Перейти до вмісту

Сатмарський хасидизм

Матеріал з Хабадпедії
Рабі Моше Тейтельбойм

Сатмарський хасидизм (Сатмар) — угорський двір хасидського стилю, який став у Сполучених Штатах найбільшим (за чисельністю) з дворів. Походить з міста «Сату-Маре» в Румунії. Його засновником був рав Йоель Тейтельбойм, а після нього двір очолив його небіж, рав Моше Тейтельбойм, який був також головою «Еда гаредіт». Після його відходу з життя в 5766 році (2005/2006) двір розколовся між двома його синами, равом Агароном Тейтельбоймом і равом Єкутіелем-Єгудою Тейтельбоймом (якого називають Залман-Лейб). Центри двору сьогодні знаходяться у Вільямсбурзі і Кір'ят-Йоелі. Сатмарські хасиди живуть також в Ерец-Ісраель, головним чином в Єрусалимі і в Бней-Браку (у «Шикун Сатмар» у цьому місті, де мешкають близько 250 родин). Адмори двору є нащадками Алтер Ребе.

Зв'язок із хасидизмом Хабаду

Під час справи Йоселе Шухмахера існував зв'язок між сатмарським двором і Любавичами, коли за вказівкою Адмора із Сатмара було направлено делегацію, щоб порадитися про це з Ребе[1].

Рав Моше Тейтельбойм, автор «Берах Моше», був у Ребе в 5718 році (1957/1958), щоб попросити його захистити Сатмар у зв'язку з боротьбою між ними і сіоністами. Рабі Моше сказав потім, що з усіх рабинів, у яких він побував, Ребе — єдиний, чия думка збіглася з його думкою на сто відсотків. Ребе сказав йому, що не виступає публічно з цього питання, оскільки сумнівається в користі цього, але за лаштунками він навіть діє в цій справі. На фарбрейнгені, що відбувся після цього 12 тамуза, Ребе згадав про цю справу[2].

Поет р. Цві-Яїр Штейнмец, який був другом рабі Моше з дитинства, зустрічався з равом Моше наприкінці 5730-х років (ще за життя рабі Йоеля із Сатмара) і мав звичку після цього писати Ребе про зустрічі. У листі 5737 року (1976/1977) р. Цві-Яїр розповідає про зустріч з рабі Моше і зазначає: «Наприкінці довгої бесіди він наголосив, що сповнений захоплення справами його святості Адмора шліта і його шлухім щодо повернення людей до тшуви... і що йому відомо про мікви в кожному кампусі і що він виступив на захист справ його святості в Маямі; також він прошепотів мені на вухо, що кілька років тому пропонував своєму дядькові, раву із Сатмара, співпрацювати з його святістю Адмором шліта у справах зміцнення єврейства... Він сказав, що дуже хотів би поговорити з його святістю, якби це було для нього можливо». На полях листа 5742 року (1981/1982) він знову зазначає: «Також рав Моше Тейтельбойм сказав мені щиро й по совісті, що він із хасидів його святості Адмора шліта і цінує його діяльність, і що він наполегливо просив свого дядька [= автора „Ва-йоель Моше“] про співпрацю з Любавичами у зміцненні справ єврейства»[3].

Р. Меїр Заянц, який був близький до сатмарського двору, на початку 5740-х років — за вказівкою Ребе — зустрівся з Адмором р. Моше Тейтельбоймом. Метою зустрічі було вплинути на р. Моше, щоб припинилися хуліганські й насильницькі дії сатмарських громил проти рава Мендла Вехтера. Вони зустрілися, але Адмор із Сатмара стверджував, що не має влади над громилами при своєму дворі і що він надто слабкий порівняно з ними. Зрештою, після того як рав Заянц рішуче поговорив з ним і передав йому послання від Ребе проти дій громил, Адмор із Сатмара погодився пообіцяти, що, наскільки це від нього залежить, він випустить роз'яснення про те, що він проти хуліганських дій, і також його офіційні установи випустять протест проти цих дій. (Це було до того, як сатмарські громили напали на рава Вехтера). Рав Заянц протягом багатьох років докладав великих зусиль для того, щоб хуліганські дії сатмарців проти хасидів Хабаду припинилися[4].

