Решут га-рабім і решут га-яхід
Решут га-рабім і решут га-яхід (громадське володіння і приватне володіння) в ученні Каббали і хасидуту вказують на поняття множинності та роз'єднаності — «громадське володіння», що виявляється в цьому світі, — на противагу Б-жественній єдності — «приватному володінню», що виявляється у світі Ацилут.
У Галахі
Основна стаття – Робота з перенесення з володіння до володіння
Одна з 39 робіт, заборонених у Шабат, — перенесення з приватного володіння в громадське або навпаки; вона вважається основною роботою, і кара за неї — побиття камінням за умисне порушення і обов'язок принести жертву за гріх за ненавмисне. Натомість перенесення з одного з цих володінь до кармеліту або з нього заборонене лише постановою мудреців, а з «місця, вільного від закону» або до нього — дозволене від початку.
Ця робота виводиться з вірша[1]: «І звелів Моше, і оголосили в таборі, кажучи: ані чоловік, ані жінка хай не роблять більше роботи для святого приношення. І перестав народ приносити», з якого Гемара виводить[2], що застереження Моше (сказане в Шабат) стосувалося також перенесення і виносу в Шабат загалом.
Хоча всі 39 робіт не написані в Торі явно, а виводяться з того, що вони виконувалися під час робіт у Мішкані, роботу з перенесення виокремлено в окреме вивчення, оскільки «це неповноцінна робота», тобто не справжня робота і не зміна самої речі, і тому без явного джерела ми б її не забороняли[3].
У внутрішньому вченні Тори
В ученні Каббали та Арізаля[4] цей світ названо «приватним володінням», оскільки він цілковито єдиний з Б-жественністю і зі Всевишнім, а світ Ацилут — «громадським володінням», оскільки він відокремлений від Б-жественності.
Ребе Магараш пояснює[5] зміст сказаного в «Зогарі»[6], що цей світ називається «турей де-піруда» (гори роз'єднання), згідно з Арі[7]: цей матеріальний світ називається громадським володінням, бо в ньому не відчувається Б-жественна істина, що немає нічого, крім Нього, і що Всевишній — це єдина справжня реальність (приватне володіння), а відчувається в ньому лише матеріальне буття створінь як реальність, відокремлена від Б-жественності («тура де-піруда»). І тому здається, ніби, не доведи Б-же, існує безліч речей поза Б-жественністю[8]. І він пояснює це в служінні Всевишньому: неспокій, притаманний заняттю справами цього світу, постійні побоювання і турботи походять з того, що в матеріальних справах цього світу не видно явно, що є керівна рука згори, яка дбає про прожиток кожного.
Приватне володіння, натомість, символізує реальність, у якій відчувається лише єдність Творця, без будь-якого іншого зовнішнього буття, і виявляється це у світі Ацилут, у якому немає створінь і навіть ангелів як буття, відокремленого від Всевишнього, так що про нього сказано: «Він (Всевишній) і Його життя — одне, Він і Його сутності — одне», — і світла, і посудини, що сходять у його сфірот, цілковито єдині.
Світ Тогу
І в тому ж питанні[5] він пояснює там, що відчуття відокремленості від Б-жественності в цьому світі походить з його кореня у світі Тогу (світі Некудім), де Б-жественні світла світять із такою силою і таким великим розкриттям, що не можуть поєднуватися одне з одним, — і тому світ Тогу називається «громадським володінням».
І пояснює це батько Ребе в літерах Каббали[9]: ширина громадського володіння — 16 ліктів[10], що вчить, що його суть — світ Тогу.
Бо 16 — це число синів Кетури, що вказують на Тогу[11]. Яким чином? Кетура в гематрії — «шах» (320), це 320 іскор Тогу, і вони — п'ять разів «дін» (64), що вказує на Тогу[12]. І ще: «Кетура» походить від слова «кторет» (куріння)[13], а 11 її пахощів вказують на 11 князів Есава[14], які в Тогу[16].
Примітки
- ^ Шмот 36, 6
- ^ Трактат Шабат, аркуш 96, сторінка 2
- ^ Тосафот там же
- ^ «Ец хаїм», брама 11, розділ 7; «Мево шеарім», брама 5, частина 1, розділ 1
- ^ 1 2 «Маїм рабім», «Ваера» 5636, розділ 1 і розділ 3.
- ^ Частина 1, 158а.
- ^ «Лікутей га-Шас» на початку трактату Шабат.
- ^ І див. «Танія», кінець розділу 33; «Лікутей Тора», Бемідбар 4в.
- ^ Див. «Лікутей Леві-Іцхак — Ігрот кодеш», с. 400; далі зміст викладено у вільній формі.
- ^ Шабат 99а; «Шулхан арух га-Рав», закони ерувів, розділ 345, закон 11. І див. «Танія», кінець розділу 33, і див. вище, розділ 48, примітку, що приватне володіння натякає на ім'я Гаває — Єдиного у світі, а громадське володіння натякає на ім'я Елокім.
- ^ «Ец хаїм», брама розбиття посудин, розділ 2.
- ^ А в «Лікутей Леві-Іцхак — Ігрот кодеш», с. 346: гематрія п'яти слів від другого імені Елокім у Торі до третього — «мерахефет аль пней га-маїм ва-йомер» — становить 320 і вказує на «шах» (320), які є сукупністю суворостей (дінім) Тогу.
- ^ Як пояснює Раші, що її названо так, бо її діла були приємні, як куріння.
- ^ Берешит 36, вірші 40–43.
- ^ «Ец хаїм», брама «Анах», розділ 3.
- ^ У «Лікутей Леві-Іцхак»: земля Есава — це земля Кедем. Кедем у гематрії — 144, і це ім'я БАН у квадраті (йуд (20), йуд-гей (30), йуд-гей-вав (42), йуд-гей-вав-гей (52)), а будь-який квадрат належить до рівня «ахораїм» (зворотного боку)[15], що вказує на Тогу.