«Томхей Тмімім» Лод
| «Томхей Тмімім» Лод | |
|---|---|
Зал єшиви | |
| Характеристика | Мала єшива |
| Дата заснування | Шват 5709 |
| Місцезнаходження | Лод |
| Засновник | Р. Зуша Вілімовський |
| Рош-єшива | Рав Іцхак-Айзик Кеніг |
| Головний машгіах | Рав Йосеф-Іцхак Бутман |
| Директор з господарської частини | Рав Шалом-Бер Хадад |
| Духовний керівник | Рав Менахем-Мордехай Кеніг |
| Кількість учнів | 414 |
| «Ковец гаарот» | «Тора тміма» |
| Інтернет-сайт | https://tmimim.co.il/ |
Єшива «Томхей Тмімім» Лод — мала єшива, розташована в Лоді. Заснована в місяці шват 5709 року (січень–березень 1949) равом Зушею Вілімовським для хасидів, які прибули до Святої Землі після виїзду з Росії й оселилися в Лоді; протягом десятиліть нею керував рав Ефраїм Вольф, а сьогодні директор — рав Шалом-Бер Хадад, а голова єшиви — рав Іцхак-Айзик Кеніг. Єшива вирізняється суворістю у сфері навчання і хасидської поведінки та загалом вихованням прагнення до досягнень. У минулому єшива називалася «Єшива „Томхей Тмімім“ для репатріантів з Ємену і репатріантів з Росії».
Історія
Заснування єшиви в «Пардесі»



На початку 5709 року (1948/1949) група хасидів Хабаду, які репатріювалися до Святої Землі з благословення Ребе Раяца після того, як їм вдалося вибратися з радянської Росії під час відомої втечі через Львів, і після періоду в таборах у Європі, прагнули жити на постійному місці й прибули до Святої Землі. Нові репатріанти, які в Росії самовіддано виховували своїх дітей на шляхах юдаїзму і хасидизму, опинилися перед реальністю, в якій не було гідного навчального закладу для виховання їхніх дітей. У ті дні діяла єшива «Ахей Тмімім» Тель-Авів, де навчалися близько ста учнів, з них — нові репатріанти, а в Єрусалимі діяла єшива «Торат Емет», однак обидва ці заклади були заповнені й не могли прийняти підлітків і юнаків, які щойно прибули з Росії, а в найближчих планах була репатріація ще інших хасидів.
На початку місяця шват 5709 року (січень–березень 1949) тринадцять хабадських родин, серед них родина рава Шраги-Мелеха Каплана, рава Ар'є-Зеєва Ліпскера, рава Дов-Беріша Розенберга та інші, оселилися на околиці міста Лод, поблизу залізничної станції. Ці родини оселилися в будинках, що належали арабським родинам, які під час Війни за незалежність втекли звідти. Це поселення стало ядром, з якого згодом виріс Шікун Хабад і його заклади.
У дні, коли почалося поселення, тамім Зуша Вілімовський, з учнів «Ахей Тмімім» Тель-Авів, прибув до Лода і звернув увагу на покинуту триповерхову будівлю в гаю на захід від житлового кварталу, що раніше слугувала невеликим готелем. На його думку, ця будівля точно підходила для потреб єшиви. Не отримавши дозволу, він увійшов до будівлі, замкнув її двері й оголосив про заснування на цьому місці єшиви «Томхей Тмімім». Протягом кількох днів р. Зуша привіз мінімальні меблі, і так було засновано єшиву, де рав Шрага-Мелех Каплан служив першим рамом. Єшиву прозвали «Га-Пардес», оскільки вона була посеред апельсинового гаю.
