«Томхей Тмімім» Зембин
«Томхей Тмімім» Зембин — перша єшива (разом із «Томхей Тмімім» Любавич), відкрита в межах єшив «Томхей Тмімім».
Заснування єшиви
15 елула 5657 року (12 вересня 1897), із заснуванням єшиви «Томхей Тмімім» Ребе Рашабом у містечку Любавичі, було відкрито відділення єшиви в місті Зембин для обдарованих, тоді як лише невелика кількість учнів залишиться в Любавичах[1]. І для учнів, які залишилися в Любавичах, не було впорядкованої єшивної структури, а було так, як у «йошвім», що здавна навчалися в містечку, — тож єшива в Зембині стала основою і фундаментом для всієї системи єшив «Томхей Тмімім».
Єшиву в Зембині — яка, як сказано, призначалася для обдарованих, здатних до розуміння глибоких слів хасидуту, — доручили машпіа раву Шмуелю-Гронему Естерману, відомому чудовим даром пояснення. У перші роки єшиви[2] рав Естерман відповідав також за вивчення нігле в єшиві[3]. Рав Естерман керував єшивою всі роки її існування.
Початкове ядро єшиви становили п'ятнадцять учнів, але в 5660 році (1899/1900) серед її учнів налічувалося понад п'ятдесят бахурім.
У перший рік існування єшиви бахурім харчувалися в родинах у місті, за встановленою черговістю по днях, але через рік Ребе Рашаб дав особливу вказівку, щоб усі учні їли разом.
Мандри єшиви та її закриття
Улітку 5660 року (1899/1900) в усьому місті сталася велика пожежа, і згоріли місце проживання учнів, бейт-мідраші та заїжджі двори. Унаслідок цієї події багато міст і містечок надіслали Ребе прохання перевести єшиву до них. Після відбору та ретельного відсіву містечок залишилися два містечка, гідні того, щоб заснувати в них єшиву «Томхей Тмімім», і між ними провели жеребкування, в якому виграли жителі Кобліца. І справді, одразу після свята Шавуот учні поїхали до містечка й заснували там єшиву «Томхей Тмімім» Кобліц.
Відділення єшиви облаштувалося в Коблиці приблизно на рік, до літа 5661 року (1900/1901), коли[4] Ребе повідомив, що місце не підходить для єшиви, і бахурім на літо переїхали до Любавичів. У Любавичах бахурім пробули близько року, доки влітку 5662 року (1901/1902) не було завершено будівництво єшиви в Зембині, і учні повернулися на своє попереднє місце.
Єшива в Зембині продовжувала існувати до літа 5665 року (1904/1905), коли 15 сівана помер рав Шмуель-Бецалель Шефтель, машпіа єшиви «Томхей Тмімім» у Любавичах, і після його відходу з життя рава Шмуеля-Гронема Естермана покликали перейти до єшиви в Любавичах, і разом із ним перейшли всі учні єшиви.
Зовнішні посилання
- Рав Шмая Гехт, «Томхей Тмімім» Зембин, часопис «Дерех тамім», випуск 1, с. 42
- Розділи з історії Хабаду: історія єшиви «Томхей Тмімім» Зембин • Частина 2
(англійською)