Перейти до вмісту

Постанова про те, що Ребе живий і існує

Матеріал з Хабадпедії
Постанова

Постанова про те, що Ребе живий і існує — постанова згідно з галахою, написана і підписана рабинами та машпіїм, у якій встановлено, що за галахою Ребе Мелех га-Мошіах живий і існує у фізичному тілі в цьому світі і що слід вимагати від Святого, благословенний Він, щоб Він виконав прохання народу Ізраїлю про Визволення і про розкриття Ребе як Мелех га-Мошіаха.

Сила постанови

Ідея постанови заснована на словах, які в минулому були почуті від самого Ребе, про силу постанов рабинів у силу Тори, особливо в питанні Визволення. На виході Йом Кіпуру 5721 року (1960/1961) на трапезі в квартирі Ребе Раяца Ребе звернувся до рабинів і попросив їх погодитися, щоб Мошіах прийшов. Один із рабинів відповів: «Хіба нам треба погоджуватися? Хто ми такі, щоб погоджуватися? Хай Ребе погодиться!» Обличчя Ребе стало серйозним, і він не відреагував, але через кілька днів, у ніч свята Сукот, коли його запитали про другий святковий день діаспори, Ребе відреагував: «Другий святковий день діаспори? Адже ви могли взагалі цього уникнути!»

Крім того, протягом багатьох років Ребе неодноразово звертався до рабинів та інших адморів, щоб вони постановили, що настав час Визволення. А коли рабини постановили, що Ребе — Мелех га-Мошіах, Ребе поставився до цього взимку 5752 року (1991/1992) — у сіхі тижневої глави «Шмот» і в сіхі тижневої глави «Мішпатім»[1] після підписання угоди про скорочення озброєнь між Росією і Сполученими Штатами, — пояснивши, що ці події є наслідком розкриття Мелех га-Мошіаха та його дій, і приписав це заслузі постанови.

На продовження слів Ребе про силу постанови рабинів діяти у світі та на продовження постанови про те, що Ребе — Мелех га-Мошіах, рав Іцхак Ліфш у 5774 році (2013/2014) став ініціатором ще однієї постанови, в якій (після вступу, що пояснює питання вічності життя Ребе) встановлено, що Ребе живий і існує, що це слід оголосити і вимагати розкриття[2].

Мета постанови — прискорити і привести у світі до розкриття Ребе на очах у всіх як Мелех га-Мошіаха, у світлі слів Ребе, сказаних у різних випадках, про велику силу галахічних постанов, які ніби зобов'язують Вищий суд.

Текст постанови

Вступ до постанови «Живий і існує»

а. Моше — істина, і Тора його — істина: усі вислови мудреців, що наводяться в ПАРДЕС, від Писаної Тори й Усної Тори аж до наших Ребе, провідників поколінь — адморів Хабаду, — усе це включається у визначення «Моше — істина, і Тора його — істина».

б. У кожному поколінні має бути провідник покоління — праведник, основа світу, душа в тілі[3].

в. Є вислів мудреців, що Мошіах житиме вічно, душа в тілі[4].

г. Ребе каже, що дев'яте покоління [— наше покоління] від Бешта відрізняється в питанні вічності життя від восьмого покоління від Бешта [— Попереднього Ребе[5]].

д. Ребе дозволив публікувати з його згоди і за його підтримки, що він: 1. провідник покоління — праведник, основа світу, 2. що він — Мелех га-Мошіах.

е. У мудреців сказано, що є час, коли Мошіах ховається[6].

ж. Знаходимо в мудреців: трактат Таанит, аркуш 5: «Яаков, праотець наш, не помер», а в трактаті Сота, аркуш 13, сторінка 2: «А деякі кажуть: не помер Моше»[7].

з. Згідно зі сказаним — Торою істини, «ке-Єгуда ве-од ле-кра», додається постанова про те, що зобов'язані вірити святій Торі, і оскільки Ребе — він і є праведник, основа світу, і провідник покоління, і він же — Мелех га-Мошіах, як було опубліковано в постановах сотень рабинів з усіх кінців світу, отже, він живий, як ми написали в постанові.

Рішення суду

а. Слід говорити і публікувати, що справжня реальність згідно з Торою така: Ребе Мелех га-Мошіах живий і існує у фізичному тілі в цьому світі, і ясно, що цю істину не можна приховувати.

б. Вимагати від Святого, благословенний Він, у будь-який час, щоб Він виконав прохання народу Ізраїлю «І Він визволить нас удруге незабаром...» — вічним Визволенням і будівництвом Третього Храму, негайно і воістину.

в. І цим ми виносимо ясну постанову, що на все подібне поширюється веління «Не повинна залишатися в тебе плата найманця до ранку», а також заповідь-повеління «Того ж дня віддай плату його», і «Звіщає Він слова Свої Яакову, закони Свої і устави Свої — Ізраїлю,

що Він велить іншим, те робить Сам», і вимога і домагання народу Ізраїлю «Доки?» — справедливі, особливо з огляду на становище, пов'язане з небезпекою для життя тощо народу Ізраїлю. І так само має здійснитися «винагорода за заповідь», тобто справжнє і повне Визволення через нашого праведного Мошіаха, без жодної затримки і будь-якого додаткового зволікання, не дай Б-г, і тому має відбутися розкриття Ребе шліта (Адмора шліта) Мелех га-Мошіаха — рава Менахема-Мендла, сина рава Леві-Іцхака Шнеєрсона, що любить увесь Ізраїль, — негайно і воістину: «Царя в красі його побачать очі твої», [«і не ховатиметься більше вчитель твій»], на очах у всякої плоті, нижче десяти тефахів, і негайно і воістину завершити свою місію — збудувати Храм, зібрати розсіяних Ізраїлю, виправити весь світ і визволити нас вічним Визволенням зараз же, воістину; і проголосимо всі ми разом голосом вісника, що звіщає і каже:

Єхі адонейну морейну ве-рабейну Мелех га-Мошіах ле-олам ваед!

