Покінг
Цю статтю необхідно доповнити
| ||
| Цю статтю необхідно доповнити | |

Покінг (німецькою: Pocking) — невелике село поблизу Мюнхена в Німеччині. Після Другої світової війни американці облаштували поруч із ним табір для єврейських біженців. Сотні родин хасидів Хабаду, які покинули Росію в межах «відомої втечі» в 5706-5707 році (1945–1947), оселилися в таборах переміщених осіб у Європі, і більшість із них облаштувалися в таборі Покінг і створили на місці громаду й навчальні заклади на чолі з равом Аврагамом-Еліягу Плоткіним і равом Нісаном Неменовим. І в той період це була найбільша хабадська громада. Ребе Раяц і Ребе були на зв'язку з хасидами в Покінгу й багато допомагали їм за допомогою вказівок і настанов, а також посилали до них посланців і посилки[1].
Поселення в таборі й заснування єшиви
У таборі Покінг зосередилися 40 000 євреїв, біженців Голокосту, з них близько трьохсот з анаш, більшість із яких вихідці із Самарканда. Вони прибули впродовж місяців тамуз-елул 5706 року (серпень–вересень 1946) після нелегального переходу кордону із сусідньої Чехії та з інших країн. З найвидатніших серед них: рав, відомий машпіа, р. Нісан Неменов — директор єшиви «Томхей Тмімім» Самарканд. Гаон-хасид рав рабі Аврагам-Еліягу Плоткін — один із керівників єшиви в Самарканді. Машпіа рав Залман Левітін. Знаменитий рав р. Ісраель Невелер та інші. Табір перебував під контролем американців, і звідти було легше отримати візи до Сполучених Штатів, куди прагнули потрапити хасиди, щоб перебувати під покровом Ребе Раяца.
Коли перші з анаш оселилися в Покінгу, вони почали організацію хабадського громадського життя, попри тимчасовість і непостійність їхнього перебування там: у світлий день 15 елула 5706 року (11 вересня 1946) р. Нісан Неменов скликав збори всіх анаш і обрав з-поміж них комітет, який керуватиме справами «Агудат хасідей Хабад Покінг». Також вони заснували заклади «Томхей Тмімім» Покінг, і «Бейт Рівка» Покінг.
Життя в таборі

Присутність анаш у Покінгу взагалі та єшиви зокрема дуже вплинула на атмосферу в таборі. Загалом атмосфера в таборі була сумною і гнітючою через їхнє сумне становище біженців і після тяжких подій, які вони пережили в Голокості. Також чутки, що надходили з Росії про арешти й переслідування, які чинив НКВС, додавали до пригніченої атмосфери. Однак присутність хасидів Хабаду разом зі звісткою про те, що тепер відкрилася можливість побачитися з Ребе, а на додачу до цього їхня діяльність серед решти біженців табору — трохи полегшили міру їхніх бід.
На фарбрейнгени р. Нісана приходили також багато євреїв, які не були хасидами.
У таборах переміщених осіб у Німеччині діяли співробітники «Джойнту» і представники Комітету порятунку. Вони проводили там збори і з'їзди, і хасиди Хабаду отримували від них гроші для родин анаш і для єшив.
Ребецн Хана
Ребецн Хана Шнеєрсон, мати Ребе, пробула деякий час у таборі Покінг, і кілька родин хасидів, які знали її, підтримували її і допомагали їй багатьма способами.
Ребе діяв у ті дні, щоб привезти свою матір до себе в Нью-Йорк, і після періоду в Покінгу вона переїхала до Парижа, куди прибув Ребе й поїхав із нею до Нью-Йорка.
Ребе Раяц і Ребе підтримують Покінг
Велика духовна діяльність велася в таборах згідно з вказівками наших Ребе. У таборі Покінг було створено хабадські навчальні заклади — єшиву «Томхей Тмімім» і «Бейт Рівка», а невеликі відділення «Томхей Тмімім» і «Бейт Рівка» було створено ще в кількох таборах переміщених осіб.
Ребе Раяц і Ребе були на зв'язку з хасидами в таборах переміщених осіб, і серед них у Покінгу, й багато допомагали їм у матеріальному і духовному, за допомогою вказівок і настанов, а також посилали до них посланців і посилки[1].
Ребе розповідає про звичай Покінга
На фарбрейнгені Шабату тижневої глави «Насо» 5720 року (1959/1960) Ребе розповів про звичай у Покінгу будити всіх, щоб учити Тору:
«Розповідають про добрий звичай, який був у Покінгу [сам я там не був, але так розповідають], що щоранку будили всіх, щоб учити Тору, і порядок був – не як у місцях, де „шамаш“ стукав у вікно й виконував свій обов'язок, не дбаючи про те, чи справді той устав від сну, а стукали й стукали, доки його не витягали („біз м'от енем аройсгешлепт“)... він був змушений устати від сну через стукіт, щоб принаймні домашні могли далі спати»[2].
Візит р. Біньяміна Городецького і Рашага

