Перейти до вмісту

Заснування громади Хабаду в Сполучених Штатах

Матеріал з Хабадпедії

Заснування громади Хабаду в Сполучених Штатах почалося з початком погромів у Росії, які спричинили велику еміграцію хасидів до Сполучених Штатів.

9 адара 5700 (19 березня 1940) Ребе Раяц прибув до Сполучених Штатів, удруге, щоб облаштуватися і перенести центр любавицького хасидизму до Сполучених Штатів.

Трохи більше ніж через рік, 28 сівана 5701 (23 червня 1941), прибув його зять Ребе до Сполучених Штатів і почав діяти в межах трьох закладів, створених на його честь: «Мерказ ле-іньоней хінух», «Махане Ісраель» і видавництва «Кегот», що привело до нової епохи в єврействі Сполучених Штатів.

Сьогодні громада Хабаду в Сполучених Штатах є найсильнішою і найважливішою єврейською громадою в Сполучених Штатах і налічує понад 1000 єврейських центрів — синагог, Бейт Хабадів, навчальних закладів, мікв тощо, і очолює їх Всесвітній центр Хабаду 770.

Хабад у Сполучених Штатах до Другої світової війни

Євреї, що належали до хасидів Хабаду, селилися в Сполучених Штатах ще за життя Ребе Цемах Цедека; багато синагог по всіх Сполучених Штатах, і особливо на Середньому Заході Сполучених Штатів (англійською: Midwest), належать до нусаху Арі або мають назву «Цемах Цедек». Але більшість громад не збереглася через відсутність справжнього єврейського виховання.

У роки проводу Ребе Магараша почалися погроми в Росії[1], які привели до великої еміграції євреїв з Росії до Сполучених Штатів, серед них були й хасиди Хабаду, і ці громади збереглися дещо краще, наприклад синагога «Аншей Любавич» Чикаго і синагога «Бней Реувен» Чикаго.

Чимало громад у Сполучених Штатах збудували хасиди Адмора рабі Шмар'я-Ноаха Шнеєрсона з Бобруйська, який наказав чималій кількості своїх хасидів унаслідок погромів у Росії перебратися до Сполучених Штатів (на відміну від хасидського проводу загалом, що противився переселенню євреїв до Сполучених Штатів через дух секуляризму, який панував там), і вони збудували чимало старовинних синагог хасидів Хабаду в Сполучених Штатах, наприклад у Брукліні, у Балтиморі, у Чикаго та ін. Але, як зазначено вище, більшість громад, які були до прибуття Магаріяца до Сполучених Штатів, що перетворив їх на місце Тори й заповідей, не збереглася.

Один із важливих хасидів, рав Аврагам-Хаїм Розенбойм, емігрував до Сполучених Штатів у 5658 році (1897/1898) з Росії; він очолював громаду хасидів Хабаду в Сполучених Штатах у той час.

Після відходу з життя рава Розенбойма в кислеві 5674 його змінив рав Давид Шифрін; рабі Давид Шифрін виїхав до Сполучених Штатів у 5660 році (1899/1900) і був правою рукою голови громади хасидів у Нью-Йорку, рава Аврагама-Хаїма Розенбойма, а після його відходу з життя в 5674 році (1913/1914) був призначений секретарем «Агудат хасидей Хабад» у Сполучених Штатах і габаєм Колель Хабад у Сполучених Штатах.

Рав Ісраель Джейкобсон пише про нього: «Наш дорогий друг хасид р. Давид Шифрін був центральною точкою анаш у Сполучених Штатах, сердечний, глибокий, розумний хасидський єврей; він підтримував зв'язок з усіма анаш у Сполучених Штатах — без розголосу, без контори і без посади чиновника чи будь-якого звання, а лише сердечною, справжньою хасидською братньою любов'ю».

Таких було ще кілька хасидів, більшість із яких були розпорошені по всіх Сполучених Штатах.

Допомога у звільненні Ребе Раяца

Попри свою нечисленність, хасиди Хабаду в Сполучених Штатах взяли значну участь у звільненні Ребе Раяца з ув'язнення, якого він зазнав 15 сівана 5687 (15 червня 1927)[2].

