«Томхей Тмімім» Звягель
Підпільне відділення «Томхей Тмімім» у місті Звягель було засновано взимку 5688 року (1927/1928) і закрито влітку 5689 року (1928/1929)[1].
Заснування єшиви
Певний час підпільна єшива перебувала в цьому місці, але після тривалих переслідувань учні єшиви покинули місто й утекли до сусіднього міста Корець. На певному етапі учні повернулися до Звягеля і почали навчатися власними силами, очікуючи авреха, який мав приїхати й навчатися з ними.
Р. Мордехай-Еліезер Лаптовський, якому було доручено створення єшиви в районі України, обрав для цього завдання рава Хаїма-Шауля Брука.
Після отримання згоди й вказівки від Ребе Раяца р. Шауль одразу після свята Песах 5688 року (5 квітня 1928) виїхав зі своїм старшим сином, 11-річним Мендлом, до Звягеля, а його домашні залишилися в Іллінойсі. Одразу після прибуття р. Шауль знайшов дев'ятьох учнів, які навчалися самі по собі. За погодженням із діячами підпільної освіти та анаш решті учнів було розіслано повідомлення про відкриття єшиви. За короткий час кількість учнів подвоїлася — окрім «хейдера», у якому на той час налічувалося дванадцять учнів.
Учнів було поділено на три класи за рівнем навчання. У молодшому класі вивчали Гемару і Раші з частиною Тосафот. У середньому класі вивчали Гемару і Тосафот, а в класі для старших бахурім вивчали Гемару з коментаторами, а також «Танію» і «Лікутей Тора». Через певний час середній клас об'єднався зі старшим.
Рав Шауль Брук служив тут одночасно директором єшиви, головою єшиви, машпіа і машгіахом.
Стеження і переслідування «Євсекції»
Спочатку заняття відбувалися у великій синагозі міста. Через два тижні після створення єшиви «Євсекція» почала підозрювати, що відбувається. Євсеки почали часто навідуватися до єшиви. Тому учні ставили чергового біля вікна синагоги, щоб той повідомляв і попереджав про будь-який підозрілий рух. Коли помічали наближення підозрілих незнайомців, черговий негайно повідомляв, а р. Шауль Брук вистрибував із вікна до бойні, що містилася на подвір'ї синагоги, і нібито займався приготуваннями до різання птиці.
Ще один крок обережності зробив р. Шауль Брук: уроки р. Шауль давав у ранкові години, будучи вбраним у таліт і тфілін, щоб, якщо прийдуть лиходії, вони вважали його євреєм, який залишився молитися на самоті ще довгу годину.
Арешт р. Хаїма-Шауля
Приблизно через місяць після створення єшиви єшива «удостоїлася» несподіваного візиту голови міста в супроводі одного з працівників Євсекції. Вони застали р. Шауля, коли він пояснював одному з учнів уривок у Гемарі. На їхнє запитання р. Шауль пояснив їм, що він прийшов сюди лише молитися, але один із юнаків поставив йому запитання, і він намагається розв'язати його запитання; а крім цього між ним і учнями немає жодного зв'язку. Його слова не були прийняті, і його з почестями забрали до міліції. Звідти його було звільнено під заставу до суду.
Через важке становище, що склалося, було ясно, що необхідно змінити місце навчання. Єшива перейшла на горище синагоги. Заняття відбувалися в маленькій кімнаті всередині горища, і умови там були важкими.
Вхід до кімнати й вихід із неї були організовані за допомогою особливих знаків.
Заняття в цьому місці тривали всього близько шести тижнів, коли стало здаватися, що євсеки знову натрапили на слід єшиви, і єшива перейшла до будинку хазана синагоги, який погодився прийняти єшиву із самопожертвою.
У місяці хешвані відбувся суд над равом Хаїмом-Шаулем Бруком. Вирок був — три місяці позбавлення волі умовно.
Тоді учні перейшли до покинутої синагоги, що стояла на околиці міста. Синагога виглядала начебто занедбаною і покинутою, а головне, була невідома євсекам, але, на жаль, неподалік від синагоги містився клуб комуністичної партії, яким керував важливий офіцер ДПУ.
3 тевета 5689 року (16 грудня 1928) працівники Євсекції виявили місцеперебування єшиви й заарештували р. Шауля разом із групою учнів.
Після кількох коротких і необтяжливих допитів із р. Шауля взяли підписку не залишати місто до призначеного йому суду, і тоді його відпустили додому.
Новий рам
Р. Шауль переконався, що не зможе й далі навчати тмімім, і поклав це завдання на Біньяміна, старшого бахура, жителя Звягеля, щоб він навчав молодших юнаків. Р. Шауль залишався осторонь, щоб стежити за порядком навчання протягом дня, а в нічні години навчав учнів старшого класу в себе вдома.
Молодого рама, який навчав учнів, кілька разів спіймали «на гарячому», але не заарештували. Через його юний вік лиходіям не спадало на думку, що саме він і є рам.
Наприкінці місяця адара р. Шауль Брук поїхав до міста Костянтин, де зустрівся з кількома багатіями міста й розмовляв із ними про перенесення єшиви до їхнього міста. Також він просив їхньої підтримки на утримання єшиви.
Це його старання принесло плід, і після свята Песах єшива переїхала на нове місце. На превеликий жаль, євсеки зуміли натрапити й на нове місце єшиви і навіть заарештувати кількох тмімім. Єшиву було закрито на замок і засув, а учні перейшли до інших відділень «Томхей Тмімім» в інших містах.
Єшива у Звягелі проіснувала до літа 5689 року (1928/1929).
Додаткова література
- Урі Бен-Шахар, «Зікарон» — книга, що описує життя рава Хаїма-Шауля Брука.
- Рав Шалом-Бер Вольпо, «Шемен сасон ме-хаверейха», у розділі про адморів Звягеля.
- Рав Агарон Хазан, «Га-маавак ве-га-ніцахон», у розділі про підпільні відділення єшив «Томхей Тмімім».
Примітки
- ^ «Сефер га-тмімім», частина 1, с. 90.