Центральне запалювання


Центральне запалювання — це назва громадських запалювань ханукії, які проводяться в центральних місцях по всьому світу. Ініціатива почалася зі шлухім Ребе в рамках мівцо «Ханука». Цим запалюванням не виконують обов'язку заповіді, але воно здійснюється для того, щоб звістити про чудо Хануки якнайширше якомога більшій кількості євреїв. Сьогодні громадські ханукії поширилися в усі куточки світу, зокрема в помітні місця, такі як Білий дім, поруч з Ейфелевою вежею та інші.
Ініціатива в минулому зустріла сильний спротив з боку різних єврейських кіл в Америці, таких як реформісти та їм подібні, проте після тривалої судової боротьби хасиди Хабаду здобули нищівну перемогу за заохочення Ребе.
Історія
Перші громадські ханукії в Сполучених Штатах були встановлені на площі «Юніон-сквер» у Сан-Франциско, в Каліфорнії,[потрібне уточнення] і запалені равом Хаїмом-Іцхаком Дрізіним на вражаючій церемонії, яка відбулася під патронатом американської компанії-гіганта «Лівайс». Громадське запалювання відбулося також поруч із Дзвоном Свободи Сполучених Штатів, у Філадельфії; на Мангеттені в Нью-Йорку, де була встановлена найбільша ханукія в Сполучених Штатах, а також в інших містах, таких як Олбані, Чикаго та інші.
Громадське запалювання, що мало особливе значення, відбулося 5740 року (1979/1980) у парку «Лафаєт», навпроти Білого дому. Президент Сполучених Штатів Джиммі Картер брав участь у церемонії особисто, і подія дістала широке національне висвітлення в засобах масової інформації. Церемонія запалювання навпроти Білого дому повторювалася й у наступні роки, причому іноді сам президент брав участь у запалюванні, а іноді він надсилав одного зі своїх єврейських помічників, які представляли його на запалюванні ханукії.
Вказівки Ребе
Ребе кілька разів торкався важливості публічних запалювань[1] і вказував проводити їх «у найгромадськішому і центральному місці»[2]. Слід підкреслити, що ними не виконують обов'язку, а кожен має запалювати в себе вдома[2]. Коли на місці перебувають люди з народів світу, треба спонукати їх до дотримання семи заповідей синів Ноаха[2].
Помітні громадські ханукії
Найбільша ханукія у світі

Найбільшу у світі ханукію встановлюють і запалюють щороку на розі П'ятої авеню і 59-ї вулиці на острові Мангеттен у Нью-Йорку. Ханукія горить під патронатом «Кон Едісон» — місцевої електричної компанії. Щоночі в дні Хануки запрошують громадських діячів і підприємців першого ряду, щоб запалити ханукію, тоді як за видовищем спостерігають натовпи людей. Церемонію запалювання організовує «Цеірей Агудат Хабад» Сполучених Штатів під керівництвом рава Шмуеля-Менахема-Мендла Бутмана.
Ханукію спроєктував художник Яаков Агам за зразком зображення первісної менори з Храму в Єрусалимі згідно з Рамбамом, і вона дістала згоду та заохочення Ребе. Ханукія важить майже дві тонни, а висота її — близько десяти метрів, максимальна висота, дозволена з погляду галахи.
Ханукія в Білому домі

У 5739 році (1978/1979) уперше відбулася церемонія запалювання громадської ханукії в Лафаєт-парку, навпроти Білого дому у Вашингтоні, в організації рава Аврагама Шем-Това. У церемонії брав участь президент Сполучених Штатів Джиммі Картер. Ребе відзначив цю подію та її вплив у своєму листі до євреїв, які противилися громадській ханукії в їхньому місті[3].
Відтоді подію проводять щороку за участі високопосадовців адміністрації, а оркестр армії Сполучених Штатів грає єврейські пісні. Найвищою посадовою особою, яка була удостоєна честі запалити ханукію, був віцепрезидент Джо Байден, у 5775 році (2014/2015)[4].
Ханукія в Тель-Авіві