І так пише р. Ісраель Джейкобсон[3]: «Звістка про те, що його святість Адмор заарештований у Росії, надійшла сюди із запізненням. Ми зібралися обговорити, що робити. Ми отримали звістки, що потрібне клопотання. Адвокат п. Крамер клопотав у Вашингтоні через сенатора Бору (який був із відомих і впливових людей в урядових колах, і з його словами рахувалися також у заморських країнах)».

Еміграція анаш з Росії до Сполучених Штатів

Після закінчення Першої світової війни і особливо після 5683 року (1922/1923), коли комуністичний режим почав посилювати свої переслідування, почалася велика еміграція хасидів Хабаду до Сполучених Штатів і в увесь світ; проте весь час, поки Ребе Раяц перебував у Росії, більшість не наважувалися виїхати, однак після виїзду Ребе Раяца в 5688 році (1927/1928) з Росії почалася масова еміграція хасидів Хабаду до Сполучених Штатів.

Проте тоді Сполучені Штати почали припиняти видачу дозволів на в'їзд до своєї країни, що призвело до того, що лише невелика кількість хасидів встигла виїхати до Сполучених Штатів; одним із них був рабі Ісраель Джейкобсон, який був рушійною силою хасидів Хабаду в Сполучених Штатах.

Ще з хасидів, які емігрували в той час до Сполучених Штатів, були: рабі Еліягу Сімпсон, рабі Аврагам-Еліягу Аксельрод і рабі Мендл-Лейб Лакшин.

До 5700 року (1939/1940) кількість хасидів Хабаду в Сполучених Штатах була майже однаковою всі роки.

«Агудат хасидей Хабад» у Сполучених Штатах і в Канаді

Основна стаття – «Агудат хасидей Хабад» (Сполучені Штати)

У 5684 році (1923/1924) Ребе Раяц надіслав лист хасидам Хабаду в Сполучених Штатах, у якому велить їм заснувати в себе об'єднання.

Об'єднання було засновано в аві 5684 під назвою «Агудат га-хасидім аншей Хабад», а згодом назву скоротили до «Агудат хасидей Хабад»; головою об'єднання було призначено рава Моше-Еліезера Крамера, а його секретарем був рабі Давид Шифрін; згодом правління дещо змінилося.

«Агудат га-тмімім»

Основна стаття – «Агудат га-тмімім»

«Агудат га-тмімім» у Сполучених Штатах було засновано за вказівкою Ребе Раяца по виході Шабату тижневої глави «Шміні» 5685 року (1924/1925) в домі рава Еліягу Сімпсона з метою об'єднати всіх тмімім, які перебувають у Сполучених Штатах, і дбати про їхні матеріальні й духовні потреби.

Фактично об'єднання слугувало заступником «Агудат хасидей Хабад» у Сполучених Штатах, яке тоді діяло лише частково.

Візит Ребе Раяца до Сполучених Штатів

Основна стаття – Поїздка Ребе Раяца до Сполучених Штатів
Ребе Раяц сходить на берег Сполучених Штатів у супроводі почесної варти з поліцейських поліції Нью-Йорка
Мер Балтимора п. Бранінг зустрічає Ребе Раяца під час його візиту до Сполучених Штатів

Поїздка Ребе Раяца до Сполучених Штатів була поїздкою духовного зміцнення, яку здійснив Ребе Раяц після свого виїзду з Росії; поїздка, що почалася 12 елула 5689 (17 вересня 1929), тривала майже рік і завершилася 21 тамуза 5690 (17 липня 1930), і під час неї він відвідав багато штатів по всіх Сполучених Штатах, серед них: Мілвокі, Балтимор, Чикаго, Детройт, Сент-Луїс і Нью-Йорк. Візит спонукав багатьох євреїв Сполучених Штатів зміцнитися у своєму єврействі, зміцнив хасидів Хабаду по всіх Сполучених Штатах і впорядкував їхню діяльність, поряд із десятками нових уроків з книги «Танія», що почалися слідом за візитом.

