Хаїм-Хізкіягу Медіні
| Хаїм-Хізкіягу Медіні | |
|---|---|
Автор книжок знаменитої серії «Сдей хемед» | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 7 хешвана 5593 (31 жовтня 1832) |
| Дата смерті | 24 кислева 5665 (2 грудня 1904) |
| Місце поховання | давнє єврейське кладовище в Хевроні |
| Країна | Османська імперія[В] |
| Місце проживання | Єрусалим, Константинополь (Стамбул), Карасубазар, Хеврон |
| Місце діяльності | Константинополь, Карасубазар (Крим), Хеврон |
| Рід діяльності | рабин, ерудит[В] |
| Посада | даян у Константинополі, головний рабин Карасубазара, головний рабин Хеврона |
| Сім'я | |
| Батько | Еліягу-Рафаель Медіні |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Рабі Хаїм-Хізкіягу Медіні (7 хешвана 5593 (31 жовтня 1832) — 24 кислева 5665 (2 грудня 1904)), якого іноді називають Хахам або «Сдей хемед», — автор книжок знаменитої серії «Сдей хемед», рабин міста Карасубазар (Білогірськ) на Кримському півострові в Україні та Хеврона.
Біографія

Народився в Єрусалимі, у рава Еліягу-Рафаеля Медіні, у давній єрусалимській родині, отримав сміху на ухвалення галахічних рішень уже у віці 13 років. Через матеріальні труднощі переселився до Константинополя (Стамбула) і був призначений даяном. У 5626 році (1865/1866) його покликали стати головним рабином у місті Карасубазар у Криму в Україні для громади кримчаків — давньої єврейської громади на Кримському півострові, що розмовляє татарською. Він дуже прославився в окрузі, його шанували також місцеві християни й мусульмани. Там він розпочав свою енциклопедичну працю «Сдей хемед». Перебуваючи в Криму, він захворів на смертельну хворобу в 5638 році (1877/1878), і як сгулу для його зцілення йому додали ім'я «Хаїм».
Слава його поширилася далеко, і багато хто звертався до нього із запитаннями з далеких країв вигнання. І ось як він свідчить про це: «Помножилися мої клопоти понад голову, і не лише в справах міста, бо більшість їх надходила зі світу, з усіх кінців землі, і не далекі вони — то так, то інак, у питаннях усіляких видів».
19 тамуза 5659 (27 червня 1899) він повернувся до Землі Ізраїлю після приблизно тридцяти трьох років рабинства в Криму. Спочатку він два роки жив у Єрусалимі, а потім був призначений головним рабином у Хевроні і служив там рабином до дня свого відходу з життя. Після прибуття до міста відкрив єшиву в Бейт Романо і в ній завершив написання великої талмудичної енциклопедії «Сдей хемед». Призначив рава Менахема-Мендла Нае главою єшиви. Мав глибокий душевний дружній зв'язок із керівниками Хабаду в Хевроні: равом Шломо-Єгудою-Лейбом Еліезеровим і равом Менахемом-Мендлом Нае. А рава Аврагама-Хаїма Нае в роки його дитинства він полюбив, і той був своєю людиною в його домі[1].
Рав Медіні закликав до розширення єврейських громад у Країні: «Поспішайте, кваптеся простягнути руку цій святій справі — заселенню Землі Ізраїлю, і якщо початок її ще малий, то кінець її вельми зросте, з Б-жою допомогою, і завдяки цьому ми удостоїмося побачити й зрадіти істинній Геулі».
Рав Медіні був вельми шанований серед арабів, які вважали його «Б-жою людиною» через його благообразну зовнішність і бороду, що спадала відповідно до його зросту і сягала, як дехто каже, колін. Коли його привезли для поховання на давнє єврейське кладовище в Хевроні, його проводжали також багато арабів із благоговінням, а вночі після поховання вони прокралися на кладовище, розкопали його могилу і хотіли перенести його на подвір'я сусідньої мечеті, вірячи, що його могила благословляє ту місцевість, де вона розташована. Справа розкрилася, і єврейська громада поставила вартових охороняти це місце впродовж тривалого часу. Його докладний заповіт був надрукований на початку чотирнадцятої частини «Сдей хемед».