У 5769 році (2008/2009) центр Хабаду в Тель-Авіві спільно з Фондом сприяння спадщині Ізраїлю в Тель-Авіві та мерією Тель-Авіва встановив гігантську ханукію заввишки близько дев'яти з половиною метрів у серці площі Рабіна в Тель-Авіві.
Судова боротьба за громадські ханукії

Боротьба почалася 5742 року (1981/1982) у місті Тінек, в окрузі Берген у Нью-Джерсі, коли єврейська громада спробувала перешкодити запалюванню громадської ханукії перед будівлею окружного суду. Ребе написав лист раді громади, в якому зазначив позитивний вплив, який мають громадські ханукії, — вплив, який визнала й американська адміністрація і на який вона дивиться прихильно, але, хоча лист і прочитали, рада єврейської громади продовжувала противитися запалюванню. Ребе надіслав їм лист, у якому зазначив, що він «збентежений і вражений» їхнім спротивом, але зрештою їм вдалося перешкодити запалюванню ханукії в Тінеку. Щоб обійти цей спротив, шаліах рав Ісраель Брод запалив чотирнадцять ханукій у містах довкола Тінека.
Після Хануки рада громади написала Ребе лист, у якому вони докладно викладають причини свого спротиву встановленню громадських ханукій. Серед іншого вони стверджували, що демонстративні вияви єврейства можуть викликати антисемітизм. Ребе відповів довгим листом на п'яти сторінках, у якому докладно відповів на їхні аргументи — він пояснив, наскільки шкідливий спротив євреїв питанням єврейства і якої шкоди громада може завдати іншим єврейським громадам. Ребе наголосив на важливості громадських ханукій, сказавши: «Досвід довів, що ханукія, встановлена в громадському місці протягом восьми днів Хануки, була джерелом натхнення для дуже й дуже багатьох євреїв і пробудила в них дух ототожнення зі своїм єврейським народом і з єврейським способом життя . . Я особисто знаю багато десятків таких євреїв, які повернулися, і в мене є вагомі підстави вважати, що в останні роки сотні й навіть тисячі євреїв пережили запалення своєї внутрішньої єврейської іскри завдяки громадському запалюванню ханукії в їхніх містах, у столиці країни тощо, як було опубліковано в засобах масової інформації»[5].
Боротьба того ж року поширилася й на інші осередки. Шаліах Ребе в Піттсбурзі рав Ісраель Розенфельд, який дістав згоду мерії на встановлення громадської ханукії, зустрів спротив з боку організації, що бореться за відокремлення релігії від держави. В окружному суді шаліах програв процес, і питання було винесено на розгляд Верховного суду. Хабад представляв адвокат пан Натан Левін. Зрештою Левіну вдалося переконати суд аргументом, що ханукія є не релігійним, а культурним експонатом, і її встановлення не суперечить закону про відокремлення релігії від держави.
Завдяки цій перемозі ханукію встановили в Піттсбурзі на Хануку 5743 року (1982/1983); але наступного року мером міста став один з адвокатів, який противився ханукії, і він перешкодив її встановленню, стверджуючи, що рішення суду дозволило встановлення ханукії, але не зобов'язало його її встановлювати.
Ще одна боротьба почалася на Хануку 5744 року (1983/1984) у Цинциннаті, Огайо, коли рав Шалом-Дов-Бер Калменсон хотів встановити центральну ханукію в місті й зустрів сильний спротив з боку громади реформістів у місті, яке вважається оплотом реформістів у Сполучених Штатах. Стараннями єврейської федерації в його місті, якою керують реформісти, мерія повідомила його, що він не має дозволу встановити ханукію на міській площі.
Рав Калменсон вирішив боротися з мерією судовими засобами. У розмові з адвокатом паном Натаном Левіном у голові рава Калменсона блиснула юридична знахідка, і він запропонував адвокатові зайняти зовсім іншу позицію: стверджувати, що запалювання ханукії є певним видом висловлення думки, і коли якийсь громадянин хоче висловити свою думку за допомогою встановлення ханукії — мерія не має права обмежувати його кроки й перешкоджати йому висловлювати свою думку, оскільки це порушення закону про «свободу слова». Адвоката вразила ця думка, і він побоювався використати цей аргумент, але зрештою так і вчинив — а адвокати протилежної сторони, які були впевнені, що його аргументи ґрунтуватимуться на рішенні Верховного суду у зв'язку з відокремленням релігії від держави, були здивовані, коли пан Левін почав говорити про «свободу слова». Вони побоювалися постати тими, хто не дає свободи слова. Того ж року рав Калменсон переміг і встановив ханукію.
Протягом 5740-х років шлухім Ребе здобули безліч перемог у судових позовах, причому Ребе був залучений до подробиць того, що відбувалося. З роками громадські запалювання стали загальноприйнятими, і спротив згас.
У місті Цинциннаті, яке є реформістським оплотом, противники продовжували боротися з громадською ханукією рік за роком, наводячи різні аргументи. У 5764 році (2003/2004) рав Калменсон переміг остаточно, і суд дозволив йому встановлювати ханукію щороку, а його противників зобов'язали сплатити великі суми. Відтоді судові розгляди проти ханукії припинилися.
Крім того, судові позови потрапили в засоби масової інформації і викликали великий резонанс. Це призвело до того, що, на додачу до розголосу на самих запалюваннях, боротьба сприяла звіщенню про чудо Хануки ще ширше.
Додаткова література
- «І вестиме війни Б-га», додаток «Кфар-Хабад», свято Сукот 5782 (21 вересня 2021)
Зовнішні посилання
- «Трохи світла відганяє багато темряви», у «Гіткашрут» 542
- Коли Ребе сказав шаліахові: «Від тебе я чекав більшого» ● Дивіться