Ще однією метою візиту було залучення прихильників і громадської думки на користь євреїв Росії, які страждали під радянським режимом[4]

Можливість оселення Ребе Раяца в Сполучених Штатах

Упродовж поїздки Ребе Раяца до Сполучених Штатів розглядалася можливість оселення Ребе Раяца на місці, і Ребе Раяц навіть майже справді оселився там,

У листі Рашаза Гавліна, написаному 23 сівана 5690 (19 червня 1930), він каже, що Ребе Раяц збирається через місяць поїхати до Риги, а після цього повернеться назад до Сполучених Штатів, щоб там оселитися.

Після візитів до Чикаго, Детройта і Сент-Луїса Ребе Раяц повернувся до Нью-Йорка, де було створено особливий комітет під назвою «Комітет з оселення Ребе шліта (Адмора шліта) з Любавичів в Америці»; головою комітету був рав Менахем Лакшин.

Зрештою 18 ава 5690 (12 серпня 1930) Ребе Раяц надсилає лист комітетові, у якому відповідає негативно щодо можливості оселення Ребе Раяца в Сполучених Штатах.

З'їзди «Агудат хасидей Хабад»

Перший з'їзд

У 5693 році (1932/1933) Ребе Раяц послав рава Іцхака Гурвіца до Сполучених Штатів як шадара, щоб той подбав про розширення «Агудат хасидей Хабад».

Рав Гурвіц об'їхав усі громади Хабаду в Сполучених Штатах, щоб зміцнити їх.

Серед його справ було зміцнення «Агудат хасидей Хабад», а також він ініціював перший з'їзд «Агудат хасидей Хабад» 19 кислева 5695 (26 листопада 1934).

На зібранні було вирішено створити особливе бюро для об'єднання, призначити рабі Ісраеля Джейкобсона головою об'єднання, а також випускати орган під назвою «Хабад Бюлетин».

Другий з'їзд

У світлі успіху першого з'їзду було вирішено провести другий з'їзд,

Другий з'їзд було призначено на 25 іяра 5696 (17 травня 1936), у неділю о 12 годині, у готелі «Бродвей Сентрал».

Рішення зібрання були такі: що об'єднання бере на себе утримання Колель Хабад, а також єшиви «Торат емет» у Святій Землі; що кожна громада Хабаду повинна буде вносити грошову суму на утримання об'єднання, а також на утримання єшив «Томхей Тмімім» у всьому світі.

Третій з'їзд

Третій з'їзд відбувся 11 тамуза 5697 (20 червня 1937); цей з'їзд був як зібрання «Ідіть з миром» для рава Джейкобсона, який від'їжджав назад до Європи.

Рішення зібрання були такі: зміцнення того, що було вирішено на попередньому зібранні, створення об'єднання для зміцнення жінок Хабаду, створення мережі «Ахей Тмімім», поширення вчення хасидуту по всіх Сполучених Штатах, а також обов'язок кожного члена об'єднання сплачувати внесок у 2 шекелі на рік.

Четвертий з'їзд

З невідомих причин з'їзд у 5698 році (1937/1938) не проводився.

8 тамуза 5699 (25 червня 1939) відбувся четвертий з'їзд; цей з'їзд став також зібранням «Ідіть з миром» для рава Джейкобсона, який від'їжджав назад до Європи.

На з'їзді було вирішено створити особливі комісії з кожної теми.

Комісії були такі: комітет правління, виконавчий комітет, комітет маамаду, комітет з поширення хасидуту, комітет єшив, комітет з об'єднання громад Хабаду, комітет у справах провінційних міст і комітет братства.

П'ятий з'їзд і далі

Також і після створення організацій «Махане Ісраель» і «Мерказ ле-іньоней хінух» організація «Агудат хасидей Хабад» залишилася парасольковою організацією Хабаду в Сполучених Штатах.

До 19 кислева 5701 (19 грудня 1940) Ребе Раяц написав лист, у якому роз'яснює, що «Агудат хасидей Хабад» є парасольковою організацією Хабаду в Сполучених Штатах, а також пропонує знову провести з'їзд.

