Укази Антіоха
Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті
| ||
| Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті | |
Укази Антіоха — укази про відступництво, накладені греками на євреїв, які спричинили спалах повстання Хасмонеїв, після перемоги якого мудреці встановили Хануку на згадку про чудеса, що сталися з ними.
Передісторія
Ерец-Ісраель завоював Антіох IV 3563 року (за 198 років до християнського літочислення). Греки, які правили країною, призначали своїх намісників і прагнули утвердити грецьку елліністичну культуру і в Ерец-Ісраель, як і в інших завойованих ними країнах, і в межах цього надавали посади когенів та інші почесні й довірчі посади євреям, які погоджувалися прийняти їхню культуру і зближувалися з ними.
Так, наприклад, Ясон дав Антіохові велику суму грошей, щоб отримати у свої руки первосвященство, і так усунув з посади Хонію III, приблизно за десять років до початку великого повстання. Продаж первосвященства призвів до суперництва між самими когенами за цю посаду: знаходилися претенденти, які обіцяли Антіохові більшу суму грошей, щоб отримати у свої руки посаду первосвященника, а разом з нею і фактичний контроль над усім, що відбувалося в Юдеї, і для цього почали розкрадати скарби Храму.
Коли про це дізнався Антіох, він сам прибув (повертаючись зі свого першого походу до Єгипту) і пограбував усі скарби Храму, що викликало обурення та опір, які призвели до невеликого повстання, жорстоко придушеного його військом і поплічниками Антіоха; услід за цим було осквернено сам Храм, і в ньому почали чинити ідолопоклонство.
Укази Антіоха
3594 року (за 167 років до християнського літочислення) Антіох почав видавати низку указів проти дотримання Тори й заповідей.
На початку законів про Хануку, коли Рамбам розповідає про події, що передували чуду Ханукі, наводиться такий опис: «За часів Другого Храму, коли царювали греки, вони видали укази проти Ізраїлю, і скасували їхню віру, і не дозволяли їм займатися Торою і заповідями[1], і простягли руку на їхнє майно і на їхніх доньок, і ввійшли до Святилища, і зробили в ньому проломи, і осквернили чисте, і тяжко було Ізраїлю від них, і утискали їх великим утиском»[2].
Серед різних указів, згадуваних у словах мудреців, мідрашах та історичних книгах, частину указів було спрямовано проти особистої незалежності євреїв з метою запобігти майбутньому повстанню, а частину — безпосередньо з метою не дати євреям і далі дотримуватися Тори й заповідей[3]:
- Заборона замикати двері дому[4].
- Писати на розі бика, що вони не мають частки в Б-зі Ізраїлю[5] (а також на їхньому одязі[6]
- Осквернення святості доньок Ізраїлю[7].
- Припинення приношення жертв і узливань у Храмі.
- Руйнування стін Храму[8].
- Вимога порушувати Шабати і свята
- Заборона обрізання.
- Заборона освячення місяця
- Осквернити Храм, збудувавши в Храмі жертовники ідолопоклонства і приносячи нечистих тварин.
- Вимога до євреїв їсти некошерну їжу.
- Заміна законів Тори законом царя і погроза смертною карою тому, кого спіймають на порушенні царських вказівок.
- Указ не читати Тору (і внаслідок цього встановили читати з Пророків — звичай, що зберігся до наших днів, коли в Шабат після читання Тори читають афтару з Пророків)[9].
Наслідки указів
Унаслідок указів багато хто із синів Ізраїлю пішов у печери, щоб і далі вчити Тору й виконувати заповіді без перешкод, але греки й далі переслідували євреїв, які втекли в печери, аж поки в тих не лишилося вибору, і внаслідок цього спалахнуло повстання на чолі з Матітьягу га-Когеном і його п'ятьма синами, які після трьох років боїв зуміли знову завоювати Єрусалим і очистити Храм.
Мета указів
Хоча Грецьке царство панувало над багатьма народами, ніде воно не намагалося утвердити грецьку культуру силою зброї; єдиним місцем, де воно це зробило, була Ерец-Ісраель — за допомогою згаданих указів.
У хасидуті пояснюється з цього приводу[10], що причина була в тому, що греки не могли погодитися з дотриманням Тори й заповідей народом Ізраїлю понадрозумовим чином. Вони могли погодитися з мудрістю Тори (і навіть бажали перекласти її грецькою, за часів царя Птолемея), з виконанням мішпатім Тори — заповідей, зрозумілих розуму, і навіть з виконанням едот — заповідей, які вищі за розум, але виконуються заради пам'яті про події минулого тощо.
Ці їхні дії знаходять вираження в тексті подяки «Ве-аль га-нісім», яку промовляють у дні Ханукі: греки прагнули «змусити їх забути Твою Тору» — вони прагнули змусити забути не саму Тору, а лише те, що це Тора Б-га, яка вища за розум і розуміння і яку слід вивчати й виконувати із самозреченням, і тому головною їхньою війною було «відвернути їх від законів волі Твоєї».
Це також причина того, що греки лише «осквернили всі олії», а не вилили їх тощо, бо саме в цьому й полягала їхня війна — проти зв'язку та Б-жественної прилепленості, які вищі за розум.
