Війна греків була не матеріальною війною, а здебільшого війною духовною. А саме: грекам не заважало, що сини Ізраїлю продовжують вивчати Тору й виконувати заповіді; їм заважало прийняття ярма синами Ізраїлю перед Тим, Хто дає Тору. І як кажуть у «Ве-аль га-нісім»: «змусити їх забути Тору Твою і відвести їх від законів волі Твоєї» — їм не заважало, що сини Ізраїлю вивчають Тору, оскільки й вони любили слова мудрості, але їм заважало, що ті вивчають Тору Всевишнього, яка вища за розум. І так само їм не заважало, щоб ті виконували заповіді Тори, оскільки є глибокі осягнення, що стоять за кожною заповіддю, але їм заважало, що сини Ізраїлю виконують заповіді з бітулем і з прийняттям ярма (без огляду на те, чи має заповідь сенс, чи ні, а тільки) тому, що така воля Всевишнього. Тобто їхня війна виразилася в тому, що вони не хотіли визнавати Б-жественність, яка вища за світ, а тільки те, що можна осягнути за допомогою розуму (людського).

І тому також диво було саме у свічках Менори: бо це було (1) диво — те, що вище за рамки природи, і (2) воно було пов'язане зі світлом Менори, яка є посудиною для розкриття Б-жественності, що вища за творіння, через що вона — «свідчення тим, хто приходить у світ, що Шхіна перебуває в Ізраїлі»[26].

Установлення пам'яті про диво

Запалювання ханукальних свічок, на пам'ять про диво глечика з олією


Основна стаття – Запалювання ханукальних свічок

Мудреці того покоління встановили пам'ять про це диво в запалюванні ханукальних свічок протягом восьми днів, починаючи з 25 кислева.

Гемара каже у відповідь на питання «Що таке Ханука?» — «з приводу якого дива встановили» свято — що це було внаслідок дива глечика з олією, і тому мудреці встановили й зробили ці дні «святковими днями з Галелем і подякою».

Дні Галеля

Є відоме питання: чому не встановили свята з приводу війни, а (тільки) з приводу дива олії, адже, здавалося б, «зробили з другорядного головне»[27]?

Згідно з Рамбамом, є відмінність між установленням цих днів як днів радості — що було через перемогу у війні — і встановленням їх як днів Галеля й подяки — що через диво олії. А саме, що радість стосується речей, пов'язаних із тілом[28], і тому дні радості було встановлено з приводу перемоги у війні. Але з приводу духовної перемоги — з приводу запалювання свічок маараха — було встановлено дні Галеля[29].

Суть свята

Хоча матеріальна перемога є вступом і причиною духовної перемоги (оскільки без матеріальної війни не змогли б перемогти в духовній війні і не було б зовсім дива свічок), проте, коли вже є духовне диво, матеріальне зовсім не посідає місця порівняно з ним. Оскільки порівняно з Б-жественним світлом, яке вище за рамки творіння, жодній матеріальній речі немає місця.

І тому скрізь, де йдеться про диво глечика з олією, зовсім не згадується перемога у війні (хіба що мимохідь і як вступ). І в цьому причина того, що довід, який наводить Гемара, — тільки диво свічок, і тому також у «Га-нерот галалу» не згадують перемоги у війні.

І навпаки, коли згадують у молитві про перемогу у війні в «Ве-аль га-нісім», не згадують нічого про диво олії[30], оскільки, якби його згадали, неможливо було б згадати диво війни[31].

Значення дива в духовному

Війна

У хасидуті пояснюється, що кліпа Греції за своєю суттю — хохма де-кліпа. І їхньою метою було осквернити святість, що в мудрості Тори. І тому їхнім головним бажанням було скасувати віру єврея та основи Тори, які не ґрунтуються на розумі. А в служінні Всевишньому їм заважало почуття прийняття ярма Царства Небесного, як підкреслюється й у тексті «Ве-аль га-нісім»: що їхнім бажанням було «змусити їх забути Тору Твою і відвести їх від законів волі Твоєї», бо їм заважав бітуль перед Всевишнім, який вищий за розум людини.