І справді, у холь га-моед свята Песах 5701 відбувся п'ятий з'їзд «Агудат хасидей Хабад» у 770.

Ще один з'їзд відбувся того ж року 18 елула, і відтоді було вирішено щороку проводити з'їзд 18 елула; на цьому з'їзді було вирішено створити відділення об'єднання в кількох містах Сполучених Штатів.

На цих з'їздах було вирішено зміцнити комітет з поширення хасидуту, а також створити «Хевра кадіша» громади Хабаду.

Згодом у межах «Агудат хасидей Хабад» було також засновано щомісячник «Га-Кріа ве-га-кдуша».

«Ахот тмімім»

Основна стаття – «Ахот тмімім»

«Ахот тмімім» є об'єднанням дівчат Хабаду, створеним під керівництвом Ребе Раяца і покликаним об'єднати хабадських дівчат у вивченні питань хасидуту і на фарбрейнгенах.

Створення організації почалося взимку 5696 року (1935/1936) у Ризі, і з часом вона розвивалася, а на чолі її було поставлено рава Мордехая Хефеца, який працював над розширенням і розвитком організації та над залученням до неї якомога більшої кількості доньок хасидів. Створення й розвиток організації супроводжував Ребе Раяц[5] докладними вказівками і часто просив, щоб йому повідомляли про дії організації та їхні результати.

Основою, що стояла за створенням організації, була вимога Ребе Раяца, що хасидське виховання стосується не лише синів хасидів, а й доньок хасидів, які теж мають виховуватися в дусі «Томхей Тмімім» і встановлювати час для вивчення хасидуту.

Прибуття Ребе Раяца до Сполучених Штатів

Основна стаття – Порятунок Ребе Раяца

Порятунок Ребе Раяца — назва рятувальної операції, яку провели хасиди Хабаду з метою визволити Ребе Раяца з окупованої Європи під час Другої світової війни.

Ця операція завершилася 9 адара II 5700 року (19 березня 1940), коли Ребе Раяц прибув до Сполучених Штатів.

Ребе Раяц після прибуття до Сполучених Штатів (9 адара II 5700 (19 березня 1940))

Створення мережі єшив «Томхей Тмімім» у Сполучених Штатах

Після прибуття Ребе Раяца до готелю відбувся ще один прийом, цього разу у вужчому форматі, посеред якого Ребе Раяц раптом оголосив: «Маю приємність оголосити рішення, ухвалене на особливому зібранні обраних анаш, хай живуть вони, що відбулося кілька годин тому: у синагозі «Онег Шабат» завтра, з допомогою Всевишнього, благословенний Він, відкриється «Єшива Томхей Тмімім Любавич» в Америці!». Він не обмежився оголошенням і попросив допомоги присутніх: «Я сподіваюся на Всевишнього, благословенний Він, що рабини-гаони, заклади Тори і ті, хто підтримує Тору в богобоязливості, разом з моїми дорогими друзями анаш, хай береже їх Всевишній, хай живуть вони, на чолі, прийдуть мені на допомогу в продовженні моєї роботи з поширення Тори й богобоязливості та в громадській роботі».

Уже наступного дня відбулося зібрання з цього питання, на якому було вирішено створити мережу єшив «Томхей Тмімім» у Сполучених Штатах.

Першу єшиву було засновано вже в Шушан Пурим 5700 (25 березня 1940) в одній із синагог Брукліна, а потім переведено до 770.

Мережа єшив у Сполучених Штатах

Ребе Раяц щосили опікувався єшивами, а також надіслав лист, у якому дає особливі постанови для єшиви.

Зі зростанням єшиви виникла потреба в купівлі будівлі для єшиви; узимку 5701 Ребе Раяц заснував «Будівельний фонд» єшиви «Томхей Тмімім», улітку 5706 завершилося будівництво будівлі й у ній почали навчатися.