«Сдей хемед» і Ребе Рашаб
Ребе Рашаб мав дружній зв'язок із равом Медіні. У 5655 році (1894/1895) Ребе Рашаб написав йому листа з приводу його книги «Сдей хемед», а також надіслав йому галахічне запитання [2]. У листі 5663 року (1902/1903) Ребе Рашаб пише раву Медіні з приводу призначення рава Шломо-Єгуди-Лейба Еліезерова рабином у Хевроні [3].
У 5668 році (1907/1908) він одного разу надіслав листа Ребе Рашабу, у якому розповів йому про будівлю в Хевроні, призначену для тих, хто вивчає Тору, але місіонерське товариство бажає забрати її собі, щоб заснувати в ній місіонерську школу. Ребе Рашаб негайно скликав збори громадських діячів, на яких було пожертвувано гроші, щоб купити будівлю і не допустити її захоплення місіонерами[4].
Оцінка його діяльності
Ребе Раяц і Ребе вельми високо цінували рава Медіні та його діяльність; так, наприклад, Ребе описує, як цінував рабі Хаїма-Хізкіягу Ребе Раяц: «Ця книга-енциклопедія, яку мій тесть і вчитель, Ребе, обрав [для адресата], щоб удостоїти його вічної заслуги того, хто дає заслугу багатьом, — це найважливіша енциклопедія, що містить галахічні постанови для поведінки єврея, одного й багатьох, згідно з ахаронім і останніми з ахаронім»[5]. Крім того, метод рава Медіні був прийнятий із визнанням у Хабаді, і Ребе заохочував хасидів вивчати його праці.
Його бібліотека
Коли він піднявся до Землі Ізраїлю, велика частина його бібліотеки залишилася в місті Карасубазар у Криму, і в той час, коли р. Перец Мочкін був у Сімферополі в Криму, Ребе Раяц попросив його спробувати знайти книжки і придбати їх для своєї бібліотеки.
Насправді, коли він прибув до Карасубазара, йому стало відомо, що книжки конфіскувала комуністична влада і вони перебувають у міській бібліотеці. Його спроба знайти книжки і придбати їх не вдалася через стеження агентів розшуку. Зрештою книжки придбав р. Агарон-Моше Пардін, і він надіслав їх Ребе, але був заарештований за цей злочин і засуджений до десяти років заслання.
Ці книжки — частина Зібрання Шнеєрсона в Бібліотеці Леніна. Коли намагалися вивезти книжки звідти, одним із тверджень влади в Росії було те, що ці книжки не належать Ребе, оскільки на них стоїть печатка бібліотеки в Карасубазарі[6].
Друк його книги
Основна стаття – «Сдей хемед»
Ребе надрукував книжки «Сдей хемед» за дорученням свого тестя, Ребе Раяца[7], який цього бажав, оскільки ця праця збирає чимало з постанов ахаронім (від кінця 5600-х років).
У листі 5708 року (1947/1948)[8] ми знаходимо лист Ребе: мій тесть і вчитель, Ребе, хоче надрукувати весь «Сдей хемед» на найкращому папері та в найкращій палітурці, і хай буде ласкавий з'ясувати й повідомити про можливості й ціни на це.
