Лист до Ребе через «Ігрот кодеш»

Лист до Ребе через «Ігрот кодеш» — спосіб, у який хасиди та євреї з широких кіл пишуть Ребе й отримують його пораду та благословення в період після 3 тамуза, коли Ребе не бачать.
Лист до Ребе пишуть так: на чистому аркуші пишуть підйон нефеш, прохання чи запитання, уявляють собі обличчя Ребе і вкладають лист в один із томів «Ігрот кодеш». У багатьох випадках у листах Ребе, у тому випадковому місці, куди було вкладено аркуш, той, хто пише, знаходить відповідь Ребе на свій лист.
Поширення звичаю
У період, що передував 3 тамуза, коли перестали надходити відповіді від Ребе, рав Менахем-Мендл Глуховський почав регулярно вивчати серію «Ігрот кодеш»[1]. Читаючи листи, він помітив, що бачить у них відгуки на різні теми, які саме стояли в нього на порядку денному. Коли це повторилося кілька разів, він дійшов висновку, що в цьому є щось незвичайне.
Тоді одному з членів його родини треба було лягти до лікарні, і рав Глуховський відкрив том «Ігрот кодеш» і знайшов там написане у зв'язку з госпіталізацією: потреба лягти до лікарні, безперечно, виникла тому, що треба наблизити євреїв до юдаїзму в лікарні, і якщо він справді це зробить, усе владнається. В очах рава Глуховського це виглядало так, ніби відповідь була адресована йому. Рав Глуховський не зберіг цього для себе й розповідав про це за різних нагод, щоб підбадьорити загал, додаючи, що Ребе вже сказав, що знайде спосіб, як відповісти[2].
Після 3 тамуза це набуло ширшого розголосу завдяки тижневику «Бейт Мошіах», листкам «Сіхат га-Геула» та численним шлухім і хасидам.
Джерела звичаю
Загалом звичай можна поділити на дві частини: а) лист до Ребе — тобто вкладання підйон нефеш, звітів, добрих звісток і прохань про благословення в книжку Ребе. б) отримання відповіді від Ребе — ставлення до відповіді у відкритому місці як до відповіді Ребе.
Хасиди наводять різні джерела, у яких можна побачити можливість використання книжок Ребе, щоб написати йому, а також використання книжок, щоб отримати відповідь:
Лист до Ребе через книгу
Про вкладання підйон нефеш Ребе пише, що слід уявити собі образ провідника покоління й вкласти лист у його книжки. Ці слова написано в листі, у якому Ребе докладно перелічив звичаї, яких слід дотримуватися щороку у зв'язку з 10 швата, і його регулярно друкують у тижневику «Кфар-Хабад» до цієї дати:
Кожен прочитає підйон нефеш (звісно, підперезавшись поясом). Ті, хто удостоївся увійти на єхідут або принаймні бачити обличчя мого тестя, Ребе, нехай буду я спокутою за його ложе, — хай уявлять себе під час читання підйон нефеш так, ніби стоять перед ним. Потім покласти підйон нефеш між сторінками маамару, кунтресу тощо з учення мого тестя, Ребе, нехай буду я спокутою за його ложе. І надіслати його (якщо можливо — того самого дня), щоб його прочитали на його святій могилі.
— «Ігрот кодеш», том 4, лист 885
Щось подібне наводиться в книжці «Ле-шема озен» рава Шнеура-Залмана Духмана від імені Ребе Рашаба: «Коли щось трапляється з євреєм, кожен єврей має силу відкрити книгу «Танія» і сказати: „Ребе, допоможіть мені!“». І додає: імовірно, тому заведено вкладати підйон у книгу «Танія»[3].
Так само про випадок, коли потребують благословення, сказано, що єврей має силу відкрити книгу «Танія» і сказати: «Ребе, допоможіть мені»[4].
Отримання відповіді через книгу
У законовчителів наводиться[5], що можна відкрити святу книгу й бачити у відкритому змісті знак успіху. З цим звичаєм погоджуються всі коментатори «Шулхан аруха», і його наведено в сіхі Ребе як усталений звичай:
І, як відомо, звичай багатьох і багатьох в Ізраїлі — як великих мудреців Ізраїлю, так і простих людей, а також жінок — такий, що перед здійсненням певної дії вони відкривають святу книгу і дивляться в те місце, де відкрилася книга і куди вперше впав погляд (не навмисно, адже хотіли побачити, де вона відкриється за Вищим провидінням), і на цій підставі ухвалювали рішення щодо дії. Наприклад, коли їм відкривався вірш «відкривай, відкрий» або «радіючи, зрадієш» і подібне, це було для них «знаком згори», що в справі, яку вони збираються здійснити, буде великий успіх; або ж вони розуміли зі знаку, що слід утриматися від здійснення цієї справи чи відкласти її на пізніший час, і таке інше
— «Гітваадуйот» 5749, частина 1, с. 309
Однак із цієї сіхи можна лише зробити висновок, що йдеться про «знак згори», а не про те, що Ребе дає відповіді. Також слід зазначити, що в продовженні сіхи Ребе уточнює, що відкривання книги — лише для буденних справ, а не для питань, які стосуються святості, про які слід запитати рабина.
А в іншій сіхі («Сефер га-сіхот 5749», ч. 2, с. 489):
І як відомо, з давніх-давен у євреїв є звичай: коли хотіли з'ясувати, як вчинити в дозволених справах (у справі, про яку в Торі не дано явної вказівки робити так чи інакше), з'ясовували це за допомогою жереба тощо — наприклад, відкривали святу книгу (Хумаш тощо), і в місці, де відкрилася книга, — а це за особливим провидінням, — знаходили знак і т. д., і відповідно до цього вирішували, як вчинити на ділі, і тлумачили, що оскільки книга відкрилася на такому-то вірші, це знак із Небес, що воля Всевишнього — щоб вчинили саме так.
І в примітці там само (98):
І слід зауважити, що з огляду на велику обережність, якої слід дотримуватися щодо святих книг, — можливо, варто утримуватися від використання святих книг, і тим паче не для з'ясування буденних справ, а кидати жереб іншими способами; і слід зауважити, що жереб загалом походить від Небес.
Також у відповіді на приватне запитання про сватання Ребе написав[6]: «Є такі, у кого заведено відкривати Хумаш або Тегілім, і за першим віршем, що їм трапився, вони згідно із законом дізнаються, що робити».
У докладному святому листі, який Ребе надіслав євреєві, що написав, що відкрив ТАНАХ і його увагу привернули два вірші, Ребе пояснив цей звичай і те, що він правильний. Ось його святі слова:
«У своєму листі ти питаєш, яке значення для тебе можуть мати два вірші в книзі Мішлей (8:6-7), які привернули твою увагу, коли ти відкрив ТАНАХ „навмання“. Ти, звісно, маєш рацію у своєму припущенні, що в цьому уривку є особливе послання для тебе. Насправді, як ти, безперечно, знаєш, „Тора“ взагалі означає „настанова“, і її дано як таку не лише нашому народові загалом, а й кожному євреєві зокрема. Це одна з причин того, що під час Дарування Тори Б-г почав із того, що Сам говорив у другій особі однини — „Я — Б-г, твій Всесильний“; і, як розповідають нам мудреці, душі всіх синів Ізраїлю, включно з душами всіх майбутніх поколінь, були присутні під час Дарування Тори. Безперечно, якщо подумати про те, що згадані вірші постали перед тобою в такий значущий спосіб і в сприятливий час, як ти описуєш у своєму листі, — ясно, що це вказує на ясне послання, оскільки все відбувається за особливим провидінням. Ба більше, Бааль-Шем-Тов нагадує нам, що все, що єврей бачить або чує, містить послання для нього в служінні Б-гові»[7].
У продовженні листа Ребе докладно роз'яснює, яка відповідь і настанова приховані у віршах, що відкрилися очам того, хто питав, під час відкривання книги, і як йому застосувати цю настанову у своєму житті та служінні.
До цього слід додати слова Ребе[8] про те, що щоразу, коли єврей читає лист Ребе, він стає «кар'яна де-ігарта» (тим, хто зачитує, проголошує лист), і на нього покладено місію виконати написане в ньому.
Ставлення до звичаю
Прихильники

