Перейти до вмісту

Аврагам-Єгуда Хен

Матеріал з Хабадпедії
Аврагам-Єгуда Хен
Хасид Хабаду з хабадської родини Хен
Основна інформація
Дата народження10 хешвана 5638 (17 жовтня 1877)
Місце народженняЧернігів
Місце похованняЦвинтар Сангедрія
КраїнаІзраїль[В]
Місце проживанняЄрусалим
Місце діяльностіНовозибков, Сопот, Париж, Тель-Авів, Єрусалим
Рід діяльностірабин[В]
ПосадаРабин Новозибкова, Рабин Сопота, Рабин бейт-мідрашу «Га-Рамбам» в Єрусалимі, Керівник Центру релігійної культури (відділу торанічної культури), Рабин кварталу Бейт-га-Керем в Єрусалимі
УчителіДавид-Цві-Гірш Хен, Адмор з Горностайполя, Єхезкель Лібшиц
Сім'я
БатькоДавид-Цві-Гірш Хен
ДружинаЛея, дочка Моше Мінцберга
ДітиХана, Перец, Зельда, Дов-Бер, Двора, Шошана
Брати й сестриШломо-Менахем-Мендл Хен, Рахель Шнеєрсон
Родовід

Рав Аврагам-Єгуда Хен (хешван 5638 (жовтень–листопад 1877) — 10 тішрея 5718, жовтень або листопад 1877 — жовтень 1957) — хасид Хабаду з хабадської родини Хен, який належав до кіл «Мізрахі»; жив в Єрусалимі й обіймав різні посади в Міністерстві освіти.

Біографія

Народився в Чернігові 10 хешвана 5638 (17 жовтня 1877)[1] у рава Давида-Цві Хена. Служив рабином у місті Новозибков у Росії і рабином єврейської громади Сопота (поряд із Данцигом). Потім утік до Парижа, а звідти переїхав до Святої Землі — спершу до Тель-Авіва, а потім до Єрусалима.

У своїх записах[2] він розповів, що в його дитинстві їхній дім відвідав рав Шломо га-Коген Ааронсон, рабин міст Ніжин, Київ і Тель-Авів. Рав ставив хлопчикові запитання з Тори, і той записав їх у зошит «Шеелот ше-нішальті ме-га-Коген га-гадоль», але зошит у нього загубився. У юності він побував у Любавичах разом зі своїм братом равом Мендлом Хеном у Ребе Рашаба, а в 5674 році (1913/1914), перебуваючи в Бобруйську з нагоди весілля свого брата Дов-Бера[потрібне уточнення], відвідав двір рава Шмар'я-Ноаха Шнеєрсона і став ніби хасидом його двору.

Здобув виховання у свого батька Радаца і був висвячений на рабина адмором із Горностайполя і равом Єхезкелем Лібшицем, і відтоді займався також світськими науками. Коли йому було близько двадцяти років, вів галахічне листування з равом Ар'є-Лейбом Гафтом, рабином Конотопа, і це листування було надруковане в книзі рава Гафта «Дін у-дварім».

У 5662 році (1901/1902) одружився з Леєю, донькою р. Моше Мінцберга, багатого лісоторговця з Черкас. У цей період написав брошуру «Царот Ісраель», у якій описав переживання засудженого до смерті, і брошура загубилася; згодом він писав, що переконаний, що ця брошура була найкращим з усього, що він написав за своє життя. Спершу намагався займатися торгівлею, але в 5669 році (1908/1909) був обраний більшістю голосів рабином містечка Новозибков у Чернігівській губернії; його обрання було опубліковане в газеті «Ед га-зман». Про його рабинство в цьому містечку, його керівництво і постанови написав у своїх записах його друг рав Шломо-Йосеф Зевін, який теж служив рабином цього містечка.

У період його рабинства в Новозибкові йому запропонували значнішу рабинську посаду, але він відхилив пропозицію. Тоді ж він прославився, коли написав свій твір «Га-Ягадут ве-га-дам», присвячений «справі Бейліса» і спрямований на спростування звинувачень проти нього, і він справив велике враження на громадськість; рав Хен діяв і допомагав звільненню Бейліса і зустрічався з його адвокатом.