Осквернення олій у Храмі було вираженням цього їхнього бажання викорінити віру й бітуль, які вищі за розум (і кілька пунктів у цьому):

(1) Їм заважало саме запалювання Менори олією. «Олія» означає хохму, а греки, будучи хохмою де-кліпа, противилися здебільшого справі олії. (2) Однак із цієї причини вони якраз не виливали олії, бо їхнім бажанням не було скасування хохми — навпаки, будучи на щаблі хохми, вони визнавали перевагу глибини й дивовижності мудрості Тори, — але їхнім бажанням було, щоб мудрість Тори була як їхня мудрість, заснована лише на людському розумі. (3) І тому також перешкода була зроблена у вигляді нечистоти. Нечистота й чистота — це хукім, які не засновані на розумі, і як пише Рамбам[32], що «не мрець осквернює і не вода очищає, а постанову Я постановив, указ Я видав, і немає в тебе права розмірковувати», і тому вираженням їхньої війни з хохмою де-кдуша була шкода у справі, яка вища за розум, а не в справах розуму в самій Торі.[33].

Перемога

Щоб перемогти греків, Хасмонеям потрібні були Б-жественне розкриття і сила надзвичайно піднесена. Причина цього в тому, що мудрість Тори сама по собі не могла протистояти їм, адже своєю нечистотою вони зуміли осквернити олію, тобто завдати шкоди святості Тори. Це притягнення здійснили воїни — Хасмонеї, які своєю самопожертвою, що перевершує розум Тори, викликали й притягнули піднесене Б-жественне світло в мудрість святості, силою якого скасуються вплив і нечистота мудрості кліпи.

Це притягнення і результат, що досягається через нього, — скасування мудрості кліпи, — виявляються в чуді глечика олії та в двох його етапах: 1. знайдення глечика, запечатаного печаткою первосвященника; 2. те, що від нього запалювали вісім днів.

І пояснення:

1. «Глечик олії, запечатаний печаткою первосвященника»:

«Глечик олії» натякає на хохму, однак вона в такому аспекті, що запечатана печаткою, яка доводить, що не в силах греків осквернити цю олію[34], бо вона — з внутрішнього боку хохми, про яку сказано «олія святого помазання», а це щабель «святості», яка вища (за хохму) і вища за світ і порядок сходження світів. І тому не тільки немає в греків можливості панувати над цим, а навпаки — «олія святого помазання» перемагає і повністю скасовує кліпу Греції[35].

І тому печатка була печаткою первосвященника, бо щабель первосвященника натякає на вищий хесед (що вищий за хохму), який у дікні Аріх Анпіна, а його корінь виходить із Моха стімаа, що є внутрішнім боком хохми, і проти цього щабля немає влади в хохми де-кліпа. А в служінні Всевишньому суть первосвященника в тому, що він зводить любов до Всевишнього, яка вища за розум і розуміння.[36] А оскільки зведення світла з цього високого щабля — у вигляді макіфа, тому воно скасовує живлення зовнішніх сил[37].

Ця справа виражається й у самому первосвященникові, бо «слава його й пошана його в тому, щоб він сидів у Храмі весь день тощо, і щоб дім його був у Єрусалимі (Їре Шалем), і він не сходить звідти»[38]. Бо суть первосвященника — це точка єврейства в людині, єхіда душі, проти якої немає «леумат зе», і тому вона завжди в досконалості, і від неї приходить бітуль перед Всевишнім, аж до самопожертви, яка повністю вища за розум і розуміння.

І це пробудження (також перш ніж справа дійде до випробування) приходить через гіткашрут із первосвященником (єхіда) загалом, який є главою тисяч Ізраїлю, оскільки він сидить увесь день у Храмі й не сходить із досконалості трепету, і він дає кожному з пов'язаних із ним глечик олії, яким той зможе запалити свічку своєї душі, хоча спочатку осквернили олії[39]. І це було диво — що знайшли й розкрили самопожертву, яка вища за розум і розуміння, через Хасмонеїв — «святих коенів Твоїх», і цією силою вони перемогли греків[40].

2. «Запалювали від нього вісім днів»

Вісім натякає на розкриття Днів Мошіаха — розкриття внутрішнього боку Атіка. Так само й розкриття олії святого помазання світило вісім днів, що натякає на всі сили, тобто що воно скасувало живлення кліпи на кожному щаблі[41].