Переважна більшість хасидів Хабаду всіх напрямів має звичай писати Ребе через «Ігрот кодеш». Багато машпіїм заохочують своїх слухачів регулярно писати Ребе й настановляють їх щодо частоти листів і правильного ставлення до відповідей, які Ребе дає через «Ігрот кодеш». Секретар рав Шалом-Мендл Сімпсон, якому Ребе доручив управління архівом листів, а також їх передавання до друку в серії «Ігрот кодеш», підтримував цей звичай і казав, що заднім числом бачить у ньому причину того, що Ребе квапив його з виданням і друком листів якомога швидше[9].
Крім того, багато євреїв, які не є хасидами Хабаду, пишуть Ребе — регулярно чи час від часу — через «Ігрот кодеш». На різних великих щорічних заходах, як-от гілула Рашбі в Мероні та гілула Баби Салі в Нетівоті, тмімім і аврехи, здебільшого з єшиви гдола Цфата, встановлюють намети для листів до Ребе. Низка рабинів поза хасидизмом Хабаду заохочували писати листи в такий спосіб[10]
Публікується безліч історій про чудеса, які, як вірять, сталися завдяки листу до Ребе та виконанню вказівок, даних Ребе в листі. Такі історії публікувалися в листку «Сіхат га-Геула», тижневику «Бейт Мошіах» і «Га-Геула», а звідти збиралися в спеціальні книжки, присвячені цьому, — наприклад, серія книжок «Ніфлаот ахшав» і книжка «Рое нееман».
Противники
Водночас є хасиди, які критикують цей звичай і стверджують, що це відхилення від усталеного хабадського шляху і що немає потреби вказувати Ребе методи, як давати хасидам відповіді на їхні біди й сумніви[потрібне джерело]. На підкріплення цього твердження цитують лист Ребе з періоду після відходу Ребе Раяца, у якому Ребе вказує надіслати запитання на святу могилу Ребе Раяца, і Ребе знайде спосіб відповісти:
А щодо його запитання: адже тепер неможливо запитати мого тестя, Ребе, нехай буду я спокутою за його ложе, коли є сумнів, як вчинити, — якщо він міцно стоятиме у своєму зв'язку з ним, не зважаючи на спокуси лихого начала, і надішле запитання на святу могилу мого тестя, Ребе, нехай буду я спокутою за його ложе, — вет дер Ребе гефінен а вег ві ем цу ентферн [= Ребе знайде спосіб, як йому відповісти]
— «Ігрот кодеш», том 3, лист 579
Загальне застереження щодо цієї теми, яке приймає й більшість тих, хто дотримується цього звичаю, полягає в тому, що, згідно з вказівками Ребе, такі запитання слід спрямовувати (також) двом рабинам, двом лікарям або двом порадникам, залежно від потреби[11], а лист через «Ігрот кодеш» має бути паралельно й на додаток до цих дій[12].
Див. також
Додаткова література
- Додаток до брошури «Єхі га-Мелех га-Мошіах», Інститут учення Мошіаха, Бней-Брак, елул 5766 (серпень–вересень 2006).
- Рав Ашер Гершович, «Шаарей єшива», єшива «Хасидей Хабад Любавич» Цфат, ч. 4
- «У відповідь на його листи» — додаток до тижневика «Бейт Мошіах», 3 тамуза 5777 (27 червня 2017)
- Рінат-Ноа бат Аліза, Ви побачите! Ще будуть чудеса, тижневик «Бейт Мошіах», випуск 636, сторінки 42-47 (5768)