Через два тижні після заснування єшиви до будівлі прибули двоє чиновників Сохнуту. Вони висловили подив тим, що бачили їхні очі, оскільки ця будівля призначалася для центру абсорбції молодих пар. Юнаки пояснили їм, що тут діє єшива, і скерували їх до р. Зуші, який був директором єшиви. Чиновники звернулися до р. Зуші, що сидів тоді у своєму кабінеті на місці. На їхнє запитання, хто дав йому дозвіл поселити учнів у цій будівлі, р. Зуша відповів, що має дозвіл від військового губернатора району. Чиновники Сохнуту попросили показати дозвіл, але він сказав їм, що дозвіл перебуває в іншому місці, і з великою впевненістю запросив їх іти за ним, щоб побачити дозвіл. Почувши впевнений тон, вони відмовилися від пред'явлення дозволу й залишили місце. Невдовзі з'ясувалося, що Небеса скерували його, щоб добра справа потрапила в гідне місце. Ребе Раяц під час свого візиту до Святої Землі приблизно за двадцять років до того, у 5689 році (1928/1929), коли прибув потягом з Александрії в Єгипті до Лода на шляху до Єрусалима, вказав на цю будівлю і сказав, що тут буде місце для єшиви та вивчення Тори[1]. І так виникла єшива, до якої увійшли й учні віку талмуд-тори, і до цих закладів стікалися хабадські учні, репатріанти та інші з усіх куточків Святої Землі[2], і за короткий час у єшиві та в талмуд-торі стали навчатися сотні учнів.
Перші листи Ребе Раяца у зв'язку із заснуванням єшиви в Лоді датовані 19 адара 5709 року (20 березня 1949). Один лист адресовано раву Шразі-Мелеху Каплану, а інший — раву Зуші Вілімовському. У цих листах Ребе спонукає їх продовжувати діяльність із підтримки єшиви в надії на розширення в майбутньому[3].
Так було засновано єшиву «Томхей Тмімім» у Лоді, якою керував р. Зуша Вілімовський; невдовзі після її заснування єшива перейшла під опіку «Агудат хасидей Хабад» у Святій Землі на чолі з равом Еліезером Красіком і діяла за вказівками Ребе Раяца і Ребе[4].
Директор р. Зуша Вілімовський
Р. Зуша Вілімовський відіграв важливу роль у наближенні дітей репатріантів з Ємену до Хабаду та в їх залученні до єшиви «Томхей Тмімім» Лод[5].
Р. Зуша присвятив усі сили душі й тіла залученню учнів, їх прийому та підтримці єшиви; відповідальність за існування єшиви він узяв на свої плечі й дбав про добробут учнів у матеріальному та в духовному; у той період він часто відвідував синагоги по всій Святій Землі й своїми запальними промовами збирав пожертви на підтримку та існування єшиви[6].
Р. Зуша Вілімовський писав Ребе про те, як він присвятив себе єшиві, і про її розвиток: «З репатріацією анаш і тмімім, хай живуть вони, до нашої святої Землі я присвятив себе справі заснування й керівництва єшивою і талмуд-торою „Томхей Тмімім Любавич“ у Лоді. Виховуються зараз близько 250 учнів, хай примножаться вони. Навчання і наставництво слугують взірцем у сфері виховання в Землі Ізраїлю. І піднявся дух Хабаду в нашій святій Землі»[7].
Директор р. Ефраїм Вольф
Наприкінці 5709 року (1948/1949) рава Ефраїма Вольфа було призначено керівниками «Агудат хасидей Хабад» у Святій Землі директором єшиви «Томхей Тмімім» Лод, заснованої приблизно за пів року до того равом Зушею Вілімовським.
Його самовідданість заради закладів, за вказівками і з благословення наших Ребе, провідників поколінь, була дивовижною. Протягом чотирьох років, з 5709 по 5713 рік, він щонеділі їздив з Єрусалима до Лода й повертався додому до п'ятниці, а його дружина весь тиждень сама опікувалася їхніми дітьми. Лише в 5713 році (1952/1953) він переїхав із родиною до Лода. Мережею чудових закладів він керував з великою самовідданістю близько пів століття[8].
Розвиток єшиви
Із відкриттям єшива швидко розширилася, і наприкінці першого року єшиви директори — рав Зуша Вілімовський і рав Ефраїм Вольф — написали звіт Ребе Раяцу й повідомили радісні вісті про стан єшиви, а на звіт Ребе Раяц відповів листом обом директорам, у якому написав: «Мені було приємно ознайомитися з радісним звітом про хедер і єшиву в Лоді»[9].
