Мордехай Рокеах
| Мордехай Рокеах | |
|---|---|
Рабин Білгорая в Польщі з 5686 (1926) року до початку Голокосту | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 12 сівана 5662 (1901) |
| Дата смерті | 25 хешвана 5710 (17 листопада 1949) |
| Місце поховання | кладовище в Тверії |
| Країна | Ізраїль[В] |
| Місце проживання | Білгорай, Тель-Авів |
| Рід діяльності | рабин[В] |
| Посада | рабин Білгорая (з 5686 (1926) до Голокосту), президент навчальних закладів белзького хасидизму в Тель-Авіві та Єрусалимі |
| Сім'я | |
| Батько | рабі Іссахар-Дов Рокеах, третій адмор Белза |
| Мати | Хая-Двора |
| Дружина | дочка рабі Моше-Агарона з Кобрина (загинула під час Голокосту), Мір'ям, дочка рабі Цві Гліка |
| Діти | двоє дітей від першого шлюбу (загинули під час Голокосту), рабі Іссахар-Дов Рокеах, адмор із Белза |
| Родовід | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Рав Мордехай Рокеах (на прізвисько Білгорайський рав[1]; 12 сівана 5662, 1901 — 25 хешвана 5710, 17 листопада 1949) був рабином Білгорая в Польщі з 5686 (1926) року до початку Голокосту і батьком нинішнього адмора Белза.
Біографія

Народився в Белзі в сім'ї рабі Іссахара-Дова Рокеаха, третього адмора в династії белзького хасидизму, і Хаї-Двори, онуки рабі Мордехая Гольдмана зі Звягеля. У юності щодня навчався в хавруті зі своїм батьком. Одружився з дочкою рабі Моше-Агарона, сина рабі Давида-Шломо з Кобрина, і вона народила йому двох дітей. Невдовзі після відходу з життя свого батька, у віці 25 років, був зведений у рабини міста Білгорай. Заснував у місті талмуд-тору, а також поводився як адмор, очолював хасидський двір і проводив «тиші».
З початком Другої світової війни відправив свою дружину, яка мала російське громадянство, і дітей до дому її батьків, які жили в Росії. Сам же він блукав з місця на місце і зрештою, на прохання свого брата рабі Агарона Рокеаха, адмора з Белза, який перебував тоді як біженець у Перемишлянах, приєднався до нього.
У Песах шені, 15 іяра 5703 (1943), прибув із братом до Угорщини після того, як їх таємно вивіз із гетто Бохні колишній угорський офіцер за великі гроші, і перебував у Будапешті до 24 тевета 5704 (1944), коли його і його брата, Ребе з Белза, таємно переправили до Землі Ізраїлю, після того як їм стало відомо, що гестапо стежить за ними і вимагає від уряду Угорщини їх видачі німецькій владі. Проповідь, яку він виголосив перед тим, як він і його брат покинули Угорщину, згодом викликала полеміку.
9 швата 5704 (1944) прибув до Землі Ізраїлю і оселився в Тель-Авіві. Допомагав братові у відновленні белзького хасидизму. Дізнавшись, що його дружину і дітей убито, одружився 5707 (1947) року з Мір'ям, дочкою рабі Цві Гліка (померла в ніч на 19 тевета 5777 (17 січня 2017)) і онукою рабі Яакова-Єхізкії Грінвальда.[2] 8 швата 5708 (1948) у них народився їхній єдиний син, рабі Іссахар-Дов Рокеах, нинішній адмор з Белза.
Заснував перший хасидський хедер у Тель-Авіві, на вулиці Ахад-Гаам (на той час центр белзького хасидизму), і був президентом навчальних закладів белзького хасидизму в Тель-Авіві та в Єрусалимі.
Наприкінці 5709 року (1948/1949), перебуваючи в поїздці серед євреїв, що жили в Західній Європі, відчув погіршення здоров'я і повернувся до Ізраїлю. Помер 25 хешвана 5710 (17 листопада 1949) у віці 49 років. На похороні надгробне слово виголосив його брат, адмор з Белза, і за вказівкою брата його поховали на кладовищі в Тверії поруч із кількома учнями Бааль-Шем-Това. На його честь названо вулиці «Тхелет Мордехай» у Кір'ят-Белзі в Єрусалимі та в Бейт-Шемеші.
Усі ми — учні праведника з Любавичів
На фарбрейнгені 12 тамуза, що проходив у залі єшиви «Торат Емет» в Єрусалимі 5705 року (1944/1945), Ребе з Белза послав своїм особистим посланцем свого брата, рабі Мордехая Рокеаха з Білгорая.
У «Ковец Любавич», випуск 9, що вийшов того ж року, розповідається про цей фарбрейнген, і ось що розповідається там про слова Білгорайського рава:
«Ребе з Белза не міг особисто брати участь в урочистості через слабке здоров'я. Від його імені говорив його брат, Білгорайський адмор, шліта, який від свого імені та від імені Ребе з Белза, шліта, благословив Ребе благословенням повного одужання і довгих днів і добрих років».
«Він наголосив, що в той час, коли район Лемберга і значна частина Польщі були вже оточені росіянами, харедимні громади, що були там, продовжували існувати і дотримуватися Тори і заповідей із самопожертвою завдяки звісткам про діяльність, сповнену самопожертви, яку Ребе вів і здійснював у Росії».
«У цьому пункті „самопожертви“ — вигукнув Білгорайський Ребе — усі ми учні праведника з Любавичів. І в цьому користь цього святкування, ювілейного року 5655- 5705 святої громадської діяльності Ребе: не він потребує цієї шани, але це демонстрація для нас, щоб ми навчилися в нього самопожертви заради дотримання Тори і юдаїзму, як він робив у минулому і продовжує робити в теперішньому».
Його книги
Додаткова література
- «Цінценет га-ман» (зв'язки рабі Агарона з Белза і його брата рабі Мордехая з Білгорая з Любавичами — у томі 4, сторінка 119 і далі), редактор: Зільбершлаг Давид-Хаїм, видавництво «Баркаї», Хайфа, 5775.
- Адмор рабі Агарон з Белза, його брат рабі Мордехай з Білгорая і любавицькі адмори, «Шемен сасон ме-хаверейха», частина 4, с. 197 і далі.
Зовнішні посилання
- Відкриття про порятунок адмора з Белза і його брата рабі Мордехая з Білгорая

- Так Ребе Раяц допоміг порятунку адмора з Белза і його брата рабі Мордехая з Білгорая.

- מכתב מהרבי הריי"צ לרבי מרדכי, באתר היברובוקס
Примітки
- ^ «Ятед нееман», Він вносив у своє оточення дух життя Тори, додаток «Шабат кодеш» — - Ваїкра 26, 5772, с. 26
- ^ Брат рабі Моше Грінвальда, автора «Аругот га-босем».
Код особи: № 6144796000