«Ахей Тмімім»

Основна стаття – «Ахей Тмімім»

Починаючи з 5692 року (1931/1932) створювалися малі єшиви в провінційних містах для наближення єврейських юнаків[6], а починаючи з 5702 року (1941/1942) було створено регулярну мережу єшив «Ахей Тмімім».

У період між 5702 — 5705 єшиви було засновано в таких містах:

«Хадрей Тора тміма Любавич»

Після створення єшив «Томхей Тмімім» у Сполучених Штатах, а також створення «Ахей Тмімім» було вирішено відкрити післяобідні хедери, призначені для єврейських дітей, які навчаються в державних школах.

Перші хедери було засновано взимку 5702, а після великого успіху, який вони мали, було вирішено створити «Комітет учнів „Томхей Тмімім Любавич“ з розширення кола „Хадрей Тора тміма Любавич“», який дбав би про розвиток хедерів, а потім було створено «Об'єднання „Хадрей Тора тміма Любавич“», а також «Фонд „Хадрей Тора тміма Любавич“», за який відповідав рабі Шмар'ягу Гурарі.

До 5706 року (1945/1946) було вже близько 13 хедерів.

Єшива «Томхей Тмімім» Монреаль

Основна стаття – «Томхей Тмімім» Монреаль

Ребе Раяц звернувся до канадського уряду, щоб той зволив дати візи учням «Томхей Тмімім» Шанхай. Уряд Канади справді відгукнувся, і з вісімдесяти віз, розданих усім учням єшив, що перебували тоді в Шанхаї, єшива отримала дев'ять віз; 2 хешвана 5702 (23 жовтня 1941) було відправлено дев'ятьох тмімім, що отримали візи, а саме Йосефа Радаля, Ар'є-Лейба Крамера, Йосефа-Менахема-Мендла Тененбойма, Менахема-Зеєва Грингласа, Моше-Еліягу Герліцького, Іцхака Генделя, Йосефа Вайнберга, Йосефа-Цві Котлярського і Шмуеля Штейна, з метою зміцнити громаду й заснувати в ній єшиву «Томхей Тмімім» — єшиву «Томхей Тмімім» Монреаль. (Ці дев'ятеро юнаків до навчання в Шанхаї були учнями єшиви «Томхей Тмімім» Отвоцьк).

Свій шлях вони здійснили на кораблі з Шанхаю до Сан-Франциско, Каліфорнія, а звідти поїхали до міста Монреаль автобусом.

Єшиву було засновано 3 хешвана 5702 (24 жовтня 1941).

Ця єшива стала основою для створення громади Хабаду в Монреалі.

«Мерказ ле-іньоней хінух»

Основна стаття – «Мерказ ле-іньоней хінух»

«Мерказ ле-іньоней хінух» (скорочено МАЛАХ) є органом, відповідальним за всю діяльність з поширення джерел хасидизму Хабад, і координує всесвітню справу шліхуту.

Центр було засновано в місяці тамузі 5701 року (1940/1941) Ребе Раяцем з метою координації діяльності в галузі виховання та юдаїзму в Сполучених Штатах[7].

Головою центру було поставлено його зятя, Ребе, який прибув на той час до Сполучених Штатів; директором центру було призначено помічника Ребе, рава Хаїма-Мордехая-Айзика Ходакова, а секретарем — д-ра Нісана Мінделя; бюро «Мерказ ле-іньоней хінух» відвели кімнату на першому поверсі 770 Істерн-Парквей (після кількох місяців, протягом яких Ребе жив у цьому місці); з часом кімната стала особистою кімнатою Ребе, коли бюро «Мерказ ле-іньоней хінух» перенесли до кімнати секретаріату[8].