На фарбрейнгені 10 швата 5742 року (3 лютого 1982) Ребе було представлено р. Хаїма-Баруха Рубіна з Лос-Анджелеса; через участь його брата у зібранні на користь сатмарських установ Ребе настановив його подбати про те, щоб сатмарські хасиди не були втягнуті до тих, хто намагається відновити чвари між сатмарськими хасидами і Хабадом[5].

У кількох випадках Ребе вказував громадським діячам кварталу Краун-Гайтс учитися в сатмарських хасидів у Вільямсбурзі їхньої поведінки в громадській діяльності, відзначаючи з похвалою їхню продуману й енергійну роботу у справах кварталу Вільямсбург і загалом[6].

Війна Сатмара проти хасидів Хабаду

Обкладинка тижневика «Кфар-Хабад» (номер 110), де повідомляється про рава Пінхаса Корфа і рава Менахема-Мендла Вехтера (елул 5743 (серпень–вересень 1983))

Боротьба між хасидизмом Хабад і сатмарським хасидизмом почалася в 5710-ті роки й досягла піку в 5730-ті та 5740-ві роки. Головним чином на тлі полярних світоглядів щодо Держави Ізраїль і шляхів поширення юдаїзму. Хоча рабі Йоель Тейтельбойм із Сатмара і Ребе зберігали взаємну повагу і навіть радилися один з одним з різних питань, гостре ідеологічне протистояння між дворами призвело до тяжких зіткнень на хасидській вулиці.

У п'ятницю 15 сівана напередодні Шабату тижневої глави «Бегаалотха» 5743 року (1982/1983) рав Пінхас Корф давав урок з «Танії» у Вільямсбурзі, і посеред уроку його побили кілька хасидів Сатмара, які противилися проведенню уроків з вивчення хасидуту. Його було поранено, а його бороду жорстоко обрізано.

На зібранні, що відбулося в 770 у дні після цього приголомшливого випадку, р. Піню запросили розповісти про те, що сталося. Він розповів кількома фразами подробиці події і завершив закликом продовжувати займатися святими мівцоїм з ще більшою жвавістю і самопожертвою.

9 тамуза 5743 року (20 червня 1983), о 6 годині ранку, коли рав Аврагам-Мендл Вехтер, (сатмарський хасид, який став хасидом Хабаду і вплинув також на інших із сатмарської громади вивчати вчення хасидуту Хабаду) йшов до синагоги молитися ранкову молитву, на нього напали четверо бандитів із Сатмара, побили його, завдали йому ножових ударів у горло і в тіло, зламали йому руку й ногу, обстригли йому бороду і пейси, його роздягли й кинули на жваву дорогу в південній промисловій зоні Брукліна, непритомного, у критичному стані. Рав Вехтер був врятований завдяки перехожому афроамериканцю, який проходив повз і викликав медичну допомогу. Цей злочин став відомий у харедимній громадськості і викликав бурю, керівники й адмори висловили різкий протест. Услід за цими подіями Ребе написав про нього: «Самовідданий заради Хабаду, і на ділі»[7].

І Ребе у своїй сіхі закликав сатмарських рабинів висловити протест проти випадку з равом Корфом (а також проти завдання ножових поранень раву Мендлу Вехтеру приблизно через два тижні), а коли вони відмовилися це зробити, рабинський суд Краун-Гайтс на чолі з равом Залманом-Шимоном Дворкіним постановив, що заборонено їсти м'ясо під їхнім кашрутом (навіть якщо є ще один кашрут) і що заборонено їсти продукти, які перебувають лише під їхнім кашрутом (без ще одного кашруту), а також херем на певні компанії[8][9], і на фарбрейнгені в наступний Шабат Ребе підтримав цю вказівку, сказавши, що «після дії бейт-діну нічого немає», і, отже, на всіх лежить обов'язок підкоритися постанові[10]. Ребе дуже різко відгукнувся про події на фарбрейнгені свята Геули 12 тамуза того року і рішуче протестував проти тих, хто це вчинив, пов'язавши це з подіями арешту Ребе Раяца — що навіть євреї, «які вчилися і відійшли», що були серед євсеків, які заарештували й допитували Ребе Раяца, навіть не помишляли погрожувати доторкнутися до його бороди й пейсів. Також Ребе протестував проти рабинів із того кола, які підтримують їх мовчанням, а також проти рабинів, які протестували проти них вимушеним протестом, лише щоб виконати обов'язок[11].