Приблизно через рік Ребе знову пише там, том 3,[9]: люди з Угорщини надрукували тепер кілька частин «Сдей хемед» так, як друкувалося раніше; тепер ми взялися за видання нового випуску з кількома змінами; для повноти справи ми шукаємо сам рукопис Хахама, благословенної пам'яті (не обов'язково із самого «Сдей хемед»), хоча б кілька аркушів, подробиці про нього на додачу до надрукованого в «Сдей хемед», його портрет (окрім того, що надрукований в «Оцар Ісраель») тощо, і напевно він зможе мені в цьому допомогти, адже наприкінці своїх днів Хахам, благословенної пам'яті, піднявся до Святої Землі, хай буде вона відбудована й утверджена, і велике спасибі заздалегідь. І справа нагальна через деякі обставини тут.
Його книги
- «Міхтав ле-Хізкіягу» — новели та респонси (Ізмір, 5625).
- «Ор лі» — респонси (Ізмір, 5631) — на пам'ять його єдиного сина, який помер за його життя. Книжку надруковано анонімно.
- «Сдей хемед» — постанови, новели та правила за статтями в алфавітному порядку, у вісімнадцяти томах. Книга «Сдей хемед» — одна з найпопулярніших у торанічній літературі, і, попри її обсяг, вона надрукована в багатьох і багатьох виданнях. Книга «Сдей хемед» — своєрідна енциклопедія, що зосереджує відповіді щодо повсякденної галахи і охоплює актуальні проблеми, які стояли на порядку денному. Книга зосереджує відповіді мудреців Ашкеназу і мудреців Сфараду в алфавітному порядку, чого раніше не існувало. Автор «Сдей хемед» вельми багатослівний, книга виходила в різних виданнях, і той, хто бажає знайти статтю, мусить шукати її в різних частинах. За винятком книги «Пахад Іцхак», написаної на 300 років раніше, «Сдей хемед» — першопроходець у галузі єврейських енциклопедій.
- «Пкуот саде» — (Єрусалим, 5660) доповнення до «Сдей хемед».
У Криму він надрукував також «Бакашот» і «Неїм змірот».
Див. також
- Рав Еліезеров і «Сдей хемед»
- «Рашей праким мі-толдот арбаа мехабрім»
Додаткова література
- «Толдот Хабад бе-Ерец га-Кодеш»
- «Нода ба-шіурім»
- «Сдей хемед» і наші Ребе, провідники поколінь, у рубриці «Ніцоцей Ребі», тижневик «Гіткашрут», тижнева глава «Бе-гар — Бехукотай» 5781 (сторінка 11 і далі)
- Основні віхи життєпису автора «Сдей хемед», написані рукою Ребе [надруковані в «Сдей хемед», видання «Кегот» 5712, кінець тому 10. Надруковані знову в кунтресі: «Рашей праким мі-толдот арбаа мехабрім», «Кегот», 5779, с. 25.]
Твори в каталозі HebrewBooks
Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 23. Каталог HebrewBooks.
Показати всі книжки (23)
- «Міхтав ле-Хізкіягу» («Писання Хізкіягу»), частина 1 מכתב לחזקיהו - חלק א
- «Міхтав ле-Хізкіягу» («Писання Хізкіягу»), частина 2 מכתב לחזקיהו - חלק ב
- «Ор лі» («Світло мені») אור לי
- «Пкаат саде» פקעת שדה
- «Сдей хемед» — «Асіфат дінім», літери алеф — гімель שדי חמד - אסיפת דינים - אות א-ג
- «Сдей хемед» — «Асіфат дінім», літери алеф — гімель שדי חמד - אסיפת דינים - אות א-ג