Діяльність центру

Ребе зі значком-емблемою на з'їзді шабатніх зібрань від «Мерказ ле-іньоней хінух», 5702

«Мерказ ле-іньоней хінух» зосередив усю діяльність у сфері юдаїзму та виховання в Сполучених Штатах, крім єшив і хедерів[9]; серед його напрямів діяльності були[10]:

  • Школи для дівчат — «Бейт Рівка» (названа на честь ребецн Рівки) і «Бейт Сара» (названа на честь ребецн Стерни-Сари); такі школи засновували відділення «Мерказ ле-іньоней хінух» у провінційних містах, і їхній вплив був великий: у них навчалися сотні учениць, які впливали на своїх батьків і спонукали багато родин наблизитися до юдаїзму[11]. Центральне відділення «Бейт Рівка» розташовувалося в Краун-Гайтс.
  • Шабатні зібрання — кожного святого Шабату збиралися десятки хлопчиків і дівчаток[12] у кожному відділенні «Мерказ ле-іньоней хінух», слухали від вожатих про святість Шабату, про юдаїзм і злободенні теми; особливі заходи на теми юдаїзму організовувало кожне відділення; час від часу — зазвичай у Лаг ба-Омер — діти відділень збиралися на своєрідний «Парад» у дворі 770, і Ребе виголошував перед ними промову про юдаїзм і хасидут.
  • Уроки релігійних знань: для єврейських дітей, які навчалися в народних школах, було створено організацію «Шла», яка з дозволу американського закону проводила кожної середи урок із вивчення їхнього єврейства та його значення в їхньому повсякденному житті; цю щотижневу годину називали «мітвох шоа»; цим відділом керував рав Яаков-Єгуда Гехт (згодом він перетворився на «Ваад магіней у-мархівей га-хінух га-кашер»).
  • Відділ для єврейських хліборобів, що діяв у провінційних містах серед єврейських хліборобів, віддалених від міських центрів; він організовував роз'яснювальну роботу на єврейські теми; забезпечував їх предметами релігійного вжитку (як-от таліт і тфілін); і діяв для організації єврейського виховання їхніх дітей (відділ був спільним для «Мерказ ле-іньоней хінух» і «Махане Ісраель»).
  • Відділ «Га-Міцвот» (= гаспакат мезузот ціцит у-тфілін), що діяв для забезпечення предметами святості й книжками біженців Голокосту та вихідців із Росії, які перебували за морем, у таборах біженців тощо, а також у Китаї та в Японії; центральним відділенням відділу, з якого все необхідне постачалося для всієї Європи, у Покінгу, керував рав Давид Бравман; відділенням, яке постачало предмети святості й книжки біженцям, що втекли на Далекий Схід, керував рабин Шанхаю, рав Меїр Ашкеназі.
  • Відділ для військовослужбовців опікувався єврейськими солдатами в армії Сполучених Штатів: предметами святості; книгами для читання й навчання; особливими брошурами, випущеними для них (сідури і махзори, Біркат га-мазон, книжечки сіхот і книжечки для підбадьорення й зміцнення); і опікою загалом усіма їхніми потребами (цей відділ також був спільним з «Махане Ісраель»).
  • Вечірні уроки — уроки Тори для єврейських балебатім, зайнятих заробітком у денні години, які «Мерказ ле-іньоней хінух» проводив у вечірні години в синагогах або в місцевому відділенні; у 5705 році (1944/1945) організація уроків перейшла до рук відділу «Ешель га-Тора» «Махане Ісраель»; у 5707 році (1946/1947) організація уроків повернулася до рук «Мерказ ле-іньоней хінух».
  • Агітація за єврейське виховання велася серед єврейських батьків у Сполучених Штатах у загальнонаціональному масштабі; кожне відділення «Мерказ ле-іньоней хінух» відповідало за певну округу і дбало про агітацію; книжки, брошури, вивіски, прапори, прапорці, особисті бесіди й оголошення в газетах — усе було присвячене «агітації за кошерне виховання» — направленню єврейських дітей до шкіл «Мерказ ле-іньоней хінух».
  • Відділ учителів — 1. організовував педагогічні заняття з виховання для вчителів шкіл «Мерказ ле-іньоней хінух» та інших шкіл; 2. добирав педагогічні посади для єврейських учителів.
  • Відділ підтримки грошима єврейських навчальних закладів, як тих, що належали до «Мерказ ле-іньоней хінух» і «Томхей Тмімім Любавич», так і тих, що не належали до Хабаду, наприклад «Бейт Яаков» тощо.
  • Шліхути до провінційних міст — «Мерказ шліхут», юнаки, які виїздили мандрівними шлухім у поїздки з поширення юдаїзму в провінційних містах; цей відділ діє донині[13]; Ребе Мелех га-Мошіах дуже цінував цей відділ і присвятив йому багато сіхот.
  • Зібрання й лекції — «Мерказ ле-іньоней хінух» організовував численні зібрання й лекції в усіх галузях юдаїзму, причому центральним зібранням серед них є щорічне зібрання учнів єшив у свято Сукот у 770; його святість Адмор регулярно виступав на цих зібраннях[14].
  • Видавничий відділ — «Кегот» випустив десятки підручників і матеріалів для читання для єврейських дітей, з яких варто згадати: календар «Гайом йом» і «Ялкут йомі» — кишенькову енциклопедію (2 ч.) за редакцією Ребе, щомісячник «Шмуесн фар кіндер ун югнт» — англійською: «Токс енд тейлс»[15], книгу для читання «Сіфрену», сідур «Тегілат Гашем», «Порядок благословень і молитов» англійською, «Тора та Ізраїль» (історія), «Тфілін», «Шабат», «Маасе» (англійською), «Сефер га-шана», «Ло тіштахаву» і «Пасхальну Агаду» (святою мовою), «Цар Давид», «Храм» та інші. Книги редагував д-р Нісан Міндель, і їх було надруковано за сприяння «Фонду Стольмана».