17 тамуза[12] того ж року Ребе виголосив особливу сіху, в якій різко відгукнувся про цю подію і пов'язав її з ім'ям рава Корфа, «Пінхас». У записі сіхи цей момент не було згадано, і під час редагування Ребе написав маніхім: «бракує про натяк на тижневу главу — що сталося у „Пінхасі“», і була це тижнева глава «Пінхас».

У Пурим 5735 року (25 лютого 1975) сатмарські громили прокололи колеса танка мівцоїм і погрожували тим, хто перебував у ньому. Ребе згадав про це в одній зі своїх сіхот[13].

Тертя посилилися після операції «Ентеббе» на тлі подяки Всевишньому за велике диво, що сталося, тоді як у сатмарському хасидизмі стверджували, що це справа сатани та ілюзія, і не може бути, щоб це було диво з небес, оскільки це було зроблено сіоністами.

Фотографія, опублікована в газеті «Алгемейнер журнал», на якій видно двох тмімім, що перебували в танку, коли його закидали камінням, і дивляться крізь розбите лобове скло зруйнованого танка мівцоїм

Кілька разів узимку 5737 року (1976/1977) сатмарські громили кидали каміння в танк мівцоїм[14].

У місяці шват 5737 року (січень–лютий 1977) кілька сатмарських хасидів прийшли до Огелю і внесли туди свиню. На фарбрейнгені 15 швата Ребе висловився про цю справу дуже різко, сказавши: «Якщо висловитися „прикра справа“, цього буде занадто мало... навіть якби йшлося про кладовище зовсім простих людей.. зрозуміло й просто будь-якій розумній людині і будь-якому єврею, і навіть ті, хто не належить до синів завіту (неєвреї), розуміють це...»[15]. Ребе докладно розповів про непристойну поведінку, що мала місце в минулому в Ростові-на-Дону в околицях могили Ребе Рашаба, і Ребе Раяц застеріг причетних до цього виправити свою поведінку, а коли вони відмовилися підкоритися — їх було тяжко покарано [16]. Ребе закликав усіх причетних і співучасників того, що сталося на могилі Ребе Раяца, вчинити повну тшуву і виправити вчинене. Розповідають, що один із тих хасидів справді пішов туди і просив пробачення, тоді як другий відмовився йти, раптово захворів і помер, а в третього неприємності в родині й донині.

У свято Швії шель Песах 5737 року (9 квітня 1977) сатмарські хасиди жорстоко й з великою лютістю напали на хасидів Хабаду, які, як щороку, прийшли до Вільямсбурга на ходу. На фарбрейнгені Ахарон шель Песах, що відбувся наступного дня, Ребе говорив про жахливу подію, процитувавши слова вірша, який читали в Торі того дня: «Всевишній битиметься за вас, а ви мовчіть», з висновком, що не слід реагувати на цю тяжку подію і в цій справі треба цілком покластися на Святого, благословенний Він, що Він займеться цим Своїми шляхами. Проте Ребе роз'яснив, що «мовчіть» у жодному разі не повинно тлумачитися як бездіяльність, і, навпаки, треба діяти й додавати у виконанні Тори і заповідей та в «приходити рано-вранці й пізно ввечері заради них до бейт-мідрашу». Також Ребе роз'яснив, що цією вказівкою не реагувати він не має на увазі прощення, борони Б-же, за честь тих, хто постраждав на ході. Про тяжкість вчиненого Ребе висловився, що це прикра й жахлива справа, справа, в яку неможливо повірити, що вона сталася, та ще й при великому скупченні народу і публічно. Ребе подякував хасидам, які брали участь у ході, за те, що вони не були втягнуті у використання «рук — рук Есава» і використовували лише «голос — голос Яакова», який призводить до скасування влади рук, рук Есава[17]. Унаслідок подій, наступного року, перед Швії шель Песах 5738 року (28 квітня 1978) відповідальні за ходу запитали Ребе, чи продовжувати проводити ходу до Вільямсбурга в Швії шель Песах, як щороку, чи ні, і у відповіді Ребе вказав запитати рабинів. Рабини на чолі з равом Залманом-Шимоном Дворкіним постановили, відповідно до слів поліції і у світлі отриманих відомостей про плани сатмарських громил повторити свої дії і додати до них, що не слід іти через небезпеку для життя, і відтоді припинився порядок, згідно з яким у Швії шель Песах до Вільямсбурга виходить хода.