Додаткова література



Примітки

  1. ^ «Бейт Йосеф» до «Туру», розділ 670.
  2. ^ Див. Тосафот, що починаються словами «ше-гая», що неєвреї осквернюють зсуванням, як завім, і тому це єдиний шлях, щоб вони не осквернили олію.
  3. ^ Трактат «Шабат», 21б.
  4. ^ У його проповідях (Клуж 5689. Єрусалим, 5721), 67а.
  5. ^ Згідно з постановою Рамбама — закони про вхід до Храму, розділ 9, закон 7. Що можна запалювати Менору і поза її місцем.
  6. ^ За мовою вірша в книзі Єшаягу 24, 15 (і в Таргумі та Раші там) – «у вогнях шануйте Г-спода».
  7. ^ Як наводить «Абудрагам» (у порядку ханукальних молитов) з вірша «у дворах святості Моєї» (книга Єшаягу 62, 9), що значення стосується всього міста Єрусалима.
  8. ^ «Лікутей сіхот», частина 25, сіха до Хануки, пункти 1-3.
  9. ^ Він написаний у його творі до «Туру» в розділі 670.
  10. ^ Як 2 відповіді в «Бейт Йосеф» до «Туру», розділ 670.
  11. ^ Як 1-ша відповідь «Бейт Йосеф». І так само й у Тосафот га-Рош на «Шабат» там само.
  12. ^ Як написав «Прі хадаш» там само, у сеїф катан 1, і так само написав і в Тосафот га-Рош.
  13. ^ Окрім питання, як і щодо попереднього способу, що якщо змінилася якість, то це знову не справжня оливкова олія?
  14. ^ Звахім, 88а.
  15. ^ Оскільки причиною дива було «показати любов до Ізраїлю», тому, навіть якщо скажеш (як слова Тосафот га-Рош), що це лише закон початкової переваги, проте, адже безсумнівно, що це з прикрашення заповіді, і якщо розкривається любов до них, нерозумно, щоб бракувало її прикрашення. І особливо згідно зі словами «Рош Йосеф» (на «Шабат» там само), що змушені додавати нечисту олію до чистої, щоб доповнити міру.
  16. ^ У третій відповіді.
  17. ^ «Шмот раба», розділ 2, 5 — щодо куща.
  18. ^ Респонси Рашби, відповідь 418. Наведено в «Сефер га-хакіра» Цемах Цедека, с. 68. «Сефер га-маамарім 5678», с. 420.
  19. ^ Подібно до цього те, що «місце Ковчега не входить у міру», — саме тоді, коли зробили його точно за його мірами.
  20. ^ «Лікутей сіхот», частина 15, сіха 5 до тижневої глави «Хає Сара» і святого Шабату мевархім кислева.
  21. ^ У його коментарі на трактат «Шабат», 21б. І подібно до цього в респонсах «Хахам Цві», відповідь 87.
  22. ^ Це питання не стосується того, хто каже, що вона лише «відсунута в громадському служінні» (у «Псахім», 79а).
  23. ^ У трактаті «Йома», 6б.
  24. ^ На відміну від звуку, який уловлюється вухом і спричиняє рухи в повітрі світу, і на відміну від запаху, який є поширенням матеріальної речі. Не так вигляд, який є духовною частиною речі.
  25. ^ «Лікутей сіхот», частина 25, сіха до Хануки, пункти 5-6.
  26. ^ «Лікутей сіхот», частина 25, сіха до Хануки, пункти 4, 6.
  27. ^ Вираз Мітлер Ребе у «Шаарей ора», 22а.
  28. ^ Як написано: «немає радості, окрім як у м'ясі .. у вині».
  29. ^ «Лікутей сіхот», частина 10, сіха до Хануки.
  30. ^ Як зазначено вище в розділі #Причина дива.
  31. ^ «Лікутей сіхот», частина 25, сіха до Хануки, пункт 7.
  32. ^ Закони про мікви, розділ 11, закон 12.
  33. ^ «Лікутей сіхот», частина 2, у доповненнях до Хануки, пункти 4-5.
  34. ^ «Дерех міцвотеха», заповідь ханукальної свічки. Аркуш 72а.
  35. ^ «Лікутей сіхот», частина 26, с. 246.
  36. ^ «Тора ор», 41а і там в. «Шаарей ора», маамар, що починається словами «Кі ата нері», розділ 17
  37. ^ «Тора ор», 34а.
  38. ^ Рамбам у законах про храмове начиння, розділ 5, закон 7.
  39. ^ «Лікутей сіхот», частина 30, с. 298.
  40. ^ «Лікутей сіхот», частина 35, сіха до «Ваєшев»-Хануки, пункт 7.
  41. ^ «Тора ор», 41а

Повідомити про помилку на цій сторінці