Перейти до вмісту

Укази Антіоха

Матеріал з Хабадпедії
Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті
Ви можете допомогти, додавши відповідні енциклопедичні відомості. Будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Якщо ви вважаєте, що зі сторінкою все гаразд, можна зазначити це на сторінці обговорення.
Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті
Ви можете допомогти, додавши відповідні енциклопедичні відомості. Будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Якщо ви вважаєте, що зі сторінкою все гаразд, можна зазначити це на сторінці обговорення.

Укази Антіоха — укази про відступництво, накладені греками на євреїв, які спричинили спалах повстання Хасмонеїв, після перемоги якого мудреці встановили Хануку на згадку про чудеса, що сталися з ними.

Передісторія

Ерец-Ісраель завоював Антіох IV 3563 року (за 198 років до християнського літочислення). Греки, які правили країною, призначали своїх намісників і прагнули утвердити грецьку елліністичну культуру і в Ерец-Ісраель, як і в інших завойованих ними країнах, і в межах цього надавали посади когенів та інші почесні й довірчі посади євреям, які погоджувалися прийняти їхню культуру і зближувалися з ними.

Так, наприклад, Ясон дав Антіохові велику суму грошей, щоб отримати у свої руки первосвященство, і так усунув з посади Хонію III, приблизно за десять років до початку великого повстання. Продаж первосвященства призвів до суперництва між самими когенами за цю посаду: знаходилися претенденти, які обіцяли Антіохові більшу суму грошей, щоб отримати у свої руки посаду первосвященника, а разом з нею і фактичний контроль над усім, що відбувалося в Юдеї, і для цього почали розкрадати скарби Храму.

Коли про це дізнався Антіох, він сам прибув (повертаючись зі свого першого походу до Єгипту) і пограбував усі скарби Храму, що викликало обурення та опір, які призвели до невеликого повстання, жорстоко придушеного його військом і поплічниками Антіоха; услід за цим було осквернено сам Храм, і в ньому почали чинити ідолопоклонство.

Укази Антіоха

3594 року (за 167 років до християнського літочислення) Антіох почав видавати низку указів проти дотримання Тори й заповідей.

На початку законів про Хануку, коли Рамбам розповідає про події, що передували чуду Ханукі, наводиться такий опис: «За часів Другого Храму, коли царювали греки, вони видали укази проти Ізраїлю, і скасували їхню віру, і не дозволяли їм займатися Торою і заповідями[1], і простягли руку на їхнє майно і на їхніх доньок, і ввійшли до Святилища, і зробили в ньому проломи, і осквернили чисте, і тяжко було Ізраїлю від них, і утискали їх великим утиском»[2].

Серед різних указів, згадуваних у словах мудреців, мідрашах та історичних книгах, частину указів було спрямовано проти особистої незалежності євреїв з метою запобігти майбутньому повстанню, а частину — безпосередньо з метою не дати євреям і далі дотримуватися Тори й заповідей[3]:

  • Заборона замикати двері дому[4].
  • Писати на розі бика, що вони не мають частки в Б-зі Ізраїлю[5] (а також на їхньому одязі[6]
  • Осквернення святості доньок Ізраїлю[7].
  • Припинення приношення жертв і узливань у Храмі.
  • Руйнування стін Храму[8].
  • Вимога порушувати Шабати і свята
  • Заборона обрізання.
  • Заборона освячення місяця
  • Осквернити Храм, збудувавши в Храмі жертовники ідолопоклонства і приносячи нечистих тварин.
  • Вимога до євреїв їсти некошерну їжу.
  • Заміна законів Тори законом царя і погроза смертною карою тому, кого спіймають на порушенні царських вказівок.
  • Указ не читати Тору (і внаслідок цього встановили читати з Пророків — звичай, що зберігся до наших днів, коли в Шабат після читання Тори читають афтару з Пророків)[9].

Наслідки указів

Унаслідок указів багато хто із синів Ізраїлю пішов у печери, щоб і далі вчити Тору й виконувати заповіді без перешкод, але греки й далі переслідували євреїв, які втекли в печери, аж поки в тих не лишилося вибору, і внаслідок цього спалахнуло повстання на чолі з Матітьягу га-Когеном і його п'ятьма синами, які після трьох років боїв зуміли знову завоювати Єрусалим і очистити Храм.

Мета указів

Хоча Грецьке царство панувало над багатьма народами, ніде воно не намагалося утвердити грецьку культуру силою зброї; єдиним місцем, де воно це зробило, була Ерец-Ісраель — за допомогою згаданих указів.

У хасидуті пояснюється з цього приводу[10], що причина була в тому, що греки не могли погодитися з дотриманням Тори й заповідей народом Ізраїлю понадрозумовим чином. Вони могли погодитися з мудрістю Тори (і навіть бажали перекласти її грецькою, за часів царя Птолемея), з виконанням мішпатім Тори — заповідей, зрозумілих розуму, і навіть з виконанням едот — заповідей, які вищі за розум, але виконуються заради пам'яті про події минулого тощо.