У той період друг рава Вехтера, поважний єврей і знавець Тори із сатмарського хасидизму, запропонував раву Вехтеру сісти й поговорити з ним «віч-на-віч», не заради перемоги в суперечці, а як людина з людиною, і рав Вехтер написав Ребе, що вважає це доброю нагодою роз'яснити приємними шляхами, що таке хасидут, і наблизити того єврея, у якого вчаться багато хто, до вчення хасидуту Хабаду. У відповіді Ребе відповів: «— не сперечатися (з ними). Поки що вони не розуміють, про що з ними говорять, і вказати на вислів наших мудреців, благословенної пам'яті (Псахім, 66б): „кожен, хто гнівається“ і т. д.»[18].

Також Ребе сказав, що варто засумніватися, чи зараховувати до міньяну таких євреїв, у яких немає сорому так чинити, оскільки серед ознак народу Ізраїлю — «соромливі, милосердні та ті, що творять добро».

У 5745 році (1984/1985), унаслідок зневажливих і глузливих слів, написаних у газеті «Дер ід», що видається Сатмаром, проти вивчення «Га-Рамбам га-йомі», маїм ахронім і вічності вчення хасидуту та його поширення, Ребе вказав не читати цю газету через нехтування вивченням Тори, зібрання глузіїв і побоювання ослаблення віри у вчення хасидуту[19]. Також Ребе згадав, щоб не ходили до їхніх синагог і не намагалися їх наблизити, і «прийде господар виноградника і виполе свої колючки».

Останніми роками

В іярі 5765 року (2004/2005) у Краун-Гайтс відбулася зустріч за участю громадських діячів із сатмарських хасидів і громадських діячів із Краун-Гайтс, щоб обговорити тих, хто намагається посягнути на традиційне встановлення брит міли, прийняте з покоління в покоління[потрібне уточнення][20]

В адарі 5770 року (2009/2010) рав Ісраель-Йосеф Гендель, рабин хабадської громади в Мігдаль-га-Емеку і один із рабинів Рабинського суду Хабаду, роз'яснив, що прийнятий звичай не їсти продукти під сатмарським кашрутом залишається чинним, оскільки ніхто не змінив попередніх постанов[21].

У 5772 році (2011/2012) ходу до Вільямсбурга було неофіційно відновлено, і кілька хабадських бахурім також кілька разів ходили з ходою до сатмарської синагоги і зустрічалися з Адмором рабі Єкутіелем-Єгудою[потрібне джерело].

У свято Пурим 5772 року (8 березня 2012) в бейт-мідраші частини хасидів Адмора рабі Єкутіеля-Єгуди було влаштовано виставу пурим-шпіль, у якій глузували з Ребе[22]. У газеті «Дер ід» було опубліковано оголошення з вибаченнями за цей вчинок без явної згадки у зв'язку з хасидами Хабаду[23].

У кислеві 5779 року (2018/2019) керівники сатмарських установ у Лондоні оголосили бойкот фарбрейнгенам 19 кислева, що проводяться в Лондоні, і машпіа раву Йосефу-Іцхаку Джейкобсону[24].

Сьогодні тертя між Хабадом і Сатмаром зменшилися, і адмори рабі Агарон Тейтельбойм і рабі Єкутіель-Єгуда Тейтельбойм є друзями Хабаду[25]. Також рабини і громадські діячі Хабаду відвідують сатмарських адморів[26]. Так само є сатмарські хасиди, які вивчають книжки хасидуту Хабаду і беруть участь у хасидських фарбрейнгенах, зокрема за посередництвом «Гейхал Менахем» та організації з вивчення «Танії».

