Перейти до вмісту

Львів

Матеріал з Хабадпедії
Центральний залізничний вокзал міста, звідки вирушала більшість «ешелонів» у межах «Виїзду з Росії 5706»

לבוב (בעבר למברג) הינה עיר באוקראינה, על גבול פולין. בעיר הייתה במשך דורות רבים קהילה יהודית חשובה, וכיהנו בה מגדולי ישראל, כמו: הטורי זהב, החכם צבי והפני יהושע. לאחר סיום מלחמת העולם השנייה בשנים תש"ו-תש"ז, בעקבות הסכם שנחתם בין ממשלת ברית המועצות וממשלת פולין המתחדשת, ניתנה רשות לבעלי אזרחות פולנית לעזוב את רוסיה. בעקבות כך נקבצו רבים מאנ"ש לעיר לבוב על מנת לעבור את הגבול במסמכים שזוייפו במיוחד לשם כך (בדרך זו עזבו רוב חסידי חב"ד את ברית המועצות, ומבצע ההברחה נקרא לימים בשם 'יציאת רוסיה תש"ו'). כיום בעיר חיים כ-2000 יהודים, ופועל בה מרכז חב"ד בראשות הרב מענדי גוטליב.

Початок хасидизму

Хасидизм закріпився у Львові вже від самого початку свого розкриття. У «Сефер га-зіхронот» Ребе Раяц розповідає, як рабин Львова того часу, рав Хаїм га-Коген Рапопорт, наблизився до Бешта завдяки дивовижному шліхуту. У місті рабином служив також рав Моше Маргаліот, один з учнів Бешта.

Першу хасидську синагогу було засновано в ньому вже в 5590 році (1829/1830), і відтоді аж до знищення львівського єврейства під час Другої світової війни голос Тори й молитви не змовкав у цій синагозі.

За часів Ребе Цемах Цедека рабином міста служив рав Йосеф-Шауль Натансон, автор «Шоель у-мешив», і Цемах Цедек багато листувався з ним з питань галахи.

הוויכוח עם הפרנקיסטים

Основна стаття – Боротьба із сектою франкістів

У 5519 році (1758/1759) секта франкістів намагалася змусити великих мужів Ізраїлю, і на чолі їх Бешта та р. Хаїма га-Когена Рапопорта, та інших, вступити з ними в диспут у архієпископа Львова. З ласки Всевишнього вони перемогли їх на очах у всіх вельмож і князів, які були змушені визнати, що правда на боці рабинів Ізраїлю.

І після перемоги вороги Ізраїлю видали указ про вилучення молитви «Алейну лешабеах» з молитви та сидура, і великим дивом Бешта указ було скасовано.

Виїзд зі Львова

Після того як Ребе Раяц залишив Росію в 5688 році (1927/1928), він жив спочатку в Ризі в Латвії та в Отвоцьку в Польщі. Однак у Львові (тоді Лемберзі), що лежав на дальньому краю Польщі, на кордоні з Радянським Союзом, єшиви «Томхей Тмімім» не було.

לאחר סיום מלחמת העולם השנייה בשנים תש"ו-תש"ז, בעקבות הסכם שנחתם בין ממשלת ברית המועצות וממשלת פולין המתחדשת, ניתנה רשות למשך זמן קצוב לבעלי אזרחות פולנית לעזוב את רוסיה. המעבר התקיים (בעיקר) בלבוב. בעקבות כך נקבצו רבים מאנ"ש לעיר לבוב על מנת לעבור את הגבול במסמכים שזויחפו במיוחד לשם כך (בדרך זו עזבו רוב חסידי חב"ד את ברית המועצות, ומבצע ההברחה נקרא לימים בשם 'יציאת רוסיה תש"ו').

«Томхей Тмімім» Львів

У той період р. Йона Коген зібрав групу з міньяну учнів і поставив рава Шмуеля Нотіка магід шіуром. Так тривало до місяця кислев 5707 року (листопад–грудень 1946), коли кількість хасидів зменшилася внаслідок численних переїздів, арештів і переслідувань з боку комуністичної влади, і єшива закрилася[1].

Наступні зупинки

Зі Львова хасиди поїхали до Польщі: частина з них перебувала в місті Лодзь, а частина була також у Чехії — у столиці Празі та інших містах, доки не прибули до таборів переміщених осіб у Німеччині та Австрії і до тимчасових місць проживання у Франції, причому більшість із них оселилася в Покінгу — Німеччина.

У наступні роки частина з них переселилася до Святої Землі, а деякі прибули до Сполучених Штатів, Франції та інших країн.

Шлухім у Львові

У Десять днів каяття 5750 року (1989/1990) жінка, яка перебувала на Рош га-Шана у Львові, написала Ребе про становище понад 18 000 євреїв, які там перебувають, у яких старше покоління зламане духом, а молоде покоління прагне юдаїзму, і тому «необхідно послати посланців із добрими й м'якими серцями, які присвятять себе людям старшого й молодого віку. Духовно і матеріально. Надсилаю свою невелику участь для цієї важливої мети». У зв'язку з цим Ребе вказав «секретаріату або „Агудат хасидей Хабад“»: «Напевно знайдуться посланці туди на кілька тижнів, подібно до того, як роблять улітку для провінційних міст у Сполучених Штатах. Додаю на витрати. Якщо потрібно ще — додадуть із секретаріату або з „Агудат хасидей Хабад“ тощо» [2].

Шлухім сьогодні

У 5781 році (2020/2021) до Львова прибули як постійні шлухім рав Менді Готліб (син шаліаха рава Шалома-Дов-Бера Готліба, рабина Миколаєва) та його дружина, і вони керують там Бейт Хабадом та активним громадським центром[3].

Додаткова література

Примітки

  1. ^ «Сефер га-тмімім», частина 1, с. 94.
  2. ^ З фотокопії святого рукопису — кунтрес «Ваад ганахот бе-лашон га-кодеш» на Шабат тижневої глави «Тазріа» 5782 (с. 10 — 11)
  3. ^ [https:/ /www.hamagbit.com/purimu/ Бейт Хабад Львів] קישור לאתר בית חב"ד
Міста України

Волинський регіон: Дніпропетровська область — Дніпропетровськ · Дніпродзержинськ • Житомирська область — Овруч · Бердичів · Житомир · Луцьк · Корець · Рівне • Хмельницька область — Ганнопіль • Херсонська область • Славута • Львівська область • Миколаївська область • Сумська область — Ромни • Київська область — Чорнобиль · Анатівка • Полтавська область — Гадяч · Кременчук • Чернігівська область — Кролевець · Ніжин • Погар • Рівненська область — Острог · Межиріч • Харківська область · Черкаська область · Олександрія · Кривий Ріг • Чернівецька область — Чернівці

Містечка в Росії • Містечка в Білорусі • Містечка в Литві • Містечка в Латвії • Міста в Польщі • Містечка у Франції

‏‏

Львів згадується ще в 171 статті Хабадпедії. Усі згадки

Повідомити про помилку на цій сторінці