Овадья Гадая
| Овад'я Адая | |
|---|---|
Сефардський хахам, даян і каббаліст | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | свято Ханука 5650 (18 грудня 1889) |
| Дата смерті | 20 швата 5729 (8 лютого 1969) |
| Місце поховання | Гар-га-Менухот |
| Країна | Ізраїль, Османська імперія[В] |
| Місце проживання | Єрусалим, Петах-Тіква |
| Рід діяльності | рабин[В] |
| Освіта | талмуд-тора «Дореш Ціон», єшива «Хесед Аврагам», єшива «Тіферет Єрушалаїм» |
| Посада | голова єшиви кабалістів «Бейт-Ель», член ради Головного рабинату Ізраїлю, член Великого рабинського суду, сефардський рабин Петах-Тікви, рам в єшиві «Порат Йосеф» |
| Учителі | рав Шалом Бухбут, рабі Іцхак Шарім, рабі Іцхак Альфія |
| Сім'я | |
| Батько | рав Шалом Адайя |
| Мати | Сара, уроджена Лабатон |
| Дружина | Цалха (Шуламіт), дочка рава Езри Шаріма |
| Діти | рав Шалом-Мордехай-Хаїм Адайя та інші |
| Нагороди | |
| Премія Ізраїлю[В] Премія ребе Кука в галузі рабинської літератури[В] | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Рав Овадья Гадая (свято Ханука[1] 5650 (18 грудня 1889) — 20 швата 5729 (8 лютого 1969)) — сефардський хахам, даян і каббаліст, автор респонсів «Яскіль авді». Глава єшиви каббалістів «Бейт-Ель», член ради Головного рабинату Ізраїлю і член Великого рабинського суду, сефардський рабин Петах-Тікви і лауреат Премії Ізраїлю в галузі літератури про Тору за 5728 рік.
Біографія
Народився в місті Алеппо в Сирії близько свята Ханука 5650 року (18 грудня 1889) у рава Шалома Гадаї і матері, пані Сари, уродженої Лабатон, як нащадок відомих рабинських родин як з боку батька, так і з боку матері. Наприкінці 5658 року (1897/1898) родина репатріювалася до Землі Ізраїлю, і його відправили навчатися в талмуд-тору «Дореш Ціон», а потім в єшиви «Хесед Аврагам» і «Тіферет Єрушалаїм»; також він приватно навчався в каббалістів рава Шалома Бухбута, рабі Іцхака Шаріма й рабі Іцхака Альфії.
У 5667 році (1906/1907) одружився з пані Цалхою (Шуламіт), дочкою рава Езри Шаріма. Під час Першої світової війни утік до Алеппо, щоб ухилитися від призову до турецької армії, і пробув там близько чотирьох років.
Із заснуванням єшиви «Порат Йосеф» у Старому місті Єрусалима в 5683 році (1922/1923) був призначений рамом із Гмари й таємного вчення і паралельно викладав також в єшиві каббалістів «Оз ве-гадар», що діяла в межах «Порат Йосеф», де молилися згідно з намірами Арі, і там протягом багатьох років служив шаліахом ціббур.
У 5685 році (1924/1925) був призначений членом рабинського суду сефардської громади в Єрусалимі, а в 5699 році (1938/1939) — даяном у рабинському суді в Петах-Тікві і служив рабином сефардської громади в цьому місці.
Після відходу з життя батька в 5705 році (1944/1945) був призначений замість нього главою єшиви каббалістів «Бейт-Ель», у 5707 році (1946/1947) був включений до ради Головного рабинату, а в 5711 році (1950/1951) призначений членом Великого рабинського суду в Єрусалимі.
Пішов із життя 20 швата 5729 року (8 лютого 1969) і похований на ділянці сефардських рабинів на Гар-га-Менухот. Його пам'ять увічнено муніципалітетом Єрусалима, який назвав на його честь вулицю в кварталі Нахлаот, і муніципалітетом Петах-Тікви, який назвав на його честь вулицю в кварталі Гадар-Ганім.
Його місце на чолі єшиви каббалістів успадкував його син, рав Шалом-Мордехай-Хаїм Гадая, а зібрання його творів зберігається в архіві Національної бібліотеки.
Зв'язки з Хабадом
Його галахічні постанови в багатьох питаннях відповідають позиції наших Ребе, провідників поколінь, у темах, що були спірними в останньому поколінні: так, наприклад, він був серед рабинів, які підтримали позицію гаона рава Аврагама-Хаїма Нае у питанні «мір», а щодо громади Бета Ісраель постановив, що вони мають пройти «гіюр ле-хумра», і навіть після гіюру заборонив їм одружуватися з когенами, схилявся до дозволу носити перуки від початку й різко дотримувався заборони на передачу територій.
У 5719 році (1958/1959) рав Гадая надіслав Ребе п'ятий том своїх респонсів і у відповідь удостоївся листа від Ребе, у якому той подякував йому за «коштовний подарунок», повторивши «гаряча подяка, гаряча подяка», і додав особливу подяку за те, що у своїх книжках він поєднав відкриту Тору й таємну Тору.
Його книги
- Респонси «Яскіль авді» — його головна праця — книжка респонсів у восьми томах (частина 1, частина 2, частина 3, частина 4, частина 5, частина 6, частина 7, частина 8).
- Респонси «Деа ве-гаскель» — надруковані наприкінці респонсів «Яскіль авді» і присвячені відповідям на запитання з мудрості Каббали (вийшли також окремим томом).
- «Ваїках Овадьягу» — проповіді й надгробні промови (п'ять частин у двох томах).
- «Авда де-рабанан» — нові тлумачення на Шас.
- «Евед га-мелех» — нові тлумачення на Рамбама.
- «Шалом авдо» — тлумачення на Тору.
- Вступ і коментар до перекладу книги «Зоар» на Тору, що приписується рабі Бархіелю-Іову бен Мешуламу Капману (Петах-Тіква, 5706). Вийшов лише на тижневу главу «Берешит».
- «Ве-давар шалом» — доповнення й примітки (і проповідь) до респонсів «Ве-давар шалом» рава Шалома Гадаї (Єрусалим, 5745).
- Два останні розділи із «Се ле-Бейт авот» — коментаря до трактату «Авот» рава Шалома Гадаї (Єрусалим, 5701).
- Респонси наприкінці книжки «Сімхат Коген» (частина 2) рабі Масуда Альхадада, Єрусалим, 5686.
Твори в каталозі HebrewBooks
Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 9. Каталог HebrewBooks.
- «Ва-їках Овадьягу» ויקח עובדיהו
- «Яскіль авді», частина 1 ישכיל עבדי - חלק א
- «Яскіль авді», частина 2 ישכיל עבדי - חלק ב
- «Яскіль авді», частина 3 ישכיל עבדי - חלק ג
- «Яскіль авді», частина 4 ישכיל עבדי - חלק ד
- «Яскіль авді», частина 5 ישכיל עבדי - חלק ה
- «Яскіль авді», частина 6 ישכיל עבדי - חלק ו
- «Яскіль авді», частина 7 ישכיל עבדי - חלק ז
- «Яскіль авді», частина 8 ישכיל עבדי - חלק ח
Зовнішні посилання
- Еліягу Швейка, Каббала, війна й руйнування: зв'язок між Ребе і знаменитим сефардським рабином, із журналу «Нешама»

Примітки
- ^ У частині записів зазначено, що він народився 27 тевета, а в частині — 27 кислева, у рош ходеш тевета або на Хануку.
Код особи: № 1444308000