Узимку 5707 року (1946/1947) Ребе Раяц послав рава Біньяміна-Еліягу Городецького, директора «Європейського бюро допомоги біженцям», відвідати табір Покінг і передати йому від них привіт.
Невдовзі по тому, перед святом Песах 5707 року (5 квітня 1947), Ребе Раяц послав свого зятя Рашага з візитом до Європи.
У Німеччині Рашагові віддали великі почесті й улаштували йому чудовий прийом. Він виголосив перед ними маамари хасидуту, і публіка отримала від нього велику насолоду.
З тієї самої нагоди[потрібне уточнення] Ребе Раяц послав також різні святі книги, які були потрібні єшиві та біженцям Покінга.
Сильна надія анаш і тмімім у Покінгу побачитися з Ребе Раяцом, на їхній жаль, не здійснилася. Більшість із них перебралися до Парижа й осіли в ньому, частина репатріювалася до Землі Ізраїлю (і були серед засновників Кфар-Хабада), а ще одна частина, що емігрувала до Сполучених Штатів, прибула туди після відходу Ребе Раяца.
Архів виїзду з Росії
Рав Шломо Матусов, заступник директора «Томхей Тмімім» у Покінгу, зберігав документи й фотографії, що відображають період виїзду з Росії і передусім хабадське життя в Покінгу.