Влітку 5711 року (1950/1951) єшива «Ахей Тмімім» з Тель-Авіва з усім своїм персоналом, учнями й вихователями перейшла до єшиви в Пардесі в Лоді.
Про переведення єшиви рав Шломо-Хаїм Кесельман повідомив Ребе 8 іяра 5711 року (14 травня 1951): «З Рош ходеш місяця іяр, дяка Всевишньому, налагоджується порядок навчання в єшиві „Томхей Тмімім“ Любавич, що біля станції Лод, тобто учні „Томхей Тмімім Любавич“, які були в Тель-Авіві, перейшли до Лода, і до них приєдналися старші учні, які вже навчалися самостійно в Лоді, а також старший шіур, з якого виходять навчатися самостійно, і всі разом — близько сорока учнів тощо — оселилися разом в одному великому будинку з кількох кімнат, у якому досить кімнат, щоб усі навчалися разом в одній просторій кімнаті, а також є кімната для виголошення шіуру, кухня, велика їдальня і спальні».
Поділ і будівництво
У 5723 році (1962/1963) єшива гдола переїхала до Кфар-Хабада, а учні малої єшиви продовжили навчатися в будівлі в «Пардесі». Переїзд старших учнів до Кфар-Хабада дав змогу розширити єшиву, щоб прийняти до неї додаткових учнів. Напередодні 19 хешвана 5727 року (2 листопада 1966) відбулося засідання правління, і було вирішено, що з листа Ребе випливає, що треба взятися до будівництва нової будівлі для єшиви. Приблизно через пів року, 15 іяра 5728 року (13 травня 1968), дійшли згоди з підрядником про будівництво єшиви.
На першому етапі було збудовано будівлю інтернату, будівництво якої почалося наприкінці 5729 року (1968/1969) і завершилося до кінця 5730 року (1969/1970). Коли нову будівлю інтернату було завершено, учні перейшли до неї після двадцяти років, проведених у «Пардесі». Частину кімнат у будівлі було переобладнано на навчальні класи й допоміжні приміщення. У 5734 році (1973/1974) було завершено будівництво їдальні, кухні та адміністративного поверху єшиви. Директор єшиви рав Ефраїм Вольф повідомив Ребе 18 елула того ж року, що відбулося урочисте відкриття будівлі й у ній пройшла церемонія вручення призів тим, хто склав іспити з Гемари напам'ять. Паралельно будувалися поверх «залу» і класні кімнати, будівництво яких завершилося в 5738 році (1977/1978). Того ж року, 20 сівана, учні, які доти навчалися в кімнатах інтернату, перейшли до великого залу[10].
Подальші зміни в будівлях єшиви
У наступні роки через збільшення кількості учнів було знято розсувні двері, що відділяли зал від веранди, щоб учні могли сидіти й навчатися на ній, і таким чином зал було розширено з півночі, сходу і заходу. Цю веранду прозвали «Канал» за назвою дренажного каналу, що там проходив. У 5758 році (1997/1998) завершилося будівництво нової будівлі класів, яка мала слугувати талмуд-торі, але була передана в розпорядження єшиви, і при цьому два класи на поверсі залу було звільнено (переведено до нової будівлі) для бібліотеки, яка переїхала туди. Третій клас на поверсі перетворився на кімнату шафок. Після перенесення бібліотеки на її місці було збудовано кабінети, серед них кімнату рамім і кімнати машгіахів.
Потім було зроблено додаткове розширення залу за рахунок фотокімнати. Наприкінці 5782 року (2021/2022) на місці кімнати шафок поруч із залом було збудовано туалети, а також відремонтовано класні кімнати на вхідному поверсі. У 5783 році (2022/2023) було капітально відремонтовано кабінети адміністрації, що прилягають до їдальні (на вхідному поверсі). Також було додано кімнати в інтернаті на першому і другому поверхах. Паралельно було розширено зал і бібліотеку на місці кабінетів рамім і машгіахів, які було перенесено на вхідний поверх. Сходи, що ведуть до залу (з боку інтернату), було заново збудовано ззовні будівлі залу.