Зовнішні посилання
- «У відповідь на його лист» — мультимедійна програма про листи до Ребе
тішрей 5779 (вересень–жовтень 2018) - Центр «Ігрот кодеш» — пишемо Ребе, офіційний сайт, що дає змогу писати Ребе онлайн через «Ігрот кодеш».
- «Ігрот кодеш» — твоя відповідь від Мелех га-Мошіаха, ще один сайт, що дає змогу писати Ребе через «Ігрот кодеш» онлайн
- Особисті історії про чудеса Ребе через «Ігрот кодеш»
- Рав Меїр Мазуз радить: писати Ребе через «Ігрот кодеш», 22 тамуза 5771 (24 липня 2011)

- Лекція на «Гідбарут»: чи правильно відкривати «Ігрот кодеш»? — рав Іцхак Бацрі про листи через «Ігрот кодеш»

- 10-й канал про листи до Ребе через «Ігрот кодеш»

- Амі Маймон, програма на радіо «Коль бе-Рама» — Лист до Ребе через «Ігрот кодеш», 2 тамуза 5773 (10 червня 2013)

- Школа, яка вчить писати Ребе — огляд про хабадську школу для дівчат у Цфаті, що навчає писати Ребе через «Ігрот кодеш»
тижневик «Бейт Мошіах»
Примітки
- ^ Рав Глуховський має звичай щодня перед сном читати 5 листів Ребе в «Ігрот кодеш».
- ^ «Бейт Мошіах», випуск 274, сторінка 48.
- ^ Розповідає, що чув від рава Йосефа Ліпшица з Корюківки, який чув від Ребе Рашаба.
- ^ «Ле-шема озен».
- ^ Респонси «Хаїм шаал» (Хіди), ч. 2, розд. 38, 41. І в інших місцях (зазначено в «Шаарей єшива», ч. 4 (Цфат, 5761), с. 617 і далі).
- ^ «Гейхал Менахем», ч. 2, с. 217.
- ^ Вільний переклад листа від 24 нісана 5738 (1 травня 1978), надрукованого в книжці «Море ле-дор навох», ч. 3, сторінка 249
- ^ Сіха Ребе, Шабат тижневої глави «Пінхас» 5748.
- ^ Згідно з його словами за кількох нагод, зокрема на центральному фарбрейнгені 11 нісана 5755 (11 квітня 1995) в «770», «Бейт Мошіах», — наведено в програмі «Ве-абіта ніфлаот — адар I 5782 (лютий–березень 2022)» (хвилина 22:30)
- ^ Див. у зовнішніх посиланнях.
- ^ Сіха 15 швата 5748 (3 лютого 1988). І в сіхі 2 адара 5748 (20 лютого 1988) — щоб питали трьох хасидських рабинів («хсідіше рабоним»).
- ^ Рав Йосеф-Єшая Браун: коли пишуть Ребе, а коли звертаються до друзів, які розуміють?. Рав Іцхак Аксельрод: лист через «Ігрот кодеш» — на додаток до шляхів, установлених Ребе.