«Махане Ісраель»

Основна стаття – «Махане Ісраель»

«Махане Ісраель» є організацією, заснованою Ребе Раяцем у місяці сівані 5701 року (1940/1941). Організацію очолював Ребе Раяц, а Ребе був головою виконавчого комітету.

Організацію «Махане Ісраель» згадано в другому «Коль коре», який випустив Ребе Раяц 16 сівана 5701 (11 червня 1941).

Мета організації така: впливати через поведінку її членів та їхні справи на зміцнення юдаїзму і дотримання Тори та практичних заповідей, пробуджувати серця синів Ізраїлю і наближати їх до тшуви, Тори й добрих справ. Звіщати правду, що «негайно — до тшуви, негайно — до Геули повної через Мошіаха цідкейну».

Діяльність організації

  • «Мазкірей Шабат Махане Ісраель» — особливий відділ під назвою «Мазкірей Шабат Махане Ісраель» було засновано для поширення ідеї дотримання Шабату. Одна з його дій — організація об'єднань жінок з усіх кіл, які заявили, що нічого не купуватимуть у день Шабату.
  • «Хеврат мішнайот бе-аль пе» — було засновано товариство вивчення мішнайот напам'ять, і шість розділів Мішни було розподілено між членами за жеребом (близько чотирьох глав на частку). Так увесь Шас вивчали й повторювали напам'ять упродовж року. Мета цього починання, заснованого за пропозицією Ребе Раяца, полягає в тому, щоб «очистити повітря» через промовляння й повторення мішнайот удома і назовні, на вулиці, у крамниці, у метро і в будь-якому чистому місці, і в цьому є велика таємниця — «полегшити родові муки Мошіаха і наблизити кроки Мошіаха цідкейну в милості й милосерді».
  • Всесвітнє товариство «Тегілім» — «Махане Ісраель» заснувало також нові товариства «Тегілім» і зміцнило старі. Крім них, було засновано Всесвітнє товариство «Тегілім», яке заснував Ребе Раяц у 5702 році (1941/1942) в Єрусалимі.
  • Чотири добрі справи — у 5703 році (1942/1943) Ребе попросив, щоб кожен єврей, який перебуває в «Махане Ісраель», здійснював щонайменше чотири добрі справи й повідомляв про них правлінню та Ребе Раяцу. Тисячі євреїв виконали це прохання.
  • Розподіл Шасу — однією зі справ, які Ребе передав до рук «Махане», є Розподіл Шасу, що проводиться 19 кислева, і в ньому Ребе особисто брав участь.
  • «Бікур холім» — наприкінці 5704 року (1943/1944) було створено відділ «Махане Ісраель» під назвою «Бікур холім», призначений для відвідування хворих і поранених серед єврейських військовослужбовців, поранених у Другій світовій війні.
  • «Ешель Тора» — заснований улітку 5705 року (1944/1945) і призначений для організації уроків Тори по всіх Сполучених Штатах, а також для заохочення балебатім і юнаків до її вивчення.

