Севівон


Севівон (який на ідиші називають дрейдл[1]) — іграшка з чотирма гранями і ручкою, що обертається навколо своєї осі. Діти Ізраїлю мають звичай грати в севівон у свято Ханука[2]. Прийнято вважати, що ця гра — на згадку про ігри єврейських дітей за часів грецьких указів, коли вони вдавали, ніби зібралися грати, а не задля спільного вивчення Тори.
Гра в севівон
Традиційний севівон має форму кубика з вістрям із нижнього боку і коротким стрижнем із верхнього. На кожній із чотирьох сторін кубика позначено (вирізано, вигравійовано або намальовано) одну з літер נ-ג-ה-ש.
Літери на севівоні мають паралельні значення[3]: одне стосується чудес свята Ханука (נס גדול היה שם), а інше стосується гри, причому кожна літера має своє значення[4].
Діти Ізраїлю мали звичай грати в севівон на ханука-гелт, який вони отримували: кожна дитина по черзі обертає севівон, і, коли севівон падає, продовжують гру за верхньою літерою:
- נ = ништ = ні (ні виграшу, ні програшу, пропуск ходу)
- ג = ганц/гут = повністю/добре (виграш усієї суми)
- ה = галб = половина (виграш половини суми)
- ש = штел айн[5] = поставити, додати одну (учасник додає монету до банку)
Заміна літери ש' літерою פ' почалася на початку двадцятого століття, коли багато синів Ізраїлю повернулися селитися у Святій Землі, з наміром вказати на те, що чудо сталося тут, у Землі Ізраїлю[6].
З роками севівон став одним із символів, що найбільше ототожнюються зі святом Ханука і з цінностями єврейства, і в багатьох місцях прийнято наповнювати картонну коробку у формі севівона солодощами і роздавати дітям[7], а різні виробники випускають ігри-севівони різних розмірів і кольорів, причому багато з них зовсім не відповідають первісному призначенню гри в севівон, оскільки виготовлені без граней, а на частині з них немає й літер.
Перед фасадом Єврейського дитячого музею в Краун-Гайтс установлено гігантський севівон заввишки у два людські зрости.
Сенс гри
Великі хасидизму[8] вказували на те, що значення гематрії літер נגה"ש — 358, як значення слова Мошіах, а хасиди додали до цього, що значення гематрії נגה"פ — «Менахем» або «Цемах», що натякають на ім'я Мелех га-Мошіаха.
Ребе зазначає, що є зв'язок між чудесами свята Песах і чудесами свята Ханука, оскільки і ті, і ті в традиції Ізраїлю прийнято називати «великим чудом»: у Песах Шабат га-Гадоль названо на честь чудес, що привели до кари первістків, а на севівоні позначено літери, що символізують «велике чудо (було там)»[9].
У книзі «Бней Іссахар» пов'язує літери, позначені на севівоні, з віршем у тижневій главі «Ваїгаш», яка читається у свято Ханука: «А Єгуду послав він перед собою до Йосефа, щоб вказати перед ним у Гошен», — бо це слово складається з тих самих літер, що й «נגהש»; у «Бней Іссахар» там наводяться додаткові натяки на літери севівона[10].
Поширений вислів пояснює, що, подібно до того як севівон обертається, падає і знову встає, так і народ Ізраїлю під час вигнання кружляє з країни в країну, падає і принижується, але щоразу встає знову.
У кількох місцях наводиться[11], що в Пурим пробудження було з боку синів Ізраїлю, які цілий рік стояли в самопожертві, і тому грають тріскачкою, яку обертають знизу; натомість у Хануку пробудження було з боку Святого, благословенний Він, і тому грають севівоном, який обертають згори. А в книзі «Нахалат Яаков» додав, що в цьому причина того, що в Пурим, де головна дія була духовною, тріскачку обертають «у повітрі», на відміну від Ханукі, де головне чудо було через матеріальну війну, і тому обертають севівон саме на підлозі або на столі.
У книзі «Нахалат Яаков» наводиться, що, коли грають у севівон, який має вигляд вежі, це час, сприятливий для того, щоб просити про виконання передбачення «Той, що примножує спасіння царя Свого» і про прихід Мелех га-Мошіаха.
У Ребе

В один із перших років провідництва діти грали в севівон біля кімнати Ребе[12], і, коли Ребе увійшов і побачив дітей, що грають, він дістав із кишені монету в десять центів і кинув її на підлогу, і звелів дітям обертати севівон, а коли той упав на літеру ה, Ребе запитав, що роблять у такому разі, і діти відповіли, що ділять між собою, і Ребе увійшов до своєї кімнати.