У 5784 році (2023/2024) до інтернату було додано кімнати на третьому і четвертому поверхах.
На початку місяця нісан 5785 року (березень–квітень 2025) (з виходом на бейн га-зманім Песаху) почалася велика програма ремонту, під час якої зал було відремонтовано від фундаменту до покрівлі й навіть розширено (за рахунок приміщення бібліотеки). На цей час навчальний зал єшиви на початку місяця іяр перемістився до їдальні, а їдальня переїхала в намет, встановлений за будівлею.
Протягом місяця іяр було відкрито велику кампанію зі збору пожертв із закликом до випускників єшиви пожертвувати кошти заради її майбутнього. 29 іяра батьків учнів було зібрано в залі, що перебував у процесі ремонту, із закликом підтримати збір коштів. Поставлена мета спершу становила п'ять мільйонів шекелів, а після того як її досягли, до неї додали ще три мільйони, доки врешті не було зібрано близько дванадцяти з половиною мільйонів шекелів.
У місяці елул 5785 року (серпень–вересень 2025), з початком нового навчального року, ремонт залу було завершено, і учні повернулися навчатися в ньому.

Протягом місяця тамуз 5786 року (червень–липень 2026) почалися масштабні ремонтні роботи на вхідному поверсі залу та в їдальні. У рамках робіт було заново збудовано вхідні сходи з боку адміністративної будівлі, замінено підлогу, мармурове облицювання стін і освітлення на вхідному поверсі. Крім того, було розширено будівлю їдальні, щоб вона слугувала учням шіурім «бет» і «гімель». Роботи було завершено до відкриття навчального року в місяці елул[11].
Період коронавірусу
Після закриття навчальних закладів у період коронавірусу єшива відкрила програму уроків через телефонну систему. У місяці сіван 5780 року (травень–червень 2020) по всій країні відкрилися кілька відділень[12]. До місяця елул поетапно відкрилися капсули в єшиві в Лоді й у будівлі, збудованій на території ремісничої школи в Кфар-Хабаді. У місяці хешван 5781 року (жовтень–листопад 2020) обидві знову об'єдналися в єшиві в Лоді.
Нині


На 5787 рік у єшиві навчаються 414 тмімім.
Єшива вирізняється суворістю у сфері навчання, розпорядку і хасидської поведінки загалом, а також вихованням прагнення до досягнень[потрібне уточнення].
Прийом учнів змінювався з роками: якщо в роки заснування за вказівкою Ребе приймали учнів з усіх громад і кіл та будь-якого рівня, то в пізніші роки, і так заведено сьогодні, приймають учнів, сильних у навчанні та хасидській поведінці, і майже всі вони — з хабадських родин.
Організації в єшиві
У єшиві діють організації, якими керують тмімім єшиви за сприяння і заохочення адміністрації єшиви.
- «Ігуд талмідей га-єшивот» — організація учнів-тмімім — під цим штабом перебуває вся тема мівцоїм Ребе в єшиві, як-от мівцо «Тфілін», мівцо «Ханука», мівцо «Пурим», мівцо «Десять заповідей», мівцо «Шофар», суботні зібрання тощо.
- Штаб «Лікутей сіхот» — тмімім, яких обирає адміністрація єшиви для керівництва седером «Лікутей сіхот» щовечора і для виховання «кох» до вчення нашого Ребе. Штаб проводить протягом року мівцоїм вивчення і знання «Лікутей сіхот». Час від часу випускаються збірники для виховання «кох» до «Лікутей сіхот», а також збірники покажчиків і змістів до «Лікутей сіхот».