Ці їхні дії знаходять вираження в тексті подяки «Ве-аль га-нісім», яку промовляють у дні Ханукі: греки прагнули «змусити їх забути Твою Тору» — вони прагнули змусити забути не саму Тору, а лише те, що це Тора Б-га, яка вища за розум і розуміння і яку слід вивчати й виконувати із самозреченням, і тому головною їхньою війною було «відвернути їх від законів волі Твоєї».

Це також причина того, що греки лише «осквернили всі олії», а не вилили їх тощо, бо саме в цьому й полягала їхня війна — проти зв'язку та Б-жественної прилепленості, які вищі за розум.

(І хоча в цьому полягала їхня головна війна, їхнім внутрішнім наміром справді було скасувати всю Тору й заповіді, бо вони знали, що, скасувавши головне — зв'язок із Б-жественністю у вигляді «хукім», вище за смисл і знання, — вони зуміють скасувати зв'язок із Б-жественністю загалом[11]).

З цього випливає, що й перемога Маккавеїв виражає цей момент: вони вийшли на безнадійну війну, оскільки їхній вихід на війну походив з тієї самої точки понадрозумового зв'язку, і тому також після перемоги вони відмовилися запалювати Менору нечистою олією, хоча це дозволено в межах галахи, і тому головне чудо Ханукі встановлено на олії.

Див. також


Примітки

  1. ^ Див. у «Маасе Рокеах» на цей закон: «Не знаю, звідки наш учитель вивів, що скасували віру й не дозволяли займатися нею та її заповідями, адже в книзі „Хемдат ямім“ навів від імені мідрашу, який знайшов у рукописі, що скасували в них Шабат, обрізання і рош ходеш, звідки випливає, що саме це; і так написано в книзі „Менорат га-маор“ Магарі Абоава, благословенної пам'яті, див. там; і я знайшов у книзі „Йосіппон“, що коли Антіох залишив Філіппа — нечестивого, як і його ім'я, — в Єрусалимі, він наказав йому змушувати їх поклонятися ідолові й відступити від віри Моше тощо, див. там, і можливо, що звідти вивів це наш учитель».
  2. ^ Рамбам, «Закони Мегіли і Ханукі», 3, 1.
  3. ^ Щодо суперечності в порядку указів — чи були укази проти Тори й заповідей загалом, чи лише проти окремих заповідей, що є основами віри, — див. маамар, що починається словами «Тану рабанан міцват нер Ханука», 5738, примітка 31], де це пояснюється двома способами: чи було це в порядку від легкого до тяжкого, чи навпаки.
  4. ^ Мідраш «Маасе Ханука»: «Встали й постановили: кожен син Ізраїлю, який зробить собі засув або замок на свої двері, буде пронизаний мечем... Коли побачили це ізраїльтяни, встали й скасували всі двері своїх домів... через злодіїв, розбійників і грецьких розпусників, і не бачили сну в очах своїх ні вдень, ні вночі».
  5. ^ «Берешит раба», 2, 4: «„Темрява“ — це вигнання Греції, яка затьмарила очі Ізраїлю своїми указами, бо вона казала Ізраїлю: напишіть на розі бика, що немає у вас частки в Б-зі Ізраїлю».
  6. ^ «Яд пшута» на Рамбама, «Закони Ханукі», 3, 1: «За часів Другого Храму, у період посилення нечестивого Грецького царства, видали величезні й тяжкі укази про відступництво проти Ізраїлю, щоб знищити Тору, за їхнім задумом, і змушували їх порушувати Шабат, і щоб не обрізали своїх синів, і щоб кожен писав на своєму одязі, що немає в нього частки в Г-споді, Б-зі Ізраїлю, і вирізав так само на розі свого бика, і тоді орав би на ньому. І тривало так близько п'ятдесяти двох років».
  7. ^ «Мегілат тааніт», розділ 6: «Бо утискали мешканців Єрусалима, і ті не могли виходити й входити через них удень, а тільки вночі. І чим утискали їх грецькі царі? [Тим, що] розміщували кастели (табори воїнів) у містах, щоб мучити наречених, а після цього ті виходили заміж за своїх чоловіків, і не давали Ізраїлю радіти зі своїми дружинами». «Ктубот», 3б: Що за небезпека?... Сказав Раба: казали: незайману, що виходить заміж четвертого дня, спершу буде віддано ігемонові.
  8. ^ Мішна «Мідот», 2, 3: «...і було в ній тринадцять проломів, які проломили грецькі царі, а потім їх знову закладено» (цей указ згадується також у відомому піюті «Маоз цур»: «і проломили стіни моїх веж»).
  9. ^ «Шулхан арух Алтер Ребе», розділ 284.
  10. ^ «Лікутей сіхот», том 35, с. 174 і далі, і в зазначеному в примітках, і ще.
  11. ^ Сіха Шабату глави «Мікец», Шабат Ханукі, Шабат мевархім тевет, 5721 (грудень 1960 – січень 1961), § 6, і ще.

Повідомити про помилку на цій сторінці