- «Сдей хемед» — «Асіфат дінім»: «Кунтрес га-меціца ве-га-мілуїм» (про меціцу; доповнення) שדי חמד - אסיפת דינים - קונטרס המציצה והמלואים
- «Сдей хемед» — «Асіфат дінім»: «Кунтрес га-меціца ве-га-мілуїм» (про меціцу; доповнення) שדי חמד - אסיפת דינים - קונטרס המציצה והמלואים
- «Сдей хемед» — «Асіфат дінім»: Рош га-Шана і Йом Кіпур שדי חמד - אסיפת דינים - ראש השנה ויום הכיפורים
- «Сдей хемед» — «Асіфат дінім»: хамец і маца 2, Холь га-моед, Ханука שדי חמד - אסיפת דינים - חמץ ומצה ב, חול המועד, חנוכה
- «Сдей хемед» — «Беер ба-саді» שדי חמד - באר בשדי
- «Сдей хемед» — «Діврей хахамім» שדי חמד - דברי חכמים
- «Сдей хемед» — «Діврей хахамім» שדי חמד - דברי חכמים
- «Сдей хемед» — «Кунтрес га-клалім», літери алеф — гей שדי חמד - קונטרס הכללים - אות א-ה
- «Сдей хемед», том 1 (розділи алеф — бет) שדי חמד א - (מערכת א-ב)
- «Сдей хемед», том 2 (розділи гімел — хет) שדי חמד ב - (מערכת ג-ח)
- «Сдей хемед», том 3 (розділи тет — ламед) שדי חמד ג - (מערכת ט-ל)
- «Сдей хемед», том 4 (розділи мем — тав) שדי חמד ד - (מערכת מ-ת)
- «Сдей хемед», том 5 (від «Ерец Ісраель» до «Бейн га-мецарім», «Беер ба-саді») שדי חמד ה - (ארץ ישראל-בין המצרים, באר בשדי)
- «Сдей хемед», том 6 («Асіфат дінім», гімел — тет) שדי חמד ו - (ג-ט אסיפת דינים)
- «Сдей хемед», том 7 («Асіфат дінім»: від «Холь га-моед» до «Йом Кіпур») שדי חמד ז - (חול המועד-יום הכיפורים אסיפת דינים)
- «Сдей хемед», том 7 («Асіфат дінім»: хатан, кала, хупа, хамец і маца) שדי חמד ז - (חתן כלה-חופה-חמץ ומצה אסיפת דינים)
- «Сдей хемед», том 9 — респонси «Діврей хахамім» שדי חמד ט - שו''ת דברי חכמים
Зовнішні посилання
Його книжки на сайті HebrewBooks:
- «Сдей хемед», частина перша
- «Ор лі»
- «Міхтав ле-Хізкіягу», частина перша • частина друга
- «Пкаат саде»
Про нього
- Шнеур-Залман Бергер, «Видатні рабини Хабаду в бейт-мідраші „Сдей хемед“», на сайті «Хабад Інфо», 24 хешвана 5776 (6 листопада 2015)
- «Ребе друкує „Сдей хемед“», тижневик «Бейт Мошіах», випуск 923, сторінка 50 і далі.
Примітки
- ^ Він свідчить про нього у своїй книзі («Кцот га-шулхан» до частини 3, розділ 97, пункт 4, примітка 7), що бачив подібний звичай під час вдихання диму свічки на Авдалі: «І пам'ятаю я, коли був отроком, бачив, що так чинив гаон-праведник, автор «Сдей хемед», благословенної пам'яті. І було в нього заведено після того, як він вдихне запах, промовляти «ах, ах» дуже гучним голосом, так що всі, хто стояв довкола, сміялися від радості, хай захистить нас його заслуга» — див. книгу «Нефеш хаїм» (рава Хаїма Паладжі, розділ «Сміх»): «Вийди й перевір, бо не даремно встановлено, дивлячись на нігті на виході Шабату, викликати сміх»
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Рашаба, т. 1, с. 175.
- ^ Там же, с. 299–301
- ^ Сіха Пуриму 5686 (28 лютого 1926), с. 6 — 8.
- ^ «Ігрот кодеш», лист від 7 адара I 5708 (17 лютого 1948).
- ^ «Еле толдот Перец».
- ^ Див. огляд про друк книги в книзі «Видавництво „Кегот“», с. 100–111.
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе, том 2, с. 348
- ^ с. 513
Код особи: № 4440589300