- Звіщення про чудо у світовому масштабі — десятки перших шпальт газет у Сполучених Штатах, на яких шлухім видно на титульній сторінці — на сайті
, 26 кислева 5772 (22 грудня 2011) - П'ята авеню: найбільша ханукія у світі на сайті

- І запалили свічки / Боротьба за встановлення громадських ханукій — огляд — на сайті
, 23 кислева 5767 (14 грудня 2006) - Перемога Бейт Хабаду в Цинциннаті, Огайо — на сайті
, 28 кислева 5766 (29 грудня 2005) - Чому на автомобіль встановили круглу ханукію? — на сайті
, 3 тевета 5775 (25 грудня 2014) - Адвокати відтворюють процес, який уможливив встановлення громадських ханукій
(англійською)
| Ханука | ||
|---|---|---|
| Чудо Ханукі | Греція • Укази Антіоха • Повстання Хасмонеїв • Чудо глечика з олією | |
| Свято Ханука | Мегілат Антіохос • Читання Галеля • «Ве-аль га-нісім» • Севівон • Ханука-гелт • Вечір латкес • П'ята свічка • «Зот Ханука» • «Га-нейрот галалу» • Споживання молочних страв і олії | |
| Ханукальні свічки | Запалювання ханукальних свічок • Ханукія • Центральне запалювання • Мівцо «Ханука» | |
| Нігуни | «Га-нейрот галалу» • «Га-нейрот галалу» (2) • «Єваним нікбецу алай» | |
Примітки
- ^ Шабат тижневої глави Ваєшев і 6-та свічка Хануки 5747 (27 грудня 1986). Шабат тижневої глави Ваєшев 5748.
- ^ 1 2 3 Шоста свічка Хануки 5747 (27 грудня 1986).
- ^ Див. далі #Судова боротьба за громадські ханукії
- ^ Див. Світло Хануки на подвір'ї Білого дому ● Документальна зйомка
- ^ Листи Ребе опубліковано в записці рава Мордехая-Менаше Лауфера «Трохи світла відганяє багато темряви»