Сатмарські адмори

Рабі Йоель Тейтельбойм — був адмором із Сатмара і головою «Еда гаредіт», до війни служив рабином у Сату-Маре (Сатмарі). Був відомий своєю різкою опозицією до сіонізму і до всякого, хто до нього належав. Був у дружніх стосунках з нашими Ребе, провідниками поколінь.

Рабі Моше Тейтельбойм — був адмором із Сатмара з 5739 року (1978/1979) до свого відходу з життя. Був також головою «Еда гаредіт».

Рабі Агарон Тейтельбойм — один із двох сатмарських адморів, служить також його рабином і головою єшив Сатмара в ньому.

Рабі Єкутіель-Єгуда Тейтельбойм — якого називають Залман-Лейб, один із двох сатмарських адморів.

Зовнішні посилання

Див. також

Додаткова література

  • Рав Меїр Заянц, «Хаїм шель браха», розділ п'ятнадцятий: Мої зв'язки із Сатмаром (с. 203 і далі).
  • Біньямін Ліпкін і Йоссі Елітов, «Бе-холь бейті нееман гу», життя і діяльність рава Шнеура-Залмана Гурарі, розділ дев'ятий: «Яда аріхта» (с. 268 і далі).
Хабад і великі мудреці Ізраїлю
Хабад та його гілки
Хасидизм Хабад-Любавич • Старосільський хасидизм • Розкол хасидизму Хабад (5626) • Хабад-Копись • Хабад-Ляди • Хабад-Ніжин • Овруцький хасидизм
Двори Росії, Литви та України
Боян • Брацлав • Тальне • Слонім • Сквира • Пінськ-Карлін • Чорнобиль • Карлін • Черкаси • Ротмістрівка • Ружин • Чортків • Сколе • Садгора
Двори Галичини
Бобов • Цанз • Махнівка • Пшеворськ • Белз • Надвірна • Бичина • Кречніф • Зутшка
Двори Польщі та Волині
Амшинов • Гур • Звягель • Лелов • Стропков • Радзинь • Бяла • Пшисуха • Ожарів
Двори Угорщини та Румунії
Вижниця • Сатмар • Спинка • Ерлау • Папа
Двори Землі Ізраїлю та Марокко
Шомрей Емуним  •  Ашлаг  •  Абухацира