Список рабинів[8]

Див. також

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Наприкінці сіхи Шабату тижневої глави «Шмот», 21 тевета — наступного дня після роковин відходу з життя Рамбама, 5752 року (1991/1992), Ребе висловлює побажання, щоб завдяки самому рішенню про особисте зміцнення і зміцнення оточення у вивченні Рамбама, зокрема згідно з постановою про вивчення Рамбама, і особливо законів про Мошіаха в Рамбама, «неодмінно негайно отримають винагороду — фактичне виконання слів Рамбама наприкінці його книги, що, після того як уже є "цар із дому Давида, заглиблений у Тору і виконує заповіді, як Давид, праотець його... і змусить увесь Ізраїль іти нею і зміцнювати її, і вестиме війни Всевишнього" — він імовірний Мошіах, — щоб негайно ж він став "напевно Мошіахом", завдяки тому що "зробив і досяг успіху, і збудував Храм на його місці, і зібрав розсіяних Ізраїлю... і виправить увесь світ, щоб усі разом служили Всевишньому тощо"». Цим Ребе підтверджує зміст постанови — що вже є імовірний Мошіах. У сіхі Шабату тижневої глави «Мішпатім» 5752 року (1991/1992), в якій Ребе звернув увагу на дії Мошіаха у світі зі скорочення воєн і бюджетів на озброєння тощо, Ребе сказав, що це — дія і вплив провідника покоління, який є Мошіахом покоління, — думка, яка повторювалася і підкреслювалася в сіхі кілька разів. У зв'язку з цим він сказав, що це сталося «унаслідок рішення і проголошення "царів — рабинів" про те, що "ось він (Мелех га-Мошіах) гряде"... постанови рабинів і море гораа Ізраїлю про те, що настав час Визволення, "постане цар із дому Давида тощо — імовірний Мошіах", аж до стану "це напевно Мошіах", — постанови із Синаю, яка простягається і проникає також у рамки світу, до такої міри, що керівники народів світу з власного розуміння вирішують і проголошують (і "у своїх судах", які мають силу принципу "закон держави — закон") про стан "і перекують мечі свої на рала"" .
  2. ^ Уже в 5755 році (1994/1995) вийшла постанова, у якій Ребе названо титулом «Цар Мошіах, хай живе він на віки вічні», але це перша постанова, у якій це є предметом постанови.
  3. ^ У трактаті Йома, аркуш 38, сторінка 2: «Р. Хія бар Аба сказав від імені р. Йоханана: праведник не йде зі світу, доки не буде створений праведник, подібний до нього, як сказано: «І сходить сонце, і заходить сонце» — перш ніж згасло сонце Елі, зійшло сонце Шмуеля з Рами... Побачив Святий, благословенний Він, що праведників мало, встав і насадив їх у кожному поколінні, як сказано: «...і утвердив на них всесвіт» [розсіяв їх в усіх поколіннях, щоб вони були основою, опорою і фундаментом для існування всесвіту — Раші].
  4. ^ У трактаті Сука, аркуш 52, сторінка 1: вчили мудреці: Мошіахові, синові Давида, який незабаром відкриється в наші дні... «Звіщу закон» — звіщу це як закон і пам'ять (Раші)... уже пророкував про тебе Давид, батько твій, як сказано: «Життя просив він у Тебе — Ти дав йому» (довготу днів вічно і назавжди). Рабейну Бах'є, книга Берешит, розділ 11, вірш 10: «...а в Мошіаха, сина Давида, не буде смерті, але йому належить жити вічно»; «Маамарей Адмор га-Закен», Пророки, Єшаягу, с. 69: «Мошіах, син Давида, про якого сказано... «життя Ти дав йому» — в аспекті вічного життя, і це те, що кажуть: живий і існує»; «Іньяна шель торат га-хасидут», пункт 5: «Аспект Мошіаха — це сама точка життєвої сили, яка вища за рамки образу... бо сама життєва сила безмежна, і її безмежність не лише у вічності, в тому, що вона не підвладна змінам часу, бо всяка суть незмінна...».
  5. ^ Шабат тижневої глави «Бо», пункт 15: «Новизна нашого покоління — дев'ятого покоління щодо всіх попередніх поколінь (восьмого покоління)... тоді як у нашому поколінні — останньому поколінні вигнання і першому поколінні Визволення... душі в тілах...».
  6. ^ Рабейну Бах'є, тижнева глава «Ваєхі»: прийдешній визволитель відкриється, а потім знову сховається.
  7. ^ У передмові до коментаря на Мішну Рамбам пише: «...Почав Моше роз'яснювати цю Тору, кажучи... А коли це було перед його смертю, він почав записувати Тору в книги... потім піднявся на гору посеред сьомого дня місяця адара... і була та подія, що його спіткала, смертю в наших очах, бо нам його бракує і ми втратили його, і життям для нього — заради шани того рівня, на який він піднявся; і так сказали... Моше, учитель наш, не помер...». P. S. Додаткові джерела і докладний виклад можна вивчити в книгах «Лікутей мекорот» рава Мейджеського, шліта.
  8. ^ Неповний список.

Повідомити про помилку на цій сторінці