- Штаб «Мошіах і Геула» — відповідає за виховання «кох» до тем Мошіаха і Геули, за седер «Мошіах і Геула», що проходить щодня в єшиві після седерів «Гахана» і «Шулхан арух», і за щоденні уроки після молитви, за іспити з тем Мошіаха і Геули та за щотижневі уроки про Мошіаха і Геулу, які дає один із рабинів єшиви, учні-посланці або запрошені гості. Штаб час від часу проводить різні мівцоїм.
- «Гаарот га-тмімім ве-анаш» — під цим штабом перебуває видавниче підприємство, що випускає хідушей Тора єшиви в збірниках «Тора тміма» тощо, і їх поширення в єшиві та в усіх місцях зосередження анаш. Крім того, штаб діє для виховання «кох» до написання нотаток, як того бажає Ребе.
- Штаб «Ді лецте сіхес» — відповідає за вивчення сіхот 5751 (1990/1991) і 5752 років (1991/1992) і за виховання «кох» до цього за допомогою мівцоїм, іспитів тощо.
- Штаб «Гайом йом» — відповідає за читання «Гайом йом» і тем «Мошіах і Геула» в залі після ранкової молитви і за вивішування аркушів «Гайом йом» на території єшиви.
- Штаб Wlcc — відповідає за показ фарбрейнгенів Ребе щоп'ятниці на світанку, за показ відео Ребе щоразу на виході Шабату в «залі» і показ щоденних фрагментів на площі єшиви.
- Штаб «Рамбам» — відповідає за порядок вивчення щоденного уроку Рамбама, що проходить щодня ближче до кінця великої перерви.
- Штаб «Танія» — відповідає за седер «Танія» напам'ять, що проходить щодня перед ранковою молитвою.
- Штаб «Дем Ребінс шпрах» — відповідає за виховання «кох» до вивчення мови їдиш і за друк щотижневих словників до сіхот «Лікутей сіхот» їдишем, а також друк листівок на цю тему.
- Штаб «А хасідше параше» — відповідає за порядок вивчення в Шабат зранку «Тора ор» і «Лікутей Тора» та за виховання «кох» до цього.
- Штаб «Решімот» — у ньому щоразу на виході Шабату в зимовий час вивчають «Решімот» Ребе.
- Штаб «Лебн мітн Ребн», що виховує «кох» до вивчення сіхот Ребе, як «кевіют цього року».
- Штаб «Шоста година», що спонукає юнаків вставати в Шабат зранку о шостій годині, щоб вивчати хасидут перед молитвою.
- Комітет із розвитку бібліотеки — відповідає за купівлю та оновлення книжок бібліотеки.
Персонал єшиви
- Духовне керівництво
- Рав Іцхак-Айзик Кеніг — голова єшиви
- Рав Йосеф-Іцхак Бутман — головний машпіа і головний машгіах
- Рав Менахем-Мордехай Кеніг — духовний керівник
- Господарське правління
- Рав Шалом-Бер Хадад — генеральний директор
- Рав Ельяким Вольф — член правління
- Рав Менахем Лерер — член правління
- Рав Ельазар Гельбштейн — член правління і бухгалтер
- Рав Іцхак-Меїр Сосовер — член правління і секретар загального комітету
- Єгуда Бен-Хаїм — секретар
- Рав Янкі Мартон — керівник проєктів
- Рав Ціон Амітай — координатор занять ЛІБА в єшиві
- Інтернат
- Рав Менахем Єшаягу — директор інтернату
- Рав Шнеур-Залман Махфуц — вихователь шіуру «алеф»
- Рав Ціон Амітай — вихователь
- Рав Агарон Мірелашвілі — вихователь шіуру «гімель»
- Рав Єфет-Яаков-Ісраель Мадвіль — вихователь
- Шіур алеф
- Рав Хаїм-Зеліг Альтгойз — машгіах шіуру «алеф»
- Рав Ар'є Кедем — рам і магід шіур з Гемари «ле-гірса»
- Рав Менахем-Мендл Левін — машпіа
- Рав Шалом-Дов-Бер Ласкер — рам
- Рав Моше-Шломо Левітін — машпіа
- Рав Менахем-Мендл Фактор — магід шіур з Гемари «ле-гірса»