Під час візиту Ребе до Парижа 5707 року (1946/1947) він подарував маленькій дочці родини Бутман великий севівон[13].
Машбак р. Хасад Гальберштам розповідає, що на одній із ханукальних трапез Ребе звернувся до його сина Агарона-Йосефа і запитав його: «Чи є в тебе севівон, щоб грати?» Коли той відповів, що є вдома, Ребе дістав із кишені монету «нікель» і швидким рухом закрутив її на столі, як севівон... Потім Ребе дав монету дитині і попросив її спробувати зробити так само[14]. Іншого разу севівон був при ньому, і Ребе взяв його і закрутив на його голівці (стрижнем до землі); ребецн Хая-Мушка висловилася, що це видовище було «фантастичним»[потрібне джерело].
Напередодні виходу друком випуску «Мошіах таймс» у місяці кислеві 5744 року (листопад–грудень 1983) малюнок обкладинки випуску внесли до Ребе на перевірку, і Ребе вказав додати зображення севівона.
Додаткова література
- Іцхак-Єгуда Розен, Гра в севівон у Хануку, щотижневик «Бейт Мошіах», випуск 305, с. 58
Зовнішні посилання
- Севівон: правила гри, а також послання, якому тисячі років
сайт «Бейт Хабад»
- Рав Іцхак Теслер, «Дрейдл» (севівон) у Хануку: його джерела, пояснення і звичаї, «Ор Ісраель» — Монсі, рік 4, випуск 2, с. 50 і далі
- Рав Ісраель-Танхум Дардак, Закони і звичаї Ханукі, збірник «Ор Ісраель», видання 5768, глава 1, пункт 24, с. 24 і далі
- Свято Ханука і севівон у національному дзеркалі ● авторська стаття — на сайті
3 тевета 5777 (1 січня 2017)
| Ханука | ||
|---|---|---|
| Чудо Ханукі | Греція • Укази Антіоха • Повстання Хасмонеїв • Чудо глечика з олією | |
| Свято Ханука | Мегілат Антіохос • Читання Галеля • «Ве-аль га-нісім» • Севівон • Ханука-гелт • Вечір латкес • П'ята свічка • «Зот Ханука» • «Га-нейрот галалу» • Споживання молочних страв і олії | |
| Ханукальні свічки | Запалювання ханукальних свічок • Ханукія • Центральне запалювання • Мівцо «Ханука» | |
| Нігуни | «Га-нейрот галалу» • «Га-нейрот галалу» (2) • «Єваним нікбецу алай» | |
Примітки
- ^ Івритську назву севівона було вигадано близько 5657 року (1896/1897). До того як його назву прийняли всі, він називався й іншими назвами, такими як «кіркар», «хазарзар» і «мігдаль оз».
- ^ Звичай згадано в «Гітваадуйот» 5742, частина 2, с. 545.
- ^ В «Ігрот кодеш», частина 9, с. 66, Ребе пише, що не слід змішувати тлумачення נגה"ש, яке наводиться в книгах великих Ізраїлю попередніх поколінь, з абревіатурою на ідиші та англійській.
- ^ Рабі Нахман із Брацлава додає ще абревіатури: «нівдаль», «гальгаль», «гіюлі», «шафаль».
- ^ Коли грають 2 дитини, є такі, що грають так, що літера ש символізує програш на користь іншого боку(шлехт = погано).
- ^ Заміну літери ש на פ згадано в кількох місцях у книгах і брошурах, надрукованих із печаткою «Кегот», які були перед очима Ребе. Див., наприклад, «Сіхот ла-ноар», частина 7, с. 1110.
- ^ У «Га-Ребецн», с. 74, надруковано свідчення пані Гагер, яка розповідає, що ребецн Хая-Мушка принесла її шестирічному синові севівон, повний шоколадних монет, а потім навіть грала з ним у севівон.
- ^ Адмор з Александрова, рабі Рафаель із Бершаді, та інші.
- ^ «Лікутей сіхот», частина 12, с. 33. Роз'яснено в «Гітваадуйот» 5748, частина 2, с. 512.
- ^ «Гітваадуйот» 5747, частина 2, с. 185.
- ^ «Таамей га-мінгагім», видавництво «Ешколь», с. 368: «Оскільки в Хануку не було пробудження знизу, а лише згори, бо не вчинили тшуви як належить, а лише Всевишній, благословенний Він, з милосердя Свого, — тому грають у севівон і тримають його згори». Див. також у статтях, указаних у «Пардес Хабад», випуск 7, с. 94.
- ^ Шалом-Ісраель Ходаков і Аба Пікарський.
- ^ «Ємей мелех», т. 3, с. 986.
- ^ «Бейт Мошіах», випуск 15