Примітки

  1. ^ Шнеур-Залман Бергер, Викриття: таємна делегація із Сатмара до Любавичів, на сайті 22 тевета 5776 (3 січня 2016)
  2. ^ Візит Адмора із Сатмара до Ребе — на сайті 5 іяра 5766 (3 травня 2006)
  3. ^ «Гіткашрут», номер 783: Любавичі очима великих рабинів Угорщини.
  4. ^ «Хаїм шель браха», с. 213 і далі. Див. там докладно. І див. там від с. 203 до с. 216 про зв'язки рава Заянца із Сатмаром.
  5. ^ Щоденник місяця шват 5742 року (січень–лютий 1982) у збірнику «Діврей Мошіах» до Шабату тижневої глави «Бешалах» 5786 року (2025/2026), с. 54.
  6. ^ Див., наприклад, у «Лікут маанот кодеш» 5727–5729, відповідь 292, 5732–5733, відповідь 43, 5747, відповідь 261, та ін.
  7. ^ «Лікут маанот кодеш» 5744, відповідь 34
  8. ^ Цікаво зазначити, що в сіхі 2 нісана 5748 року (20 березня 1988), у якій Ребе говорить (у пунктах 6 і 8) про коліно Цуар (одне з пояснень слова «Цуар» — від слова «цаар»), і в тому ж питанні Ребе наводить джерело своїх слів від Ребе Цемах Цедека, а в примітці внизу Ребе вказує на цю сіху, і див. там докладно.
  9. ^ Фотографія херему. Стаття в «Кфар-Хабаді» (номер 99, с. 12 і далі).
  10. ^ Див. у «Га-Рав Ашкеназі», частина 2, і в тижневику «Кфар-Хабад», номер 100
  11. ^ «Гітваадуйот» 5743, 4, с. 1752.
  12. ^ Сіха 17 тамуза 5743 (28 червня 1983), «Лікутей сіхот», том 23, с. 305־307.
  13. ^ У танку перебували рав Меїр Гарліг, рав Йосеф Гехт і рав Реувен Матусов та інші. Рав Матусов описує це у відео R' Reuven Matusov: Purim 5735 — Tank 21 Р. Реувен Матусов: Пурим 5735 (25 лютого 1975) — танк 21 на сайті фільтра Хабаду для відеороликів YouTube
  14. ^ Хасид у Вільямсбурзі, який заздалегідь попередив Хабад про «плани» Сатмара
  15. ^ «Сіхот кодеш» 5737, частина 1, с. 465 і далі. Кунтрес «Гітваадут» від «Ваад ганахот бе-лашон га-кодеш» до Шабату тижневої глави «Бешалах» 5786 року (2025/2026), с. 12.
  16. ^ Див. також: «Ігрот кодеш» його святості Адмора Магаріяца, т. 14 — доповнення, с. 444, і див. там с. 291, і в примітці там «у примітці на полях», що починається словами «Бе-давар га-баїт дира».
  17. ^ «Сіхот кодеш» 5737. Сіха Ахарон шель Песах, пункт 41.
  18. ^ «Га-емуна ве-гафацата», тшура Унтл, 19 адара 5756 (10 березня 1996)
  19. ^ «На продовження сказаного вище про тих, хто влаштовує „глузування“ з вивчення Рамбама тощо, — необхідно роз'яснити і застерегти, щоб із ними зовсім не вступали в суперечки, ні письмово й у пресі, ні усно, і щоб не було з ними жодної справи — „ні з ними, ні з їхнім натовпом“! А те, що про них говориться, — це лише тому, що через численні наші гріхи є простодушні євреї, які вражаються і бентежаться від їхніх слів, думаючи: „Чому Всевишній зробив так“, що такі речі пише єврей, прикрашений бородою і пейсами?! Мабуть, забули, що ті самі євреї, прикрашені бородою і пейсами, — обстригли бороду й пейси іншим євреям! І тому ні в кого не буде з ними справи — „ні з ними, ні з їхнім натовпом“, і само собою зрозуміло, щоб не читали їхніх „газет“, адже крім „нехтування вивченням Тори“, яке в цьому є, в цьому є повна заборона: „і в зібранні глузіїв не сидів“! І „заповідь“ тягне за собою „заповідь“ — від слів глузування до речей, які можуть призвести до ослаблення віри у вчення хасидуту, чи то „гасло“, що „забуто вчення Бааль-Шем-Това“, чи твердження, що Алтер Ребе написав свої слова лише для „людей нашого кола“, — речі, які є цілковитою брехнею!... І, попри це, приходить той „нахаба“ і пише й друкує слова брехні! І більше того, намагається вчепитися за велике дерево, тоді як для цього немає жодної підстави, і, навпаки, цим він тягне свого вчителя туди, де перебуває він сам, — „виганяють із ним його вчителя“ — до місця глузування! І в будь-якому разі, оскільки читання їхніх „газет“ може призвести до небажаних наслідків, — це читання є повною забороною!» «Торат Менахем — Гітваадуйот» 5745, частина 4, с. 2227 і далі (там само, с. 2219)(виділення й лапки в оригіналі)
  20. ^ Історія: громадські діячі Сатмара і Хабаду зустрілися в Краун-Гайтс
  21. ^ В інтерв'ю тижневику «Кфар-Хабад», номер від 18 адара 5770 року (4 березня 2010).
  22. ^ «Не вступати в суперечки з тими, хто глузує» 27.03.2011
  23. ^ У Сатмарі вибачаються за образу Любавичів 31.03.2011
  24. ^ У Сатмарі виступили проти фарбрейнгену 19 кислева в Лондоні — на сайті 14 кислева 5779 (22 листопада 2018)
  25. ^ Див. також Рабі Єкутіель-Єгуда Тейтельбойм з візитом у рава Моше-Єгуди-Лейба Ланди —
  26. ^ Рав Гронер утішає скорботних у рабі Залмана-Лейба Тейтельбойма, Хабадська делегація втішає скорботних у рабі Агарона Тейтельбойма — .

Повідомити про помилку на цій сторінці