Польща і Франція

У 5679 році (1918/1919), у період комуністичної революції, утік до Польщі і переїхав до Данцига в Німеччині, де служив рабином сусіднього міста Сопот, і рабин німецької громади міста рав Кальтер зазвичай радився з ним із питань Галахи.

У цей період листувався з Ребе Раяцем. Через розбіжності з мешканцями проти нього виникла опозиція в Данцигу, і він переїхав до Парижа у Франції; у газеті «Гайнт» було опубліковано статтю про його від'їзд і протест проти тих, хто став цьому причиною. У Парижі служив рабином у синагозі, у якій молився Ребе, коли перебував у місті. Коли до міста прибув Ребе Раяц, рав Хен дбав про його потреби в місті.

У 5691 році (1930/1931) видав книгу «Ле-менахамі», у якій — слова про втіху і відхід з життя та оповідання про його батька Радаца Хена і коріння родини Хен. Книга змогла зворушити рава Іцхака-Меїра Левіна, лідера «Агудат Ісраель», який написав про неї: книга «Ле-менахамі» додається. Я прочитав її вдруге і втретє і скажу вашій честі, по правді, я хотів би постійно читати цю книгу, особливо за мого нинішнього стану духу... багато що відповідає моєму внутрішньому світові, моїй душі і духові. Шкода, що ваша честь тепер забирає в мене книгу; можливо, будьте ласкаві повідомити мені, де я зможу отримати таку книгу.

Ребе попросив одного зі своїх хасидів надіслати йому примірник «Ле-менахамі».

Земля Ізраїлю

У 5695 році (1934/1935) переїхав до Землі Ізраїлю і жив у Тель-Авіві, де був одним із перших прихожан хабадської синагоги на вулиці Монтефіоре. У 5697 році (1937) переїхав до Єрусалима і був запрошений служити рабином бейт-мідрашу «Га-Рамбам»; про це було повідомлено в журналі «Шаарей Ціон», і серед інших його привітав із призначенням рав Єхіель-Міхл Тикочинський.

У 5699 році (1938/1939), коли при відділі культури Національної ради було засновано Центр релігійної культури, був обраний його керівником. Після створення держави центр став відділом торанічної культури в Міністерстві у справах релігій і Міністерстві освіти, і він був першим, хто його очолив; цю посаду він обіймав до 5714 року (1953/1954). Залман Шазар, який був тоді одним із керівників Єврейського агентства, багато допомагав йому на цій посаді.

У 5701 (1941) — 5714 (1954) роках був також рабином кварталу Бейт-га-Керем в Єрусалимі. У галахічному листуванні, яке він вів із головним рабином равом Іцхаком-Айзіком га-Леві Герцогом, той писав йому: мій друг, рав, гаон, мудрець досконалий тощо, р. Аврагам Хен, шліта, рабин Бейт-га-Керема.

Після відходу з життя Ребе Раяца 10 швата 5710 (28 січня 1950) рав Аврагам Хен разом зі своїми друзями равом Хаїмом Нае і равом Шломо-Йосефом Зевіном багато діяли в справі прийняття проводу Ребе.

У той час він жив у кварталі Рехавія, і в його домі було організовано постійний урок хасидуту під назвою «Гуртки „Хен“», що проходив у нього вдома. Серед учасників уроку були діячі духу, такі як Залман Шазар; першим магідом шіуру був рав Моше-Лейб Шапіро, голова єшиви «Торат емет», після нього — рав Хен, а після його відходу з життя урок вів рав Шломо-Йосеф Зевін, а після нього продовжив рав Адін Евен-Ісраель.

У газеті «Давар» було написано, що Берл Кацнельсон просив опублікувати твори рава Хена у видавництві «Ам овед», а Єгуда-Лейб Маймон просив опублікувати їх у «Мосад га-Рав Кук», але «це не вдалося», за його висловом.

У Країні обіймав різні посади в Національній раді та в Міністерстві освіти. Був людиною «Мізрахі». Написав книгу про справу Бейліса і багато статей, частину яких було надруковано в книзі «Бе-малхут га-Ягадут». ( виданих у 3 частинах)

Ребе написав йому кілька листів на теми хабадської історії. Один із них надруковано в «Ігрот кодеш», частина 13, — про відомий респонс Цемах Цедека, у якому він висловлюється про Гра: «і це не відповідь».