В архіві є зошит, у якому було записано подорожній щоденник хасидів Хабаду в таборі переміщених осіб Покінг, і в ньому рав Матусов заносив на папір кожне пересування в Покінгу з того періоду, коли почали виїжджати до Франції, і впродовж понад року. У щоденнику задокументовано багато тем, як-от:
- Хасиди, що прибули до Покінга
- Хасиди, що виїхали з Покінга в інші місця
- Бюджети «Джойнту»
- Пожертви
- Листи, надіслані Ребе Раяцові, послання від Ребе Раяца
- Листи, надіслані Ребе
- Маанот Ребе
- Посилки книжок і предметів релігійного вжитку, що надійшли від Ребе як директора «Мерказ ле-іньоней хінух».
Вочевидь, цей зошит призначався переважно для поточних звітів Ребе Раяцові і його зятеві, Ребе, про всі подробиці під час облаштування хасидів після їхнього виїзду з Росії. Розшифровку і фотокопії подорожнього щоденника опубліковано в книзі «Виїзд із Росії», в якій задокументовано життя хасидів у період виїзду з Росії й таборів переміщених осіб. У книзі опубліковано близько 200 рідкісних фотографій, що відображають життя хасидів під час утечі й під час їхнього перебування в таборах.
Хасиди Хабаду в Покінгу
- Рав Залман Абельський
- Рав Зеев Абербух
- Рав Йона Ейдлкоп
- Рав Завл Ейдлкоп
- Рав Моше Бейтш
- Рав Єхезкель Брод
- Рав Давид Бравман
- Рав Зеев-Вольф Бронштейн (Кфар-Хабад)
- Рав Агарон Гопін
- Рав Єшая Гопін
- Рав Шмуель Гуревич (Лод)
- Рав Шломо Гальперін
- Рав Хаїм-Меїр Гарелік
- Рав Залман-Шимон Дворкін
- Рав Меїр Дубравський
- Рав Єгошуа Дубравський
- Рав Менахем-Мендл Дубравський
- Рав Аврагам Дрізін
- Рав Шнеур-Залман-Еліезер Гурвіц
- Рав Залман Віленкін
- рав Рафаель Вільшанський
- Рав Геніх Закліковський
- Рав Моше Зеліванський
- Рав Меїр Зархі
- Рав Шломо Зархі
- Рав Хайкл Ханін
- Рав Шнеур-Залман Тайбл
- Рав Міхаель Тейтельбойм
- Рав Нафталі Юнік
- Рав Меїр Юнік
- Рав Дов-Бер Юнік
- Рав Шимон Якобсон
- Рав Залман Кац
- Рав Яаков Кац
- рав Барух Левківкер
- Рав Ісраель Левін Невелер
- Рав Ісраель-Єгуда Левін Липовіцер
- Рав Ісраель Лейбов
- Рав Залман Левітін
- Рав Аврагам Лісон
- Рав Ельазар Ліфш
- Рав Йосеф-Єгуда Ліфш
- Рав Єшая Ліфш
- Рав Цві-Гірш Ліфш
- Рав Єгошуа Ліфш
- Рав Урі-Езра Ліфш
- Рав Моше Ліфш
- Рав Яаков-Ноах Штрасберг (Лішнер)
- Рав Дов-Бер Левітін
- Рав Моше-Шломо Левітін
- Рав Мордехай Левін
- Рав Іцхак-Мендл Ліс
- Рав Шалом-Дов-Бер Лейн
- Рав Шалом-Дов-Бер Мочкін
- Рав Шломо Майданчик
- Рав Олександр-Сендер Менкін
- Рав Шалом Морозов
- Рав Перец Мочкін
- Рав Шломо Матусов
- Рав Нісан Неменов
- Рав Дов-Бер Непрастек
- Рав Нахман Судак
- Рав Шалом-Дов-Бер Славін
- Рав Ісраель-Натан Славін
- Рав Шнеур-Залман Славін[3]
- Рав Нахман Судак
- Рав Іцхак Фейгенсон
- Рав Перец Фейгенсон
- Рав Єгошуа Пінсон
- Рав Єхезкель Пінсон
- Рав Шмар'ягу Фельдман
- Рав Аврагам-Еліягу Плоткін
- Рав Єгошуа-Гешель Цейтлін
- Рав Нета Цфатман
- Рав Моше Цфатман
- Рав Моше Красинський
- Рав Аврагам Києвман
- Рав Шалом-Дов-Бер Києвман (Кфар-Хабад)
- Рав Аврагам Корф
- Рав Єгошуа Корф
- рав Пінхас Корф
- Рав Ісраель Кук (Лаш)
- Рав Ісраель-Шимон Калменсон
- рав Шалом-Дов-Бер Калменсон
- Рав Шалом-Мендл Калменсон
- Рав Зеев-Вольф Кесельман
- Рав Шломо-Хаїм Кесельман
- Рав Мейлах Каплан
- Рав Моше-Біньямін Каплан
- Рав Залман Каценеленбоген
- Рав Дов-Беріш Розенберг
- Рав Еліягу-Хаїм Ройтблат
- Рав Яаков-Йосеф Раскін
- рав Менахем-Мендл Раскін
- Рав Ельханан-Єгуда-Лейб Рейцес
- Рав Шмуель-Іцхак Рейцес
- Рав Давид Раскін
- Рав Єгуда-Лейб Раскін
- Рав Барух-Шалом Шві
- Рав Айзік Шві
- Рав Агарон-Яаков Шві
- Рав Мордехай Шустерман
- Яаков-Ноах Штрасберг
- Рав Шломо Шимоновгарвіц
- Рав Дов-Бер Шейкевич
- Ребецн Хана Шнеєрсон
- Рав Леві-Іцхак Шапіро
- Рав Ліпа Шапіро
- Рав Нахум Шапіро
- Рав Яаков-Менахем-Мендл Шперлін
Див. також
Додаткова література
- Рав Шалом-Дов-Бер Левін, «Толдот Хабад бе-Русія га-совєтіт»
- Рав Еліягу Матусов, рав Шнеур-Залман Бергер, «Виїзд із Росії» (книга), Друга брама: У таборі Покінг
- Шнеур-Залман Бергер, Хабадська громада в таборі переміщених осіб, тижневик «Бейт Мошіах», випуск 620, сторінка 38 — 47 (14 хешвана 5768 (26 жовтня 2007))

- Рав Шалом-Дов-Бер Фрідланд, «Діяльність через кордони»
- «Кітвей Аврагам-Еліягу» — твори й життєпис рава Аврагама-Еліягу Плоткіна
Зовнішні посилання
- Шнеур-Залман Бергер, Життя хасидів на «стику» життя, тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1190, сторінка 32 і далі (5780)

- Шнеур-Залман Бергер, Ребецн Хана в таборі переміщених осіб Покінг, тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1198, сторінка 38 і далі (5780)

- Перша публікація: хасиди Хабаду в таборах біженців

- Дивіться: двоє тмімім із табору Покінг зустрілися в Кфар-Хабаді

- Хабадські біженці: так виглядало життя в таборі Покінг після втечі

Примітки
- ^ 1 2 Листи Ребе Раяца і листи Ребе цих років
- ^ «Торат Менахем», частина 28, сторінка 138
- ^ На його надгробку написано, що він навчався в «Томхей Тмімім» у Покінгу