(І хоча в цьому полягала їхня головна війна, їхнім внутрішнім наміром справді було скасувати всю Тору й заповіді, бо вони знали, що, скасувавши головне — зв'язок із Б-жественністю у вигляді «хукім», вище за смисл і знання, — вони зуміють скасувати зв'язок із Б-жественністю загалом[11]).
З цього випливає, що й перемога Маккавеїв виражає цей момент: вони вийшли на безнадійну війну, оскільки їхній вихід на війну походив з тієї самої точки понадрозумового зв'язку, і тому також після перемоги вони відмовилися запалювати Менору нечистою олією, хоча це дозволено в межах галахи, і тому головне чудо Ханукі встановлено на олії.
Див. також
| Ханука | ||
|---|---|---|
| Чудо Ханукі | Греція • Укази Антіоха • Повстання Хасмонеїв • Чудо глечика з олією | |
| Свято Ханука | Мегілат Антіохос • Читання Галеля • «Ве-аль га-нісім» • Севівон • Ханука-гелт • Вечір латкес • П'ята свічка • «Зот Ханука» • «Га-нейрот галалу» • Споживання молочних страв і олії | |
| Ханукальні свічки | Запалювання ханукальних свічок • Ханукія • Центральне запалювання • Мівцо «Ханука» | |
| Нігуни | «Га-нейрот галалу» • «Га-нейрот галалу» (2) • «Єваним нікбецу алай» | |
Примітки
- ^ Див. у «Маасе Рокеах» на цей закон: «Не знаю, звідки наш учитель вивів, що скасували віру й не дозволяли займатися нею та її заповідями, адже в книзі „Хемдат ямім“ навів від імені мідрашу, який знайшов у рукописі, що скасували в них Шабат, обрізання і рош ходеш, звідки випливає, що саме це; і так написано в книзі „Менорат га-маор“ Магарі Абоава, благословенної пам'яті, див. там; і я знайшов у книзі „Йосіппон“, що коли Антіох залишив Філіппа — нечестивого, як і його ім'я, — в Єрусалимі, він наказав йому змушувати їх поклонятися ідолові й відступити від віри Моше тощо, див. там, і можливо, що звідти вивів це наш учитель».
- ^ Рамбам, «Закони Мегіли і Ханукі», 3, 1.
- ^ Щодо суперечності в порядку указів — чи були укази проти Тори й заповідей загалом, чи лише проти окремих заповідей, що є основами віри, — див. маамар, що починається словами «Тану рабанан міцват нер Ханука», 5738, примітка 31], де це пояснюється двома способами: чи було це в порядку від легкого до тяжкого, чи навпаки.
- ^ Мідраш «Маасе Ханука»: «Встали й постановили: кожен син Ізраїлю, який зробить собі засув або замок на свої двері, буде пронизаний мечем... Коли побачили це ізраїльтяни, встали й скасували всі двері своїх домів... через злодіїв, розбійників і грецьких розпусників, і не бачили сну в очах своїх ні вдень, ні вночі».
- ^ «Берешит раба», 2, 4: «„Темрява“ — це вигнання Греції, яка затьмарила очі Ізраїлю своїми указами, бо вона казала Ізраїлю: напишіть на розі бика, що немає у вас частки в Б-зі Ізраїлю».
- ^ «Яд пшута» на Рамбама, «Закони Ханукі», 3, 1: «За часів Другого Храму, у період посилення нечестивого Грецького царства, видали величезні й тяжкі укази про відступництво проти Ізраїлю, щоб знищити Тору, за їхнім задумом, і змушували їх порушувати Шабат, і щоб не обрізали своїх синів, і щоб кожен писав на своєму одязі, що немає в нього частки в Г-споді, Б-зі Ізраїлю, і вирізав так само на розі свого бика, і тоді орав би на ньому. І тривало так близько п'ятдесяти двох років».
- ^ «Мегілат тааніт», розділ 6: «Бо утискали мешканців Єрусалима, і ті не могли виходити й входити через них удень, а тільки вночі. І чим утискали їх грецькі царі? [Тим, що] розміщували кастели (табори воїнів) у містах, щоб мучити наречених, а після цього ті виходили заміж за своїх чоловіків, і не давали Ізраїлю радіти зі своїми дружинами». «Ктубот», 3б: Що за небезпека?... Сказав Раба: казали: незайману, що виходить заміж четвертого дня, спершу буде віддано ігемонові.
- ^ Мішна «Мідот», 2, 3: «...і було в ній тринадцять проломів, які проломили грецькі царі, а потім їх знову закладено» (цей указ згадується також у відомому піюті «Маоз цур»: «і проломили стіни моїх веж»).
- ^ «Шулхан арух Алтер Ребе», розділ 284.
- ^ «Лікутей сіхот», том 35, с. 174 і далі, і в зазначеному в примітках, і ще.
- ^ Сіха Шабату глави «Мікец», Шабат Ханукі, Шабат мевархім тевет, 5721 (грудень 1960 – січень 1961), § 6, і ще.