Відхід з життя

У 5718 році (1957/1958) було опубліковано оголошення, що запрошували на майбутню лекцію рава Хена в Шабат Шува в синагозі «Єшурун» на тему «Мідот ла-тшува». Але цієї промови він уже не виголосив, бо в той Шабат був госпіталізований і прооперований; наступного дня, 9 тішрея, його в палаті відвідав Залман Шазар, а наступного дня, у Йом Кіпур 5718 (5 жовтня 1957), він помер.

Похоронна процесія вийшла з лікарні «Зів» у напрямку кладовища Сангедрія і заповнила вулиці га-Невіїм і га-Рав Кук; про неї писали кілька газет, наприклад газета «Давар». У похороні брали участь багато рабинів Єрусалима, головний рабин Іцхак Нісім, міністри уряду, члени правління Єврейського агентства, представники Міністерства освіти і культури та секретаріат Ради робітників Єрусалима; надгробні промови виголосили його близькі друзі рав Шломо-Йосеф Зевін і Залман Шазар.

Приблизно через рік після його відходу з життя муніципалітет Єрусалима увічнив його ім'я, назвавши його ім'ям вулицю в кварталах Катамон і Кір'ят-Шмуель; на цій вулиці розташований «Бейт Кадіма».

Після його відходу з життя Ребе надіслав лист зі співчуттями його доньці Шошані.

Родина

  • Його дружина, Лея
  • Його дочка, Хана
  • Його син, Перец
  • Його донька, Зельда
  • Його син, Дов-Бер
  • Його донька, Двора
  • Його донька, Шошана

Його книги

  • «Бе-малхут га-Ягадут» — після його відходу з життя частина його творів вийшла в цій серії у видавництві «Мосад га-Рав Кук» і рава Цві Каплана
  • «Ле-менахамі» — про смерть, про його батька і про його родину
  • «Га-Ягадут ве-га-дам» — про справу Бейліса

Твори, утрачені в юності:

  • «Шеелот ше-шаальті ме-га-Коген га-гадоль» — про його бесіду в дитинстві з равом Шломо га-Коген Ааронсоном.
  • «Царот Ісраель» — про засудженого до смерті. Про цю брошуру він сказав, що вона була найкращим з усього, що він написав за все своє життя.

Родинне дерево

Родинне дерево Хенів
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ельханан Хен
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Шломо-Менахем-Мендл Хен
 
 
 
 
 
 
Рав Перец Хен
рабин Чернігова
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Аврагам-Єгуда Хен
 
 
Давид-Цві-Гірш ХенАврагам-Агарон Хен (син Переца)Моше-Лейб Лейн (Хен)Меїр Хен
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Шалом-Шломо Шнеєрсон
брат рабі Леві-Іцхака Шнеєрсона
 
Пані Рахель Шнеєрсон
 
 
 
 
 
 
Меїр-Сімха Хен
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йосеф-Єгуда ХенПерец ХенРахель-Лея Батвінікова
 
Шмуель Батвініков
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Давид-Абба ХенДавид-Лейб ХенАврагам-Агарон ХенДов-Бер Хен
(Берке)
 
Пані Фейга
дочка р. Шнеура-Залмана Калменсона
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ісраель Хен
 
 
Хаїм-Бен-Ціон ХенМеїр-Сімха ХенМордехай Хен
машпіа у Краун-Гайтс
Пані Хана-Фрейда-Двора
 
Рав Еліягу-Ар'є Фрідман
 
 
 
Перец Хен


Додаткова література

Твори в каталозі HebrewBooks

Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 1. Каталог HebrewBooks.

  1. «Лі-мнахамай» למנחמי (Тель-Авів, 1931) — у каталозі · читати

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ За записом про народження в Чернігові
  2. ^ Складено з доповненнями на основі Вікіпедії.


Статтю засновано на статті у Вікіпедії, кредит,
список авторів
Аврагам-Єгуда Хен згадується ще в 16 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 1457446000

Повідомити про помилку на цій сторінці