Нісан Гурвіц
| Нісан Гурвіц | |
|---|---|
Машпіа в єшиві «Цемах Цедек» в Єрусалимі | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5653 |
| Дата смерті | 5727 |
| Місце проживання | Меа-Шеарім, Єрусалим |
| Рід діяльності | машпіа |
| Освіта | «Томхей Тмімім Любавич» |
| Посада | машпіа єшиви «Торат емет» у Хевроні, машпіа єшиви «Цемах Цедек» в Єрусалимі |
| Учні | Шимон Фрідман та інші |
Рав Нісан Гурвіц (5653 — 5727) був машпіа в єшиві «Цемах Цедек» в Єрусалимі та однією з величних постатей хабадської громади міста.
Біографія
Народився близько 5653 року (1892/1893) у Білій Русі; коли він досяг віку єшиви, батько відправив його навчатися в єшиву «Томхей Тмімім Любавич».
Оскільки він присвятив себе служінню молитви і зовсім не приходив на заняття єшиви за розкладом, керівництво єшиви було змушене повідомити йому, що він більше не може числитися серед її учнів і відтепер не зможе їсти разом з учнями єшиви. Попри це, він залишився в Любавичах і займався служінням молитви у великому бейт-мідраші міста.
Із заснуванням єшиви «Торат емет» у Хевроні в 5671 році (1910/1911) він був обраний і направлений Ребе Рашабом до першої групи учнів, які стали основою для її створення[1]. Коли він прибув до Хеврона, керівництво єшиви обрало його машпіа, і він почав викладати хасидут іншим учням.
Після весілля оселився в кварталі Меа-Шеарім в Єрусалимі, а потім почав служити машпіа в єшиві «Цемах Цедек» у місті у вечірні години, водночас присвячуючи свій день служінню молитви.
Його молитва, що звучала з особливою солодкістю, приваблювала багатьох до бейт-мідрашу хасидів Хабаду, де він молився, і, за переказом, коли єшива тимчасово перейшла займатися в залі синагоги, усі учні й викладачі були приковані до його молитви, і це заважало учням навчатися, внаслідок чого єшива перейшла до іншого тимчасового приміщення.
Окрім своїх обов'язків в єшиві, він був одним із головних машпіїм хабадської громади Єрусалима, регулярно повторював хасидський маамар під час третьої трапези і вів уроки «Танії» в синагозі.
Усе життя він суворо стежив за тим, щоб зовсім не вести в Шабат буденних розмов, і навіть коли Святу Землю відвідав Рашаг, зять Ребе Раяца, він утримувався від розмови з ним протягом усього Шабату і не відступив від свого звичаю.
Коли минуло багато років після його весілля і всі лікарі встановили, що він і його дружина не зможуть мати дітей, його тесть не погодився, щоб донька з ним розлучилася, сказавши: «Шкода мені втрачати цю перлину».
Після відходу з цього світу Ребе Раяца він був одним із головних промовців на зібранні, яке провели найстарші хасиди Єрусалима, і саме він стверджував, що треба прийняти провід Ребе і написати йому лист гіткашрут.
Усе життя він зазнав багато страждань. Його дружина померла раніше за нього, але це не вплинуло на його служіння молитви та вивчення хасидуту, і його учні були здивовані тим, що він говорив з ними на хасидські теми, коли вони прийшли його втішити.
Сам він помер 25 адара II 5727 року (6 квітня 1967).
Його учень
- Рав Шимон Фрідман («Шимон га-цадик»).
Додаткова література
- «Анашім шель цура», тшура з весілля родини Вільгельм, адар 5766 (березень 2006), сторінка 35
- Хвилюючий опис: так довго і в двекуті молився «овед» з Єрусалима р. Нісан Гурвіц, на сайті «Лахлухіт геулатіт»

Примітки
- ^ Так зазначено в «Анашім шель цура», адар 5766 (березень 2006), на відміну від переказу, згідно з яким до групи, направленої заснувати єшиву, входили лише семеро юнаків.
Код особи: № 6493334200