Шадари до містечок

З прибуттям Ребе Раяца до Сполучених Штатів він почав посилати шадарів, які діяли б заради євреїв, що перебувають у провінційних містах.

Перша послана група була з тмімім: Шломо-Залман Гехт, Меїр Грінберг, Мордехай-Дов Альтейн і Мордехай Фішер.

Згодом було послано ще тмімім, а також зі старійшин анаш, серед яких: рав Аврагам-Еліягу Аксельрод, рав Шмуель-Давид га-Леві Райчик і рав Еліягу Сімпсон.

Див. також

Додаткова література

«Толдот Хабад бе-Арцот га-Бріт»

Примітки

  1. ^ Погроми, що почалися в місяці нісані 5641, дістали в єврейській пресі прізвисько «Бурі в Негеві», щоб обійти російську цензуру, використовуючи цитату з пророцтва Єшаягу про руйнування: «Пророцтво про пустелю приморську, як бурі в Негеві (21, 1). І тим самим вказати також на те, що вони спалахнули в «Негеві» — на південному заході Російської імперії.
  2. ^ У кількох сіхот Ребе згадував це.
  3. ^ «Зікарон лі-вней Ісраель», глава 25.
  4. ^ Див. «Ігрот кодеш» том 11, лист 3828, сторінка 109: «Мета моєї поїздки до Сполучених Штатів була не тільки задля допомоги нашим братам у Росії, і я прямо сказав перед поїздкою, що моя поїздка має приватний характер; також я сказав, що хасиди Америки надіслали мені запрошення приїхати до них і також надіслали мені на дорожні витрати. І справді, на мою думку, моя поїздка, щодо хасидів і хасидуту, мала принести добрі результати, з Б-жою допомогою, і хасиди мали зрозуміти це й ужити заходів, щоб допомогти мені, і всі разом ми могли б зробити ремонт дому нашої слави, піднести ріг хасидів і хасидуту, амінь, хай так скаже Всевишній».
  5. ^ Перший лист, що дійшов до нас, датований 23 сівана 5697 року (2 червня 1937) (надруковано в «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 4, с. 62), але зі змісту сказаного в листі, а також з інших листів доводиться, що організація почала створюватися ще за багато місяців до того.
  6. ^ Яких зрештою посилали до єшиви «Томхей Тмімім» Отвоцьк
  7. ^ Паралельно з «Махане Ісраель», метою якого було об'єднати всіх євреїв світу, і з видавництвом «Кегот».
  8. ^ Приблизно через двадцять років офіси «Мерказ ле-іньоней хінух» перейшли до кімнати рава Ходакова на іншому кінці 770.
  9. ^ Що перебували у віданні «Мерказ єшивот Томхей Тмімім Любавич» під керівництвом рава Шмар'ягу Гурарі.
  10. ^ Згідно з «Коротким оглядом» наприкінці календаря «Гайом йом», сідура «Тегілат Гашем» (5705 і 5707) і «Толдот Хабад бе-Арцот га-Бріт».
  11. ^ Свідчення Ребе Раяца в його «Ігрот кодеш» т. 7, лист 1962.
  12. ^ В окремій формі
  13. ^ Під керівництвом братів рава Моше і Мендла Котлярських.
  14. ^ З його сіхот із цих нагод — вийшли друком у кунтресах у 5753 — 5754 роках (1992–1994) силами «Кегот», частина увійшла до серії «Решимот» і частину зібрано в книжці «Сіхот кодеш» до прийняття проводу.
  15. ^ переклад якого надруковано в щомісячнику «Сіхот ла-ноар».

Повідомити про помилку на цій сторінці