- Рав Цві Гальперін — рам, магід шіур з гірси і мешів у седері «Гахана»
- Рав Еліягу Ліфш машпіа і машгіах у «седері Гахана»
- Рав Хаїм-Шимон-Ноах Кот — рам
- Рав Менахем-Мендл Левінзон — машпіа і магід шіур з Гемари «ле-гірса»
- Рав Ханан Блінов — рам
- Рав Барух Маргаліот — машпіа і магід шіур з Гемари «ле-гірса»
- «шіур бет»
- Рав Шалом-Дов-Бер Адрі — машгіах шіуру «бет»
- Рав Дов Кук — рам
- Рав Шалом Гілель — машпіа і машгіах у «седерах гірса»
- Рав Єгуда-Лейб Зільберштром — рам і мешів у «седері Гахана»
- Рав Зеліг Альтгойз — машпіа
- Рав Аврагам-Іцхак Брах машпіа і мешів у «седері гірса»
- Рав Меїр Мізрахі — магід шіур з ранкового хасидуту і мешів у «седері Гахана» і «гірса»
- Рав Хананель-Пінхас Хадад — рам
- Рав Шмуель-Гершон-Нісан Морозов — машпіа
- Рав Леві Гольдшмід- рам
- Рав Нета-Зеєв Герліцький — машпіа і педагогічний консультант
- Рав Менахем-Мендл Ліпкін — рам
- Шіур гімель
- Рав Шмуель-Гершон-Нісан Морозов — машгіах шіуру «гімель»
- Голова єшиви рав Іцхак-Айзик Кеніг — рам
- Рав Шалом-Дов-Бер Адрі — машпіа
- Рав Матітьягу Вайнберг — рам
- Рав Йосеф-Іцхак Бутман — машпіа
- Рав Менахем-Єгошуа Тейтельбойм — рам
- Рав Хананель-Пінхас Хадад — машпіа
- Рав Давид Бейтш — рам
- Рав Шимон Гопін — машпіа
- Рав Менахем-Мордехай Кеніг — магід шіур з ранкового хасидуту
- Рав Менахем-Мендл Кац — рам
- Рав Моше Гопін — машпіа
- Рав Ісраель-Меїр Гілель — машгіах у «седерах гірса»
- Рав Реувен Бараель — носе ве-нотен, який перевіряє іспити з Гемари «ле-гірса» і Шулхан арух, і мешів у седері Гемари «ле-гірса»
- Рав Шимон Гопін — укладач іспитів з Гемари «ле-гірса» шіуру «бет» і мешів у седері Гемари «ле-гірса»
- Рав Давид Таїзі — мешів у «седері Гахана»
- Рав Нафталі Вакнін — мешів у седері «Гахана» і в седері Гемари «ле-гірса»
- Рав Асаель Єшаягу — мешів у седері Гемари «ле-гірса»
- Рав Меїр Мізрахі — магід шіур з ранкового хасидуту, мешів у «седері Гахана» і «гірса» та укладач іспитів з гірси для шіуру «гімель»
- Рав Аврагам-Іцхак Брах — машпіа і мешів у «седері гірса»
Склад у минулому
Директори
- Рав Зуша Вілімовський — засновник єшиви
- Рав Ефраїм Вольф — директор
- Рав Аврагам Дрізін — директор
- Рав Менаше Хадад — директор
Голови єшиви
- Рав Шрага-Мелех Каплан
- Рав Барух-Шимон Шнеєрсон
- Рав Ісраель Гроссман
- Рав Біньямін-Зеєв Сегаль
Члени правління
- Рав Шалом-Дов-Бер Вольф
- Рав Еліезер Красік
- Рав Моше Ашкеназі
Машпіїм
Рамім
- Рав Аврагам Вайнберг
- Рав Шрага-Мелех Каплан
- Рав Моше-Дов-Бер га-Леві Габер
- Рав Ісраель Таїзі
- Рав Барух-Боаз Юркович
Колишній склад єшиви
- Рав Яаков Блінов
- Рав Еліезер Брод
- Рав Агарон Коген
- Рав Хаїм-Менахем-Мендл Хефер
- Рав Моше Габер
- Рав Мордехай Шнеур
- Рав Зуша Познер — секретар, машгіах і машпіа
- Рав Єгуда-Ар'є-Лейб Левін
- Рав Хаїм Ашкеназі — головний машгіах
- Рав Біньямін-Зеєв Сегаль -голова єшиви
- Рав Менахем-Яаков Райніц — вихователь
- Рав Ісраель-Моше Дірінфельд
- Рав Ар'є-Іцхак Малкіелі
- Рав Іцхак Мендельзон — вихователь і завідувач кухні
- Рав Шломо Віглер — секретар у канцелярії директора
- Рав Моше-Єгуда-Шалом Вайс — вихователь і директор інтернату
Див. також
Додаткова література
- Зуша Вольф, «Директор» — життєпис рава Ефраїма Вольфа
- Зуша Вольф, «Ємей тмімім» — архів єшиви, 5764-5772.
