Китай
Китай — держава у Східній Азії. Вона межує з Казахстаном, Монголією і Росією на півночі, Північною Кореєю на сході, В'єтнамом, Лаосом, М'янмою, Бутаном, Непалом та Індією на півдні та Пакистаном, Афганістаном, Таджикистаном і Киргизстаном на півдні.
Площа держави — близько 9 600 000 кв. км. Станом на 5785 рік держава налічує близько 1,41 мільярда мешканців (друга за чисельністю населення у світі — після Індії), з них близько 3000 євреїв.
Створення хабадської громади в Шанхаї
Основна стаття – Шанхай

Шанхай — велике місто, що розташоване в Китаї. У період Першої світової війни у місті зібралися десятки хасидів Хабаду, і там навіть було відкрито єшиву «Томхей Тмімім» Шанхай.
Єврейська громада в Шанхаї почалася в 5680, після того як туди переселилися євреї з Росії, які не могли отримати візу до Сполучених Штатів; у місті існувало багато єшив, і серед них єшива «Томхей Тмімім» Шанхай, що вціліла до кінця війни в 5706 році (1945/1946); головою єшиви був рав Меїр Ашкеназі. У період, коли прибули тмімім, там було лише двоє хасидів Хабаду: рав Плоткін і рав Ашкеназі; у 5701 році (1940/1941) Ребе Раяц подбав про те, щоб учні отримали візи; оскільки до США візи було важко отримати, він діяв через державу Канада; після великих зусиль він надіслав дев'ять віз бахурім з єшиви, щоб вони поїхали до Монреаля і заснували там єшиву.
Першим хасидом у місті був хасидський шойхет рав Хаїм Плоткін.
У 5686 році (1925/1926) рабином міста було призначено рава Меїра Ашкеназі, одного з видатних хасидів Хабаду. До міста він прибув зі своїми батьками — равом Шнеуром-Залманом Ашкеназі та його дружиною — і зі своєю родиною.
Єшива «Томхей Тмімім» Шанхай
Основна стаття – «Томхей Тмімім» Шанхай
Коли консул Японії в Литві, Тіуне Сугіхара, видавав транзитні візи через Японію для єврейських біженців, рав Менахем-Шмуель-Давид Райчик допоміг дістати візи для своїх товаришів і ще для євреїв. Провівши близько року в місті Кобе в Японії, єшива перебралася до Шанхаю, де провели решту воєнних років і багато інших євреїв; рав Райчик став головним керівником єшиви. А крім того, був ще й замісним батьком для молодших учнів. Попри безліч можливостей виїхати, які йому надавалися, Райчик вирішив залишитися доти, доки не виїхав найостанніший учень, у 5706 році (1945/1946).
Протягом усього цього періоду Райчик був на зв'язку з Ребе, який на додачу до масового збирання коштів і зусиль щодо порятунку євреїв на територіях німецької окупації та Росії збирав гроші, щоб надіслати до Шанхаю.
У місті служив також рав Хаїм-Моше-Єгуда Блой як рабин литваків; пізніше він наблизився до Хабаду завдяки тмімім.
Бейт Хабади в Китаї
Шанхай — сьогодні шаліахом у місті є рав Шалом Грінберг, який утримує Бейт Хабад і ресторан. У місті є ще два шаліахи: рав Шломо Ауізерат, який служить рабином сефардської громади в Інтауні (intown), і рав Аврагам Грінберг — шаліах у районі Пудун.
значною мірою на економіку Азії і Китаю зокрема.
Пекін — друга за величиною єврейська громада в Китаї перебуває в Пекіні. У Пекіні живуть сотні євреїв, шаліах там — рав Шимон Фройндліх, засновник тамтешнього Бейт Хабаду. У громади є початкова школа.
Гуанчжоу — у 5773 шаліах рав Елі Розенберг заснував єврейську громаду Гуанчжоу. Сьогодні в громади є центральна будівля, що містить синагогу і ресторан.
Шеньчжень — у Шеньчжені, у провінції Гуандун, є два Бейт Хабади: один рава Шалома Хазана, а другий рава Шнеура Харуті.
Іу, — рав Шалом Вайсфіш.
Коулун, Ченду — в Іу, у провінції Чжецзян, живуть близько ста євреїв. Єврейським центром керують рав Ісраель і Менуха Ліберман, там діють синагога і кошерний ресторанкошер-2005 було засновано Єврейський центр у Коулуні равом Іціком і Ханою Айзенбах. Бейт Хабадом у місті Ченду керує рав Дубі Геніг.
Гонконг — єврейська громада в кілька сотень мешканців живе в Гонконзі ще від часів британців. Громада веде самостійне громадське життя, і там є кілька діючих синагог і Бейт Хабад. Єврейство Шанхаю і Гонконгу (іракське єврейство — родини Сасон і Кадурі) за останні 150 років значною мірою вплинуло на економіку Азії і Китаю зокрема.
Тайбей — столиця острова Тайвань, розташована на півночі острова, у якій живуть близько тисячі євреїв. Острів існує як самостійна територія і має правління, окреме від влади в Китаї, але Китай не визнає його самостійності. Засновник і керівник місцевого Бейт Хабаду — рав Шломо Тавів.
Фошань — Бейт Хабад у місті Фошань, Китай; засновник Бейт Хабаду — Гаді Лузон, який утримує синагогу, ресторан, а також єврейську школу та єшиву[1].
Додаткова література
- Скоро повернемося, боротьба шлухім у Китаї з наслідками коронавірусу та огляд справи шліхуту в країні, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1845, сторінка 20
Зовнішні посилання
- 14 фактів, які варто знати про євреїв Китаю
(англійська)
- 7 виразів мандаринською для єврейських гостей у китайськомовних громадах
(англійська)
| Країни Азії | |
|---|---|
|
- ^ Раніше там діяв рав М. Гавлін