- Зуша Вольф, «Довер шалом» — життєпис рава Шалома-Дов-Бера Вольфа, одного з директорів єшиви, 5769.
- Шнеур-Залман Бергер, «Евед Аврагам анохі» — про заснування єшиви, 5772.
- Шнеур-Залман Бергер, «Партизан» — життєпис рава Зуші Вілімовського, розділ 7, засновник «Томхей Тмімім» у Лоді
Зовнішні посилання
- Єшиви «Томхей Тмімім» — перші роки широкий огляд на сайті єшиви
- Р. Зуша замкнув двері: так виникла єшива в Лоді

- «Га-Пардес» — фільм, знятий у 5762 році (2001/2002), 105 років «Томхей Тмімім Любавич» на YouTube-каналі Дубі Гуревича, на сайті хабадської фільтрації YouTube-роликів
- Рідкісні фотографії з єшиви в Лоді в ті дні на сайті

- Потрясіння: єшиви Хабаду продано за сочевичну юшку

- Рав Гроссман: «Єшива в Лоді була майстернею служителів Всевишнього» на сайті

- «Альфей Менаше» — штрихи до портрета р. Менаше Хадада

- Хасидська модель: рідкісні фотографії з життя єшиви в «Пардесі» в Лоді


Примітки
- ^ Шнеур-Залман Бергер, «Партизан», розділ 7 — засновник «Томхей Тмімім» у Лоді, Зуша Вольф, «Ємей тмімім», частина 1, сторінка 34
- ^ Ребе Раяц вказав адміністрації єшиви і талмуд-тори підтримувати зв'язок з анаш в інших місцях Святої Землі, щоб збільшити кількість учнів. «Ігрот кодеш», частина 10, лист 3539
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 10, с. 123, Зуша Вольф, «Ємей тмімім», частина 1, сторінка 34
- ^ Шнеур-Залман Бергер, «Партизан», 5765, розділ 7
- ^ Р. Зуша Вілімовський у наближенні єменських дітей до Хабаду. Див. також Шнеур-Залман Бергер, «Партизан», 5765, і Зуша Вольф, «Ємей тмімім», т. 1, у вступі
- ^ Зуша Вольф, «Ємей тмімім», т. 1, с. 38
- ^ Шнеур-Залман Бергер, «Партизан», сторінка 63
- ^ Зі статті Ефраїм Вольф
- ^ Листи Ребе Раяца, частина 10, лист 3587
- ^ Серія «Ємей тмімім». З листування адміністрації з Ребе.
- ^ Була потреба: їдальню для 414 тмімім у єшиві в Лоді розширено — на сайті
29 ава 5786 (12.08.2026)
- ^ У Кфар-Хабаді, у Лоді, в Єрусалимі, у Бейтарі, в Араді, у Нахалат-Гар-Хабаді і в Мігдаль-га-Емеку.